Шляхи відтоку лімфи

Права лімфатична протока

Правий венозний кут

Лімфокапілярна судина

Лімфатична судина

Лімфатичні вузли

Лімфатичні стовбури

Грудна протока

Молочна цистерна

Лівий венозний кут

Глибока лімфатична судина

Лімфокапілярна сітка

Поверхнева лімфатична судина

Лімфатичне сплетення

ЛІМФА: ЇЇ СКЛАД, ФУНКЦІЇ

Лімфа – це безбарвна прозора рідина, яка відрізняється від плазми крові меншим вмістом білка.

Загальна кількість її – 1 – 2л. утворюється лімфа із води і розчинених у плазмі крові речовин (неорганічних сполук, глюкози, кисню), які потрапили через стінку кровоносних капілярів у тканини, а з тканин у лімфатичні капіляри. У лімфі, як правило, немає еритроцитів, а є невелика кількість гранулоцитів.

Функції лімфи:

Домашнє завдання:

Федонюк Я.І. Анатомія та фізіологія з патологією. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — С. –348-350;

Сидоренко П.І. та ін. Анатомія та фізіологія людини: підручник. — 3-тє вид., випр. — К.: Медицина, 2011. — С. – 141-143, 146-148

Самостійні роботи: Венозні анастомози між системами верхньої та нижньої порожнистих вен і ворітної печінкової вени.

Первинні лімфоїдні органи: будова та значення.

Імунітет: визначення, види, характеристика.

ЛЕКЦІЯ №3

ТЕМА: АНАТОМІЯ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ

Дата _______________________________

План

1. Значення травної системи. Класифікація нутрощів: трубчасті, паренхіматозні органи. Загальний план будови стінки трубчастих органів. Поняття «сфінктер», сфінктери травної системи

2. Черевна порожнина. Очеревина: визначення,листки. Порожнина очеревини.

3. Порожнина рота – присінок, власне ротова порожнина; тверде та м’яке піднебіння; зів. Зуби, будова види, зубна формула. Язик: будова частини, особливості будови слизової оболонки

4. Глотка: топографія, частини, сполучення, будова стінки, лімфоїдне кільце глотки, функції

5. Стравохід: топографія, частини, будова стінки, звуження стравоходу, функції

6. Шлунок: топографія, частини, отвори, будова стінки, функція

7. Тонка кишка. Відділи, топографія, зовнішня будова, будова стінки. Особливості будови слизової оболонки в її різних відділах

8. Товста кишка. Відділи, топографія, будова стінки, функції, характеристика відділів.

9. Печінка: топографія, зовнішня та внутрішня будова. Структурно-функціональна одиниця печінки. Кровопостачання печінки. Функції.

10. Жовчний міхур: топографія, частини, будова стінки, функції. Сфінктери жовчовивідних шляхів: розміщення, функції. Шляхи виведення жовчі

11. Підшлункова залоза: топографія, частини, будова. Екзокринна та ендокринна частини залози, їхні функції.

ЗНАЧЕННЯ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ. КЛАСИФІКАЦІЯ НУТРОЩІВ: ТРУБЧАСТІ, ПАРЕНХІМАТОЗНІ ОРГАНИ. ЗАГАЛЬНИЙ ПЛАН БУДОВИ СТІНКИ ТРУБЧАСТИХ ОРГАНІВ. ПОНЯТТЯ «СФІНКТЕР», СФІНКТЕРИ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ

Спланхнологія (splanchnologia) – розділ анатомії який вивчає розвиток, будову і топографію внутрішніх органів.

Нутрощами називають органи, розташовані у внутрішніх порожнинах тіла людини (черевній, грудній і тазовій).

Орган – це частина тіла, яка має певну форму і будову, виконує одну або кілька специфічних функцій, складається з кількох видів тканин, але одна з них завжди переважає і визначає його основну функцію (наприклад: серце, нирки)

Орган не може функціонувати поза організмом.

Водночас організм може обійтися без деяких органів, видалених внаслідок хірургічних операцій.

Органи поділяють на паренхіматозні та порожнисті.

Паренхіматозні органи – побудовані з робочої тканини (паренхіми), в яку входять спеціальні клітинні елементи і сполучнотканинна строма. Строма виконує опорну функцію (м’який остов) і трофічну (печінка, підшлункова залоза, легені, нирки)

Трубчасті – трубка більшого або меншого діаметра, стінки яких обмежують порожнину (стравохід, шлунок, кишка, трахея).

