Електронний конспект лекцій із вивчення дисципліни «Міжнародна економічна статистика» для студентів спеціальності «Міжнародна економіка». – Полтава: ПолтНТУ, 2013. – 136 с. 13 страница

Термін FOB може застосовуватися лише при перевезеннях товару морським або внутрішнім водним транспортом.

Вартість FOB уключає: контрактну вартість товару + всі витрати, пов’язані з доставкою товару на борт судна + податки та збори, пов’язані з відвантаженням товару, включаючи експортне мито. Вартість FOB записується в підсумки зовнішньої торгівлі й означає вартість, яку експортер повинен отримати від партнера.

Вартість CIF визначається на кордоні країни-імпортера.

Термін «вартість, страхування, фрахт» означає, що продавець несе всі витрати, необхідні для доставки товару в погоджений порт призначення.

Продавець за свій кошт отримує експортну ліцензію, а також виконує всі митні формальності, необхідні для вивозу товару. Витрати з вивантаження товару в порту призначення несе покупець. Вивантаження товару оплачується продавцем тільки у випадку, коли воно включається до фрахту. Крім того, він повинен забезпечити морське страхування від ризику загибелі або пошкодження товару під час перевезення та передати покупцю страховий поліс. У ціну CIF, яку сплачує покупець, уходять вартість товару, страхування, фрахт.

Згідно з Інкотермс за умови CIF від продавця вимагається забезпечення на мінімальних умовах. Воно повинно бути здійснене через страхові компанії на умовах «вільно від приватної аварії» або на інших схожих умовах. Інкотермс передбачає, що страхова сума повинна перекривати як мінімум передбачену в договорі купівлі-продажу ціну плюс 10% (тобто 110%). Страхування здійснюється у валюті договору купівлі-продажу.

Специфічні ризики не страхуються, крім випадків, коли їх страхування здійснюється на вимогу та за кошт покупця.

Термін CIF може застосовуватись тільки при морських та внутрішніх водних перевезеннях.

При поставці товарів на умовах CIF у ціну реалізації входить: ціна самого товару + витрати на транспортування товару до порту призначення (фрахт) + витрати на страхування товару. Іншими словами, з урахуванням того, що нам відомо (ціна FOB та фрахт), схема ціни CIF така: вартість FOB + фрахт + страхування від кордону країни-експортера до кордону країни-імпортера.

При поставках на умовах CIF продавець зобов’язаний зафрахтувати транспортний засіб, оплатити фрахт, доставити товар у порт відправки, завантажити його за свій кошт на транспорт, надати покупцю платіжні документи (коносамент). Продавець зобов’язаний застрахувати товар від транспортних ризиків і надати покупцю страховий поліс. Покупець несе витрати з розван­таження товару та його подальшого складування і зберігання. Таким чином, до розвантаження всю відповідальність за товар несе продавець, після розвантаження – покупець. При визначенні ціни FOB та CIF у міжнародній практиці за основу беруть спочатку ціну CAF (Cost and Freight), у яку входить тільки ціна товару й витрати з транспортування.

Теоретично при аналізі світової торгівлі зрозуміло, що вартість світового експорту повинна дорівнювати вартості світового імпорту. Насправді цього не відбувається. Існуюча між експортом та імпортом різниця пояснюється тим, що експорт обчислюють у цінах FOB, а імпорт – в цінах CIF. У статистиці США в платіжному балансі експорт й імпорт оцінюються в цінах FOB.

При підготовці до переговорів про майбутню угоду одним з основних питань є збирання, узагальнення, аналіз інформації про ціни та визначення можливої ціни продажу або купівлі товару. Процес обумовлення ціни залежить від того, ким виступає підприємець – продавцем чи покупцем.

Головними проблемами, які потрібно розв’язати при встановленні ціни на товар, є такі:

· на які ціни орієнтуватися експортеру при встановленні ціни пропозиції або імпортеру при визначенні цілеспрямованості закупівлі (рівень ціни);

· як співвідноситься ціна товару з витратами з доставки товару покупцю (базисні ціни);

· яким способом розрахувати ціну на товар;

· як зафіксувати ціну в контракті;

· у якій валюті встановити ціну товару і в якій проводити платіж;

· як уникнути валютних ризиків.

Ціна на кожний товар установлюється за певну одиницю вимірювання. