Ри с 37 . Електричний кернер

пружин а 5 розмика є ланц ю г, а пружин а 2 поверта є ударни к у вих і дн е положення. Е лектрични й керне р м а є висок у продуктивн і сть.

П н е в м а т и ч н и й «п і с т о л е т» (рис. 38,. а) застосову ю т ь дл я р із номан іт ни х кернувальни х роб іт. Д л я зруч нос т і робот и в і н і м а є ручк у /, розм і щ ен у п і д куто м д о ос і корпуса, і пусков у кнопк у 2.

П н е в м а т и ч н и й п о р т а т и в н и й керне р (рис. 38$ б) }

в і др із няє тьс я в і д і н ш и х кернер і в м али м и розм і рам и і в і дсутн і ст ю

і рукоятки, яко ю є са м кернер.

і Ц иркул і використову ю т ь дл я розм і чанн я к і л і дуг, д і ленн я від - і р із к і в т а к і л, а тако ж дл я гео м етрични х побудов. Ц иркулям и корис ­

ту ю тьс я і дл я перенесення розм і р і в з ви м і р ю вальни х л і н і йо к н а де­ таль.

Ро з м і чальн і циркул і бува ю т ь прост і аб о з дуго ю, точ н і (рис. 39, а)

і пружинн і (рис. 39, б). П рости й циркул ь складаєтьс я з дво х ш ар- '

\ н і рн о з ' єднани х н і ж о к суц і льни х аб о з і вставни м и голка м и (рис, 3 9, в);

} потр і бни й розхи л н і ж о к ф і ксуєтьс я гви н то м.

І О соблив і ст ю конструкц і ї циркуля, показаног о н а рис. 39, щ е пристр і й 3 дл я встановлення циркул я безпосереднь о з а йог о ш кало ю з точ н і ст ю 0,2 мм. М і крометричн і гви н т и / і 2 п і дви щ у ю т ь точ н і ст ь

і ц і є ї установки. Зм і нн і голк и 4 затягу ю т ь гайка м и 5.

І С л ю сар і, прагнуч и п і дви щ ит и точ н і ст ь розм іт ки, вдосконал юю т ь

#

конструкц і ї циркул і в. Так, Л.

С. Н овико в розроби в конструкц і ю

циркул я (рис. 39, г), яки й складаєтьс я з дво х н і ж о к 6, 'щ о м а ю т ь н а

1 38

к і нця х загартова н і голк и 4, і дво х роз ' є мни х л і н з 7 з 5-кратним збіль­ ш ення м. Д л я точ но г о визначенн я розм і р і в циркул ь м а є м ікромет ­ рични й гви н т 2. П ереваг а цьог о циркул я — зруч н і ст ь і висок а точ­ н і ст ь роботи. О дна к йог о детал і потребу ю т ь особлив о акуратног о поводженн я і зберіга ння.

Ш тангенциркул і. Ро з м і чальни й ш та н ге нциркуль, показани й н а рис. 40. а, слу жи т ь дл я точ но г о розм і чанн я прями х л і н і й (рис. 40, б) і центр і в (рис, 40, в), а показани й н а рис. 4 1 — д л я розм і чанн я к і л велики х д і а м етр і в. О станн і й м а є ш та н г у З з м і л і м етрови м и под і лка м и і дв і н і ж к и — нерухому 2 зі стопорни м гви н то м / і рухом у 8 з рамко ю

Рис. 41. Розмічальний штангенциркуль дл я кіл великих діаметрів

Рис. 42. Удосконалений розм і чальни й штанген­ циркуль:

1 — стопорни й затискач; 2 — р із ець; 3 — нон і ус; 4, 12 — за­ тискач і; 5 — р і вень; 6 — рам­ ка; 7 — гв инт; 8 — хомутик:

9 — ш танга; 10 — га йка; // — м і крометрични й гв инт; 13 — вставка; 14, 15 — з м і нн і опо­ ри; 16 — подов ж у в ач

5, нон і усо м 6 і стопорни м гви н то м 4 дл я закріпле нн я рамк и 5. Сто­ порни й гви н т 7 слу жи т ь дл я закріпле нн я вставно ї голк и 9 (10), як а перем і щ уєтьс я вни з і ввер х і мож е встановл ю ватис ь н а р із ни х рів­ нях.

Н а рис. 4 2 показан о вдосконалени й розм і чальни й ш та н ге нцир ­ кул ь дл я розм і чанн я к і л. В і н м а є ш та н г у 9 з потов щ ени м к і нцем, у яки й встановл ю єтьс я р із ец ь 2. П о ш та н з і перем і щ уєтьс я рамк а

6 з нон і усо м 3. У нижн і й частині рамк и з находи тьс я вставк а 13, в отв і р яко ї вставляєтьс я з м і нн а центру ю ч а кон і чн а опор а і закріп­ л ю єтьс я затискаче м 12.

Рамк а 6, за допо мо го ю м і крометричног о гви н т а 11 з ' єднан а з хо­ м утико м 8, перем і щ уєтьс я п о ш та н з і вручн у і закріпл ю єтьс я затис­ каче м 4. М і крометричн е подаванн я рамк и здійс н ю єтьс я поворото м гайк и 1 0 пр и закріпле ном у гви н то м 7 хо м утику.

