Маскування аеродрому

Маскування аеродромів є одним з основних видів забезпечення бойових дій авіаційних частин та спрямоване на підвищення їх живучості і збереження боєздатності в ході бойових дій.

Воно організовується і здійснюється з метою збереження боєздатності авіації, приховування даних і введення противника в оману відносно дійсного базування, складу, ступені бойової готовності і бойових можливостей авіаційних частин, системи управління і замислів командування на їх бойове застосування, забезпечення несподіваності дій.

Одним з найважливіших завдань маскування являється протидія технічним засобам розвідки противника.

Основними способами маскування є: приховування, імітація, демонстративні дії, дезінформація.

Приховування заключається в створенні умов, що ускладнюють отримання противником розвідувальних даних, в ліквідації або послабленні демаскуючих ознак, характерних для базування й бойової діяльності авіації.

Демаскуючі ознаки класифікуються по трьом групам: видові, експлуатаційні, специфічні.

Для аеродромів видовими ознаками є: ЗПС, РД, МС і внутрішні аеродромні дороги з штучним покриттям визначених розмірів і характерним взаємним розміщенням в плані, рівна поверхня льотного поля зі слідами експлуатації його літаками і засобами аеродромно-технічного забезпечення (АТЗ), характерні форми і розміри зон і споруджень службово-технічної забудови, казарменого і житлового містечок, літаки, вертольоти, засоби АТЗ, розміщення радіотехнічних, маскувальних і світлотехнічних засобів на аеродромі, укриття, щілини, траншеї і різні загородження, розміщенні в районі аеродрому і ряд інших ознак.

Експлуатаційними демаскуючими ознаками аеродромів є: зльоти, посадки і руління літаків, пересування засобів АТЗ, робота світлотехнічних і радіотехнічних засобів управління польотами, радіо і телефонні переговори, накопичення особового складу і техніки в місцях стоянки літаків, ТЕЧ АТ, пунктів прийому їжі, складів і т.д.; теплові, світлові і звукові випромінювання електростанцій, котельній, двигунів літальних апаратів, автомобілів і т.д.

Специфічні демаскуючі ознаки: зміна магнітного поля землі в місцях зосередження техніки, характерні радіолокаційні контрасти льотного поля, аеродромних споруджень і авіаційної техніки, наявність, контрастів електромагнітних випромінювань між об’єктами і фоном.

Наявність такої маси демаскуючих ознак не дозволяє приховати аеродромом, як об’єкт розвідки, однак проведення заходів по маскуванню дозволяє приховати багато об’єктів на аеродромі, в першу чергу, авіаційну техніку.

Приховування демаскуючих ознак, які характерні для базування і бойової діяльності авіації досягається використанням прийомів, які можна розділити на три групи:

- використання природних умов для маскування;

- використання технічних прийомів маскування;

- дотримання о./с. апч вимог та правил маскувальної дисципліни.

Використання природних умов для маскування включає:

- використання маскуючи властивостей місцевості;

- використання темного часу доби;

- використання поганої погоди і обмеженої видимості;

- використання інших природних умов, які сприяють приховуванню або зменшенню помітності об’єктів;

Технічні прийоми маскування засновані на застосуванні табельних маскувальних засобів, піротехнічних і димових засобів, використанні живої рослинності і підручних маскувальних засобів і матеріалів.

До технічних прийомів маскування відноситься:

- маскувальне фарбування;

- використання штучних масок;

- використання живої рослинності;

- виготовлення та установка макетів хибних споруд;

- застосування піротехнічних, димових і аерозольних засобів;

- зміна кольору і фактури поверхонь об’єкта і фону різними засобами;

- світломаскування і звукомаскування об’єктів;

- застосування табельних маскувальних засобів.

Маскувальна дисципліна передбачає певну поведінку та дії о. с., яка виключає появу демаскуючих ознак, що полегшують виявлення та упізнання об’єктів, у тому числі посилення охорони і оборони аеродромів і об’єктів на них, обмеження кола осіб, які допускаються до об’єктів і документації.

