Лекція№21

Анатомія органів чуття. Анатомія ока.

План

1. Анатомо-функціональна характеристика органів чуття.

2. Анатомія ока:

-очне яблуко

-внутрішнє ядро ока

- додаткові структури ока (повіки, брови, м’язи)

3. Сльозовий апарат

4. Провідний шлях зорового аналізатора

Самостійне вивчення теми:

Шкіра,залози шкіри,похідні шкіри.

Виконайте завдання №3,4 збірника позааудиторної самостійної роботи

Література:

Виконайте завдання№19 збірника позааудиторної самостійної роботи

Основна Л – 1 Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — с. 676, с. 252-254, 258-267.

Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. В трёх томах. — М.: Медицина, 1968.

Методичні вказівкидля позааудиторної самостійної роботи

Збірник питань і завдань для контролю знань студентів с. 26, 32-33.

Органи чуття (organa sensuum) - це анатомічні утвори,

• які сприймають енергію зовнішнього подразнення,

• трансформують її в нервовий імпульс і

• пере­дають його в мозок, де цей імпульс аналізується.

Процес чуттєвого пізнання у людини відбувається по п’ятьох каналах: дотик, слух, зір, смак, нюх. Відповідно до цього існують органи чуття: око, вухо, шкіра, слизова оболонка носа, язик.

Сприйняття подразнень із зовнішнього та внутрішнього середовища відбува­ється за допомогою рецепторів (спеціалізованих утворів), які трансформують енергію подразнення в нервовий імпульс

Розрізняють рецептори:

• екстерорецептори - несуть інформацію в центральну нервову систему про зміни зовнішнього середовища;

• пропріорецептори - несуть інформацію про положення тіла в просторі; 3) у внутрішніх органах знаходяться інтерорецептори, які уловлюють найтонші зміни внутрішнього середовища організму;

• хеморе­цептори - реагують на зміни хімічного та газового складу крові;

• осморецеп­тори - сприймають зміни осмотичного тиску крові;

• терморецептори - сприймають зміни температури;

• волюмрецептори - сприймають об’єм крові, що протікає до лівого передсердя

• механорецептори - реагують на тиск та розтягування органа.

Для того, щоб виникало відчуття, потрібні такі ланки одного процесу,

Ланки аналізатора:

• утвори, що сприймають подразнення,

• нерви, по яких передається це подраз­нення і

• мозок, де воно перетворюється у факт свідомості.

Увесь цей апарат І.П. Павлов назвав аналізатором.

Поняття “органи чуття” і “аналізатори” відмінні.

Органи чуття - це око, вухо, шкіра, язик, ніс, у яких знаходиться лише периферична частина відповідного аналізатора, а значить відбувається сприйняття сенсорних подразнень, розрізняють аналізатори - зоровий, слуховий, смаковий, нюховий, дотико­вий. Крім того,

виділяють сенсорну систему болю, сприйняття положення тіла і його окремих частин у просторі

Робота аналізаторів починається зі сприйняття рецепторами фізичної чи хімічної енергії, які потім трансформуються у нервові імпульси. По чутливих (афе­рентних) шляхах імпульси проводяться до відповідних сенсорних зон кори головно­го мозку, де формується специфічне відчуття - зорове, слухове, тактильне тощо.