П ере д розм і чання м спочатк у визнача ю т ь центру ю ч у опору, як а в і дпов і да є базовому отвору, пот ім н а пло щ ин у розм і чувано ї детал і встановл юю т ь р із ець. П і сл я цьог о перев і ря ю т ь горизо н таль н е поло­ ж енн я ш та н ге нциркул я з а р і вне м 5, закріпл юю т ь р із ец ь стопорни м затискаче м 1 і розм і ча ю т ь деталь.

Р ейсму с є основни м і нс тру м енто м дл я просторовог о розм і чанн я і слу жи т ь дл я нанесенн я паралельних, вертикальни х і горизо н таль ­ ни х л і н і й, а тако ж дл я перев і рк и встановлення детале й н а плит і. В і н складаєтьс я з чавунно ї основ и 2 (рис. 43, а), вертикальног о сто­ як а (ш татива) 5, гви н т а з гайко ю 6 дл я закріпле нн я рисувалк и 4,

Рис, 43, Р ейсму с (а) та його застосування (б)

установочног о гви н т а З дл я п і дведення голк и (щ об точ н о визначит и розм і р), планк и 1 і м у ф т и 7. Застосування рейсмус а показан о н а рис. 43, б.

Д л я точ н і ш ог о розм і чанн я застосову ю т ь рейсму с з м ікрометрич ­ ни м гви н то м.

§ 14. ПІДГОТОВК А ДО РОЗМІЧАНН Я

П ере д розм і чання м необх і дн о виконат и так і операц ії:

очистит и стально ю щ іт ко ю заготовк у в і д пилу, бруду, окалини, сл і д і в короз і ї то щ о;

ретельно оглянут и заготовк у — пр и виявленн і раковин, пухи­ р і в, трі щ и н і т. і н., точ н о ви м і рят и ї х і, склада ю ч и пла н розм і чання, в жи т и заході в щ од о видаленн я ци х де ф ект і в у процес і подаль ш о ї об­ робк и (я к щ о ц е мож ливо); вс і розм і р и заготовк и м а ю т ь бут и ретельно розрахован і, щ о б п і сл я обробк и н а поверхн і н е зали ш илос я де ф ект і в; вивчит и кресленн я розм і чувано ї детал і, з ' ясуват и ї ї особливост і

т а призначення; уточнит и розм і ри; подумк и накресли т и пла н розмі­ чанн я (вста новленн я детал і н а плит і, спос і б і порядо к роботи); особ­ лив у уваг у прид і лит и припуска м н а обробк у (ї х берут ь з дов і дник і в зале жн о в і д м атер і ал у і розм і р і в детал і, ї ї ф орми, способ у встанов­ ленн я пр и обробц і);

визначит и базов і поверхн і (бази) заготовки, в і д яки х сл і д відкла ­ дат и розм і р и у процес і роботи; пр и пло щ инном у розм і чанн і базами мож ут ь бут и оброблен і кромк и заготовк и аб о осьов і л і н ії, як і нанося т ь у пер ш у чергу; з а баз и тако ж зруч н о обират и приливки, боби ш ки, платики;

п і дготуват и поверхн ю д о обробки.

Ф арбуванн я поверхонь. Д л я ф арбуванн я використову ю т ь різно­ м ан іт н і барвники.

К рейд у розводят ь у вод і (1: 8), доводят ь д о кип і ння. П от і м, щ о б ш а р ф арбник а н е стирався, у ньо г о дода ю т ь р і дки й столярни й кле й (50 г н а 1 к г крейди). П і сл я додаванн я кле ю су м і ш щ е ра з ки­ п ' ятять. Д л я уникненн я псуванн я су м і ш і (особлив о вл іт ку) у розчи н дода ю т ь трох и льняно ї ол і ї т а сикативу, яки й прискор ю є висиханн я барвника. Таки м барвнико м покрива ю т ь чорн і необроблені заготовки. Ф арбу ю т ь м алярни м и пензлями. О дна к це й спос і б м алопродуктивний, б о кол и ц е мож лив о (особлив о пр и велики х деталя х аб о велики х ї х парт і ях), ф арбу ю т ь з а допо мо го ю розпил ю вач і в (пульверизато­ р і в), як і кр і м прискоренн я робот и забезпечу ю т ь р і вно м і рн е і м і цн е ф арбування.

З в и ч а й н о ю с у х о ю к р е й д о ю на тира ю т ь розм і чуван і поверхн і. Ф арбуванн я виявляєтьс я м ен ш м і цним. Ц и м способо м фар­ бу ю т ь необроблені поверхн і др і бни х нев і дпов і дальни х заготовок.

Рис. 44. Н анесення барвни-

Р о з ч и н м і д н о г о к у п о р о с у д і ста ю ть, розчинив ш и у склянц і вод и тр и повн і чайн і ло ж к и кристал і чног о м і дног о купоросу. О чи щ ен у в і д пилу, бруд у т а ол і ї поверхн ю аб о покрива ю т ь розчино м мід­ но го купорос у (пензлем) аб о з моч у ю т ь во­ до ю і на тира ю т ь шм атко м м і дног о купо­ росу. Ро з м і чанн я здійс н юю т ь п і сл я виси­ ханн я купоросу.

Н а поверхн і заготово к ос і да є м і д ь то нки м

ш аро м, н а яки й добр е нанося тьс я розм і чаль -

н 1

* риски. Ц и м способо м ф арбу ю т ь ли ш е

ка на заготовку стальн і та чавунн і заготовк и з попереднь о

обробленими п ід розм іт к у поверхнями.

Ф арбуванн я с п и р т о в и м лако м, яки й є розчино м ш елак у в спирт і з додавання м ф уксину, застосову ю т ь ли ш е пр и точ ном у роз­ м і чанн і оброблени х поверхон ь невелики х вироб і в.

Ш в и д к о с о х н у ч і лак и т а ф арб и застосову ю т ь дл я покрит ­ т я поверхон ь велики х оброблени х стальни х і чавунни х виливк і в. К ольоров і м етали, гарячеката ни й листови й і проф і льни й стальни й ма­ теріа л лака м и т а ф арба м и н е ф арбу ю ть.

П р и нанесенн і барвника, (рис. 44) заготовк у три м а ю т ь у л і в і й руц і у нахиленому положенн і. То нки й і р і вно м і рни й ш а р барвник а нано­ сят ь н а поверхн ю перехресними вертикальни м и і горизо н таль ним и рухам и пензля. Ро зчи н дл я уникненн я патьок і в набира ю т ь ли ш е к і нце м пензл я у невелик і й к і лькост і.

§ 15. ПРИЙОМИ ПЛОЩИННОГ О РОЗМІЧАНН Я

Н анесенн я розм і чальни х рисок. Ро з м і чальн і риск и нанося т ь у такі й посл і довност і: спочатк у проводят ь горизо н таль н і, пот і м — - вер­ тикаль н і, п і сл я цьог о — похил і й останн і м и — кола, дуг и т а заокруг ­ лення. К ресленн я ду г в останн ю черг у да є з мо г у проконтрол ю ват и точ н і ст ь проведенн я прями х рисок: як щ о вон и нанесені точ но, дуг а за мкн е ї х і сполученн я вийд е плавним.

П р я м і риск и нанося т ь рисувалко ю, як у сл і д нахиля т и в на­ прям і "її перем і щ енн я (рис. 45, а) і вб і к в і д л і н і йк и (рис. 45, б). К ут и нахил у м а ю т ь в і дпов і дат и заз начени м н а рисунк у і н е з м і н ю ватис я в процес і нанесенн я рисок, і нак ш е риск и н е будут ь паралельними лі­ н і йц і. Рисувалк у вес ь ча с притиску ю ть, д о л і н і йки, як а щ і льн о при­ ляга є д о детал і.

Риск и проводят ь ли ш е оди н раз. П овторн о провест и л і н і ю п о од­ ном у й то м у са мом у м і сц ю ва ж кр, і в результат і вийд е к і льк а пара­ лельни х рисок. Я к щ о риск а нанесена неяк і сно, ї ї за ф арбову ю ть, да -

4 2

ю т ь барвник у просохнут и і про­ водят ь риск у з нову. '

П е р п е н д и к у л я р н і риск и (н е в гео м етрични х побудовах) на­ нося т ь з а допо мо го ю кутника. Де­ тал ь (заг отовку) кладут ь у ку т пли- т и І злегк а притиску ю т ь тягаре м, щ о б вон а н е зсовувалас я у процес і розм і чання. П ер ш у риск у проводят ь з а кутником, полиц ю якрг о при­ клада ю т ь д о боково ї поверхн і

Лінійка

Рис. 45. Прийоми нанесення прямих рисок:

а — з нахило м рисувалк и в напрямі її пе­ рем і щ ення; б — з нахило м рисувалк и в б і к в і д л і н і йк и

(рис - 46? а) розм і чально ї плит и (положенн я кутник а / — /). П і сл я цьог о кутни к приклада ю т ь полице ю д о боково ї поверхн і а (положенн я / / —

//) і проводят ь друг у риску, як а буд е перпендикулярна д о пер ш ої).

П а р а л е л ь н і риск и нанося т ь з а допо мо го ю кутник а (рис» 46, б), пересува ю ч и йог о н а потр і бн у в і дстань.

В і д ш укуванн я центрів ' кіл здійс н юю т ь з а допо мо го ю центро ш у - кач і в т а центронам іт ник і в. Н а й п р о с т і ш и й центро ш ука ч

Рис. 46. Н анесення рисок:

а — перпендикулярних; б — паралельни х

Неправильно

Рис, 47. В ідш укування центрів кіл найпростіш им центрош укачем (а), керне­ ром-центрошукачем (б) і шарнірним центрошукачем (з)

Ри с. 48. Транспортир для розмічай ня кутів і уклон ів (а) та його за стосування (б) '

(ри с 47, а) — ц е кутни к з прикр і ­ плено ю д о ньо г о л і н і йко ю, як а є б і сектрисо ю прямог о кута. Вста­ новив ш и кутник-центро ш ука ч н а зов н і ш н ю поверхн ю виробу, про­ водят ь рисувалко ю пряму. Вон а пройд е чере з цент р кола. П овер­ нув ш и кутни к н а певни й ку т (близь­ к о 90°), проводят ь друг у пряму. Н а їх перетині й з находи тьс я відшу­ кувани й центр.

П р и м ало м у д і а м етр і розм і чува - но го торц я центро ш укаче м користу ­ ватис я не зруч но. У цьом у випадк у використову ю т ь кернер-центро ш укач.

К е р н е р - ц е н т р о ш у к а ч (рис. 47, б) застосову ю т ь дл я на­ несенн я центр і в н а цил і ндрични х деталя х д і а м етро м д о 4 0 мм. В і н м а є звичай ни й керне р 1У в м і щ ени й у воронц і (дзв он і) 3. У воронк у встановлено ф ланец ь 2 з отвором, в яком у легк о ковза є кернер. Роз­ м і чанн я поляга є в то м у, щ о воронк у притиску ю т ь д о торц я вироб у і мо лотко м ударя ю т ь п о головц і 5 кернера. П і д д і є ю пружин и 4 кер­ не р з находи тьс я у нижньом у положенн і.

Ш а р н і р н и й ц е н т р о ш у к а ч (рис. 47, в) м а є переваг у пере д і н ш ими. З а йог о допо мо го ю з находя т ь положенн я центрови х л і н і й н е ли ш е цил і ндричних, а й кон і чних, прямокутни х т а і н ш и х отвор і в. Ц ентро ш ука ч м а є чотир и ш арн і рн о сполучени х м і ж собо ю планки, з ' єднан і пружинами. П р и робот і центро ш укач а пружин и притиску ю т ь к і нц і плано к д о ст і но к отвору. Точк и Д і £, нанесені н а ос і ш арн і р і в, вказу ю т ь положенн я взає мн о перпендикулярни х л і н і й.

Ро з м і чанн я кут ів т а уклон ів здійс н юю т ь з а допо мо го ю тра нс ­ портир і в (рис. 48, а), ш та н ге нциркул і в, кутом і р і в. П р и розм і чанн і т р а н с п о р т и р (рис. 48, б) встановл юю т ь н а зада ни й кут. П ритри ­ м у ю ч и л і во ю руко ю йог о основу, право ю поверта ю т ь ш ироки й к і нец ь

1 40) 100І м	©

Рис. 49. Ш тангенциркуль ШЦ-І з ін­ дикатором годинникового типу

л і н і йк и доти, пок и і н ш и й ї ї кі­ нець, щ о м а є ф орм у стр і лки, н е збігати м етьс я з под і лко ю, щ о в і дпов і да є куту, з наченн я яког о нанесено н а основ і. П і сл я цьог о л і н і йк у закріпл юю т ь ш арн і рним, гви н то м, а пот і м рисувалко ю нанос і т ь л і н ії.

Ш.т а н г е н ц и р к у л ь Ш Ц - 1 (рис. 49) з л і н і йко ю дл я вимірю ­ ванн я глиби н и за м і ст ь звичай но ­

г о конус а м а є і ндика то р годи н - Рис. 50. Ц ентрош укач-транспортир

никово г о типу. Ц е й і нс тру м ен т

усп і ш н о використову ю т ь розм іт ники, він з м ен ш у є напруженн я зор у пр и в і дл і к у розм і р і в і забезпечу є достатню точ н і сть. Ц і н а под і лк и кругово ї ш кал и і ндика тор а становит ь 0,1 мм, м е ж а ви м і р ю ванн я —

135 мм, робоч і поверхн і губо к загартова н і н а вс ю дов жин у.

Ц е н т р о ш у к а ч - т р а н с п о р т и р (рис. 50) в і др із няє тьс я в і д звичай но г о наявн і ст ю тра нспор тир а 2, яки й з а допо мо го ю повзу­ н а 4 мож е пересуватис я п о л і н і йц і 3 і закріпл ю ватис я н а н ій у потріб­ ном у положенн і гайко ю 5. Л і н і йк а прикр і плен а д о кутник а 1. Тра нс ­ порти р да є з мо г у з находи т и центр и отвор і в, розм і щ ени х н а певн і й в і дстан і в і д центр а цил і ндрично ї детал і і п і д будь-яки м кутом. Н а рис. 5 0 показан о положенн я точк и щ о з находи тьс я п і д куто м 45 ° і н а в і дстан і. 2 5 м м в і д центра.

В а т е р п а с з г р а д у с н о ю ш к а л о ю (рис. 51, а) раціо­ нальн о застосовуват и пр и ви м і р ю ванн і уклон і в з точ н і ст ю д о 0,0015 °

Ри с 51. Ватерпас з градусною шкалою (а) і кутом ір годин­ никовог о типу (б)

4 5

і пр и встановленні детале й н а плит і, кол и пло щ ин а розм і чально ї пли­ т и сувор о вив і рен а з а р і вне м.

К у т о м і р г о д и н н и к о в о г о т и п у (рис. 51, 6) н е по­ требу є з начно г о напруженн я зор у пр и визначенн і кутови х величи н за. ш кало ю. Ц і н а под і лк и кругово ї ш кал и — 5 кутови х хвилин. Пов­ ни й обер т стр і лк и в і дпов і да є з м і н і кут а м і ж л і н і йкам и н а 10°. У круг­ ло м у отвор і циферблат а показан о цифру, щ о в і дпов і да є ц і ло м у числ у градусів. Д опом і жн а н і ж к а слу жи т ь дл я ви м і р ю ванн я м али х кут і в.

§ Ш НЛКЕРНЮВАНН Я РОЗМІЧАЛЬНИ Х ЛІНІЙ

К е р н о м на зиваєтьс я заглибле нн я (лу нка), утворене внасл і­ до к д і ї в і стр я (конуса) кернер а пр и у^ар і п о ньом у мо лотко м. МЙса мо лотк а м а є в і дпов і дат и м ас і кернера.

Ир.и робот і керне р берут ь трьо м а пальцям и л ш о ї рук и (вел иким, вказї % ни м і середн і м) і ставлят ь в і стря м точ н о н а середину розм ічаль ­ но ї риск и (рис. 52, а). С початк у нахиля щ т ь керне р в б і к в і д себе і притиску ю т ь д о нам і чено ї точки, пст і м ш видк о ставлят ь у вертикаль ­

н о ї

ш ш ш ш ш

Вигпяд до обро5ки

Вигляд теля обробки

Рис. 52. Н акернювання розм ічальних л ін ій:

а — встановленн я кернера; б — накернення; $ — вигля д розм і тк и

н е положення, п і сл я чог о п о ньом у нанося т ь легки й уда р мо лотко м м асо ю 100... 20 0 г (рис. 52, б).

Ц ентр и керн і в мают ь розм і щ уватис я точ н о н а розм і чальни х л і н і ях, щ о б п і сл я обробк и н а поверхн і детал і зали ш илис я полови­ н и керн і в (рис. 52, в). К ер­ н и обов ' язков о ставлят ь н а перетин і рисо к і заокру ­

гле ннях. Н а ДОВГИ Х Л І Н І Я Х Рис. 53. Ро зм ічальні молотки;

(ПРЯМИХ) КерНИ НаНОСЯТЬ а ~ Гаврилова; б - Д убров і н а

н а в і дстан і 20.%. 100 мм, н а

коротки х л і н і ях, перегинах, заокругле ння х і в кута х н а в і дстан і 5... 1 0 мм. Л і н і ю кол а досит ь накерни т и в чотирьо х м і сця х — - точка х перетин у осе й з колод і. К ерни, нанесен і нер і вно м і рно, а тако ж н е н а са м і й рисц і, н е забезпечу ю т ь контрол ь обробк и (т оч і ння, ф резеруван­ н я то щ о). Н а оброблени х поверхня х детале й керн и нанося т ь н а кін­ ця х л і н і й. І нкол и н а чист о оброблени х поверхня х риск и н е накер­ н юю ть, а продовжу ю т ь ї х н а боков і гра н і і накерн юю т ь та м.

К ерн и дл я свердл і нн я отвор і в роблят ь глиб ш ими, н і ж і н ш і, щ о б свердл о м ен ш е з м і щ увалос я в б і к в і д розм і чально ї точки.

Ро з м і чальн і молотки. Д л я розм і чальни х роб і т використову ю т ь ориг і нальни й мо лото к Гаврилов а (рис. 53, а}. О соблив і ст ь йог© по­ ляга є в то м у, щ о в роз ш ирен і й частин і головк и 1 мо лотк а є кругли й наскр із ни й отв і р, в яки й н а гу мо ви х а мор тизацій ни х к і льця х 6 встав­ лен а чотирикратн а л і н з а 5. Щ о б уникнут и випадання, л і н за, утри­ м уєтьс я пружинним и розр із ним и к і льця м и 2 з і стальног о дроту. Д ерев ' ян а рукоятк а З пустот і ла, з торц я закриваєтьс я кри ш ко ю 4. Вон а мож е слу жи т и пенало м дл я зберіга нн я кернер і в, рисувало к то щ о.

М олото к Д убров і н а (рис. 53, б) мож е одночасн о використову ­ ватис я я к лупа, л і н і йк а і пена л дл я кернера, рисувалк и то щ о. У го­ ловц і 8 мо лотк а передбачено кругли й отв і р, у яком у закріпле н а лін­ з а 7. Д о ско ш ено ї кромк и рукоятк и прикр і плен а стальн а л і н і йк а 9 з м і л і м етрово ю ш кало ю. У торц і рукоятк и 1 2 висвердлено дв а отвор и дл я зберіга нн я кернер а 1 1 і рисувалк и 10.

- М олото к зруч ни й в робот і, п і дви щ у є продуктивн і ст ь прац і, б о сл ю сарев і ч и розм іт ник у н е треб а перехопл ю ват и руко ю мо лото к і луп у дл я нанесенн я удару, п і дви щ у є культур у виробництва.

С пособи розм і чання. З м ето ю п і дви щ енн я продуктивност і прац і застосову ю т ь вдосконалені прийом и розм і чанн я т а спец і альн і пристро ї.

Ри с. 54. Ро з м ічанн я за ш аблоном:

а — робот а рисувалко ю й роз - м і чен а заготовка: б — робот а рисувалко ю й накерн ю ванн я

Р о з м і ч а н н я з а ш а б л о н о м звичай н о застосову ю т ь пр и виготовленні велики х парт і й однакови х з а ф ормо ю і розм і рам и дета­ лей. І нкол и таки м способо м розм і ча ю т ь хо ч і невелик і парт ії, ал е складни х вироб і в (ри с 54). Ш аблон и виготовля ю т ь з листовог о мате­ р і ал у завтов ш к и 0, 5... 1 мм, а дл я детале й складно ї ф орм и аб о тих, щ о м а ю т ь отвори, завтов ш к и 3... 5 мм. П р и розм і чанн і ш абло н на­ клада ю т ь н а пофарбован у заготовк у (деталь) і проводят ь рисувалко ю риск у вздов ж контур а ш аблон а (рис. 54, а), п і сл я чог о риск у накер - н юю ть. З а допо мо го ю ш аблон і в зруч н о розм і чат и отвор и дл я сверд­ л і ння, б о пр и цьом у в і дпада є потреб а в гео м етрични х побудова х — под і л у в і др із к і в і к і л н а частини і т. і н.

О твор и розм і ча ю т ь з а ш аблоно м рисувалко ю аб о кернеро м (рис. 54, б).

І нкол и ш абло н мож е бут и кондуктором, з а яки м детал ь оброб­ л юю т ь бе з розм і чання. Д л я цьог о йог о наклада ю т ь н а заготовку, пот ім свердлят ь отвор и і обробля ю т ь боков і поверхн і.

Д оц і льн і ст ь застосува нн я ш аблон а поляга є в то м у, щ о розм ічаль ­ н а робота, н а як у витрачаєтьс я багат о часу, виконуєтьс я ли ш е оди н ра з пр и виготовленні ш аблона. У с і нас туп н і операц і ї розм і чанн я становлят ь ли ш е коп і ю ванн я окреслен ь ш аблона. Ро з м і чальн і шаб­ лон и можн а тако ж використовуват и і дл я контрол ю детал і п і сл я об­ робки.

Р о з м і ч а н н я з а з р а з к о м в і др із няє тьс я ти м, щ о н е по­ требу є виготовлення ш аблона. Ц е й спос і б ш ирок о застосову ю т ь пр и ремонтни х роботах, кол и розм і р и ' з н і м а ю т ь безпосереднь о з детал і,

щ о вий ш л а з ладу, і переносят ь н а розм і чувани й м атер і ал. П р и цьом у врахову ю т ь спрацьован і ст ь деталей.

Р о з м і ч а н н я з а м і с ц е м част і ш е застосову ю т ь пр и складанн і велики х деталей. О дн у детал ь розм і ча ю т ь з а і н ш о ю в тако м у положенн і, в яком у вон и м а ю ть, бут и з ' єднан і.

Р о з м і ч а н н я о л і в ц е м викону ю т ь з а л і н і йко ю н а заго­ товка х ' з ал юм і н і ю ч и д ю рал юм і н і ю. Ро з м і чат и останн і з а допо мо го ю рисувалк и н е сл і д, б о пр и нанесенн і рисо к руйнуєтьс я захис ни й ш а р і створ юю тьс я у мо в и дл я появ и короз ії.

Т о ч н е р о з м і ч а н н я викону ю т ь з а ти м и са мим и правилами, щ о й звичай не, ал е застосову ю т ь точ н і ш і ви м і р ю вальн і т а розм і чальн і і нс тру м енти. П оверхн і розм і чувани х заготово к ретельно очи щ а ю т ь і покрива ю т ь то нки м ш аро м розчин у м і дног о ку ії оросу. К рейд у за­ стосовуват и дл я ф арбуванн я н е рекомендується, б о вон а ш видк о сти­ рається, прилипа є д о ру к і забруд н ю є і нс тру м ент.

П р и нацесенні рисо к користу ю тьс я ш та.н ге нрейсмусо м з точ н і ст ю 0, 0 5 мм, а встановлення і вив і ренн я заготово к викону ю т ь з а індика ­ торо м. Точ н і ш е встановлення можн а виконати, застосову ю ч и плоско - паралельн і м і р и дов жин и (плитки) і закріпл юю ч и ї х у спец і альни х дер ж аках. Риск и проводят ь не глибокі, а накерн ю ванн я здійс н юю т ь гострозаточе ни м кернеро м з трьо м а н і ж ками, розм і щ ени м и п і д куто м 90 ° одн а д о одної.

Ро з м іт к а має точ н о в і дпов і дат и розм і рам, заз начени м н а крес­ ленн і; розм і чальн і риск и повинн і бут и добр е пом іт ними, н е стирати­ с я у процес і обробк и заготовки, н е пог і р ш уват и зов н і ш н і й вигля д і н е з нижува т и як і ст ь детал і, тобт о глиби н а рисо к і керновани х за­ глиби н м а є в і дпов і дат и тех н і чни м ви мо га м.

