Видима зоряна величина

Астрофотометрія досліджує блиск небесних світил, тобто освітленість Е – світловий потік, що падає на одиницю поверхні, нормальної до променів. Інтенсивність

I = Er² (1.1)

Оскільки E ~ 1/r²,то .

Повний потік випромінювання:

ℇ = s T⁴ (1.2)

Блиск вимірюється в зоряних величинах m

E ~ (1.3)

Якщо Е – блиск зірки, m -ї величини, а E ₀ – нульової величини,то

(1.4)

Знак (–) враховує (1.3). Тоді

(1.5)

Якщо m =5, то =100 разів, тобто зірка m -ї величини сильніша за блиском від зірки (m +1)-ї величини в рази.