Стінки їх утворені різними видами тканин. Органи розрізняються за формою, розміром і розташуванням. В організмі органи перебувають у тісній взаємодії. Органи, що виконують подібну функцію і пов’язані в своєму розвитку, формують систему органів. Усі системи органів з’єднані в єдине ціле – організм.

Загальний план будови трубчастих органів

Оболонки стінки	Якими тканинами утворені
Слизова і підслизова оболонки	Епітеліальна тканина. Багато дрібних залоз, які виробляють і виділяють у порожнину каналу травні соки і слиз, має складчасту поверхню.
М’язова оболонка	Утворена двома шарами гладеньких м’язів, волокна розташовані вздовж каналу, у внутрішньому – кільцеподібно. Завдяки хвилеподібним скороченням (перистальтика) їжа просувається вздовж травного каналу. Циркулярні м’язи в певних місцях потовщуються і формують м’язи – стискачі - сфінктери
Зовнішня оболонка	Сполучна тканина.

Травна система є відкритою біологічною системою, яка здійснює прийом їжі, механічне, хімічне та ферментативне перетворення її, всмоктування продуктів розщеплення, а також виведення залишків їжі, що не перетравилися. Таким чином відбувається травлення, яке забезпечує організм енергетичними та пластичними речовинами.

Органи травної системи об’єднані в єдиний морфо функціональний комплекс, який називають травним каналом.

Важливу функцію відіграють і травні залози.

Загальний план травної системи:

1. – привушна залоза;
2. – зуби;
3. – порожнина рота;
4. – глотка;
5. – язик;
6. – під’язикова залоза;
7. – під нижньощелепна залоза;
8. – стравохід;
9. – шлунок;
10. – печінка;
11. – загальна жовчна протока;
12. – стискач (сфінктер) воротаря; 20. висхідна ободова кишка
13. – жовчний міхур; 21. низхідна ободова кишка
14. – підшлункова залоза; 22. поперечна ободова кишка
15. – дванадцятипала кишка; 23. ілєоцекальний клапан
16. – вигин дванадцятипалої кишки; 24. сліпа кишка
17. – лівий вигин ободової кишки; 25. апендикс
18. – правий вигин ободової кишки; 26. клубова кишка
19. – порожня кишка; 27. сигмовидна ободова кишка

Травна система
Травний канал	Травні залози

Черевною порожниною називають вмістилище для внутрішніх органів, яке обмежене:

- Зверху – діафрагмою;

- Знизу – умовною площиною, яку проводять через пограничну лінію таза;

- Спереду – прямими м’язами живота та широкими сухожилковими утвореннями зовнішнього косого, внутрішнього косого та поперечного м’язів живота;

- З боків – бічною групою м’язів живота;

- Ззаду – поперековим відділом хребтового стовпа, квадратними м’язами попереку та клубово-поперековими м’язами.

Органи черевної порожнини:

З середини черевна порожнина вистелена серозною оболонкою – очеревиною.

Листки очеревини:

