Основні показники розвитку національних економік

Для аналізу економічного становища країн світу та їх порівняння використовується ряд показників.

Валовий світовий продукт (ВСП) – виражає загальний обсяг кінцевих товарів і послуг, зроблених на території всіх країн світу незалежно від національної приналежності діючих там підприємств у певний період часу. Облік кінцевої продукції передбачає виключення повторного рахунку сировини, напівфабрикатів, інших матеріалів, палива, електроенергії й послуг, використаних у процесі її виробництва.

По кожній країні розраховується валовий внутрішній продукт (ВВП). Він підраховується на основі системи національних рахунків (СНР), що побудована на концепції продуктивного характеру всіх видів діяльності.

СНР - сукупність міжнародно визнаних правил обліку економічної діяльності й відображає основні макроекономічні зв'язки внутрішнього й зовнішнього секторів національних господарств.

Значення СНР у міжнародної економіки:

СНР забезпечує міжнародну порівнянність економічних параметрів, оскільки засновано на міжнародно-согласованих класифікаціях і правилах звітності.

СНР використовується для поточного економічного аналізу й прийняття стратегічних рішень в економічній (внутрішній і зовнішньої) політиці.

СНР дає східчасту картину економічних процесів у країні, включаючи інформацію зі стандартного набору рахунків, у яких реєструються операції, що ставляться до основних фаз економічного процесу.

Дані рахунків узагальнюються й аналізуються по секторах економіки, які являють собою однорідні інституціональні одиниці, що групуються по ознаці виконуваних ними функцій.

Основними секторами економіки по СНС є:

-нефінансові корпоративні й квазікорпоративні підприємства, зайняті виробництвом товарів і послуг, реалізованих на ринку;

-фінансові установи й корпорації (банки, страхові, інвестиційні компанії, пенсійні фонди й т.д.), які займаються фінансовою посередницькою й допоміжною діяльністю, є основною інституціональною структурою грошового сектора;

-органи державного управління, які крім своїх основних функцій (політичних), функцій регулювання економіки, займаються виробництвом неринкових товарів і послуг, перерозподілом доходів, направляючи їх у бюджетні організації (соціального забезпечення, охорони здоров'я, утворення, культури);

-приватні некомерційні організації, що обслуговують домашні господарства;

-домашні господарства - фізичні особи, які діють в економіці (продають свою робочу чинність, провадять і споживають різні товари й послуги), а також є суб'єктами реального сектора;

-інший світ (включаючи зовнішньоекономічні зв'язки).

В аловий національний продукт (ВНП). Вони відображають результати діяльності у двох сферах народного господарства: матеріального виробництва й послуг, визначаються як вартість усього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці за 1 рік (квартал, місяць). Підраховуються в поточних або постійних цінах.

Відмінність: ВВП підраховується по т.зв. територіальній ознаці, ВНП - по національному.

ВВП - це сукупна вартість продукції сфери матеріального виробництва й послуг, незалежно від національної приналежності підприємств, розташованих на території даної країни.

ВНП - це сукупна вартість усього обсягу продукції й послуг у національній економіці, незалежно від місцезнаходження національних підприємств даної країни.

ВНП = ВВП + чистий факторний дохід

Чистий факторний доход – це різниця доходів від використання факторів, що перебувають за рубежем, виробництва, які перебувають у власності резидентів і виплат нерезидентам за використання приналежних їм факторів виробництва в даній країні, тобто різниця між прибутком і доходами резидентів за рубежем і нерезидентами в даній країні. Звичайно для розвинених країн ця різниця невелика й становить близько 1% від ВВП.

Номінальний ВВП (ВНП) - це обсяг ВВП у поточним (фактичних) цінах.

Реальний ВВП (ВНП) - це обсяг ВВП у цінах періоду, що прийнятий як база порівняння.

Індекс-дефлятор ВВП (ВНП) - це сукупність індексів цін, які дають узагальнену характеристику їхніх змін у звітному періоді в порівнянні із цінами періоду, прийнятого для порівняння.

