Графічне оформлення курсового проекту

Проектування будівель і споруд виконується зазвичай у дві стадії - технічний проект і робочі креслення.

Робочі креслення металевих конструкцій виконуються у дві стадії:

- КМ (конструкція металева) і КМД (конструкції металеві, деталіровка). Робочі креслення у стадії КМ містять схеми взаємного розміщення елементів, вузли і їх сполучення, габаритні та прив'язувальні розміри, дані про навантаження, розрахункових зусиль; специфікацію металу на весь об'єкт для замовлення металу. Робочі креслення КМД виконуються за даними стадії КМ. До складу робочих креслень КМД входять монтажні схеми, деталізовані креслення елементів у тому вигляді, в якому вони будуть виготовлені на заводі, зведені відомості відправочних елементів, монтажних ескізів і листи з пояснювальною запискою. Графічна частина виконується на двох аркушах формату А2 у спрощеному варіанті стадії КМ.

Графічна частина повинна містити схему розміщення конструкцій балкової клітки та колони, конструктивні креслення головної балки, балки настилу, колони та основних вузлів.

Схеми розміщення конструкцій викреслюються у вигляді плану, поздовжнього та поперечного розрізів. На плані та розрізах проставляються розміри, що визначають відстань між розбивочними осями, балками настилу та основні розміри по вертикалі у вигляді відміток низу бази колони, верху колони та верху майданчика.

Всі розміри на кресленнях металевих конструкцій проставляються в мм, а відмітки - в метрах.

На схемах кожний елемент конструкції позначається маркою. Елементи перерізу, якщо вони виконуються з одного прокатного профілю (наприклад, балки настилу) з однаковими перерізами позначаються однаковими марками, навіть при різних довжинах і деяких відмінностях у кінцевих і проміжних кріпленнях. Елементи складеного перерізу (головні балки і колони) позначаються однаковими марками тільки за однакових перерізів, довжин і опорних вузлів. Балка, яка приєднується до колони крайнього поперечного ряду, має інший опорний вузол і тому позначається іншою маркою.

Марки основних елементів конструкцій складаються із заголовних літер назви виду елемента та цифри, яка проставляється справа (наприклад, Б1, Б2, К1 тощо).

Рекомендуються такі буквені позначення марок: колона -К, балки - Б, зв'язки - 3 і т.п. Для інших видів елементів буквенні позначення вибираються аналогічно.

Нумерацію кожного виду елемента конструкції потрібно починати із більш важких конструкцій (наприклад: з головних балок, а потім переходити до балок настилу). Балки БЗ і Б4 мають перерізи менші, ніж балки Б1 і Б2, оскільки сприймають навантаження, яке збирається з меншої вантажної площі. Із цієї ж причини переріз колони К2 менший, ніж колони К1.

На листі викреслюється конструктивне креслення зварної балки складеного перерізу, яке включає головну проекцію (основний вид), а також плани верхнього і нижнього поясів. На конструктивному кресленні головної балки повинні бути вказані проліт і прив’язки до осей, місця зміни перерізу та схеми вузлів монтажних стиків. На конструктивному кресленні головної балки креслиться її відправний елемент у стадії КМД. На кресленні відправного елемента проставляються номери деталей, розміри опорних ребер, відстань між ребрами жорсткості та їх перерізи, розміри зварних швів, прив'язка отворів у місцях приєднання елементів, а також креслиться ряд необхідних перерізів відправного елемента головної балки.

У правій частині першого листа поміщають конструктивне креслення колони, яке включає головну проекцію (фасад), план оголовка (вид зверху), план бази (горизонтальний розріз) і три розрізи стержня колони в проміжку між планками, в місцях встановлення діафрагм і поперечного ребра оголовка.

Окрім креслень головної балки та колони на листі необхідно накреслити конструктивне креслення вузлів опирання головних балок на колону та сполучення балок настилу із головними балками. На зображенні вузлів повинні бути показані всі елементи із позначенням їх марок (за схемою розміщення конструкції), із усіма необхідними розмірами, прив’язками до основних осей і відмітками, а також зварні шви та їх розміри, болти із вказаним діаметром та кількістю. Вузли підписуються тільки номерами, відповідними номерам вузлів на схемах. Виконуючи конструктивні креслення конструкцій робочого майданчику, необхідно пам’ятати, що лінії розрізів наносяться відрізками ліній і позначаються арабськими цифрами, а над зображенням розрізів і видів даються відповідні надписи. Стрілки для вертикальних розрізів повинні бути направленні справа наліво, а для горизонтальних - зверху вниз. Не можна проводити лінію розрізу через зображені елементи.

Якість робочих креслень будівельних металевих конструкцій значною мірою визначається грамотною постановкою розмірів. Всі розміри на робочих кресленнях металевих конструкцій проставляються у міліметрах.

Контурні, осьові, центрові та виносні лінії, а також їх продовження не можуть служити розмірними лініями. Всі розміри рекомендується наносити поза контурами зображення. Відстань між паралельними розмірними лініями, а також відстань від розмірної лінії до лінії контуру деталі повинна бути в межах 7...10 мм. Розмірні лінії закінчуються зарубками, які перетинають виносні лінії під кутом 45°. Горизонтальні розміри, в основному, проставляються під проекцією. Необхідно уникати перетину розмірів будь-якими лініями.

Кожний розмір на кресленні має певне призначення. Відсутність необхідних розмірів ускладнює користування кресленням, а в деяких випадках креслення непридатне до отримання певного результату. Зайві розміри, які не мають конкретного призначення, також ускладнюють читання креслення та свідчать про недостатню кваліфікацію конструктора.

Питання для підготовки до захисту курсового проекту

1.Навести приклади використання балкових кліток.

2.Що таке оптимальна та мінімальна висота головної балки? За якими умовами вони визначаються?

3.Що таке балкова клітка? Який тип балкової клітки прийнятий у курсовому проекті?

4.У чому полягає розрахунок балок робочого майданчика за першою групою граничних станів?

5.В яких перерізах головної балки необхідно установлювати поперечні ребра жорсткості?

6.За яким навантаженням (нормативним чи розрахунковим) ведеться розрахунок балок робочого майданчика за першою групою граничних станів?

7.Як визначається товщина стінки балки складеного зварного перерізу?

8.Типи сполучень балок у балкових клітках. Яке сполучення прийняте у курсовому проекті?

9.Як визначається ширина поясних листів зварної балки?

10.В яких точках поперечного перерізу головної балки виникають найбільші нормальні напруження?

11.Намалюйте балкову клітку спрощеного типу. Які балки входять до складу такої балкової клітки?

12.За якими граничними станами проводиться розрахунок балок у балковій клітці?

13.В яких випадках стінку складеної балки необхідно укріпити поздовжніми ребрами жорсткості?

14.Намалюйте балкову клітку нормального типу. Які балки входять до складу такої балкової клітки?

15.За яким навантаженням (нормативним чи розрахунковим) ведеться розрахунок балок балкової клітки за другою групою граничних станів?

16.Розрахунок опорного ребра жорсткості головної балки на зминання.

17.Намалюйте балкову клітку ускладненого типу. Які балки входять до складу такої балкової клітки?

18.Розрахункова схема балки настилу. На що працюють балки настилу? Ширина вантажної площадки, з якої збирається навантаження на балки настилу.

19.Що таке будівельна висота перекриття? За якого сполучення балок будівельна висота перекриття буде найбільшою (найменшою)?

20.Що таке нормативне та розрахункове навантаження? Як ці навантаження пов’язані між собою?

21.Як забезпечується місцева стійкість стиснутого поясу головної балки?

22.У чому полягає розрахунок балок балкової клітки за другою групою граничних станів?

23.Розрахунок опорного ребра жорсткості головної балки на стійкість.

24.В якому напрямку балкової клітки слід розміщувати головні балки, допоміжні балки та балки настилу?

25.Розрахункова схема допоміжної балки. На що працюють допоміжні балки? Ширина вантажної площі, з якої збирається навантаження на допоміжну балку.

26.Як забезпечується місцева стійкість стінки головної балки?

27.Які типи настилів застосовуються у балкових клітках? Як визначається товщина настилу?

28.Для чого виконують зміну перерізу головної балки? Як виконують зміну перерізу головної балки у курсовому проекті?

29.На що працюють болти у вузлах сполучення балок на одному рівні?

30.Як визначаються відстані між балками настилу та допоміжними балками?

31.Визначення геометричних характеристик підібраного перерізу головної балки.

