ПОЛОЖЕННЯ 2 страница

Відповідно до наказу Української академії аграрних наук "Про впорядкування та перейменування мережі наукових установ Української академії аграрних наук" від 14 квітня 1992 року № 100 інститут УкрНДІземпроект було перейменовано в Інститут землеустрою УААН. Інститут став єдиною державною науково-дослідною установою з проблем землеустрою і виконував дослідження та проектні розробки на замовлення Української академії аграрних наук, Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства надзвичайних ситуацій України та Міністерства екології та природних ресурсів України.

Інститут землеустрою УААН став діяти на підставі Статуту, затвердженого 17 березня 2000 року. До складу Інституту ввійшли пансіонат "Горний" (АР Крим) як структурний підрозділ без права юридичної особи, Київське відділення та 24 філіали, підпорядковані як самостійні статутні суб'єкти з правом юридичної особи.

На підставі Указу Президента України від 17 лютого 2003 року №134/2003 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 травня 2003 року № 284-р "Про передачу Інституту землеустрою та його філіалів до сфери управління Держкомзему", наказу Державного комітету України по земельних ресурсах від 16 червня 2003 року № 166-а та наказу Державного підприємства "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" від 17 червня 2003 року № 8, Інститут землеустрою УААН, Київське відділення Інституту землеустрою УААН та 24 філіали інституту землеустрою прийняті до сфери управління Держкомзему України. Інститут землеустрою УААН реорганізовано у Державне підприємство "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (ДП "Головний інститут землеустрою"), а 24 філіали і Київське відділення у 25 державних підприємств регіональних науково-дослідних та проектних інститутів землеустрою.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію Державного комітету України по земельних ресурсах" від 31 січня 2007 року № 69 Державний комітет України по земельних ресурсах реорганізовано в Державне агентство земельних ресурсів України, відповідно ДП "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та регіональні інститути змінюють назву підпорядкованості. Офіційна назва головного інституту на той час: Державне підприємство "Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" Державного агентства земельних ресурсів України. Змінюють назву і 25 регіональних інститутів.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про реорганізацію Державного агентства земельних ресурсів" від 13 лютого 2008 року № 48 Державне агентство земельних ресурсів реорганізовано шляхом перетворення у Державний комітет України із земельних ресурсів. Відповідно змінюється назва головного і регіональних інститутів в частині назви вищестоящої організації.

За 49 років діяльності Інститутом землеустрою виконано значний обсяг землевпорядних робіт, а саме: проекти землеустрою з контурно-меліоративною організацією території; робочі проекти вирощування сільськогосподарських культур на всі господарства України.

Розроблено Генеральну схему використання земельних ресурсів УРСР на 1978-1990 рр. і Генеральну схему протиерозійних заходів по УРСР на 1971-1980 рр. в розрізі адміністративних областей, яка спирається на регіональні схеми, виконані інститутом по яружно-балкових системах; за 1978-1979 рр. і 1986-1987 рр. здійснено економічну оцінку орних земель по всіх сільськогосподарських підприємствах України; у 1993 р. фахівці інституту землеустрою, ґрунтознавства і агрохімії та Національного аграрного університету розробили оригінальну методику і провели бонітування ґрунтів усіх сільськогосподарських угідь по всіх господарствах України.

Від початку земельної реформи в Україні (березень 1991 р.) інститут повністю зосередив свою роботу на розробленні науково-організаційної, правової та інформаційно-методичної бази з реформування земельних відносин.

Фахівцями Головного інституту землеустрою розроблено три редакції Земельного Кодексу України, проекти Законів України "Про плату за землю", "Про оренду землі", "Про охорону земель", "Про землеустрій", "Про розмежування земель державної і комунальної власності", "Про державний земельний кадастр", виконано фундаментальні розробки щодо Загальнодержавної програми використання та охорони земель, щодо земельних аспектів створення Національної екологічної мережі України та ряд інших.

Упродовж останніх років інститутом виконувалися такі основні науково-дослідні роботи:

Розробити наукові засади створення прозорої інформаційної системи для забезпечення функціонування і регулювання ринку земель.

Розробити наукові основи передумов продажу земельних ділянок всіх форм власності (прав оренди на них) на конкурентних засадах.

Розробити схему (карту) природно-сільськогосподарського районування земель України (І-ІІІ етапи).

Розробити документацію із землеустрою - спеціальну тематичну карту поширення деградованих і малопродуктивних земель Києво-Святошинського району (для розробки пілотного проекту землеустрою щодо консервації земель).