Підрахунок ВВП/ВНП проводиться по трьох принципах: виробництву, використанню й доходам.

ВВП по виробництву (по галузях) – це сума доданої вартості по всіх галузях національної економіки. Дозволяє виявити співвідношення й роль окремих галузей у створенні ВВП. Динаміка за ряд років дозволяє виявити зміну його структури, динаміку розвитку окремих галузей національної економіки й характер економічної політики в країні. Додана вартість або умовно чиста продукція окремих галузей являє собою різниця між вартістю валової продукції й сумою поточних виробничих витрат, тобто вартість, привнесену в процесі виробництва на тім або іншому його етапі. Вона складається з перенесеної на продукт амортизації основних фондів, заробітної плати, прибутку, податків. Останні враховуються при підрахунку в поточних цінах.

ВВП по використанню (по витратах) – це сума всіх витрат на покупку загального обсягу зробленої в даному році продукції. Включає наступні статті:

· кінцеві споживчі витрати (товари першої необхідності, предмети споживання тривалого користування...);

· кінцеві витрати органів держуправління (держ. витрати на покупку продукції підприємств і покупку ресурсів для потреб держави, тобто сума витрат держави на виплату заробітної плати держ. службовцем і на закупівлю товарів і послуг);

· валові капіталовкладення, валові нагромадження й зміна запасів матеріальних оборотних коштів;

· сальдо експорту й імпорту (різниця), тобто частина ВВП направляється на експорт і частину витрачається на імпорт товарів і послуг.

ВВП по доходах – це сума доходів, отриманих у країні від виробництва продукції даного року (сума доходів від економічних ресурсів, використаних у процесі виробництва суспільного продукту в плині певного часу). Включає наступні статті:

· заробітну плату найманих робітників;

· прибуток фірм і корпорацій;

· доходи некорпорованих підприємств, що перебувають в індивідуальній власності й доходи працівників вільних професій;

· рентні платежі (доходи від власності - землі, нерухомості...);

· відсоток на позичковий капітал (виплати за капітал, використаний при виробництві ВВП);

· амортизаційні відрахування - відрахування на створення грошового фонду, що відшкодовує зношування основних фондів, що беруть участь у створенні ВВП;

· непрямі податки - ПДВ, акцизи, мита..., тобто незароблений доход, що одержує державу шляхом збільшення цін для свого змісту.

Із ВВП віднімаються державні субсидії.

ВВП/ВНП підраховані по доходах і по витратах повинні бути рівні.

Головна вимога при підрахунку ВВП/ВНП складається в запобіганні повторного рахунку, тобто щоб ураховувалася тільки кінцева продукція.

Кінцева продукція - це товари й послуги, які купуються споживачами для кінцевого користування. Проміжна продукція - це товари й послуги, які проходять подальшу переробку або перепродуються кілька разів, перш ніж потрапити до споживача.

Тому для виключення повторного рахунку ВВП/ВНП повинні виступати як вартість кінцевих товарів і послуг і включати тільки вартість, що додає на кожній стадії обробки.

ВВП завищує обсяг виробництва на вартість річних амортизаційних відрахувань і на суму непрямих податків, тому не може відображати, що виробництво реально додало до добробуту суспільства. Для цього існують показники - чистий національний продукт (ЧНП) і національний доход (НД).

За допомогою ЧНП виміряється загальний річний обсяг виробництва товарів і послуг, що країна зробила й спожила у всіх секторах свого національного господарства.

ЧНП = ВВП - АТ

Національний доход – це знову створена за рік вартість, що характеризує, що додало виробництво даного року до добробуту суспільства.

НД = ЧНП - сума непрямих податків + субсидії,

НД = ВВП – АТ – сума непрямих податків + субсидії.

Чисті трансферти – це різниця між перекладами робітників-мігрантів, які вважаються резидентами з даної країни й у неї.

Валовий національний розташовуваний доход (ВНД) – це використовуваний на нагромадження й споживання ВНП, що включає чисті трансферти з-за кордону.