Лісові і торфяні пожежі

Пожежа - це горіння, що розповсюджується стихійно. Вражаючими факторами пожежі є теплове випромінювання і токсична дія продуктів горіння. Основні параметри факторів - температура (°С), концентрація токсичних речовин (мг/л). Висока температура викликає займання всього, що знаходиться в районі пожежі; задимленість дратує людей і тварин і викликає отруєння окисом вуглецю (CO).

Лісові (торф’яні) пожежі - небезпечне стихійне лихо. Вони знищують цінні матеріали (ліс, торф та ін.), становлять велику загрозу для людей, населених пунктів, промислових об'єктів, розташованих поблизу лісу.

Світова статистика свідчить, що причинами лісових пожеж у 90-95% випадків є недбале поводження людей з вогнем.

Територія, на який виникла або розвивається пожежа, називається зоною пожежі, а місце її виникнення - осередком пожежі. Лісові пожежі бувають трьох видів:

· низова, коли горить сухий трав'яний покров, лісова підстилка, сушняк; висота вогню 0,5-1,5 м;

· верхова, коли горить весь ліс зі споду до верху або тільки крони дерев (розвивається з низового);

· торф’яна (підземна), коли горить торф на глибині. За швидкістю розповсюдження вогню лісові і торфяні пожежі поділяються на три категорії: сильні, середньої сили і слабкі (табл. 8.8).

Таблиця 9.8. Характеристика лісових і торф’яних пожеж.

Види пожеж	Швидкість розповсюдження, м/хв.
Слабка	Середня	Сильна
Торф’яна	До 0,25	До 0,5	Більше 0,5
Низова	До 1	1-3	3 і більше
Верхова	До 3	3-100	100 і більше

Лісові пожежі за характером розповсюдження і охопленням площі поділяються на зони окремих, масових і суцільних пожеж.

Зона окремих пожеж характеризується виникненням незначної кількості окремих пожеж розосереджених на площі.

Зона масових пожеж - сукупність водночас виниклих окремих пожеж. Зона суцільних пожеж характеризується швидким розвитком і розповсюдженням, високими температурою, задимленістю і загазованістю, небезпечними для життя. Проїзд через зону практично неможливий.

Захист людей і матеріальних цінностей в зоні лісових (торфяних) пожеж досягається завчасною їх евакуацією, вивезенням в безпечні місця і активною боротьбою з пожежею:

гасіння, локалізація.

Боротьба з масовими лісовими пожежами дуже складна і може відбуватися тривалий час. Основними способами гасіння лісових пожеж є:

- гасіння краю низової пожежі водою або вогнегасячими хімічними розчинами, закиданням краю пожежі землею, захльостуванням вогню віниками з гілок і т.ін.;

- створення захисних мінералізованих смуг або канав на шляху розповсюдження пожежі;

- спрямуванням зустрічного вогню верховій пожежі (ігідпалення лісу назустріч основній пожежі від створеної у відповідному місці опорної мінералізованої смуги).

Виходити з зони лісової пожежі треба в протилежному вітру напрямку, використовуючи відкриті ділянки - галявини, просіки, дороги, річки. Місце для відпочинку вибирати не ближче 400 м від локалізованої пожежі.