Проведення моніторингу вартості проданих земельних ділянок (2006, 2007, 2008 pp.).

Розробити наукову концепції раціонального використання та охорони земельних ресурсів зони відчуження ЧАЕС.

Державна програма розвитку земельних відносин на 2006-2010 роки.

Розробити концептуальні засади кадастрового зонування території України.

Визначити технологічні можливості растрової фотокарти для візуалізації кадастрових даних.

Розробити науково-методичні та правові підходи щодо розмежування земель державної власності: "Розробити науково-методичні підходи та проект стандарту зі складання проектів землеустрою щодо розмежування земель державної власності".

Розробити науково-методичні та правові підходи щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень: "Розробити науково-методичні підходи та проект стандарту зі складання проектів землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень".

На основі виконаних науково-дослідних робіт, а саме: "Розробити науково-обґрунтовану термінологічну базу для словника термінів у сфері охорони та раціонального використання земель"; "Розробити науково-обґрунтовану термінологічну базу для словника термінів у сфері землеустрою"; "Розробити науково-обґрунтовану термінологічну базу для словника термінів у сфері оцінки земель"; "Розробити науково-обґрунтовану термінологічну базу для словника термінів у сфері земельного кадастру" видано довідник з науково обґрунтованої сучасної термінологічної бази: "Словник термінів у сфері землеустрою".

Сьогодні ДП "Головний інститут землеустрою" діє на підставі Статуту (нова редакція), затвердженого 22 грудня 2009 року, в якому викладені мета і предмет діяльності інституту, його юридичний статус, права і обов'язки, а також прописані правові відносини з регіональними інститутами.

5 ОСВІТА В ГАЛУЗІ ГЕОДЕЗІЇ ТА ЗЕМЛЕУСТРОЮ

Перелік навчальних закладів, що здійснюють підготовку фахівців

за спеціальностями «Землевпорядкування та кадастр»

та «Землевпорядкування»

1 Донецький вищий навчальних заклад «Донецький національний технічний університет, Україна, 83001, Донецьк, вул. Артема, 58, (062) 301-07-09, 337-17-33. Державна ІV

2 Волинський національний університет вул. Лесі Українки, Україна, 43025, Луцьк, вул. Волі, 13, (0332) 72-01-23, 24-10-07. Державна ІV.

3 Дніпропетровський державний аграрний університет, Україна, 49600, Дніпропетровськ, вул. ім. Ворошилова, 25, (056) 744-81-32, Державна ІV.

4 Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу

Україна, 76018, Івано-Франківськ, вул. Карпатська, 15, (3422) 4-24-53, 4-22-64, 4-22-18, 4-21-39. Державна ІV.

5 Київський національний університет будівництва і архітектури. Україна, 03680, Київ, Повітрофлотський проспект, 31, (044) 248-49-05, 248-30-43, 248-30-91. Державна ІV.

6 Київський національний університет ім. Т.Г. Шевченка, Україна, 01601, Київ, вул. Володимирська, 64, (044) 239-33-33, 239-32-20. Державна ІV.

7 Кременчуцький державний політехнічний університет ім. Михайла Остроградського. Україна, 39600, Кременчук, вул. Першотравнева, 20, (05366) 3-62-19, 3-60-00. Державна ІV.

8 Луганський національний аграрний університет. Україна, 91008, Луганськ, Агроуніверситет, (0642) 96-75-93, 96-60-40. Державна ІV.

9 Львівський національний аграрний університет. Україна, 80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. В.Великого, 1, (032) 224-23-35, 224-25-03, (0322) 94-60-919. Державна ІV.

10 Національний авіаційний університет Україна, 03680, Київ, пр. Космонавта Комарова, 1, (044) 497-51-51, 406-79-01. Державна ІV.

11 Національний університет біоресурсів природокористування України.

Україна, 03041, Київ, вул. Героїв Оборони, 11, (044) 527-81-09, 258-42-63, 527-83-08, 527-82-33. Державна ІV.

12 Національний гірничий університет. Україна, 49027, Дніпропетровськ,

проспект К.Маркса, 19, (056) 744-73-39, 246-40-62. Державна ІV.

13 Національний університет «Львівська політехніка». Україна, 79013, Львів, вул. Ст. Бандери, 12, (032) 238-96-39, 258-22-65, 272-47-33. Державна ІV.

14 Національний університет водного господарства та природокористування. Україна, 33028, Рівне, вул. Соборна, 11, (0362) 22-10-86, 22-12-59. Державна ІV.

15 Одеський державний аграрний університет. Україна, 65039, Одеса, вул. Канатна, 99, (0482) 29-65-01, 22-37-23, 37-19-27, 22-48-02. Державна ІV.

16 Подільській державний агро-технічний університет. Україна, 32300, Кам'янець-Подільський, вул. Шевченка, 13, (03849) 2-52-18, Державна ІV.

17 Сумський національний аграрний університет. Україна, 40021, Суми,

вул. Кірова, 160, (0542) 78-74-21, 78-74-22, 22-63-19, 22-24-48. Державна ІV.

18 Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Україна, 62483, Харківська область, Харківський район, п/в «Комуніст–1»,

(0572) 93-71-46, 99-73-50. Державна ІV.

19 Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича. Україна, 58012, Чернівці, вул. Коцюбинського 2. (0372) 52-62-35, 58-48-10, 55-29-14, 22-65-Державна ІV.

20 Приватний вищий навчальний заклад «Інститут управління природними ресурсами». Україна, 78200, Коломия, Івано-Франківська обл., вул. Тютюнника, 11а, (03433) 3-44-57. Приватна ІІІ.

21 Приватний вищий навчальний заклад «Київський інститут регіонального управління, підприємництва, екологічного менеджменту і туризму». Україна, 03680, Київ, просп. акад. Глушкова, 2, (044) 259-70-55, 521-32-70. Приватна.

22 Чернігівський державний інститут економіки і управління. Україна, 14000, Чернігів, проспект Миру 44, (0462) 77-51-76; 67-93-08. Державна ІІІ.

23 Одеська державна академія будівництва та архітектури. Україна, 65029, Одеса, ул. Дідріхсона, 4, (0482) 20-47-09, 20-47-96, 20-47-95, (048) 723-29-55. Державна ІV.

24 Придніпровська державна академія будівництва та архітектури

Україна, 49000, Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24а, (056) 745-23-72.

Державна ІV.

25 Кам’янець-Подільській індустріальний коледж. Україна, 32300,

Хмельницька область, Кам'янець-Подільський, вул. Суворова, 17, (03849) 2-33-83, 2-51-66, 2-33-00, 2-51-24. Державна І.

26 Рівненський державний аграрний коледж. Україна, 30000, Рівне, вул. Коперника, 44, (0362) 26-59-23, 22-34-58. Державна.

27 Сумський будівельний коледж. Україна, 40021, Суми, вул. Петропавлівська, 108, (0542) 22-11-79. Державна ІІ.

28 Черкаський художньо-технічний коледж. Україна, 18029, Черкаси, вул. Сумгаїтська, 13, (0472) 66-16-09, 66-15-77. Державна І.

29 Бобринецький сільськогосподарський технікум ім. В. Порика. Україна, 27200, Кіровоградська область, Бобринець, пров. Порика, 4, (05257) 3-56-82.

Державна І.

30 Вінницький будівельний технікум. Україна, 21001, Вінниця,

вул. Коцюбинського, 53, (0432) 26-59-10, 26-39-05, 65-65-83. Державна І.

31 Володимир-Волинський сільськогосподарський технікум. Україна, 44700, Волинська обл., Володимир-Волинський, вул. Генерала Шухевича, 27,

(03342) 2-34-72. Державна І.

32 Житомирський технікум землевпорядкування. Україна, 11762,

Житомирська обл., с. Ярунь, вул. Леніна, 44, (04141) 6-33-05, 6-33-04.

Державна І.

33 Прилуцький агротехнічний Коледж. Україна, 17500, Чернігівська обл., Прилуки, вул. Київська, 178, (04637) 3-20-50. Державна І.

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 27 серпня 2010 р. № 787

Київ

Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра

{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ

№ 267 від 17.03.2011

№ 516 від 18.05.2011

№ 576 від 01.06.2011

№ 227 від 21.03.2012

№ 922 від 10.10.2012}

Відповідно до статті 12 Закону України "Про вищу освіту" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити перелік спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра, що додається.

2. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 24 травня 1997 р. № 507 "Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями" (Офіційний вісник України, 1997 р., число 22, с. 42).

3. Взяти до відома, що студенти, які вступили до вищих навчальних закладів до набрання чинності цією постановою, продовжують навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра відповідно до обраних спеціальностей.

