Баланс грошових надходжень

Місяць	Надходження	Суми до виплати	Чисті грошові надходження	Залишок на початок місяця	Залишок на кінець місяця	Резерв	Надлишок або дефіцит
Січень			(2) – (3)		(4)+ (5)		(6)+ (7)
…	…	…	…	…	…	…	…
Грудень

Кількість днів, які проходять між числом покупки сировини й матеріалів, і числом надходження виручки від реалізації продукції, називається циклом обороту коштів (фінансовий цикл).

Методи планування фінансових показників такі:

методи фінансового планування – це способи й прийоми розрахунків показників фінансового плану.

Методами фінансового планування є:

1) нормативний метод;

2) балансовий метод;

3) розрахунково-аналітичний метод;

4) метод оптимізації;

5) економіко-математичне моделювання.

Сутність нормативного методу планування фінансових показників полягає в тому, що на основі заздалегідь установлених норм і техніко-економічних нормативів розраховується потреба суб'єкта господарювання у фінансових ресурсах і в їхніх джерелах. Такими нормативами є ставки податків, ставки тарифних внесків і зборів, норми амортизаційних відрахувань, нормативи оборотних коштів та ін.

Сутність балансового методу полягає у забезпеченні покриття видатків відповідними доходами, тобто відбувається вв'язування кожної статті видатків і джерела її покриття (джерела доходів).

Шляхом побудови балансів досягається ув'язування наявних фінансових ресурсів і фактичної потреби в них. Балансовий метод застосовується насамперед при плануванні розподілу прибутку й інших фінансових ресурсів, плануванні потреби надходжень коштів у фінансові фонди – фонд нагромадження, фонд споживання та ін. Наприклад, балансове ув'язування фінансових фондів має вигляд:

Він + П = Р + Ок (10.3.),

де Він – залишок коштів фонду на початок планового періоду, грн.;

П – надходження коштів до фонду, грн.;

Р – витрата коштів фонду, грн.;
Ок – залишок коштів на кінець планового періоду, грн.

Сутність розрахунково-аналітичного методу планування фінансових показників полягає в тому, що на основі аналізу досягнутої величини фінансового показника, прийнятого за базу, та індексів його зміни в плановому періоді розраховується планова величина цього показника. Даний метод планування широко застосовується у тих випадках, коли відсутні техніко-економічні нормативи, а взаємозв'язок між показниками може бути встановлена побічно, на основі аналізу їхньої динаміки й зв'язків.

Розрахунково-аналітичний метод широко застосовується при плануванні суми прибутку й доходів, визначення величини відрахувань від прибутку у фонди нагромадження і споживання, з окремих видів використання фінансових ресурсів та ін.

Сутністю методу оптимізації є багатоваріантність: з декількох варіантів планових розрахунків вибирається найбільш оптимальний варіант. При оптимізації можуть застосовуватися такі критерії вибору:

1) максимум прибутку (доходу) на грошову одиницю вкладеного капіталу;

2) мінімум фінансових втрат;

3) мінімум поточних витрат;

4) максимум отриманого прибутку.

У ринковій економіці в процесі фінансового планування застосовується економіко-математичне моделювання. Воно дозволяє знайти кількісне вираження взаємозв'язків між фінансовими показниками й факторами, які їх визначають.

Економіко-математична модель являє собою точний математичний опис факторів, що характеризують структуру й закономірності зміни даного економічного явища за допомогою математичних прийомів (рівнянь, нерівностей, таблиць, графіків). Моделювання може будуватися по функціональному або кореляційному зв'язку. Функціональний зв'язок виражається рівнянням виду:

Y = f(x), (10.4.)

де Y – залежний показник;

х – фактори.

Алгоритм розроблення планового показника може бути представлений у вигляді схеми.

Рис. 10.1. Процес розробки планового показника

із застосуванням економіко-математичної моделі

В економіко-математичну модель повинні включатися тільки основні фактори. Перевірка якості моделей провадиться практикою. Практика застосування моделей показує, що складні моделі з безліччю параметрів виявляються найчастіше не придатними для практичного використання. Планування основних фінансових показників на основі економіко-економічного моделювання є основою для функціонування автоматизованої системи управління фінансами.

3. Інформаційна база фінансового планування

В умовах ринкової економіки для рішення виробничих або комерційних завдань, що вимагають вкладення коштів, необхідна розробка внутріфірмового документа – бізнес-плану підприємства.

Бізнес-план є основним інструментом менеджменту. У ньому визначаються цілі діяльності підприємства й шляхи їхнього досягнення.

Фінансовий план є підсумковим розділом бізнес-плану підприємства. У цьому розділі узагальнюються результати попередніх підрозділів бізнес-плану, які представлені у вартісному вираженні.

Фінансовий план підприємства містить такі розділи:

1. Прогноз обсягів реалізації.

