Розрахунок затрат часу

Залежність між нормою часу в днях Н_ч^дн і нормою часу в годинах Н_ч^год встановлена з тривалості робочої зміни в 7 годин:

Н_ч^дн = Н_ч^год / 7. (5.1)

Затрати часу на весь обсяг робіт в трудових показниках підраховується за формулою:

Q норм ₌ О* Н_ч^дн, (5.2)

де О – обсяг робіт.

Планова кількість бригадо-місяців, необхідна для виконання робіт, визначається за формулою:

Q ^план = Q^норм * 100/130 - для польових робіт (5.3)

Q ^план = Q^норм*100/110 - для камеральних робіт (5.4)

Таблиця 5.1 Підрахунок обсягів геодезичних робіт в натуральних і виробничих показниках та затрат часу

Нормативний документ ЗУКР шифр норми	Назви процесів	Одиниці виміру	Категорія складності	Норма часу в днях	Обсяг робіт
В натуральних показниках	В труд. показниках
За нормами
Польові роботи
	Обстеження пунктів ДГМ	пункт	III	0.58		2.32
	Згущення ДГМ методом GPS	пункт	III	0.58		4.06
	Рекогностування пунктів полігонометрії 1 розряду	пункт	III	0.06		0.42
	Виготовлення центрів(типУ15)	центр	-	0.17		1.19
	Закладання центрів(типУ15)	центр	III	0.41		2.87
	Вимірювання кутів і ліній на пп. 1 розряду при двох напрямках	пункт	III	0.14		0.98
Камеральні роботи
	Попередні опрацювання матеріалів полігонометрії 1 розряду	пункт	-	0.62		4,34.
	Вирівнювання обчислення к-т пунктів та складання кат. геод. пунктів 1 розряду	пункт	-	0.17		1.19

Таким чином, обсяг робіт у трудових показниках становить 17.37, з них

польові роботи – 11.84, а камеральні – 5.53

Складання календарного графіка

Календарний графік – найпростіша і досить універсальна форма організаційної моделі виробничого процесу, прив’язана до конкретного календарного відрізку часу. Його складають з метою майбутнього контролю ходу виробничого процесу в часі.

При складанні календарного графіка початок робіт слід сумістити з початком польового сезону на об’єкті. Тривалість польового періоду в різних областях України наведена в додатку 1 (ст. 156) ЗУКР [5].

Наприклад, у Вінницькій області польовий сезон триває 7 місяців, тобто, з 15 квітня до 15 листопада. У нашому випадку комплекс робіт триває 131 день, тобто з 15 квітня до 20 жовтня 2004 року.

Приклади календарного графіка на виконання комплексу робіт з інвентаризації земель Жмеринського об’єкту Вінницької області представлений у таблицях 7.1, 7.2.

Таблиця 7.1 - Календарний графік робіт на Жмеринському об’єкті, 2004р.

Польові роботи

№ бригади

квітень

травень

бригада

Рекогностування пунктів, виготовлення і закладка центрів

Вимірювання в полігонометрії

№ бригади

травень

бригада

технічне нівелювання

Маркування, планово-висотна підготовка

бригада

Дешифрування на аерофотознімках

№ бригади

червень

бригада

Планово-висотна підготовка

бригада

Дешифрування на аерофотознімках

№ бригади

липень

1 бригада

Планово-висотна підготовка

Дешифрування на аерофотознімках

2 бригада

Дешифрування на аерофотознімках

№ бригади

липень

серпень

1 бригада

Дешифрування на аерофотознімках

2 бригада

Дешифрування на аерофотознімках

Таблиця 7.2 - Календарний графік робіт на Жмеринському об’єкті (2004 рік).

Камеральні роботи

№ викона-вців

червень

Вик. 1

Опрацювання матеріалів полігонометрії

Опрацюв. матеріалів техн. нівелюв.

Стереотопографічне знімання і редагування

Вик. 2

Стереотопографічне знімання і редагування цифрової інформації

№ Вик.