Маскувальна дисципліна встановлюється наказом по авіа гарнізону, в якому оголошується «Правила маскувальної дисципліни», в яких, наприклад, знаходять відображення наступні положення:

1. порядок вильоту літаків на виконання завдання і повернення з нього (літаки на аеродромі не повинні тривалий час знаходитися незамаскованими);

2. порядок руху, місця стоянок і укриттів засобів АТЗ. Для чого, на кожному аеродромі розробляється схема маршрутів руху о./с. і автотранспорту по аеродрому. На цій схемі вказуються:

- місця в’їзду на аеродром і виїзду з нього;

- місця стоянки засобів АТЗ польотів;

- місця пожежного і медичного постів;

- маршрути і швидкості руху автотранспорту;

- маршрути руху пішоходів.

У всіх випадках маршрути руху автотранспорту і пішоходів повинні бути визначені для кожного напрямку посадки літаків і не повинні перетинати ЗПС.

У відповідності до видів розвідки маскування поділяють на:

- оптичне;

- теплове;

- радіолокаційне;

- радіо і радіотехнічне;

- акустичне.

При оптичному маскуванні для протидії фотографічним, оптико-електронним і телевізійним засобам розвідки використовуються: маскуючи властивості місцевості, складні метеорологічні умови, час року і доби, рослинність, дотримання режиму використання джерел світла, надання об’єктам маскувальних форм, застосування штучних масок, аеродромів, маскувальне фарбування авіаційної та техніки що забезпечує, а також споруджень.

Теплове маскування полягає у використанні маскувальних властивостей місцевості, створенні водних та аерозольних завіс, застосуванні конструкцій що загороджують для зменшення теплового випромінювання поверхні, створення хибних теплових цілей.

При радіолокаційному маскуванні використовуються захисні властивості місцевості, технічні засоби для імітації військових об'єктів, зміну радіолокаційної обстановки, радіо-поглинаючі покриття і маски, екрани.

З метою радіотехнічного маскування обмежується, вкрай до тимчасової заборони, робота радіоелектронних засобів, створюється хибна радіоелектронна обстановка, роботою радіоелектронних засобів імітуються об'єкти і забезпечуються демонстративні дії.

Акустичне маскування досягається зниженням рівня шуму працюючих машин і двигунів, застосуванням шумових завіс для приховання акустичних демаскуючих ознак, дотриманням режиму роботи засобів, які створюють шуми, створенням хибної звукової обстановки.

Зменшення імовірності виявлення АТ і засобів АТЗ, що розташовані відкрито, досягається:

- їх розосередження на аеродромі;

- маскування з використанням маскуючи властивостей місцевості;

- маскувальною обробкою місць стоянки і фарбуванням чохлів;

- застосуванням підручних матеріалів;

- застосуванням технічних засобів маскування.

Маскування з використанням маскувальних властивостей місцевості передбачає використання для маскування літаків лісу і чагарника (при розташуванні аеродрому поблизу них), а також плямистого фону місцевості, оскільки на ньому вказана техніка менш помітна (при розташуванні аеродромів на відкритій місцевості).

Маскувальна обробка місць стоянки і фарбування чохлів. При відсутності в районі місць стоянки природних плям їх створюють штучно присипками темних і світлих грунтів, випаленням і фарбуванням травостоя, фарбування чохлів під колір місцевості.

Для оптичного маскування техніки застосовуються табельні маскувальні засоби різних типів, що випускалися промисловістю. Основними з них є:

- табельні маскувальні комплекти (МКТ, МКС-2, ТС-75);

- табельні маскувальні маски.

Табельний маскувальний комплект МКТ призначений для маскування бойової і спеціальної техніки від повітряної і наземної оптичної розвідки противника на фоні рослинності, оголеного грунту і на снігу.

Комплект складається з маскувального покриття (сітки) чохла, приколишей і сшивних шнурів.

Комплекти випускаються декількох типів:

- МКТ-Л для маскування на рослинному фоні (лицьова частина) і оголеному грунті (зворотня сторона);

- МКТ-С для маскування на сніжних фонах;

- МКТ-Т для маскування на рослинному фоні.

Табельні маскувальні комплекти МКС-2 і ТС-75 призначені для скриття техніки і інженерних споруд від оптичної розвідки противника в умовах тривалої експлуатації.

Покриття МКС-2 радіопрозоре, негорюче, влаго і біо стійке, стійке при впливі активних середовищ (окислювачів, кислот, спецпалива).

Основним способом застосування табельних маскувальних комплектів МКТ всіх типів, МКС-2, ТС-75 є пристрій з них масок-перекриттів.