Анатомічна частина	Особливості будови	Зображення
Порожнина рота Cavitas oris	Початок травної системи Обмежена: ü знизу – ü зверху – ü з боків – ü попереду – ü позаду –   Органи ротової порожнини: 1 9 2 10 3 11 4 12 5 13 6 14 7 15 Вирізняють присінок і власне ротову порожнину. Присінок рота (vestibulum oris) Обмежений зовні –, зсередини –. Сполучається з власне ротовою порожниною через щілину між верхніми та нижніми зубами. Вхід до присінку обмежений ротовою щілиною, яка обмежена губами. Верхня і нижня губа (labium superius et inferius) Основа губ утворена коловим м’язом рота. Зовні вкриті шкірою, на краю шкіра переходить у слизову оболонку (проміжна частина). Слизова переходить на альвеолярні відростки щелепи, щільно зростається, утворює ясна. По серединній лінії – вуздечка верхньої та нижньої губи (frenulum labi superioris et frenulum labi inferioris). Губи з кожного боку переходять одна в одну в кутах рота – губна комісура – спайки губ.
Щоки (buccas)	В товщі – щічний м’яз Ззовні вкриті шкірою Зсередини вистелені слизовою оболонкою Між шкірою та м’язом – жирове тіло щоки, дуже розвинене у дітей (допомагає при смоктанні)
Зуби (dentes)	Розміщені в зубних альвеолах верхньої та нижньої щелепи по верхньому краю ясен. Не пов’язані з м’язами. Нерухомо з’єднані з альвеолами своїми коренями – вколачування. Функції: ü ü Частини: 1. 6. 2. 7. 3. 8. 4. 9. 5. 10. 6. Коронка (corona dentis) Виступає над яснами. Вирізняють поверхні: ü ü ü ü Корінь (radix dentis)   Шийка зуба (cervix dentis)   Дентин (dentinum) Формує основну масу зуба, розміщений навколо порожнини зуба. Коронка зверху вкрита емаллю, а корінь – цементом. Зуби різняться за формою і розміром, що пов’язано з пристосуванням зубів до обробки їжі: ü Різці dentes incisive – ü Ікла dentes canini ü Малі корінні (премоляри) dentes premolarеs – ü Великі корінні (моляри) - dentes molarеs – Зубна формула записується у вигляді цифрового ряда: Дорослі діти Перші зуби з’являються у дітей 5-7 місяців, в 2-2,5 роки їх 20 – це молочні зуби. В 5-7 років починають змінюватись на постійні до 14 років. Остання пара зубів (зуби мудрості) у людини з’являється до 25 років. Разом 32 зуби.
Язик (Lingua)	М’язовий орган, бере участь у перемішуванні їжі в ротовій порожнині, актах ковтання, артикуляції, містить смакові рецептори. Розміщений на дні ротової порожнини, при зімкнутих губах займає майже всю порожнину. Язик представляє собою сплощене тіло овально – витягнутої форми. Частини: 1 9 2 10 3 11 4 12 5 13 6 14 7 15 Язик утворений м’язами вкритими слизовою оболонкою. На спинці, краях, верхівці язика розміщуються сосочки, які надають язику бархатистий вигляд: ü Нитковидні сосочки     ü Грибовидні сосочки –     ü Жолобуваті (оточені волом) –   ü Листовидні –     Корінь язика немає сосочків, під епітелієм – лімфовузлики. Скупчення лімфовузликів формують язиковий мигдалик. Слизова оболонка нижньої поверхні   Позаду від сосочка – поздовжні під’язикова складка – тут залягає одно імення залоза. М’язи язика Дві групи: 1.     2.
Піднебіння Palatum	Утворює верхню стінку ротової порожнини, поділяється на тверде ат м’яке піднебіння. Слизова оболонка щільно зростається з твердим піднебінням, позаду продовжується на м’яке піднебіння Тверде піднебіння Palatum durum     М’яке піднебіння Palatum molle     Дві дужки: 1.   2.
Зів Fauces	М’яке піднебіння бере участь в утворенні отвору, яке сполучає ротову порожнину с глоткою – зів. Звужена частина – перешийок зіву. Обмежений вгорі м’яким піднебінням, по боках піднебінними дужками, внизу – коренем язика.
Глотка Pharynx	Непарний орган розміщений в ділянці голови та шиї, є частиною травної та дихальної системи. Воронкоподібна трубка прикріплена до основи черепа. На рівні 6-7 шийного хребця переходить у стравохід. 1 7 2 8 3 9 4 10 5 11 6 - Частини: ü Носова (носоглотка) ü Ротова (ротоглотка) ü Гортанна (гортаноглотка) Містить скупчення лімфоїдної тканини, яка формує мигдалики при вході в горло і утворюють майже повне кільце (Пирогова - Вальдейєра) ü Глотковий – один ü Трубні – два ü Піднебінні – два ü Язиковий – один Основа стінки – фіброзна пластина зовні вкрита м’язами, а зсередини слизовою оболонкою. М’язи: ü Поздовжні – піднімають горло Ø Шило – глотковий Ø Піднебінно – глотковий ü Циркулярні – стискачі: Ø Верхній Ø Середній Ø Нижній – при їх скорочення харчова грудка проштовхується до стравоходу Зовні вкрита сполучною тканиною - адвентицією 1 - хоани; 2 – латеральний криловидний м’яз; 3 – м’яз - підіймач піднебінної завіски; 4 – м’яз – натягач піднебінної завіски; 5 – шило глотковий м’яз; 6 – шилопід’язиковий м’яз; 7 – медіальний криловидний м’яз; 8 – двочеревний м’яз; 9 – піднебінний язичок; 10 – корінь язика; 11 - надгортанник; 12 – піднебінно – глотковий м’яз; 13 – косий черпало видний м’яз; 14 – поперечний черпало видний м’яз; 15 – задній перстнечерпаловидний м’яз; 16 – перстневидний хрящ