липень

Вик. 1

Стереотопографічне знімання і   редагування цифрової інформації

Вик. 2

№ Вик.

серпень

Вик. 1

Стереотопографічне знімання і   редагування цифрової інформації

Вик. 2

№ Вик.

вересень

Вик. 1

Стереотопографічне знімання і   редагування цифрової інформації

Вик. 2

№ Вик.

жовтень

Вик. 1

Стереотопографічне знімання і   редагування цифрової інформації

Вик.2

№ вико-навців

листопад

виконавець 1

Стереотопографічне знімання і   редагування цифрової інформації

виконавець 2

З календарного графіка видно, що комплекс польових і камеральних робіт планується виконати з 15 квітня 2004 року до 25 листопада 2004 року.

Загальні питання організації робіт на об’єкті

Основні теоретичні положення

При розгляді цього питання в курсовому проекті необхідно вказати структуру підрозділу, який буде виконувати роботи на даному об’єкті, згідно з затвердженим календарним графіком робіт. Вибрати місця базування бригад, забезпеченість транспортом, зв’язком, спецодягом, харчуванням. Навести список приладів і обладнання, заходи безпеки виконання робіт.

Приклад розробки питань організації робіт на Жмеринському об’єкті.

Роботи буде виконувати геодезичний підрозділ, що складається з двох польових бригад, які мають виконувати польові роботи, і двох виконавців, які мають виконувати камеральні роботи.

Згідно з календарним графіком робіт бригади мають розпочати роботи з 15.04.2004 року. Для цього необхідно вибрати населений пункт для розміщення бригад. Враховуючи те, що місто Жмеринка є районним центром Вінницької області, для розміщення керівництва підрозділу зручно вибрати обласний центр м.Вінницю, а для бригад за базу розташування доцільно прийняти м.Жмеринка. Зв’язок між начальником підрозділу і польовими бригадами буде здійснюватися автотранспортом.

При польових роботах з полігонометрії, нівелювання, а також при виконанні дешифрування кожна бригада буде забезпечена окремою машиною.

Працівників польових бригад забезпечують літнім спецодягом, видають одну пару чобіт.

Список приладів і обладнання, що видається для виконання робіт, представлений у таблиці 8.1.

Таблиця 8.1 - Список приладів і обладнання, необхідних для виконання робіт

Ч/ч	Назва приладів	Необхідна кількість, шт.
	Тахеометр “Leica”
	Нівелір Н3
	Рейки нівелірні

На стадії технічного проектування розробляють заходи безпечного проведення польових робіт, особливе значення має підбір кадрів, які проходять медичне обстеження, і здатність виконувати роботи в різних фізико-географічних умовах.

Організацію польового табору починають з вибору місця для нього, з врахуванням вигідності під’їзду транспорту, наявності води, палива. Польовим табором буде служити будинок або декілька кімнат, орендованих у місцевих мешканців. Продукти харчування зберігають у окремо відведеній кімнаті, а також влаштовують спеціальні кімнати для сушіння спецодягу, складу обладнання. Для розміщення механізованого транспорту обладнують спеціальні місця або використовують уже наявні.

Комплекс польових і камеральних робіт, що є предметом розробки в даному курсовому проекті, включає в себе:

- роботи для створення планово-висотної основи;

- знімальні роботи.

У цьому підрозділі необхідно описати організацію виробничого процесу для виконання комплексу робіт. Студенту може бути поставлене завдання розробити питання організації для усього комплексу робіт або для будь-якої його частини.

Нижче приведено приклад розробки питання організації робіт для створення планово-висотної основи на об’єкті під топографічне знімання масштабу 1:2000, яка буде використовуватись для інвентаризації земель населених пунктів.

Комплекс робіт для створення планово-висотної основи на території населеного пункту складається з підготовчих, польових, камеральних і завершу вальних робіт.

Зупинимося детальніше на кожному з етапів організації робіт.

