Причіпні і напівпричіпні (самохідні) скрепери

Найбільше розповсюдження отримали причіпні двовісні скрепери з гідравлічним управлінням і примусовим розвантаженням. Скрепери з канатно-блоковим управлінням в даний час не випускають, а скрепери з примусовим елеваторним завантаженням досі не отримали широкого застосування.

Рис. 34. Скрепер з приму­совим розвантаженням:

1 - ди­ш­­ло; 2 - передня ра­­ма; 3, 4 - гідро­циліндри управління ковшем і заслінкою; 5 - заслінка: 6 - зад­ня стінка; 7 - гідро­циліндр управ­лін­ня задньою стін­кою; 8 - задня рама; 9- упряжний ша­­р­­нір; 10 - ківш; 11- бокові ножі

Рис. 35. Причіпний скрепер з елеваторним завантаженням;

1 - механізм приведення елеватора; 2 - дишло; 3 - колесо; 4 - тягова рама; 5 - скребковий ланцюг елеватора; 6 - ківш; 7 - задня стінка: 8 - гідроциліндри висування стінки; 9 - піддон; 10 - гідроциліндри підйому ковша.

Переваги скреперів з гідравлічним управлінням: можливість примусового заглиблення ковша в ґрунт, легкість і простота управління ковшем і заслінкою, захист від перевантаження і простота обслуговування.

Недоліки: необхідність застосування масла, відповідного температурі навколишнього повітря (в жаркий час вимагається більш в’язке масло, при морозах - з низькою температурою замерзання і невеликою в'язкістю), велике число шлангів високого тиску, високі вимоги до ущільнення сполучень гідросистеми.

Привід елеватора скрепера з примусовим елеваторним завантаженням (рис. 35) здійснюється від валу відбору потужності трактора через карданний вал 1.

Скрепер напівпричіпний (рис. 36) має колісний хід з однією віссю, розташованою ззаду ковша.

Рис. 36. Напівпричіпний (самохідний) скрепер:

1 - колеса тягача; 2 - універсальний шарнір; 3 - тягова рама; 4 - засувка; 5 - ківш; 6, 8 - гід­роциліндри підйому заслінки та ковша; 7 - колеса скрепера.

Технічну продуктивність (м³/год) скреперів визначають за формулою:

,

де q_к - місткість ковша, м³; К_н - коефіцієнт наповнення ковша (табл. 3); К_р - коефіцієнт розпушення ґрунту; t - тривалість робочого циклу, хв.

t = t₁ + t₂ + t₃ + t₄ + t₅ + t₆,

де t₁ - час завантаження ковша, хв.; t₂ - час транспортування ґрунту з вибою у відвал, хв.; t₃ - час розвантаження ковша, хв.; t₄ - час порожнього ходу від відвалу в забій, хв.; t₅ - час поворотів агрегату при заїздах у забій і зворотних виїздах, хв.; t₆ - час, необхідний для переключення передач (0,09... 0,1 хв.).

При наборі ґрунту скрепером тягове зусилля тягача і сила опору, діючі на скрепер, зв'язані наступною залежністю

F_т = F_ск + F_р + F_н + F_пр,

де F_т - зусилля тягача; F_ск - опір переміщенню скрепера; F_р - опір різанню ґрунту; F_н - опір переміщенню ґрунту всередині ковша; F_пр - опір призми волочіння.

В момент врізання опір призми волочіння F_пр= 0опір переміщення ґрунту всередину F_н буде мінімальним (бо буде переборюватися тільки тертя об стінки і днище), опір переміщенню скрепера F_ск буде найменшим (переміщується скрепер без ґрунту в ковші). Отже, на опір різанню F_р можна витратити зусилля:

F_р= F_т – F_ск .

Загальний опір, що виникає при роботі скрепера в кінці наповнення ґрунтом ковша, приблизно в два рази більше, ніж на початку цієї операції.