Випрямляння металу

К ривизн у детале й перев і ря ю т ь н а ок о (рис. 82, а) аб о з а зазоро м м і ж плито ю і покладено ю н а неї деталл ю. К ра ї вигнути х м і сц ь позна ­ ча ю т ь крейдо ю.

П р и випря м лянн і ва ж лив о правильн о вибират и м і сця, п о яки х сл і д наноси т и удари, С ил а удар і в м а є бут и розм і рно ю з кривизно ю;

Рис. 82. П еревірка кривизни (а) і випрямляння (б) ш табовог о металу

З* 67

ї ї поступов о з м ен ш у ю т ь у м і р у переход у в і д найб і ль ш ог о зги н у д о наймен ш ого. Випр ямлянн я вва ж аєтьс я завер ш ени м, кол и всі нерів­ нос т і з никну т ь і детал ь стан е прямо ю, щ о можн а визначит и накладан­ ня м л і н і йки. Випр ямлянн я здійс н юю т ь н а ковадл і, правильн і й плит і аб о над і йни х п і дкладках, як і н е дадут ь зісковз ну т и з ни х детал і пр и удар і.

Д л я захист у ру к в і д удар і в і в і брац і й пр и випря м лянн і м етал у треб а надя гат и рукавиц і, м і цн о три м ат и деталь, заготовк и н а плит і ч и ковадл і.

Випрямляння ш табовог о метал у здійс н ю єтьс я так. Н а випнуто м у боц і крейдо ю познача ю т ь м е ж і зги н і в, п і сл я чог о л і во ю руко ю, попе­ реднь о надя г нув ш и н а не ї рукавиц ю, берут ь ш таб у (с м угу), а право ю — мо лото к і зай м а ю т ь робоч е положенн я (рис. 82, б).

См уг у розм і щ у ю т ь н а правильн і й плит і так, щ о б вон а ле ж ал а вип* ну тіст ю догори, торка ю чис ь плит и у дво х точках. У дар и нанося т ь п о випнути х частинах, регул юю ч и сил у удар у зале жн о в ід тов щ ин и с м уг и і величин и кривизни: чи м б і ль ш е викривленн я і тов щ а с м уга, ти м силь­ н і ш им и м а ю т ь бут и удари. В м і р у випря м лянн я с м уг и сил у удар і в по­ слабл юю т ь і част і ш е перевертаю т ь с м уг у з одног о бок у н а і н ш и й д о повног о випря м лення. П р и к і лько х випина х спочатк у випря м ля ю т ь найближч і д о к і нц і в, а пот і м — розм і щ ен і посередин і.

Ре зультат и випря м лянн я (прямол і н і йн і ст ь заготовки) перев і ря ю т ь н а око, а точ н і ш е — н а розм і чальн і й плит і н а просв і т аб о накладання м л і н і йк и н а с м угу.

Випрямляння прутка. П і сл я перев і рк и н а ок о н а випнуто м у боц і прутк а крейдо ю познача ю т ь м е ж і вигин і в. П от і м пруто к кладут ь н а плит у аб о ковадл о так, щ о б зіг ну т а частин а з находилас я випнут і ст ю догор и (риг. 83). У дар и нанося т ь п о випнут і й частині в ід краї в зги н у д о середини, регул юю ч и сил у удар і в зале жн о в і д д і а м етр а прутк а і ве­ личин и зги ну. В м і р у випря м лянн я зги н у сил у удар і в з м ен ш у ю т ь і, поверта ю ч и пруто к навкол о своє ї ос і, закі нчу ю т ь випря м лянн я легки­ м и удара ми. Я к щ о пруто к м а є к і льк а зги н і в, спочатк у випря м ля ю т ь бли ж ч і д о к і нц і в, а пот і м — розм і щ ен і посередин і.

Випрямляння листовог о метал у складн і ш е, н і ж попередн і операц ії. Ли стови й м етал и і вир із ан і з ньо г о заготовк и мож ут ь м ат и поверхн ю хвиляст у аб о з випина ми. Н а заготовці, щ о м а є хвиляст і ст ь п о края х (рис. 84, а), спочатк у обводят ь крейдо ю ч и м ' яки м гра ф іт ови м ол і вце м хвиляст і д і лянки. П і сл я цьог о заготовк у кладут ь н а плит у так, щ о б ї ї кра ї н е звисали, а ле ж ал и повн і ст ю н а опорн і й поверхн і. П ритиску ­ ю ч и заготовк у руко ю, почина ю т ь випря м ляння. Щ о б розтягнут и сере­ дин у заготовки, удар и мо лотко м нанося т ь в ід середин и д о кра ю так, я к заз начен о чорним и кру ж ечка м и н а рис. 84, в. К ру ж ечк и м ен ш и х д і а м етр і в в і дпов і да ю т ь удара м м ен ш о ї сили, і навпаки, тобт о сильн і ш і удар и нанося т ь посередині і з м ен ш у ю т ь ї х сил у в м і р у наближенн я