Підготовчі роботи

У процесі підготовчих робіт визначають завдання на виконання робіт, проводять збір вихідних даних:

- книга реєстрації землеволодінь;

- форма Державної статистичної звітності №6;

- схеми і дані геодезичної основи, виписки з каталогів координат пунктів геодезичної основи.

На робочу карту населеного пункту наносять:

- межу населеного пункту;

- функціонально-планувальні фактори;

- існуючу геодезичну основу;

- інженерно-інфраструктурні фактори;

- інженерно-екологічні та санітарно-гігієнічні фактори;

- ґрунтовий покрив території.

Роботи виконують відповідно до технічного проекту з дотриманням вимог нормативних документів.

Польові роботи

Обстеження пунктів полігонометрії

Роботи для обстеження пунктів полігонометрії виконують у відповідності з вимогами діючих інструкцій. Місцезнаходження пунктів розшукують на місцевості за допомогою топографічних карт. При відсутності зовнішніх ознак пункту, його місцезнаходження встановлюють шляхом інструментальних промірів.

Зміст роботи: отримання завдання, матеріалів. Виписка технічних даних на обстежуваний пункт. Розшукування пункту на місцевості. Виявлення стану зовнішнього знаку і верхньої марки центру, внутрішнього оформлення, збереження орієнтирних пунктів. Визначення об’єму робіт для відновлення пункту, складання карточки обстеження. Переїзди на ділянці робіт. Здача робіт. Звітна документація: карточки обстеження пунктів.

Рекогностування пунктів полігонометрії

Рекогностування пунктів полігонометрії виконують на основі складеного проекту. Видимість встановлюють за допомогою бінокля.

Проміри при прив’язці пунктів полігонометрії до місцевих предметів виконують рулеткою.

Зміст роботи:

- отримання завдання, матеріалів;

- визначення на місцевості напрямку ходів;

- вибір місця для закладки пунктів ходу;

- закріплення пунктів тимчасовими знаками;

- вибір напрямку для передачі дирекцій них кутів до вузлових точок;

- зарисовка прив’язок пунктів до місцевих предметів;

- складання схеми ходів;

- погодження місць закладки пунктів;

- переїзди та переходи на ділянці робіт;

- здача робіт.

Звітна документація: абриси відрекогностованих пунктів.

Прокладання полігонометричних ходів з допомогою електронного тахеометра WILD TC 1010 “Leica”

Візирними цілями є марки, встановлені на штативах. Вимірювання виконують за трьохштативною системою.

До складу бригади входять інженер-геодезист 1 категорії, технік.

Зміст роботи:

- отримання завдання, підбір матеріалів;

- підготовка приладів до роботи;

- пошук центрів;

- встановлення приладу і візирних цілей;

- вимірювання кутів та ліній на пунктах полігонометрії та вузлових точках;

- обчислення середніх значень кутів або напрямків та ліній;

- обчислення кутових та лінійних нев’язок;

- відновлення зовнішнього оформлення центру;

- переходи на ділянці робіт.

Звітна документація: польові журнали вимірювання кутів і ліній пунктів полігонометрії.

Технічне нівелювання

Зміст роботи:

- підбір матеріалів;

- виписка висот реперів, до яких проектується прив'язка;

- складання проекту прокладання ходів;

- підбір і перевірка інструментів;

- організація польових робіт;

- рекогностування ліній прокладання ходу;

- пошук на місцевості реперів, від яких будуть розпочинатися і на яких будуть закінчуватися ходи нівелювання;

- ведення польових журналів;

- контрольні вирахування;

- складання відомості перевищень і схеми ходів;

- оформлення журналів.

Звітна документація: польові журнали нівелювання.

Камеральні роботи

Складання технічного проекту

Складання технічного проекту виконують відповідно до нормативних документів.

Обчислення полігонометричних ходів

Зміст роботи:

- перевірка журналів кутових і лінійних вимірів;

- виписка у відомості значення кутів і довжин ліній;

- вираховування дирекційних кутів і приростків координат;

- ув’язка та обчислення координат.

