Перебазування авіаційних частин. Сучасні операції збройних сил будь-якої держави немислимі без авіаційної підтримки

Сучасні операції збройних сил будь-якої держави немислимі без авіаційної підтримки. Про це каже досвід Другої світової війни, сучасних війн і конфліктів в Кореї, В’єтнамі на Ближньому Сході, Афганістані, Іраку.

Для створення авіаційних угрупувань організовується перебазування авіаційних частин. Так для проведення Білоруської наступальної операції влітку 1944 р. було створено авіаційне угрупування в складі 4-х повітряних армій в кількості до 6000 літаків. Спочатку авіація зосереджувалась на аеродромах, значно віддалених від лінії фронту, а потім за 2-3 дня до початку операції непомітно, дотримуючись радіомовлення та на малих висотах маленькими групами перелетіла на передові аеродроми.

ВПС США та країни НАТО антиіракської коаліції для проведення операції “Буря в пустелі” склали авіаційне угруповання в кількості до 2000 літаків тактичної авіації та до 60 літаків стратегічної авіації. Перебазування виконувалося з континентальної частини США. Довжина маршруту склала до 12000-15000 км. Переліт через Атлантичний океан виконувався з невеликими дозаправками в повітрі. Оперативні аеродроми для тактичної авіації знаходилися на відстані 400-700 км від кордонів Іраку. В ході бойових дій, завоювавши панування в повітрі, частина тактичної авіації була перебазована значно ближче до кодонів з Іраком, а літаки стратегічної авіації були посаджені на аеродроми Саудівської Аравії.

Таким чином, перебазування авіаційних частин є необхідною складовою частиною їх боєздатності. Частота зміни аеродромів базування авіаційних частин різних родів авіації знаходиться в прямій залежності від їх призначення та завдань, що виконуються, а також характеру дії Сухопутних військ, Військово-морських Сил, в інтересах яких діє авіація.

Найбільш маневрені повинні бути підрозділи та частини армійської авіації, штурмової та винищувальної авіації. Військово-транспортна авіація перебазовується лише в деяких рідких випадках.

Перебазування авіаційних частин на нові аеродроми є досить складним процесом і потребує високого рівня професіоналізму управління штабів та офіцерського складу ВПС. Особливе навантаження при вирішені завдань перебазування полягає на підрозділи тилу та забезпечення.