До основних маскувальних масок відносяться маски «Шатер», «УМК» (універсальна маска каркасна), «Зонт-1», «Зонт-2».

Табельні маскувальні маски призначені для маскування літаків, засобів АТЗ, споруд та інших об’єктів.

Маски випускаються з маскувальним покриттям типів МКТ-Л, МКТ-З, МКТ-2.

До складу масок крім маскувальних покриттів входять розтяжки, стояки, що деформують елементи і інше.

Таким чином основним прийомом маскування об’єктів розташованих відкрито є застосування табельних маскувальних засобів.

Паралельно з заходами по приховуванню проводяться заходи по введенню противника в оману про дійсне базування, стан і характер бойових дій авіаційних частин.

Основними способами введення противника в оману являються імітація, демонстративні дії і дезінформація.

Імітація полягає в створенні хибних об'єктів і цілей шляхом використання макетів, радіоелектронних, піротехнічних та інших технічних засобів маскування.

Імітація досягається: створенням і роботою хибних аеродромів з правильною розстановкою імітаційного обладнання і техніки, розгортанням хибних пунктів управління авіацією, частковим розгортанням засобів ППО, організацією зв'язку між хибними пунктами управління і об'єктами, між хибними і реальними, а також із штабами частин і об'єктами, що виділяються для забезпечення імітації перегрупування і бойових дій авіації, встановленням режимів роботи радіозв'язку, яке забезпечує приховане управління військами і виконання замислу оперативного маскування.

Так на приклад, для потреб авіації в свій час промисловістю були розроблені макети літаків АТ і цистерна Ц-1, що імітує 25 м³ табельний резервуар для палива. Макети спеціальної техніки повинні виготовлятися військами.

Так макети літаків С-4 (Міг-23), С-5 (Міг-25), С-6(Су-24) призначені для тактичної авіації, а макети СТ-1 (Ан-12) для транспортної.

Для імітації радіолокаційний і теплових властивостей АТ і ЗНО ЗП застосовується металеві відбивачі промислового виготовлення типу «Піраміда» і теплові імітатори типу КФП-1-100.

Демонстративні дії полягають в навмисному показі дій реальних частин на хибних напрямках шляхом перебазування окремих частин на нові аеродроми, виконанням польотів на хибних напрямках, переміщенням наземних ешелонів по хибних напрямках.

Дезінформація полягає в доведенні до противника таких відомостей, які б вводили його в оману відносно дійсного складу, угрупування і дій авіації, а також намірів командування.

Досвід другої світової війни, сучасних війн і конфліктів підтверджують значення заходів по введенню противника в оману. Особливе значення має створення хибних аеродромів і імітації на них роботи авіаційних частин. Так в період з січня 1943 р. по червень 1944 р. на удавані аеродроми 17 Повітряної армії було здійснено 120 нальотів німецької авіації скинуто близько 3000 авіаційних бомб. В цей же час по діючим аеродромам Повітряної армії було здійснено 54 нальоти і скинуто 1120 авіабомб.

Необхідно зазначити, що ефективність ударів авіації БНС по аеродромах Іраку у 1991 році була значно знижена високою якістю маскування іракців, які підставили під бомби та ракети надувні та пластикові макети бойової техніки.

Приховування та імітація є основними способами маскування в авіаційній частині.

Розробку та організацію заходів з тактичного маскування авіаційних частин здійснюють штаби ПС ЗС України та Повітряного командування. До авіаційних частин спеціальними (бойовими) розпорядженнями доводяться в частині, що її стосується, заходи планів оперативного маскування ПС ЗСУ (Повітряного командування), які проводяться силами та засобами авіаційних частин, а також силами та засобами вищих штабів в інтересах авіаційних частин. На підставі розпоряджень вищих штабів і рішення командира авіаційної частини розробляється план маскування та протидії розвідці противника.

Контроль якості маскування аеродрому здійснюється з землі і з повітря. Ефективність маскування з повітря провіряється з літаків або з вертольотів візуальним спостереженням, повітряним фотографуванням і застосуванням радіотехнічних, радіолокаційних і інфрачервоних засобів повітряної розвідки.

Питання для самоконтролю

1. Що таке протиповітряна оборона аеродрому?

2. Мета наземної оборони та охорони аеродрому.

3. Основний принцип побудови наземної оборони аеродрому?

4. Основні способи маскування.

5. Основні прийоми маскування.