Основні патологічні відхилення в будові і функціях стопи

1. Плоскостопість

2. Відхилення великого пальця назовні, молотоподібні пальці

3. Омозолілість, мозоль, потертість

4. Гіпергідроз

5. Причини виникнення того чи іншого відхилення

6. Як можна попередити утворення та способи профілактики відхилень

Література:

1. Т.П_. Швецова "Технологія обуви" - с. 22-24;

2. В.С. Макарова "Моделирование и конструирование обуви и колодок" – с. 20-21.

1. В будові і функціях стопи в ряді випадків бувають відхилення, які повинні враховуватись при конструюванні колодок та взуття.

Причини деформацій стоп умовно можна розділити на зовнішні і внутрішні. До зовнішніх причин відносяться перенавантаження, які залежать від характеру роботи та нераціонального взуття, до внутрі­шніх - спадкоємно-конституційна схильність, а також початкова слаб­кість м’язового апарату. При класифікації патологічних відхилень виділяють:

- статичні деформації - повздовжня і поперечна плоскостопість, відхилення великого пальця назовні, молотоподібні пальці, омозолілість, мозолі та потертості;

- функціональна недостатність - швидка втомлювальність нижніх кінцівок, больові відчуття стоп та гомілок, набряклість м’яких тканин стопи, нестійкість суглобів при навантаженні /підвертання стопи при ході і бігу/, збільшене потовиділення.

Плоскостопість характеризується опущенням склепінь, особливо

внутрішнього, при цьому спостерігається викривлення п’яти назовні. При різкому виявленні плоскостопості підошвенна частина стопи пов­ністю торкається площини опори, при цьому розміри стоп збільшують­ся в ширину. Прикметами плоскостопості є зміна звичайної форми стопи, швидка втомлювальність, поява больових явищ при стоянні та ході та обмеження рухомості стопи.

Плоскостопість буває природженною і набутою. Остання зустріча­ється частіше і є результатом травми, параліча або статистичного розвитку. При статистичній формі плоскостопість розвивається пос­тупово і пов’язана із зменшенням тонусу зв’язочно-м’язового апара­ту стопи. Появі плоскостопості може сприяти черезмірно велике і тривале навантаження на стопу. Вірно зконструйоване взуття, яке підтримує склепіння стопи, запобігає розвитку плоскостопості.

2. Відхилення великого пальця назовні спостерігається у багатьох людей. При цьому різко виступає головка першої плюсневої кістки, а відігнутий великий палець в тяжких.

випадках лягає на сусідні пальці або розташовується під ними. Це сприяє зміні ходи і появі больових відчуттів.

Відхілення великого пальця виникає при постійному носінні взуття на високому каблуці /все навантаження при цьому приходиться на головки плюсневих кісток, які прагнуть розійтись/, а також у взутті з вузьким носком /мало місця для розташування пальців/.

Молотоподібні пальці утворюються при носінні малого по довжині взуття, пальці при цьому немають можливості вирівнятись, згинаються в міжфалангових суглобах, значно виступають уверх і зазнають сильного тертя взуттям.

3. 0мозолілість виникає при тривалому тиску взуття на окремі ділянки стопи. При тиску виникає стиснення кровоносних судин, що. сприяє утворенню потовщенного епітеліальногс шару. При припиненні тиску омозолілість поступово зникає. Появі омозолілості сприяє також збільшене потовиділення.

Мозоль - різновид омозолілості, характеризується різким потовщенням ороговілої частини шкіри. Ороговілість проходить в товщу шкіри і тисне на нервові закінчення, спричиняючи 6іль.

Потертість - це поверхневе пошкодження шкірі внаслідок експлуатації невірно підібраного взуття або взуття з грубими швами і складками всередині його. Погана якість панчох також призводить до потертості стопи.

4. Збільшене потовиділення /гіпергідроз/ є одним із найпоширеніших розладів функцій потових залоз. При цьому піт виділясться в такій кількості, що не може поглинатись панчохами і взуттям. Стопа стає вологою, що може призвести до захворювання. Піт також призводить до руйнування матеріалів взуття.

5. Причини виникнення того чи іншого відхилення

6. Як можна попередити утворення та способи профілактики відхилень