Ри с, 83. Випрямляння прутка Хвилястість

Ри с. 84. З іг нут і заготовки

з листовог о металу (а, б) 1.1*/\ | І І.**?Т%,( і схеми їх випрямляння (в, г) в В

д о кра ю заготовки. Щ о б уникнут и утворенн я трі щ и н і наклеп у м еталу, н е можн а наноси т и повторні удар и п о одном у й то м у са мом у м і сц ю.

О собливо ї акуратност і, ува жн ост і т а обере жн ост і дотри м у ю тьс я пр и випря м лянн і заготово к з то нко г о листовог о м еталу. У дар и нано­ сят ь несильн і, б о пр и неправильному удар і боков і гра н і мо лотк а мо­ ж ут ь аб о пробит и листов у заготовку, аб о сприят и на тяг у м еталу.

П р и випря м лянн і заготово к з випина м и визнача ю т ь пожолоблен і д і лянки, встановл юю ть, д е б і ль ш е випнут о м ета л (рис. 84, б). Випн ут і д і лянк и обводят ь крейдо ю аб о м ' яки м гра ф іт ови м ол і вце м, пот і м заго­ товк у кладут ь н а плит у випнуто ю д і лянко ю догор и так, щ о б кра ї ї ї н е звисали, а ле ж ал и повн і ст ю н а опорн і й поверхн і плити. Випр ямлян ­ н я почина ю т ь з найближчо г о д о випин у кра ю, п о яком у нанося т ь оди н ря д удар і в мо лотко м у м е ж ах, позначени х чорним и кру ж ечка м и (рис. 84, а). П от і м нанося т ь удар и п о і н ш ом у кра ю. П і сл я цьог о п о пер ш ом у кра ю нанося т ь други й ря д удар і в і переходят ь з нов у д о іншо­ г о кра ю і та к доти, пок и поступов о н е набли зятьс я д о випину. У дар и мо лотко м нанося т ь часто, ал е н е сильно, особлив о пере д закі нчення м випря м ляння. П і сл я ко жн ог о удар у врахову ю т ь впли в йог о н а заго ­ товк у — безпосереднь о в м ісц і нанесенн я і навкол о ньо го. Н е допу­ скаєтьс я нанесенн я к і лько х удар і в п о одном у й то м у са мом у м і сц ю, б о ц е мож е призвест и д о утворенн я ново ї випнуто ї д і лянки.

П і д удара м и мо лотк а м атер і а л навкол о випнутог о м і сц я витягуєть ­ с я і поступов о вир і вн ю ється. Я к щ о н а поверхн і заготовк и н а невели­ к і й в і дстані одн а в і д одно ї є к і льк а випин і в, т о удара м и п о края х окре­ ми х випин і в з ' єдну ю т ь ї х в один, яки й пот і м випря м ля ю т ь удара м и навкол о ньо го, я к заз начен о ви щ е.

6 9

Рис. 85. Випрямляння тонких листів:

а — дерев 'яни м молотком (киянко ю); б — дерев ' яни м або металевим бруском

То нк і лист и випря м ля ю т ь дерев ' яним и мо лотка ми -кия нкам и (рис. 85, а), м і дни ми, латунни м и аб о свинцеви м и мо лотка ми, а ду ж е то нк і лист и кладут ь н а р і вн у плит у і випресову ю т ь м еталеви м и аб о де­ рев ' яним и брусками (рис. 85, б).

Випр ямлянн я (рихтування) загартова ни х деталей. П і сл я загарту ­ ванн я стальн і детал і і нкол и ж олобляться. Точ н і ст ь рихтуванн я мож е становит и 0, 01... 0, 0 5 мм.

Зале жн о в і д характер у рихтуванн я застосову ю т ь мо лотк и і з загар­ това ни м бойко м аб о спец і альн і рихтувальні мо лотк и і з заокругле ни м бойком. Д етал ь пр и цьом у кра щ е розм і щ уват и н е н а плоск і й плит і, а н а рихтувальн і й бабц і (рис. 86, а). У дар и нанося т ь н е п о випнуто м у, а п о угнуто м у боц і детал і.