Д е ф екти. Н айчаст і ш им и де ф екта м и пр и розм і чанн і є такі:

нев і дпов і дн і ст ь розм і р і в розм і чено ї заготовк и дани м креслен­ ня м внасл і до к неуважнос т і розм іт чик а аб о не точ нос т і розм і чальног о і нс тру м ента;

не точ н і ст ь встановлення рейсмус а н а потр і бни й розм і р, причи­ но ю яког о є неуважн і ст ь аб о недосві дчен і ст ь розм іт чика, брудн а поверхн я плит и аб о заготовки;

недбал е встановлення заготовк и н а плит і в результат і не точ но г о ви м і р ю ванн я плити.

Б езпека прац і. П р и розм і чальни х робота х необх і дн о дотри м у­ ватис я таки х прави л безпек и прац і:

встановлення заготово к (детале й) н а плит у і з ня тт я ї х я плит и сл і д виконуват и ли ш е у рукавицях;

заготовк и (деталі) і пристро ї над і йн о встановл ю ват и н е н а кра ю плити, а бли ж ч е д о середини;

пере д встановлення м заготовк и (деталі) перев і рит и плит у н а стій­ к і сть;

п і д ча с робот и н а в і льн і (ті, щ о н е використову ю ться) гостроза - точе н і к і нц і рисувало к обов ' язков о надя гат и запобі жн і пробк и аб о спец і альн і ковпачки;

м і дни й купорос, щ о використовуєтьс я дл я ф арбування, нано­ сит и ли ш е пензлем, дотри м у ю чис ь заході в безпеки, оск і льк и в і н отруйний;

сл і дкуват и з а ти м, щ о б проход и навкол о розм і чально ї плит и бул и зав ж д и в і льни ми;

перев і рят и над і йн і ст ь кр і пленн я мо лотк а н а рукоятц і;

видалят и пи л т а окалин у з розм і чально ї плит и щ іт ко ю, а з велики х пли т — м іт ло ю;

прома щ ен е га нч і р ' я і пап і р складат и тільк и у спец і альн і метале­ в і я щ ик и з кри ш ко ю, щ о щ і льн о закривається.

Р о з д і л У. РУБАННЯ МЕТАЛУ

§ 17. ЗАГАЛЬН І ВІДОМОСТ І

Р у б а н н я м на зиваєтьс я сл ю сарн а операц і я, кол и з а допо мо го ю р із альног о (зу била, крейцмейсел я т а і н ш их) т а ударног о (сл ю сарни й мо лоток) і нс тру м ент а з поверхн і заготовк и (деталі) видаля ю т ь зай­ ви й ш а р м етал у аб о розрубу ю т ь заготовк у н а частини.

Рубанн я здійс н юю т ь тоді, кол и з а у мо ва м и виробництв а верстат - н у обробк у ва ж к о виконуват и аб о нерац і ональн о і кол и непо тріб н а висок а точ н і ст ь обробки.

Рубанн я застосову ю т ь дл я видаленн я (з рубування) і з заготовк и велики х нер і вносте й (ш орсткостей), з ня тт я твердо ї к і рки, окалини, задирок, гостри х кут і в кромо к н а лити х і ш та мпо вани х деталях, дл я вирубуванн я ш понкови х паз і в, м астильни х канавок, дл я обробленн я розколи н у деталя х п і д звар ю ванн я (обробк а кромок), зрубува нн я голово к заклевд к пр и видаленн і, вирубуванн я отвор і в у листово м у м атер і ал і. К р і м того, рубанн я застосову ю ть, кол и потр і бн о в і д прут­ кового, ш табовог о ч и листовог о м атер і ал у в і друбат и певн у частину.

Заготовк у пере д рубання м закріпл юю т ь у ле щ атах. В елик і заго­ товк и руба ю т ь н а плит і аб о ковадл і, а ду ж е велик і — та м? д е вон и з находя ться.

Зале жн о в і д призначенн я обробл ю вано ї детал і рубанн я мож е бут и чистови м аб о чорновим. У пер ш ом у випадк у зубило м з а оди н робочи й х і д з н і м а ю т ь ш а р м етал у завтов ш к и в і д 0,5 д о 1 мм, у друго м у — в і д 1,5 д о 2 мм. Точ н і ст ь обробки, щ о досягаєтьс я пр и рубанн і, стано­ вит ь 0, 4... 1 мм.

П р и рубанн і, я к і пр и б і ль ш вст і сл ю сарни х операц і й (обпилю ­ ванн і, свердл і нн і, ш абруванн і, притиранн і то щ о), здійс н ю єтьс я р і -

o. ^ р в ж

Рис. 55. К ути р із ально ї частини сл ю сарног о і нструмента:

а — зубила; б — крейцмейселя; в — шабера; е — напилка; д — ножівковог о полотна; е — сверд­ ла; е — розвертки; ж — мітчика

з а н н я — проце с видаленн я р із альни м і нс тру м енто м з обробл ю вано ї заготовк и зайвог о ш ар у м еталу ' у вигляд і стру ж ки.

