Закони розвитку науки криміналістики

Наука розвивається на основі пізнання закономірностей природи і суспільства, які відображають стійкі аспекти явищ і подій. "Уся доступна нам природа утворює деяку систему,— зазначав Ф. Енгельс,— деяку сукупність взаємозв'язків тіл...". Цей взаємозв'язок виявляється у вигляді різних відношень предметів, явищ і їх сторін, наприклад, тривалість процесів, що відбуваються, співвідношення цілого й частини тощо.

Зв'язок має об'єктивну закономірність, а її визначення у вигляді відношень — об'єктивні закони. Оскільки рівні відносин різні за спільністю, то закони науки діляться на загальні і спеціальні. До загальних законів відносять: про об'єктивну необхідність, узагальнення, інтеграцію, безперервність накопичення знання; про диференціацію наукового знання;

про взаємозв'язок науки і практики. Загальним законам підпорядковується розвиток усіх наук, усього наукового потенціалу людства.

Часткові (специфічні) закони регулюють розвиток конкретних наук, тому для кожної часткової науки вони мають свій перелік і структуру.

На думку більшості вчених, до часткових законів науки кри­міналістики відносять чотири. Закон зв'язку і спадкоємності між існуючими і виникаючими концепціями. Нове завжди виникає на основі використання досвіду минулого. Так, відома закономірність нінгідрину вступати в хімічну реакцію із складовими частинами потожирової речовини і утворювати забарвлені сполуки використана для виявлення невидимих слідів рук. Ця, вже пізнана закономірність, стала передумовою розробки і створення нової методики виявлення невидимих слідів рук методом перманганату калію. Присутня в розчині марганцева кислота взаємодіє з потожировою речовиною сліду і утворює забарвлену сполуку, внаслідок чого слід стає видимим. Багато тактичних прийомів збирання доказів були розроблені на основі пізнаних закономірностей психології та інформатики, появи технічних засобів об'єктивної фіксації слідів-відображень у системах органічного та неорганічного походження.

Закон активного творчого пристосування сучасних досягнень науки для розв'язання часткових задач науки криміналістики. Цей закон А. І. Вінберг назвав законом криміналістичної трансформації. Він є найрозповсюдженішим способом розробки часткових теорій, дослідження, оцінювання та використання доказів. Наприклад, відомий у фізиці метод люмінесценції пристосований для дослідження криміналістичних об'єктів в ультрафіолетовій та інфрачервоній ділянках спектра, розроблена методика люмінесцентної спектроскопії і мікроскопії для відновлення згаслих текстів, паливно-мастильних матеріалів, наркотичної сировини. Фізико-хімічна закономірність передавання кольорів об'єкта на негатив в додаткових кольорах використана при розробці методу кольорової трансформації, що дозволяє безпосередньо знімати об'єкти на кольоровий фотопапір, диференціювати і розпізнавати оком тексти, які виконані дуже близькими за кольором фарбуючими речовинами. Магнітні властивості металів використані при створенні магнітних порошків та магнітного пензля для роботи із слідами рук.

Закон обумовленості криміналістичних рекомендацій потребами практики. Розробка нових методів виявлення, дослідження, оціню­вання і використання джерел криміналістичної інформації обумовлена потребами практики. Давно відомо значення слідів запаху для розшуку людей та речей. Але, крім використання службово-розшукових собак, у практиці не було технічних засобів і методик роботи із слідами запаху. Останнім часом криміналістами (А. І. Вінберг, В. І. Шиканов, М. В. Салтевський та інші) були розроблені теоретичні основи, технічні засоби і методичні рекомендації роботи із слідами запаху на місці події, запропоновані засоби вилучення, консервації і дослідження запахів з метою ідентифікації його джерела. В наш час за слідами запаху виконується криміналістична ідентифікація людей і речей як шляхом вибірки, так й інструментальними методами. Потреби практики у точній фіксації дорожньо-транспортних пригод стали практичним замовленням для розробки вимірювальних методів фотографічної фіксації, створення спеціальної техніки — фотоапарата ФСМ-1, стереофотограметричного комплексу, змонтованого на автомобілі (пересувна стереофотограметрична лабораторія для зйомки місць дорожньо-транспортних пригод).

Закон прискорення темпів розвитку криміналістичної науки в умовах науково-технічного прогресу. Наукові дослідження стають продуктивною силою, могутнім фактором, що впливає на всі сфери суспільного життя, в тому числі й на соціальні, зокрема боротьбу зі злочинністю. Науково-технічний прогрес, як загальний закон науки, в криміналістиці не має часткових аналогів, які діють тільки задля неї. Прискорення темпів розвитку криміналістичних знань відбувається під безпосереднім впливом загального розвитку і набутих наукових знань. Сто років тому Г. Гросс вперше об'єднав існуючі відомості про розкриття і розслідування злочинів в єдине знання, яке назвав системою криміналістики. Фактично, це була сукупність знань, а не наука, оскільки предмет її був визначений розпливчасто, засоби пізнання примітивні, а методологічних основ взагалі не було. Під дією науково-технічного прогресу, прискореного темпу його розвитку криміналістика перетворилася у самостійну юридичну науку, що має свій конкретний предмет і методологію. Швидко розвиваються її теоретичні основи, з'являються нові часткові теорії — про механізм учинення злочину, криміналістична габітоскопія, авторознавство, одорологія, фоноскопія тощо. При розробці часткових теорій, засобів і методик відбувається двоєдиний процес диференціації і інтеграції наукових знань.