Прем'єр-міністр України

М.АЗАРОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 27 серпня 2010 р. № 787

ПЕРЕЛІК

спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра

Шифр галузі – 0801

Найменування галузі знань – Геодезія та землеустрій

Освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста, назва, код

геодезія 7.08010101

картографія 7.08010102

землеустрій та кадастр 7.08010103

оцінка землі та нерухомого майна 7.08010104

геоінформаційні системи і технології 7.08010105

фотограмметрія та дистанційне зондування 7.08010106

космічний моніторинг Землі 7.08010107

Освітньо-кваліфікаційний рівень магістра, назва, код

геодезія 8.08010101

картографія 8.08010102

землеустрій та кадастр 8.08010103

оцінка землі та нерухомого майна 8.08010104

геоінформаційні системи і технології 8.08010105

фотограмметрія та дистанційне зондування 8.08010106

космічний моніторинг Землі 8.08010107

6 ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОЕКТНИХ РОБІТ У ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

6.1 Основні положення технічного проектування

6.2 Нормативні документи при складанні технічних проектів і кошторисів

6.3 Структура технічного проекту

6.1 Основні положення технічного проектування

Оскільки топографо-геодезичні роботи виконуютьсяна конкретних об’єктах, які відрізняються один від одного фізико-географічними і економічними умовами, то виконання комплексів робіт, еквівалентних за призначенням на різних об’єктах може здійснюватися за різними технологічними схемами, потребуючи різної кількості матеріальних, трудових та грошових ресурсів. Тому, на відміну від багатьох галузей народного господарства, у виробничому циклі топографо-геодезичного виробництва важливе місце займають проектно-кошторисні роботи. Суть цих робіт полягає в тому, що на кожний об’єкт, на якому мають бути виконані топографо-геодезичні роботи, спочатку виконують технічне проектування, яке дає можливість визначити найбільш оптимальні технологічні схеми робіт, а потім складається кошторис на виконання робіт. Розробляють технічні проекти, як правило, ті підприємства, яким належить виконувати ці роботи. Зокрема, в топографо-геодезичному підприємстві ГУГКіК складанням технічних проектів займається спеціальний підрозділ – проектне бюро.

Підставою для розробки технічного проекту є технічне завдання, в якому вказані адміністративне розміщення об’єкта і його границі, цільове призначення робіт, строки початку і закінчення робіт, основні технічні вимоги. Підставою для технічного проектування може служити також договір між підприємством і замовником на виконання робіт.

При розробці технічних проектів користуються чинними інструкціями на виконання топографо-геодезичних робіт, збірниками цін та іншими нормативними документами.

Документ, який визначає зміст, обсяг, трудові затрати, кошторисну вартість, основні технічні умови, строки і організацію виконання запроектованих робіт, називається технічним проектом. При невеликих обсягах робіт або їх простому технічному розв’язанні, як правило, складається програма робіт, яка дає короткий виклад призначення робіт, їх складу, відомостей про вихідні дані і наявні матеріали, схеми розміщення об’єктів робіт, які проектуються, їхобсяги і кошторисні розрахунки.

6.2 Нормативні документи при складанні технічних проектів і кошторисів

На кожен об’єкт геодезичного виробництва складається технічний проект і кошторис. Проектування здійснюється в кількох варіантах і до виконанняприймаєтьсянайбільш оптимальний варіант. Основою для технічного проектування служить завдання ДГК і К, в якому вказано:

– призначення геодезичних робіт;

– адміністративне розташування об’єкту;

– терміни виконання проектних робіт і терміни виконання самих робіт на об’єкті.

Технічні проекти і кошториси розроблені на основі чинних нормативних документів. На сьогоднішній день є такі чинні нормативні документи:

– Основні положення створення Державної геодезичної мережі України (Київ, ГУГК і К, 1998 р.);

– Інструкція про топографічні знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000,1:500 (Київ, ГКГК І К, 1999 р.);

– Інструкція про типи центрів геодезичних пунктів (Київ, ГУГК і К, 1999р.);

– Збірник укрупнених розцінок;

Нормативні документи попередніх років:

– Інструкція по нівелюванню І, ІІ, ІІІ, IV кл;

– единые нормы выработки и времени на геодезические работы, ч. I, ч. II;

– единые нормы времени и расценки на изыскательские работы, ч.I;

– сборник цен для капитального строительства;

– постанови Кабінету Міністрів, міністерств і відомств, що стосуються вартості топографо-геодезичних робіт.

6.3 Структура технічного проекту

Технічні проекти на топографо-геодезичні роботи складаються, як правило, з 3-ох частин:

– технічна;

– підрахунок обсягів робіт, кошторисна частина;

– планування і організація робіт.