Стравохід Oesophagus	Вузька довга трубка, 25см, з’єднує глотку із шлунком. Починається на рівні 6-7 шийного хребця до 11 грудного. Відділи: ü Шийний ü Грудний ü Черевний Анатомічні звуження: ü На початку ü На рівні розгалуження трахеї (4 грудний хребець) ü При переході через діафрагму. Вигини: ü У шийному відділі вліво ü Поступово вирівнюється ü На рівні п’ятого грудного хребця йде по серединній лінії ü Знову вліво ü При переході через діафрагму Стінки: ü Слизова – утворює поздовжні складки ü Підслизова основа ü М’язова: зовнішні поздовжні, внутрішні – циркулярні, у верхній третині – посмуговані, у нижній – гладенькі. ü Сполучнотканина
Шлунок Ventriculus, gaster	Розширена частина травного каналу. Розміщується у верхньому поверсі черевної порожнини – в надчеревній та лівій підреберній ділянках. Має форму гачка. Розміри у новонародженого – 5см, у дорослого – 25см, не постійна. Стінки: ü ü Кривини: ü ü Частини: ü   ü Шари: v Слизова з підслизовою основою – утворює складки, між складками – підвищення – шлункові поля в яких розташовані ямки куди відкриваються протоки залоз. Залози: Ø Власні –   Ø Кардіальна і пілоричні –   М’язова оболонка: Ø Ø Ø Ø v зовнішній шар – лежить інтраперітоніально
тонка кишка intestinum tenue	найдовший відділ травного тракту розміщена між шлунком та товстою кишкою. У тонкому кишечнику відбувається травлення і всмоктування. Довжина 2,2 -4,4м (у трупа 6-8м – внаслідок розслаблення м’язів). Верхня межа - приватник шлунка, нижня – ілєоцекальний клапан у місці впадіння у сліпу кишку Відділи: v v Ø Ø   дванадцятипала кишка duodenum початковий відділ тонкої кишки. Довжина 17-21см (у трупа – 25-30см). Починається від приватника і далі підковоподібно огинає головку підшлункової залози. Виділяють частини: ü     ü     ü     ü     ДПК брижів не має. Розміщується екстраперітонеально. Початковий і кінцевий відділи ДПК (ампула) вкриті очеревиною з усіх боків. На внутрішній поверхні добре помітні кругові складки (висота 8мм), характерні для всієї тонкої кишки, а також поздовжні складки, які утворюються в початковому відділі та в ампулі. Крім того поздовжня складка ДПК розміщується на медіальній стінці низхідної частини. В нижньому відділі складки є великий сосочок ДПК, куди відкриваються загальним отвором загальна жовчна протока і протока підшлункової залози. Вище від великого сосочка – малий сосочок ДПК на якому знаходиться отвір додаткової протоки ДПК. В порожнину ДПК відкриваються дуоденальні залози. Вони розміщуються в підслизовій основі ДПК.     Слизова оболонка кишки має бархатний вигляд внаслідок наявності в ній численних ворсинок.   1 – 2 – 3 –     Вони являють собою вирости слизової оболонки, в центрі яких знаходиться лімфатичний синус, а по периферії – кровоносні капіляри й окремі гладкі м’язові клітини. Порожня кишка yeyunum, розміщується безпосередньо після ДПК клубова кишка ileum, продовження порожньої, впадає в сліпу кишку в ділянці правої поздовжньої ямки. Порожня і клубова кишки розміщуються інтраперітоніально. М’язова оболонка містить зовнішній прокольний та внутрішній круговий шари. В місці впадіння клубової кишки в сліпу є потовщення колового м’язового шару. Серед епітеліальних клітин, що вкривають слизову оболонку тонкої кишки, у великій кількості зустрічаються бокаловидні клітини, які виділяють слиз (одноклітинні залози). По всій поверхні слизової оболонки між ворсинками відкриваються численні кишкові залози – виділяють кишковий сік.