Р із альн а частин а (лез о) будь-яког о р із альног о і нс тру м ент а явля є собо ю кли н (зу било, р із ець) аб о к і льк а клин і в (нож і вков е полотно, м іт чик, пла ш ка, ф реза, напилок) з певним и кутам и р із анн я (рис. 55, а—ж).

З у б и л о — найпрос ті ш и й р із альни й і нс тру м ент, у яком у ф орм а клин а вира ж ен а особлив о ч іт к о (рис. 56, а).

Зале жн о в і д того, я к буд е загостре н о р із альни й кли н (рис. 56, б), я к в і н буд е встановлени й щ од о пло щ ин и (поверхн і) детал і і я к буд е спря мо ван а сила, щ о руха є кли н у ш аров і м еталу, можн а д і стат и най­ б і ль ш и й ч и наймен ш и й вигра ш у сил і, щ о витрачаєтьс я у процес і р із ання, з ни зит и ш орстк і ст ь поверхн і, збіль ш ит и стро к слу ж б и ін­ стру м ента.

Ч и м гострі ш е клин, тобт о чи м м ен ш и й кут, утворени й йог о сторо­ нами, ти м м ен ш е зусилл я треб а прикласт и дл я йог о заглибле нн я у ма­ теріал. Теоріє ю і практико ю р із анн я встановлено певн і кут и загост­ ренн я р із альни х і нс тру м ент і в дл я р із ни х м етал і в. Е ле м ент и т а гео­ м етричн а ф орм а р із ально ї частин и зубил а показан і н а рис. 57.

Н а обробл ю ван і й заготовці розр із ня ю ть: оброблен у поверхн ю і обробл ю вану, а тако ж поверхн ю р із ання. О бробл ю вано ю поверхне ю на зиваєтьс я та, з яко ї з н і м ати м етьс я ш а р м атер і ал у (ст ру ж ка), а об­ роблено ю — поверхня, з яко ї стру ж к у з ня то. П оверхн я р із анн я — ц е поверхня, щ о обробл ю єтьс я н а заготовці безпосереднь о голов но ю р із ально ю кромко ю і нс тру м ента.

різальна

а

Різальна кромка \ \0бродлена

поберхня

Ри с. 56. Клин-зубилр (а) та кути його загострення (б)

Рис. 57. Елементи різання й геомет­ рія р із ально ї частини зубила

П оверхня, п о як і й сходит ь стру ж к а пр и р із анн і, на зиваєтьс я пе­ редньо ю, а протилежн а їй,' звер нен а д о оброблено ї поверхн і заготов­ ки, зад ньо ю. П ерети н передньо ї т а зад ньо ї поверхон ь утвор ю є р із аль ­ н у кромку, ш ирин а яко ї у зубил а звичай н о дор і вн ю є 15... 2 5 мм.

К у т загостре нн я (3 — це кут, утворени й передньо ю і зад ньо ю по­ верхня м и і нс тру м ента.

П ередн і й ку т у — д е ку т м і ж передньо ю поверхне ю і пло щ ино ю, проведено ю чере з р із альн у кромк у перпендикулярн о д о оброблено ї поверхн і. Ч и м б і ль ш и й в і нс тру м ент а передн і й кут, ти м м ен ш е ку т загостре нн я і, в і дпов і дно, м ен ш е зусилл я р із ання, ал е р із альн а час­ ти н а — м ен ш м і цн а і ст і йка.

Задн і й ку т а, щ о утвор ю єтьс я зад ньо ю поверхне ю і поверхне ю

р із ання, м а є бут и невелики м (3...8). Я к щ о зубил о нахили т и п і д біль­

ш и м кутом, вон о вр і ж етьс я у поверхн ю, щ о обробляється; пр и мен­ ш и х кута х зубил о ковзатиме, н е здійс н юю ч и р із ання. Ц е й ку т змен­ ш у є терт я зад ньо ї поверхн і і нс тру м ент а п о обробл ю ван і й поверхн і. К у т р із анн я б — ц е ку т м і ж передньо ю і обробл ю вано ю поверх ­ нями. В і н дор і вн ю є су м і кут а загостре нн я і зад ньо го, тобт о б = Р +

+ а.

Д і я клинопод і бног о і нс тру м ент а н а обробл ю вани й м ета л зміню­ єтьс я зале жн о в і д положенн я осі клин а і напрям у д і ї сил и Р. Ро зріз­ ня ю т ь дв а основни х вид и робот и клина:

в і с ь клин а і напря м д і ї сил и Р перпендикулярні д о поверхн і заго­ товк и (заг отовк а розрубується);

в і с ь клин а і напря м д і ї сил и Р утвор юю т ь з поверхне ю заготовк и ку т м ен ш я к 90 ° (із заготовк и з н і м аєтьс я стру ж ка).

У друго м у випадк у передн я поверхн я клин а стиску є зрубл ю вани й ш а р м еталу, щ о з находи тьс я пере д не ю, окрем і частк и яког о зм іщ у­ ю тьс я одн а в і дносн о одної; кол и напруження, в м етал і переви щ у є йог о м і цн і сть, в і дбуваєтьс я зсу в аб о скол ю ванн я часток, у результат і чог о утвор ю єтьс я стру ж ка.