Вирівнювання полігонометричних ходів і вузлових точок

Зміст роботи:

- обчислення відомостей вирівнювання ходу (обчислення попередніх і остаточних дирекційних кутів і координат ходу з випискою всіх даних);

- врівноваження координат вузлових точок системи ходів способом наближень.

Обчислення нівелірних ходів

Зміст роботи:

- перевірка польових журналів;

- проведення обчислень ходів і врівноваження систем ходів;

- складання каталогу висот тимчасових і постійних реперів;

- перевірка матеріалів та виправлення виявлених недоліків;

- оформлення та формування матеріалів.

Складання плану (коректура)

Зміст роботи:

- отримання завдання;

- підготовка робочого місця;

- нанесення на основу пунктів полігонометрії;

- складання викопіювання;

- виправлення коректурних зауважень;

- здача робіт і матеріалів.

Креслярсько-оформлюючі роботи

Зміст роботи:

- викреслювання схеми планової основи;

- нанесення точок та їх з’єднання відповідно робочій схемі;

- перевірка нанесення точок знімальної основи за координатами.

Складання технічного звіту

Зміст роботи:

- отримання завдання;

- збір матеріалів про виконані роботи;

- оформлення документації у відповідності з нормативними документами та інструкціями для оформлення і здачі звіту.

Завершувальні роботи

Після завершення польових та камеральних робіт для створення планової основи складають технічний звіт, який формують у такій послідовності:

- титульний лист;

- технічне завдання на виконання робіт;

- зміст звіту;

- копія або виписка із рішення Ради народних депутатів про виконання робіт, або копія заяви на виконання робіт;

- пояснювальна записка;

- акт перевірки на приймання польових та камеральних робіт.

Перераховані вище документи передаються в обумовленому порядку замовнику.

Матеріали геодезичних робіт систематизують і зберігають в організації, яка виконувала роботи.

Аналогічно розробляють питання організації знімальних робіт.

ОРГАНІЗАЦІЯ НІВЕЛІРНИХ РОБІТ

Приведемо технологічну схему виконання нівелірних робіт:

1) рекогностування ліній нівелювання;

2) закладка нівелірних знаків;

3) нівелювання;

4) камеральна обробка.

Розглянемо окремо кожен з приведених видів робіт.

Рекогностування нівелірних ліній здійснюють з метою уточнення технічного проекту та кінцевого вибору місць закладки нівелірних знаків. Нівелірні знаки – це споруди, які закладають у поверхню землі або у фундаменти будівлі і, які служать для збереження інформації про відмітку точки.

Склад бригади при рекогностуванні ліній нівелювання згідно з......

Таблиця Склад бригади при рекогностуванні нівелірних ліній

Клас Виконавці	І	ІІ	ІІІ
Геодезист			-
Технік, ІІ категорії	-	-
Замірщик, 2 розряду

Суть рекогностування полягає у виборі місць закладки репера згідно з вимогами “.....

Після вибору місця для заклаки репера його закріплюють і складають абрис.

Після рекогностування нівелірних ліній у звітну документацію включають:

1) абриси закладки реперів;

2) списки відрекогностованих реперів.

3) Після рекогностування приступають до виготовлення і закладки нівелірних знаків. Склад бригади при цих роботах згідно з “.....

Склад робіт Виконавці	Виготовлення реперів	Закладка грунтових реперів	Закладка стінних знаків
Технік
Реперщик 3 розряду		-	-
Замірщик 2 розряду

Для виготовлення і закладки знаків використовують лопати, ломи, молоти, шлямбур, автомотобур.

Для виготовлення одного репера необхідні такі матеріали:

2 марки, цент – 24 кг, пісок – 0.2 м, щебінь – 0.4 м, цвяхи – 200 г, дошки – 0.01 м, дріт арматурний – 0.2 кг.

У склад робіт входять такі процеси:

1) риття котловану;

2) встановлення репера на дно котловану;

3) засипка котловану, ущільнення грунту;

4) зовнішнє оформлення знака;

5) встановлення розпізнавального знака;

6) складання абрису закладки пункту;

7) складання акту закладки пункта.