32.На яке зусилля проводиться розрахунок кутових швів, які з’єднують пояси зі стінкою у головній балці?

33.Розрахункова схема головної балки. На що працює головна балка? Ширина вантажної площі, з якої збирається навантаження на головну балку.

34.Які проводяться перевірки підібраного перерізу балки настилу (головної балки)?

35.Розміри поперечних ребер жорсткості та розташування їх по довжині головної балки.

36.Чому головні балки балкової клітки прийняті не із прокатних, а зі складених зварних двотаврів?

37.На яке зусилля приводиться розрахунок сполучення балок настилу чи допоміжних балок із головними балками?

38.З якою метою у головній балці встановлюють монтажні стики? Як визначається місце улаштування монтажних стиків?

39. За якими граничними станами проводиться розрахунок балок настилу у курсовому проекті?

40.В яких точках поперечного перерізу головної балки виникають найбільші дотичні напруження?

41.Як забезпечується просторова стійкість конструкцій балкової клітки?

42.Як позначається величина згинального моменту та поперечної сили для розрахунку місцевої стійкості стінки у межах відсіку, що розглядається?

43.В яких точках поперечного перерізу головної балки нормальні напруження рівні 0?

44.Що необхідно зробити, якщо підібраний переріз балки настилу задовільняє умову міцності, але не забезпечує належної жорсткості?

45.Як здійснюється передача опорного тиску головних балок на гілки колони?

46.На що працює балка настилу? З якого прокатного профілю компонуються балки настилу і за якою геометричною характеристикою встановлюється номер профілю за сортаментом?

47.У чому візуально проявляється утрата місцевої стійкості стиснутого поясу головної балки? Яким чином можна попередити це явище?

48.Типи сполучення балок у балковій клітці. За якого сполучення балок можна збільшити висоту головної балки при заданій будівельній висоті перекриття?

49.Чому прокатні двотаврові балки настилу балкових кліток розміщують із таким розрахунком, щоб згин балок відбувався у площині стінки, а не навпаки?

50.Що таке граничний прогин балки, від чого він залежить і як установлюється його величина?

51.Чому балки настилу та допоміжні балки у балкових клітках рекомендується приймати із прокатних, а не складених двотаврів?

52.Що таке розрахункова та конструктивна довжина зварного шва? Який взаємозв’язок існує між ними?

53.Як можливо здійснити примикання балок настилу до головних, при сполученні на одному рівні та відсутності у головних балках поперечних ребер жорсткості?

54.У чому полягає небезпека утрати місцевої стійкості стиснутого поясу головної балки?

55.Який існує взаємозв’язок між міцністю сталі та товщиною прокату? Що приймають за товщину фасонного прокату (кутики, двотаври, швелери)?

56.Чим характеризується жорсткість балки при згині?

57.За якими граничними станами проводиться розрахунок головної балки в курсовому проекті?

58.Яким конструктивним вимогам повинен задовільняти переріз головної балки, у місці улаштування монтажного стику?

59.Як визначається умовна поперечна сила при розрахунку з’єднувальних елементів у наскрізних колонах?

60.Чим сприймаються згинальний момент і поперечна сила, які діють у місці розміщення монтажного стику?

61.Які ребра жорсткості (поздовжні або поперечні) забезпечують місцеву стійкість стінки головної балки від дії нормальних напружень?

62.На що працюють болти, розміщені на стінці балки у зоні монтажного стику? Яка мінімальна кількість вертикальних рядів болтів і заклепок по одну сторону стику стінки?

63.Які ребра жорсткості (поздовжні або поперечні) забезпечують місцеву стійкість стінки головної балки від дії дотичних напружень?

64.Чи впливає момент інерції перерізу балки на її жорсткість і яким чином?

65.Яким вимогам повинна задовільняти ширина зміненого перерізу поясу головної балки?

66.У чому полягає небезпека, якщо підібраний переріз балки не буде задовільняти вимогам другої групи граничних станів?

67.Як визначити момент опору підібраного перерізу головної балки?

68.В яких випадках дозволяється не перевіряти балки на загальну стійкість?

69.Конструктивні прийоми підвищення загальної стійкості балок.

70.В яких випадках дозволяється проводити розрахунок балок із урахуванням розвитку пластичних деформацій?

71.Можливі конструктивні прийоми забезпечення місцевої стійкості стінки, при дії дотичних напружень.