ЛЕКЦІЯ №6

ТЕМА: АНАТОМІЯ ЕНДОКРИННОЇ СИСТЕМИ

Дата _______________________________

План

1. Загальні принципи будови ендокринних органів. Поняття про гормони, їхні властивості, типи впливу на організм. Методи вивчення функцій ендокринних залоз

2. Щитоподібна залоза: топографія, будова, гормони, функції

3. Прищитоподібні залози: топографія, будова, гормони, функції

4. Загруднинна (вилочкова) залоза: топографія, зовнішня та внутрішня будова, гормони, їхні функції

5. Надниркові залози: топографія правої й лівої надниркових залоз, будова. Гормони кіркової та мозкової речовин, їх функції

6. Ендокринна частина підшлункової залози: будова, гормони, функції. Поняття про цукровий діабет

7. Статеві залози, їх ендокринна функція. Статеві гормони

8. Шишкоподібне тіло (епіфіз): топографія, будова, значення

9. Гіпофіз: топографія, частини, будова. Гормони передньої, середньої та задньої часток, їхні функції

Ендокринні залози, або залози внутрішньої секреції складаються з органів і поодиноких гормонопродукуючих клітин, які виробляють у внутрішнє середовище організму біологічно активні специфічні речовини – гормони (від грецького hormao - збуджую).

Ендокринні залози не мають вивідних проток. Оскільки вони виділяють свої секрети безпосередньо в кров, то значно кровопостачаються і мають добре розвинене гемомікроциркуляторне русло.

Ендокринні залози виконують інтегруючу, координуючу і регулюючі функції у тісній взаємодії із нервовою системою.

За класифікацією Б. В. Альошина ендокринні залози поділяються на чотири морфо функціональні складники:

1. центральні регулюючі органи:
1. гіпоталамус;
2. гіпофіз;
3. епіфіз;
2. периферичні ендокринні органи:
1. щитоподібна залоза;
2. прищитоподібні залози;
3. загруднинна;
4. надниркові залози;
3. органи, що об’єднують ендокринні та не ендокринні функції:
1. підшлункова залоза;
2. гонади: яєчко, яєчники;
3. плацента;
4. поодинокі гормонопродукуючі клітини:
1. нейроендокринні клітини нервового походження;
2. поодинокі гормонопродукуючі клітини не нервового походження.

Гормони приймають активну участь у регуляції гомеостазу, обміну речовин, розмноженні, рості організму, диференціюванні клітин та тканин.

За хімічною структурою розрізняють:

· стероїдні гормони (кортикостероїди, андрогени, естрогени);

· білкові (інсулін і глюкагон);

· похідні тирозину (тироксин, норадреналін);

· похідні жирних кислот (простагландини).

Гормони опосередковують свої дії через рецептори органів-мішеней. Розрізняють два типи гормональної рецепції:

1) внутрішньоклітинний –

2) поверхневий мембранний –

Види впливу гормонів:

· синергізм –

· антагонізм –

· пермісивна дія –

Для визначення діяльності залоз внутрішньої секреції і значення їх гормонів використовують наступні методи:

· метод екстирпації –

· введення екстрактів ендокринних залоз і гормонів тим тваринам, у яких буда видалена відповідна залоза –

· введення екстрактів ендокринних залоз і гормонів нормальним інтактним тваринам, що призводить до ефекту надлишкової гормональної дії –

· трансплантація ендокринних залоз –

· метод радіоактивної мітки –

· при вивченні гормональної функції людини визначають вміст гормонів та їх метаболітів у біологічних рідинах (кров, сеча) –

Залоза	Особливості будови	Зображення	Гормони
Щитоподібна залоза	Розташування Вага Частки   Волокниста капсула     Структурно-функціональна одиниця –   Колоїд   Типи клітин:
Прищитоподібні залози	Розміщення   Форма Вага Капсула   Внутрішня будова
Загруднинна залоза	Центральний орган імуногенезу. Розміщення Частки     Сполучнотканинна капсула –   Кіркова речовина –   Мозкова речовина –   Вікові особливості
Надниркові залози	Розташування Форма   Поверхні   Склад паренхіми: кіркова речовина – зони:   мозкова речовина –
Підшлункова залоза (ендокринна частина)	Ендокринна частина представлена –   Види клітин:
Статеві залози (ендокринна частина)	Яєчко – статева залоза, де відбувається дозрівання сперміїв та утворення чоловічих статевих гормонів. Статеві гормони дозрівають у ендокриноцитах яєчка (клітинах Лейдіга), які розташовані у часточках між звивистими сім’яними канальцями.   Яєчник – жіноча статева залоза, яка перед продукуванням жіночих статевих клітин (яйцеклітин) є ендокринною залозою. Лютеїнові клітини яєчника продукують жіночі статеві гормони.
Епіфіз	Або шишкоподібна залоза. Непарний орган. Форма Розміщення Довжина Кінці     Колір Вага Сполучнотканинна капсула   Види клітин
Гіпофіз	Відноситься до центральних регулюючих органів ендокринної системи. Розміщення Форма Вага З’єднання з гіпоталамусом Частки:

Домашнє завдання:

Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — С. – 273, 276-278, 281-282, 286-288, 289-294, 297-299.

Сидоренко П.І. та ін. Анатомія та фізіологія людини: підручник. — 3-тє вид., випр. — К.: Медицина, 2011. — С. – 155 – 159.

Самостійні роботи: Класифікація ендокринних залоз. Тканинні гормони.