Звіт про виконані роботи із закладки нівелірних знаків включає такі документи:

1) абриси закладки пунктів;

2) карточки закладки пунктів;

3) акти здачі пунктів на збереження у місцеві органи влади.

Розглянемо організацію робіт при нівелюванні. Мета цієї роботи – нівелювання знаків висотної основи.

Склад бригади при нівелюванні приведено у таблиці

Клас Виконавці	I	II	III	IV	технічне
Інженер 1 категорії		-	-	-	-
Технік 2 категорії		-
Інженер	-			-	-
Технік	-		-	-	-
Замірщик 3 розряду	-	-	-
Замірщик 2 розряду

При нівелюванні використовують такі прилади:

1) нівелір;

2) рейки;

3) костилі або башмаки;

4) зонт;

5) трос;

Зміст нівелювання полягає у виконанні таких робіт:

1) повірки приладу;

2) відкриття репера;

3) нівелювання;

4) оформлення звітної документації.

8 ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОГО НОРМУВАННЯ В ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

8.1 Завдання технічного нормування

8.2 Норми виробітку і норми часу, їх визначення і залежність між ними

8.3 Робочий час. Нормований і ненормований робочий час

8.4 Класифікація витрат нормованого робочою часу

8.5 Методика нормування виробничих процесів

8.6 Організація нормування топографо-геодезичних робіт у підприємстві

8.6.1 Розгляд ситуаційної задачі

8.1 Завдання технічного нормування

Під технічним нормуванням розуміють визначення наукової обґрунтованої норми часу на виконання тієї чи іншої роботи при заданих організаційно-технічних умовах. Науково-обґрунтовані норми часу необхідні для використання на різних етапах діяльності топографо-геодезичного підприємства, а саме:

– при плануванні і роботи підприємства і його окремих підрозділів, встановленні термінів виконання робіт;

– для раціонального розподілу робіт і правильної організації праці;

– для організації заробітної плати працюючих;

– для аналізу продуктивності праці і її зростання.

Як бачимо, норми часу використовуються практично при всіх аспектах діяльності топографо-геодезичного підприємства: при плануванні організації та управлінні виробництва, тому вони повинні об’єктивно відображати виробничий процес з врахуванням усіх існуючих на даному виробництві організаційно-технічних умов. Це означає, що при нормуванні виробничого процесу необхідно вибрати найбільш прогресивну технологію виробництва, встановити оптимальні режими роботи обладнання, форми організації робочих місць. При цьому повинні враховуватися фізіологічні можливості людини: висока продуктивність праці повинна досягатися при збереженні працездатності і здоров'я людини. Це означає, що при нормуванні повинен бути встановлений правильний режим праці і відпочинку.

Розрахована на основі глибокого аналізу всіх виробничих можливостей, норма стає науково-обґрунтованим еталоном, і яким необхідно зрівнювати планові (при плануванні) чи фактичні (при організації заробітної платі чи аналізі роботи) витрати робочого часу.

8.2 Норми виробітку і норми часу, їх визначення і залежність між ними

Технічно обґрунтованою нормою часу називають час у хвилинах, годинах, днях необхідний для виконання одиниці роботи при певних організаційно-технічних умовах, повному використанні виробничих можливостей устаткування, робочого місця та передового досвіду. Приклади вираження норм часу: год./ км, днів/пункт, год./дм², хв./точку та ін.

Нормою виробітку називають обсяг роботи, який повинен бути виконаний за одиницю часу (хвилину, годину, день) при певних організаційно-технічних умовах. Приклади вираження норм виробітку: км./год. км./день, пунктів/день, дм² /год. та ін.

Якщо для вираження норм часу і норм застосовані одні і ті ж розмірності (наприклад, днів/пункт і пунктів/день), то між ними існує обернена пропорційна залежність:

Часто зміну норм часу і норм виробітку показують у відсотках. Тоді між зміною норм часу і норм виробітку немає обернено-пропорційної залежності. Якщо позначити X-процент збільшення норми виробітку, У – процент зниження норм часу, то

Нехай норма виробітку збільшена на 10%, то норма часу зменшена на

8.3 Робочий час. Нормований і ненормований робочий час

Під робочим часом розуміють встановлену тривалість робочого дня (зміни). Час обідньої перерви в робочий час не входить.

