Здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов'язків

Здiйснення сiмейних прав — це процес задоволення особою своїх матерiальних та духовних потреб на пiдставi юридичних можливостей, якi вона має. Реалiзацiя сiмейних прав може вiдбуватися фактичними або юридичними способами. Наприклад, члени сiм’ї володiють та користуються майном, яке належить їм на правi спiльної власностi. В цьому випадку вони здiйснюють свої майновi права безпосередньо, тобто фактичними способами.

Учасники сiмейних вiдносин здiйснюють свої обов’язки особисто, бо вони є такими, що тiсно пов’язанi з особою i не можуть бути перекладенi на iншу особу (ч. 1 ст. 15 СК). Вiдповiдно до ч. 2 ст. 15 СК України, якщо особа визнана недiєздатною, її сiмейний обов’язок особистого немайнового характеру припиняється. Це правило стосується дiєздатних учасникiв сiмейних вiдносин — батькiв, усиновлювачiв, опiкунiв, патронатних вихователiв тощо. У разi визнання такої особи недiєздатною, вона не може виконувати своїх обов’язкiв немайнового характеру — виховувати дитину, представляти та захищати її права та iнше.

Схожi наслiдки виникають i в тому разi, якщо особа не визнана

в судовому порядку недiєздатною, але в результатi психiчного

розладу, тяжкої хвороби або з iншої поважної причини не може

виконувати сiмейного обов’язку. Така особа не визнається такою, що ухиляється вiд виконання свого обов’язку i таким чином звiльняється вiд застосування наслiдкiв примусового характеру (ч.3 та 4 ст. 15 СК).