Криміналістичне дослідження холодної зброї і слідів її використання

Холодною зброєю називаються предмети, спеціально виготовлені для безпосереднього нанесення тілесних ушкоджень, призначені для нападу і активного захисту, які не мають прямого виробничого або господарсько-побутового призначення.

Для того, щоб встановити, чи є предмет холодною зброєю і до якого виду (типу) відноситься, необхідно знати існуючі системи класифікації холодної зброї і її устрою.

По принципу дії холодна зброя поділяється на: рублячі (мечі, саблі); колюче-рублячі (ятагани, палаши, саблі); колючі (кортики, стилети, гранені штики, шпаги, рапіри); колюче-ріжучі (кинджали, ножові шашки, ножи фінські, десантні, мисливські, тесаки); ударно-роздроблюючі (кастети, бойові плітки, кістені, ударні перстні, надолонники); комбіновані (комбінація роздроблюючого і колючого). Ударно-роздроблюючої зброї – не клинкове, всі інші є клинковими.

З врахуванням цільового призначення зброю поділяють на:

- бойова (військова, цивільна);

- мисливська

Бойова холодна зброя є штатною і призначена для нанесення пошкоджень людині, в тому числі і в рукопашному бою (штики, шаблі, шашки та ін.)

Цивільна холодна зброя служить для використання окремими особами в цілях нападу або самозахисту (національні ножі, кинджали та ін.)

Мисливська холодна зброя призначена для добивання звіра, розділу туші.

По способу виготовлення розрізняють холодну зброю:

- заводського виготовлення (фабричне, фірмове, стандартне);

- кустарного, виготовленого майстрами-зброярами з урахуванням професійних (промислових, національних) традицій;

- саморобного, виготовлення окремими особами, які не є майстрами-зброярами.

Клинкова зброя може відрізнятися по конфігурації, розмірах, способу утримання в руці. Зброя з рукояткою – шабля, шашка, кинджал, ніж та ін. Зброя з древком – піка, коп’є, рогатина. Без рукоятки і древка, але прикріплюється до вогнепальної зброї, - ігольчаті і деякі клинкові штики.

Короткоклинкова зброя – кортики, кинджали, ножі та інші взірці.

Довгоклинкова зброя – шаблі, шашки, палаші, рапіри та ін.

Клинок може мати пряму форму (більшість вищевказаних взірців зброї) та криву – ятаган, шаблі, шашки, деякі кинджали і ножі.

Найбільш розповсюдженими у криміналістичній практиці є взірці коротко клинкової зброї з рукояткою: кинджали (військові, цивільні, мисливські), ножі (військові, цивільні, вт. ч. національні (мисливські), штики.

При вилученні холодної зброї в протоколі обшуку або огляду повинні бути відображені його зовнішні ознаки в такому об’ємі, щоб по ним можна було судити про вид зброї. Для цього в протоколі необхідно вказати: конструкцію холодної зброї, її розміри, комплектність складових частин, спосіб кріплення рукоятки до клинка, матеріал з якого вилучені частини зброї, його колір, міцність, характер на поверхні (гладка, шороховата, зазубрена), форму клинка, заточку леза і кінця клинка, ступінь гостроти заточки і упругість клинка, чи є доли на клинку (углублення), ребра жорсткості (виступи); чи є обмежувач на рукоятці, з якими відомими взірцями співпадає даний екземпляр зброї. Для визначення виду зброї можуть бути використані довідкові альбоми, посібники.

В складних ситуаціях, особливо при наявності саморобної зброї, призначається експертиза.

Пошкодження, які залишаються холодною зброєю, залежать від типу зброї (колючі, рублячі, та ін.), механізми впливу і матеріалу, на якому утворено пошкодження (тканини одежі, вид переплетення ниток тканини, матеріал тканини та ін.). В протоколі відмічається: де, на якому предметі (дільниці предмета) виявлено пошкодження, його розмір, форма, вид крайових дільниць (рівні, розволнені). Одежу вилучають і відправляють на експертне дослідження (криміналістичне, судово-медичне).