До нормованого робочого часу здійснюються такі витрати часу, які при заданих технологічних і організаційно-технічних умовах необхідні для виконання виробничого процесу, що підлягає нормуванню.

До ненормованого робочого часу відносяться різноманітні втрати часу, які викликані недоліками організаційно-технічного характеру або порушеннями трудової і виробничої дисципліни, а також витрат часу на виконання роботи, яка не має відношення до процесу, який підлягає нормуванню. При нормуванні виробничих процесів в норми включають лише нормований робочий час.

8.4 Класифікація витрат нормованого робочою часу

Витрати нормованого робочою часу класифікують таким чином:

– час підготовчо-завершувальної роботи Т_п.-з.– час отримання завдання і матеріалів, інструктажу до виконання роботи, огляду і підготовки приладів до роботи, догляд та робочим місцем, здача виконаної роботи та ін.;

– час оперативної роботи Т_оп – час, необхідний для виконання усіх операцій, які входять у процес, який підлягає нормуванню;

– час технологічних перерв Т_т.п. – витрати робочого часу на перерви, зв’язані з технологією виробничого процесу (прогрівання приладу, акліматизація приладу, просихання туші і фарб при художньо-креслярських роботах та ін.);

– час фізіологічних перерв Т_ф.п. – це час регламентованих перерв у роботі, який використовується виконавцем для відпочинку, особистої гігієни, виробничої гімнастики. Кількість цього часу залежить від умов і характеру праці виконавця (10-20% від часу роботи).

8.5 Методика нормування виробничих процесів

У практиці нормування застосовується два методи встановлення норм: статистичний і технічно-обґрунтований.

У статистичному методі норми виробітку і норми часу встановлюються на основі аналізу звітних документів про витрати часу на виконання роботи, яка підлягає нормуванню. Недоліком цього методу є те, що фактично фіксуємо не норму виробітку, а продуктивність праці, враховуючи і непродуктивні втрати часу, викликані недоліками в організації робіт, дисципліни праці, погодинними умовами та ін. Таким чином, в отриману норму часу входить і ненормований робочий час. Норми часу отримані таким чином будуть завищені, а норми виробітку занижені. 3 іншого боку, якщо польові бригади працюють за відрядною оплатою праці, тривалість робочою дня може бути збільшена з ініціативи членів бригади. У цьому випадку фактичний нормований робочий час не відповідатиме часу, показаному у звітних документах. Норми часу, отримані в цьому випадку, будуть занижені, а норми виробітку завищені. Отже норми часу і норми виробітку отримані статистичним методом є дещо наближеними, тому не завжди правильно характеризують виробничий процес.

Для того, щоб норми часу і норми виробітку могли служити еталоном, з яким можна було б зрівнювати показники роботи різних підрозділів або окремих виконавців, вони повинні бути отримані на основі безпосередніх спостережень за виробничим процесом і глибокого аналізу отриманих результатів. Цього можна досягти при нормуванні технічно-обґрунтованим методом. Суть технічно-обґрунтованого методу полягає в тому, що нормувальник безпосередньо веде спостереження за виробничим процесом, виконується окремим виконавцем або польовою бригадою, виконує заміри витрат робочого часу, після чого аналізує їх і отримує норму виробітку і норму часу для даного виробничого процесу. Зупинимося більш детально на методиці і організації спостережень, а також обробки їх результатів при технічно-обґрунтованому методі формування виробничого процесу.