Вироб и завтов ш к и н е м ен ш я к 5 мм, як щ о вон и загартова н і н е на­ скр із но, а ли ш е н а глиби н у 1...2 мм, м а ю т ь в ' язк у серцевину, то м у рих­ ту ю тьс я пор і внян о легко; ї х сл і д рихтувати, наносяч и удар и п о випну ­ ти х м і сцях.

Випр ямлянн я загартова но г о кутника, в яког о п і сл я загартува нн я з м і нивс я ку т м і ж полицями, показан о н а (рис. 86, а~г). Я к щ о ку т ста в м ен ш я к 90°, т о удар и мо лоткб м нанося т ь б і л я вер ш ин и внутр іш ­ ньо г о кут а (рис. 86, б, г, л і воруч), як щ о ку т ста в б і ль ш я к 90°, удар и нанося т ь б і ля, вер ш ин и зов н і ш ньо г о кут а (рис. 86, в, г, праворуч).

Ри с. 86. Рихтування загартованих деталей:

а — н а рихтувальн ій бабці; б, в — кутника відповідно по внутрішньому й зовніш ному кутуг

г— місце нанесення удар ів •

а 6

Рис, 87. Випрямляння коротких вал ів і прутків:

а — на призмах; б — на плит і

У раз і ж олобленн я вироб у п о пло щ ин і і п о вузько м у ребр у рихту­ ванн я здійс н юю т ь окрем о — спочатк у п о пло щ ин і, а пот і м п о ребру. Випрямляння коротког о прутковог о матер і ал у викону ю т ь н а приз ­

м а х (рис. 87, а)у правильни х плита х (рис. 87, б) або прости х п ідклад ­ ках, наносяч и удар и мо лотко м п о випнути х м і сця х і викривленнях. Л і кв і дував ш и випнутост і, досяга ю т ь прямол і н і йност і, наносяч и легк і удар и п о вс і й дов жин і прутк а і поверта ю ч и йог о руко ю. П рямол і н і й ­ н і ст ь перев і ря ю т ь н а ок о аб о н а просв і т м і ж плито ю і прутком.

Д у ж е пружн і ч и товст і заготовк и випря м ля ю т ь н а дво х призмах, наносяч и удар и чере з м ' як у прокладк у дл я запобіга нн я забої н н а заго­ товках. Я к щ о зусилля, щ о розвиваєтьс я мо лотко м, недос тат н є дл я ви­ прямляння, застосову ю т ь ручн і аб о м ехан і чн і преси.

Випрямляння вал ів (діа м етро м д о 30 0 мм) н а ручни х преса х (рис. 88, а) викону ю т ь так. В а л 2 кладут ь н а призм и 4 і 5, а на тис к здійс н юю т ь гви н то м 3. П роги н визнача ю т ь в центра х 1 за допо мо го ю ін­ дикатор а 6 (рис. 88, б).

Д л я л і кв і дац і ї зали ш кови х напружен ь в і дпов і дальн і вал и пов і льн о на гріва ю т ь протяго м З О...6 0 х в — д о 400... 50 0 °С, а пот і м поступов о охолод ж у ю ть.

Випрямляння наклепом здійс н юю ть, поклав ш и зіг ну ти й ва л н а р і вн у плит у випнут і ст ю донизу, наносяч и невелики м мо лотко м част і

Ш І 1

Рис. 89. Схема випря­ мляння викривленог о вала наклепом (а) і наклепаний шар (б)

Попьнин Азбест

Рис. 90. Випрямляння труби газопо- луменевим способо м

й легк і удар и п о поверхн і вал а (рис. 89, а). П і сл я утворенн я н а поверхн і наклепано г о ш ар у (рис. 89, б) просв і т м і ж вало м і пли­ то ю з ника є — випря м лянн я припиня ю ть.

Випрямляння методо м п і д іг р і ванн я (без - ударне). " П ро ф і льни й м ета л (тав ровог о т а

двотавровог о перер із у, кутники, ш велери), пустот і л і вали, товст у листов у сталь, поковк и випря м ля ю т ь з на гріва ння м (рис. 90) зігну ­ тог о м і сц я (в ипнутості) паяльно ю ла мпо ю аб о звар ю вальни м паль ­ нико м д о ви ш нево -черво но г о кольору; ш ар и м еталу, щ о оточу ю т ь випнут і сть, охолод ж у ю т ь сири м азбестом аб о мокри м га нч і р ' ям.

О ск і льк и на гріти й м ета л пластичн і ш ий, пр и охолод ж енн і струм е­ не м стиснутог о пов іт р я в і н стискуєтьс я і випря м ляється.