2. Баланс грошових видатків і надходжень.

3. Таблиця доходів і витрат.

4. Зведений баланс активів і пасивів підприємства.

5. Графік досягнення беззбитковості.

Вихідними передумовами розробки фінансового плану підприємства є:

1) фінансова стратегія підприємства і цільові фінансові нормативи, установлені на майбутній період;

2) фінансова політика з окремих аспектів фінансової діяльності, розроблена в процесі формування фінансової стратегії;

3) плановані обсяги виробничої і інвестиційної діяльності підприємства;

4) результати фінансового аналізу за попередній період.

Окремі види фінансових планів підприємства складаються, звичайно, на майбутній рік з розбивкою по кварталах. Оскільки ряд вихідних передумов розробки фінансових планів носить імовірнісний характер, те окремі показники цих планів повинні містити в собі певні резерви, а в необхідних випадках розраховуватися в декількох варіантах.

Звичайно, прогноз реалізації складається на три роки вперед. Для першого року дані приводяться по місяцях, для другого – по кварталах, для третього – на рік у цілому. Важливу роль у визначенні прогнозів обсягів реалізації відіграють відділи маркетингу, які здійснюють прогнози продажів.

Програма складання прогнозу обсягу продажів відділом маркетингу включає такі етапи:

1) аналіз руху продажів (динаміка продажів товарів за деякий проміжок часу);

2) аналіз кон'юнктури основних ринків збуту - попит. Пропозиція, ціна, фаза циклу;

3) вивчення можливостей реклами товарів, що вплине на обсяг продажів;

4) аналіз інформації про вартість невиконаних замовлень;

5) аналіз тенденції одержання нових замовлень на продукцію підприємства;

6) розрахунок продажів, які передбачаються з окремих товарних групах і в цілому по підприємству.

Методи прогнозування обсягу продажів такі:

1.Евристичні методи прогнозування, засновані на усередненні відомостей, отриманих шляхом опитування фахівців:

N = (О + 4 * М + П) / 6, (10.5.)

де N – прогноз обсягу продажів;

О – оптимістична оцінка;

М – середня оцінка;

П – песимістична оцінка.

2. Трендове прогнозування:

(10.6.)

де N_tek – – значення показника обсягу продажів поточного року;

N_pred – значення показника обсягу продажів попереднього періоду;

t – темп росту.

Якщо є динаміка показників за декілька років, то темп росту визначається за формулою:

(10.7.)

де n – кількість періодів.

3. Факторний аналіз - дозволяє за допомогою кореляційних і регресійних залежностей знайти залежність обсягу очікуваних продажів від основних факторів, що роблять на нього вплив:

(10.8.)

де X₀ – постійна величина (може бути відсутня);

Y_i – значення коефіцієнта, що визначає вплив i-го фактору;

X_i – значення i-го фактору, i = 1.... n.

4. Пробний маркетинг – використовується для нових товарів. Він укладається в реалізації невеликої партії товарів на обмеженому сегменті ринку. На основі отриманих результатів вивчається можливий попит.

Баланс грошових надходжень і видатків дозволяє оцінити, скільки грошей необхідно вкласти в підприємство, перевірити синхронність надходження й витрати коштів, виявити необхідність залучення позикових коштів, забезпечити високий рівень платоспроможності й ліквідності підприємства. У цьому розділі відображається кількість коштів, необхідних для діяльності підприємства.

Баланс грошових надходжень і видатків складається з таких розділів:

1) доходи й надходження коштів;

2) видатки й відрахування;

3) кредитні взаємини;

4) взаємини з бюджетом.

Зо всих цих розділів здійснюється балансова взаємоув’язка доходів і видатків як по кожному розділі, так і за фінансовим планом в цілому. Головна мета цього балансу - перевірка синхронності надходження й витрати коштів, тобто визначення ліквідності й платоспроможності.

Таблиця доходів і витрат складається за такою формою:

1. Доходи від реалізації продукції	(виручка)
2. Витрати на виробництво продукції	(витрати)
3. Валовий прибуток від продажу	(ряд. 1 – 2)
4. Адміністративні витрати й витрати на збут	(витрати)
5. Прибуток	(ряд. 3 – 4)

Підсумковим розділом фінансового плану підприємства є баланс активів і пасивів. Він дозволяє передбачити суми вкладення в активи, а також за рахунок яких пасивів підприємство збирається фінансувати створення або придбання активів.