Технічно-обґрунтований метод передбачає такі етапи у процесі розробки науково-обґрунтованих норм:

a) вивчення технології і організації праці при виробничому процесі, який підлягає нормуванню, вибір найбільш раціональної технології і процесу. При цьому встановлюється склад бригади, організаційно-технічні умови (прилади, обладнання, кількість транспорту тощо);

б) проектування категорій складності робіт і встановлення сукупність факторів, що їх визначають;

Норми виробітку і часу встановлюють для певних категорій складності робіт. Категорія складності – це сукупність факторів, які впливають на трудомісткість роботи, характер місцевості, процент залежності, умови пересування, забудова об’єкта тощо. Для кожного процесу може бути встановлено від 3 до 10 категорій складності. Кожній категорії складності відповідають певні умови, при яких виконується робота. Вони являють собою певні еталони, які можуть бути подані описом або у вигляді картосхеми тощо.

в) вибір об’єктів спостережень, місць і часу спостережень. Об’єктами спостережень, як правило, вибирають виробничу бригаду, якщо нормується польовий процес або окремого виконавця, якщо нормується камеральний і процес. Це має були пересічна бригада чи виконавець, які володіють достатнім досвідом з виконання усіх операцій процесу, що нормується, в той же час не є передовиками на даному виробництві, що показували найвищі результати. Місцями для спостережень вибирають звичайні виробничі об’єкти, умови виконання роботи на яких повинні відповідати тим, які запроектовані згідно з категоріями складності робіт. Спостереження за процесом, що нормується, виконують у виробничий час при сприятливих метеорологічних умовах, відповідних організаційно-технічних умовах;

г) спостереження за виробничим процесом. Для спостережень за виробничим процесом застосовують, як правило, і три методи: фотографії робочого дня, хронометражу, фотохронометражу. У методі фотографії робочого дня нормувальник протягом робочого дня веде спостереження і фіксує в спеціальному зошиті усі втрати робочого часу як нормованого, так і ненормованого бригади чи виконавця виробничого процесу, що нормується, без поділу процесу на окремі операції. У методі хронометражу нормувальник веде спостереження лише за нормованим робочим часом, розділяючи процес на окремі операції і фіксуючи час, затрачений на їх виконання. Метод фотохронометражу являє собою поєднання двох попередніх методів, оскільки в ньому виробничий процес поділяється на окремі операції і разом з тим у зошиті спостережень фіксуються затрати ненормованого робочого часу (втрати часу, зверхнормативний відпочинок тощо). Останній метод дає найбільше інформації про виробничий процес, який нормується, і тому йому надасться перевага в топографо-геодезичному виробництві. Незалежно від методу спостережень ведеться журнал, у якому фіксуються такі відомості: назва процесу, що нормується, одиниця роботи, яка нормується, категорії складності записом комплексу умов, склад бригади, вид і кількість транспорту, організаційно-технічні умови, тривалість робочого дня і місяця. е) обробка результатів спостережень, встановлення норм часу і норм виробітку. Обробка результатів спостережень полягає у підрахунку витрат нормованого часу з врахуванням усіх елементів витрат (часу на підготовчо-завершувальні роботи, часу технологічних перерв і часу фізіологічних перерв), обчисленні норми часу на виконання одиниці роботи, норми виробітку за одиницю часу. При цьому може бути обчислена розцінка одиниці роботи. Обробка результатів спостережень при різних методах спостережень має свої особливості, які будуть відзначені при розгляді конкретних прикладів.

Норма часу обчислюється за формулою

Тут ∑Т_норм – сума нормативного робочого часу, затраченого на одиницю роботи.

Т_фіз% – процент нормативного часу, який необхідний для фізіологічних перерв. Згідно з нормативами, Т_фіз%=10% для переважної більшості процентів топографо-геодезичного виробництва. Для такого трудомісткого процесу як закладання геодезичних центрів вручну час для фізіологічних перерв може бути збільшений до 30%. Норма виробітку обчислюється за формулою

Розцінка одиниці роботи для працівника певної категорії чи розряду обчислюється за формулою

де М₀ – місячний оклад працівника;

Д₀ – кількість робочих днів у місяць.