Технічна частина:

1) коротка фізико-географічна і економічна характеристика району робіт;

2) топографо-геодезична вивченість об’єкта;

3) об ґ рунтування вибору масштабу і методу знімання, вибір висоти перерізу рельєфу;

4) картосхема об’єкта;

5) проектування планової геодезичної основи;

6) проектування висотної геодезичної основи;

7) проектування топографічних знімань.

Коротка фізико-географічна і економічна характеристика району робіт. У цьому підрозділі подається інформація про об’єкт у такому розрізі.

– клімат;

– рельєф;

– гідрографія;

– ґрунти;

– рослинність;

– фауна;

– політико-адміністративний поділ;

– економічна характеристика об’єкта.

Вихідними матеріалами для написання розділу є документи, зібрані у місцевих організаціях, які займаються відповідними питаннями та у місцевих органах влади. При відсутності можливості зібрання таких матеріалів може бути використана географічна енциклопедія України і топографічні карти. Усі відомості подаються з точки зору можливого виливу на технологію і організацію топографо-геодезичних робіт на об’єкті.

Топографо-геодезична вивченість на об’єкті. У даному підрозділі подається повна інформація про вихідні геодезичні і топографічні матеріали наявні для даного об’єкта, а саме: топографічні знімання минулих літ (карти, плани) з інформацією про їх виконавців і про період, коли вони виконувались; каталоги координат і висот пунктів з їх повною характеристикою (типи центрів, типи знаків, їх висота, стан, умови під’їзду) з вказанням організацій, які їх побудували і в якому році; відомості про геодезичні роботи, виконані на даній території у минулі роки: характеристика робіт, їх точність за матеріалами зрівнювання з вказанням виконавців і року виконання.

Фізико-географічна і економічна характеристика об’єкта

Фізико-географічні і економічні умови району мають важливе значення при виборі методики і організації геодезичних робіт.

Опис складають на основі різних літературних джерел. Студенти при написанні даного розділу використовують, головним чином Українську Географічну Енциклопедію [8].

Фізико-географічні умови району описують у такій послідовності.

Орографія і гідрографія (загальний характер рельєфу, основні його форми, коливання висот, долини, балки, яри; ріки, їх характеристики, можливість використання як транспортних шляхів при виконанні геодезичних робіт).

Клімат. Місцеві особливості клімату, середня річна температура і середня температура січня і липня, кількість опадів і їх розподіл по місяцях, режим вітрів, періоди туманів, середні дати замерзання і розмерзання рік, періоди снігового покриву і його товщина. Найбільш сприятливий період часу для польових геодезичних робіт, тривалість польового періоду.

Грунтово-рослинний покрив (склад ґрунтів, глибина їх промерзання і відтанення, наявність ділянок з нестійкими ґрунтами; характеристика лісових масивів, наявність лісу, придатного для побудови геодезичних знаків; інші природні і сільськогосподарські угіддя).

Економічна характеристика району.

Економіка району робіт визначає організацію бази і складів польових партій, забезпечення їх продовольчими товарами, водою, робочою силою, транспортом, будівельними матеріалами, зв’язком і т. д.

Характеристику складають у такій послідовності: економічний тип району, основні галузі народного господарства, родовища корисних копалин, відомості про наявність будівельних матеріалів, населені пункти і мережа доріг, густота населення, його національний склад, залізниці, станції, шосейні та інші дороги, можливість їх використання в різні пори року, річковий і морський транспорт, наявність поштово-телеграфного зв’язку, можливість набору робочої сили, оренди приміщень і транспортних засобів.

Обґрунтування вибору масштабу і методу знімання. Вибір висоти перерізу рельєфу і масштабу залежить від топографічного призначення та вибрані згідно з інструкцією з топографічного знімання. У цій інструкції є розділ «Призначення топографічних планів», де подані переліки робіт, для яких застосовуються топографічні плани тих чи інших масштабів.

Вибір методу топографічної зйомки залежить від технічних можливостей підприємства, що буде виконувати цю роботу.

Висота перерізу рельєфу залежить від масштабу топографічного знімання і характеристики рельєфу. Вибір здійснюється за допомогою таблиці №1 інструкції для топографічного знімання.

Картосхема об’єкта. Метою цього розділу є встановлення номенклатури усіх трапецій, які підлягають зніманню. Подання їх одною картосхемою для границь, якої вказуються географічні координати. Пізніше користуючись даною картосхемою не важко визначити географічні координати будь-якої трапеції, за допомогою яких визначають прямокутні координати трапеції, її розміри і монтується фотоплан даної трапеції. Для побудови картосхеми об’єкта застосовується номенклатура карт і планів.

