Гносеологія

Протилежні рішення другої сторони поділяють філософів на тих, хто визнає пізнаванність світу, відповідність образів свідомості явищам дійсності, і тих хто, заперечує це. Останній напрямок одержав назву агностицизм.

Агностицизм заперечує (цілком чи частково) принципову можливість пізнання об'єктивного світу, виявлення його закономірностей і збагнення об'єктивної істини. (Кант: предмети, хоча й існують об'єктивно, але являють собою непізнавані «речі - у - собі»). Особливості агностицизму: 1) не можна вважати, що він заперечує сам факт існування свідомості, мова йде не про пізнавання, а з'ясування її можливостей і про те, що вона собою являє по відношенню до реальної дійсності; 2) елементи агностицизму можна знайти у всіляких філософських системах; 3) живучість агностицизму пояснюється тим, що він зміг уловити деякі реальні труднощі і складні проблеми процесу пізнання, що і донині не вирішені; 4) спростування агностицизму можливо в практичній діяльності людини.

Скептицизм не заперечує пізнаванність світу, але або сумнівається в можливості його пізнання, або, не сумніваючись у цьому, зупиняється на негативному результаті (скептицизм як «параліч істини»). Вони розуміють процес пізнання як «марне заперечення», а не як діалектичне (з утримуванням позитивного). Такий підхід незмінно приводить до суб'єктивізму, хоча скептицизм (особливо «мислячий») у певному розумінні сприяє подоланню помилок у досягненні істини.

У наш час, як і в попередні століття, філософія усе ще залишається елітарною формою культури. І все-таки з розвитком суспільства, з подоланням усіх форм відчуження, з ліквідацією на цій основі твердого поділу праці, що поневолює людину, з перетворенням усього життєвого часу у час його справжньої вільної життєдіяльності, а людської праці - у систему власно творчих актів філософія перестає бути чисто професійним заняттям, долею і монополією деяких. Крок за кроком вона невблаганно стає серцевиною способу життя й способом думки кожної людини цивілізованого суспільства.

Основні поняття: світогляд, міф, релігія, філософія, ідеалізм, матеріалізм, дуалізм, гносеологія, агностицизм, скептицизм.

ТЕМА “СВІТОГЛЯД ЯК НАЙВИЩА ФОРМА САМОУСВІДОМЛЕННЯ”

План

1 Поняття світогляду.

2 Мораль і світогляд

3 Мистецтво і світогляд.

4 Історичність світогляду.

5 Міфологія як світогляд.

6 Загальна характеристика релігійного світогляду.

7 Особливості наукового світогляду.

8 Філософія і світогляд

9. Філософія та життя.

10.Історичні типи філософії та філософствування

Що прочитати?

Запитання для самоконтролю

Дискусійні питання

Словник

Розглянуті у попередніх розділах питання з необхідністю привели до низки висновків, серед яких чільне місце посідає думка про те, що людська діяльність, спрямована в кінцево­му підсумку на перетворення світу згідно з потребами й інте­ресами людини, неможлива без творення нею загальної і цілісної картини світу, де головною дійовою особою є вона сама. Ця картина світу визначається як світогляд.