8.6 Організація нормування топографо-геодезичних робіт у підприємстві

Нормування виробничих процесів у геодезичних підприємствах займаються спеціально призначені інженери-нормувальники, які можуть працювати як одноосібно так і в складі спеціальних підрозділів. У великому аерогеодезичному підприємстві, наприклад, може функціонувати спеціальна група нормування праці, основним завданням якої є вивчення і нормування виробничих процесів на підприємстві.

Розглянемо на прикладі реалізацію вказаних етапів у процесі нормування виробничого процесу. Нехай нормується процес "Прокладання теодолітного ходу по периметру земельної ділянки при відводі фермерського господарства з застосуванням світловіддалеміра ЗСМ 2.

8.6.1 Розгляд ситуаційної задачі

"Встановлення норм виробітку і норм часу і розцінок па окремі процеси". (На прикладі нормування виробничого процесу "Прокладання теодолітного ходу по периметру земельної ділянки при відведенні фермерського господарства").

Нормування здійснюється послідовними етапами.

1) Вивчення технології і організації праці при виробничому процесі, вибір найбільш раціональної технології процесу. Після глибокого вивчення і аналізу виробничого процесу встановлено, що виробничий процес, який підлягає нормуванню складається з операцій, що приведені нижче:

– виїзд на об’єкт з представником замовника;

– детальне рекогностування кутів межі земельної ділянки і закріплення їх металічними штирями та межовими знаками з найпростішим окопуванням;

– вимірювання кутів повороту межі земельної ділянки, кутів нахилу теодолітом і довжин ліній світловіддалеміром;

– складання схеми ходів, контрольні обчислення, переходи і переїзди на ділянці роботи.

Склад бригади:

Інженер – 1

Технік 2р. – 1

Технік - 1

Замісник 3розр. -1

Робочий 2розр. - 2

Приклади:

Теодоліт типу 2Т5К

Світловіддалемір ЗСМ2

Транспорт:

Автомашина ГАЗ-59

Одиниця виміру - 1 км. ходу

2) Проектування категорій складності і встановлення сукупності факторів, що їх визначають. Умови складності виконання робіт розділимо на 5 категорій:

1-а категорія – місцевість рівнинна, відкрита або злегка горбиста;

2-а категорія – місцевість відкрита, горбиста або пересічена балками і ярами, не заросла лісом або кущами;

3-я категорія – місцевість горбиста або рівнинній пересічена балками або ярами, частково заросла лісом або кущами. Місцевість гірська не заросла лісом або кущами;

4-а категорія – місцевість горбиста або рівнина, пересічена балками або ярами, заросла лісом і кущами;

5-а категорія – гірська місцевість, залісена.

3) Вибір об’єкту для спостережень, місця і часу спостережень.

Об’єктом для спостереження вибираємо бригаду підприємства Катпатгеодезкартографія. Місце спостережень: село Глибівка Богородчанського району. Місцевість відповідає 3-ій кагегорії складності. Час спостереження 14.09.2004 р.

4) Спостереження за виробничим процесом було проведено 14.09.2004 p., методом фотографії робочого дня. Журнал фотографії робочого дня наведено нижче.

Журнал фотографії робочого дня.

Дата: 14.09.2004 р.

Назва процесу, що нормується: прокладання теодолітного ходу по периметру земельної ділянки при відводі фермерською господарства (із застосуванням світловіддалеміра ЗСМ2).

Об’єкт: фермерське господарство громадянина Петришина І.Г.

Село: Глибівка, Богородчанського району.

Категорія складності: 3) - місцевість горбиста, пересічена ярами і балками, частково залісена або поросла кущами.

Склад бригади: Інженер - 1

технік 2 розр.-1

технік-1

замірник 3розр. - 1

робочий 2розр. - 2

Організаційно-технічні умови: теодоліт 2Т5К,світловіддалемір ЗСМГ автомашина ГАЗ-69 одна.

Одиниця виміру: 1км.

Умови праці: тривалість робочого дня 8 год. 12 хв.

Схема теодолітного ходу по периметру фермерського господарства

Петришина І.Г.