Товста кишка Intestinum crassum	Розміщена за тонкою кишкою і є кінцевим відділом травної системи. В ній закінчуються процеси травлення, формуються і виводяться через задній прохід назовні калові маси. В товстому кишечнику виділяють: ü ü ü ü ü ü довжина 1-1,65м. діаметр 5-8см, у кінцевому відділі приблизно 4см. Відмінності: ü на зовнішній поверхні кишки видно три поздовжні тяжі – стрічки ободової кишки. Кожна з цих стрічок має ширину приблизно 1см і власну назву: брижова стрічка taenia mesocolica відповідає місту прикріплення товстої кишки до задньої черевної стінки; сальникова стрічка taenia omentalis, розміщена на передній поверхні поперечної ободової кишки, де до неї прикріплюється сальник; вільна стрічка taenia libera на передніх (вільних) поверхнях висхідної та низхідної ободової кишки. ü Між стрічка ободової кишки розміщені чисельні випинання стінки товстої кишки – гаустри, відділені одна від одної глибокими борознами, що надає гофрований вид контурам товстої кишки. Гаустри утворюються внаслідок невідповідності довжини стрічок та ділянок ободової кишки між стрічками. ü На зовнішній поверхні товстої кишки вздовж вільної та сальникової стрічок розміщуються пальцевидні випини серозної оболонки, що містять жирову тканину – сальникові відростки, довжина яких сягає 4-5см   Сліпа кишка caecum Розміщена в правій клубовій ямці, інтраперітонеальне положення. Довжина 6-8см, діаметр сягає 7-7,5см. На її задньомедіальній поверхні знизу сходяться в одній точці стрічки ободової кишки. В цьому місці відходить червоподібний відросток (аппендиск) appendix vermiformis – виріст сліпої кишки, довжина 2-20см (в середньому 8,6см), діаметр=0,5 – 1,0см, розміщений інтраперітонеально. Розміщення відростка залежить від його довжини і місця положення сліпої кишки. В основному розміщений у правій клубовій ямці, але може бути вище або нижче. Напрямок може бути низхідним, латеральним, висхідним (позаду сліпої кишки). 1 – 2 – 3 – 4 – 5 – 6 – 7 – 8 – Перехід клубової кишки в сліпу –, представляє собою розміщену майже горизонтально щілину, від обмежену зверху та знизу двома складками які вдаються в порожнину сліпої кишки і утворюють ілеоцекальний клапан (баугінієва заслонка). Спереду і позаду складки клапана сходяться і утворюють вуздечку ілеоцекального клапана. Біля вхаду у порожнину апендикса – півмісяцеві складочки   Висхідна ободова кишка colon ascendens, є продовженням сліпої кишки вгору. Розміщується Розміщена мезоперітонеально.   Поперечна ободова кишка colon transversum,   Займає інтраперітоніальне положення.   Низхідна ободова кишка colon descendens,     Сигмовидна ободова кишка colon sigmoideum,   Будова стінки ободової кишки: До середини від серозної оболонки розміщується м’язова оболонка, зовнішній поздовжній шар якої утворює три широких пучка – стрічки, а коловий прошарок розподілений по всій довжині рівномірно дещо потовщуючись у основі пів місяцевих складок. Добре розвинена слизова та підслизова оболонки. Ворсинок немає. Є півмісяцеві складки, які розміщуються в три ряди (між стрічками) і відповідають межам між гаустрами. В слизовій оболонці багато трубчастих кишкових залоз і бокаловидних клітин. В стінці червоподібного відростку – групові лімфоїдні вузлики.   Пряма кишка rectum, кінцева частина товстої кишки, в ній накопичуються, а потім виводяться з організму калові маси. Розміщена в порожнині малого тазу. Довжина 15см, діаметр 2,5 – 7,5см. Утворює два вигини в сагітальній площині:     1 – 2 – 3 – 4 – 5 – 6 – 7 –   частина прямої кишки, що розміщена у порожнині малого тазу утворює розширення – ампулу прямої кишки, далі більш вузька частина – анальний канал, знизу якого – отвір, що відкривається назовні – задній прохід. В ділянці ампули утворюються три поперечних складки, а в ділянці анального каналу 6-10 постійних поздовжніх складок, що розширюються донизу – анальні стовпи, між якими розміщені заглиблення – анальні пазухи. Простір між пазухами і анальним отвором має назву гемороїдальної зони. М’язова оболонка складається з поздовжнього і поперечного шарів. Поперечний шар в ділянці анального каналу утворює внутрішній (мимовільний) сфінктер заднього проходу, його висота 2-3см. Зовні навколо анального отвору формується зовнішній (залежить від нашої волі) сфінктер заднього проходу, розміщений безпосередньо під шкірою і входить до складу діафрагми тазу. У верхній частині пряма кишка з усіх сторін вкрита очеревиною, в середній – з трьох і в нижній – зовсім виходить за межі порожнини очеревини