Величина пасивів і активів підприємства планується такі:

1) статутний фонд – у відповідності зі стратегією управління підприємством і його розвитком;

2) зношування основних коштів і МШП – відповідно до норм амортизації;

3) гроші спеціальних фондів – із прибутку з урахуванням відповідних розрахунків;

4) прибуток у підсумковому балансі – цей ряд, як правило, відсутній, тому що до кінця звітного року весь плановий обсяг прибутку повинен бути розподілений;

5) кредити й інші позикові кошти – відповідно до потреб підприємства на плановий рік;

6) розрахунки й інші пасиви – відповідно до балансу грошових витрат і надходжень;

7) основні кошти й нематеріальні активи – виходячи з вартості на початок року з урахуванням амортизації, надходження й вибуття їх протягом року;

8) довгострокові фінансові вкладення - виходячи з їхньої вартості на початок року з урахуванням стратегії господарської діяльності керівництва підприємства;

9) збитки – виходячи з таблиці доходів і витрат;

10) запаси й витрати - виходячи із плану виробництва продукції з урахуванням запасів сировини й матеріалів, незавершеного виробництва, а також запасів готової продукції;

11) кошти, розрахунки й інші активи – відповідно до балансу грошових витрат і надходжень.

Зведений плановий баланс активів і пасивів показує зміну положення підприємства в результаті господарської діяльності в плановому році й дозволяє в цілому вибрати найбільш ефективну стратегію розвитку підприємства.

Для обліку впливу на прибуток обсягу виробництва, ціни й собівартості продукції будується графік беззбитковості й проводиться аналіз беззбитковості.

Стратегія фінансування – це розробка плану одержання коштів для розвитку, розширення або створення підприємства.

Після визначення потреби у фінансових ресурсах важливо встановити джерела фінансування. Ці джерела визначаються підприємством самостійно.

Важливим джерелом фінансування є кредити банків. Для одержання кредитів необхідно чітко обґрунтувати необхідність кредиту, визначити строк повернення позикових коштів.

Оперативне фінансове планування сприяє регулюванню розрахунків з покупцями, постачальниками, бюджетом, кредитними установами, є інструментом управління ліквідністю й платоспроможністю підприємства. Оперативне фінансове планування включає складання платіжного календаря, касового плану й розрахунок потреб у короткостроковому кредиті.

Платіжний календар – це план раціональної організації оперативної фінансової діяльності з календарним узгодженням всіх джерел надходження коштів з видатками на здійснення фінансово-господарської діяльності.

Платіжний календар складається на місяць, 15 днів, декаду, п'ятиденку. Строк визначається, виходячи з періодичності основних платежів підприємства.

У платіжному календарі відображаються й безготівкові, і готівково-грошові надходження й виплати коштів.

Вихідними даними для складання платіжного календаря є:

1) дані обліку операцій по поточному рахунку підприємства;

2) дані обліку подачі розрахункових документів у банк;

3) дані про термінові й прострочені платежі постачальникам;

4) графік відвантаження продукції;

5) фінансові результати від реалізації продукції;

6) планові внески в бюджет податку на прибуток і інші податки;

7) відрахування в позабюджетні фонди;

8) стан розрахунків з дебіторами й кредиторами.

Платіжний календар складається з видаткової й дохідної частини. У першій частині відображаються всі видатки грошей, а в другий – грошові надходження.

Платіжний календар дає можливість фінансовій службі підприємства забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових і платіжних зобов'язань, фіксує зміни, що відбуваються, у платоспроможності підприємства й ліквідності його активів. Він дозволяє стежити за станом оборотних коштів і вказує на необхідність використання позикових коштів у плановому періоді.

Платіжний календар конкретизує фінансовий план, уточнює його показники, дозволяє використовувати наявні резерви підвищення ефективності використання фінансових ресурсів підприємства, дає більше повне подання про стан платежів і розрахунків в аналізованому періоді.

Підприємства поряд з платіжним календарем складають податковий календар, де вказують перелік податків і дати їх сплати.

Касовий план – це план обороту готівки підприємства, що відображає надходження і виплати готівки через касу. Касовий план потрібний для контролю за надходженнями і витратами готівки. Особливе значення має касовий план для підприємств торгівлі і громадського харчування, де значну частину надходжень становлять саме готівка.

Касовий план складається на квартал і у встановлений термін надається в обслуговуюче підприємство банк.

Питання для самоконтролю

1. У чому полягає зміст та завдання фінансового планування на підприємстві?

2. Визначте взаємосв’язок та послідовність реалізації основних видів фінансового планування.

3. На основі яких принципів здійснюється фінансове планування на підприємстві?

4. Які методи використовуються для визначення фінансових потреб підприємства?

5. Які методи планування фінансових показників підприємства Ви знаєте?

6. Які показники фінансового плану обґрунтовуються на підприємстві?

7. Як формується прогноз реалізації продукції підприємства?

8. Що таке стратегія фінансування?

9. За якими параметрами здійснюється оцінка фінансової діяльності підприємства.

10. У чому полягає оперативне фінансове планування і чому воно необхідне для ефективного управління фінансами на підприємстві?

11. Визначте методи розрахунку основних показників плану формування і використання фінансових ресурсів.

Тема 11