Виробнича потужність підприємства, оснащеного однотипним устаткуванням, може бути визначений за формулою

М = п Н Т н, (3.15)

де п - кількість одиниць встановленого устаткування;

Н - технічна норма продуктивності даного устаткування.

Слід зазначити, що при розрахунку виробничої потужності не беруться до уваги простої устаткування, викликані відсутністю сировини, матеріалів, електроенергії або організаційними причинами, а також втрати часу, пов'язані з виправленням браку при виготовленні продукції. Виробнича потужність ділиться на проектну, вхідну, вихідну, середньорічну.

Проектна виробнича потужність встановлюється проектом будівництва, реконструкції і розширення підприємства.

Вхідна (що входить) виробнича потужність - це потужність на початок року, яка показує, які виробничі можливості має свій в розпорядженні підприємство на початку планового періоду.

Вихідна (що виходить) виробнича потужність - це потужність на кінець року. Вона визначається як сума вхідної і вводиться протягом планового періоду потужностей за вирахуванням потужності, що вибуває за той же період.

Середньорічна виробнича потужність служить в основному для розрахунку виробничої програми і визначається за формулою

(3.16)

де М ср – середньорічна потужність підприємства;

М н – потужність на початок року (вхідна);

M b – потужність, що вводиться протягом року;

М вб – потужність, що вибуває протягом року;

т 1 – кількість повних місяців роботи введених потужностей до кінця року з моменту їх введення;

т 2 – кількість повних місяців роботи вибулих потужностей до кінця року з моменту їх вибуття.

Рівень використовування виробничої потужності вимірюється поряд показників. Основним з них є коефіцієнт використовування виробничої потужності (К м), який визначається за формулою

К м = V / М ср (3.17)

де V – кількість фактично зробленої продукції за рік в натуральних або вартісних одиницях вимірювання;

М ср – середньорічна виробнича потужність в тих же одиницях вимірювання.

Інший показник – коефіцієнт завантаження устаткування визначається як відношення фондів, що фактично використовується, часу (у станке – годинах) всього устаткування до фондів, що розташовується, часу по тому ж кругу устаткування за той же період. Цей показник виявляє зайве або бракуючи устаткування.

Поліпшення використовування виробничих потужностей – одна з найважливіших задач підприємства. Рішення цієї задачі означає збільшення виробництва необхідної суспільству продукції, підвищення віддачі створеного виробничого потенціалу, зниження собівартості продукції, зростання рентабельності виробництва.

Рівень використовування виробничих потужностей залежить від того, наскільки повно реалізуються екстенсивні і інтенсивні чинники. Екстенсивне поліпшення використовування виробничих потужностей припускає, по-перше, збільшення часу роботи діючого устаткування і, по-друге, – зміна питомої ваги діючого устаткування.

Збільшення часу роботи діючого устаткування може бути досягнутий за рахунок:

• скорочення або повної ліквідації внутрішньозмінних простоїв устаткування на основі підвищення якості ремонтного і технічного обслуговування устаткування, своєчасного і повного забезпечення основного виробництва робочою силою, сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, електроенергією;

• скорочення цілоденних простоїв устаткування, підвищеннякоефіцієнта змінності його роботи.

Важливим шляхом поліпшення використовування виробничих потужностей є, з одного боку, зменшення кількості (зайвого устаткування, а, з іншою, – швидке залучення у виробництво невстановленого устаткування.

Значно ширше можливості інтенсивного шляху поліпшення використовування виробничих потужностей. Інтенсивний шлях припускає підвищення ступеня завантаження устаткування в одиницю часу. Цього може бути досягнуто на основі технічного вдосконалення машин і механізмів, вдосконалення технології виробництва, поліпшення організації праці, виробництва і управління, підвищення кваліфікації і професійної майстерності робітників.

Інтенсивність використовування виробничих потужностей також підвищується шляхом ліквідації «вузьких місць» у виробничому процесі, швидкого освоєння потужностей, що знов вводяться, скорочення термінів досягнення проектної продуктивності устаткування. Під «вузьким місцем» розуміється невідповідність виробничої потужності окремих цехів, ділянок, агрегатів можливості провідного устаткування.

В сучасних умовах для багатьох підприємств України характерне то, що вони мають виробничі потужності, які повністю не використовують. Це пов’язане з труднощами збуту продукції і гострим недоліком власних оборотних коштів при високих ставках відсотків за кредит. Тому в цей час поліпшення використовування виробничих потужностей пов'язано з підвищенням якості і конкурентоспроможності продукції, поліпшенням маркетингової діяльності, розширенням збуту продукції.