Проектування полігонометричних ходів 4 класу і 1 розряду

Для згущення існуючої державної мережі 3-го класу на території об’єкту необхідно запроектувати один полігонометричний світловіддалемірний хід 4-го класу. Враховуючи невелику площу об’єкту, потрібно запроектувати окремий хід, який опирається на 2 вихідні пункти тріангуляції. Хід проектують на місцевості, найбільш сприятливій для кутових і лінійних вимірів, тобто вздовж доріг або біля них, вздовж долин річок або лісових просік. При проектуванні дотримуються вимог [1]. Основні з них такі: кількість сторін в одиничному ході - не більше 15, довжина ходу - не більше 14 км, довжини сторін: максимальна – 3,0 км, мінімальна – 0,25 км, оптимальна – 0,5 км.

Згущення полігонометричної мережі 4 класу здійснюється полігонометричними ходами 1 розряду, які проектуються між пунктами вищого класу. Допуски при проектуванні такі [1]: кількість сторін в окремому ході - не більше 15, довжина ходу - не більше 7 км, довжини сторін: максимальна – 0,8 км, мінімальна – 0,12 км, оптимальна – 0,3 км.

Ходи проектують у місцях, де вони можуть бути використані з максимальною ефективністю. При цьому повинна бути забезпечена середня густота – 1 пункт планової мережі на 1 км² [1]. У разі необхідності проектують ходи 2-го розряду.

При проектуванні полігонометричних ходів треба добиватися, щоб вони були по можливості близькі до видовжених і не мали великих зломів. Проектування виконують на карті спочатку простим олівцем, а після прийняття кінцевого рішення, пункти і сторони ходу наводять чорнилом або тушшю. Проектування супроводжується умовними позначеннями.

Оцінка проектів полігонометричних ходів

Оцінка проекту полігонометричного ходу складається з обчислень:

- очікуваної середньої квадратичної помилки М найбільш слабкої точки ходу;

- очікуваної нев’язки ходу ƒ;

- відносної нев’язки ƒ _відн. ходу і порівняння її з гранично допустимою величиною 1/Т для даного класу або розряду полігонометрії.

Очікувана середня квадратична помилка М найбільш слабкої точки ходу може бути обчислена за формулою

. (2.1)

У формулі (2.1) 1-й член правої частини виражає вплив помилок лінійних вимірювань, 2-й член – вплив помилок кутових вимірювань.

Для світловіддалемірів величина [ ] розраховується:

, (2.2)

де - середня квадратична помилка вимірювання лінії середньої довжини, яку згідно з [1] приймають:

- 1см для ліній довжиною до 500м;

- 2см для ліній від 500 до 1000 м;

- для ліній, довших, ніж 1000м;

n – кількість ліній в ході.

Крім цього, у формулі (2.1):

m_β – середня квадратична помилка вимірювання кутів у даному класі полігонометрії (4 клас - 3", 1 розряд - 5"), [S] – довжина ходу.

Очікувана нев’язка ходу ƒ може бути визначена як подвійна величина М, тобто

ƒ=2М. (2.3)

Очікувана відносна помилка ƒ _відн обчислюється за формулою

(2.4)

Ця величина не повинна перевищувати гранично допустимої відносної помилки ходу 1/Т, яка передбачена “Інструкцією” [1] (для полігонометрії 4класу – 1/25000, для 1розряду – 1/10000).

Вибір типів центрів для мереж згущення 4 кл., 1 і 2 розрядів

Вибір типів центрів здійснюють відповідно до “Інструкції” [1]. Зокрема, вузлові пункти та суміжні до них пункти полігонометрії 4 класу закріплюються центрами типу 160. Оскільки в даній курсовій роботі передбачено проектування окремих ходів, у яких вузлові пункти відсутні, у виборі центрів типу 160 немає необхідності. Тому для закріплення пунктів полігонометрії необхідно запроектувати центри типів У15Н (на незабудованих територіях), У15 (на забудованих територіях), У15К (на території м. Києва, Севастополя та в обласних центрах), У16 (на дахах будівель), 143 (у стінах або фундаментах капітальних будівель).

У відповідності до фізико-географічних умов місцевості студент повинен вказати тип центра, викреслити його ескіз з розмірами всіх елементів у сантиметрах, подати опис конструкції центра, привести ілюстрацію його зовнішнього оформлення з розмірами і описом.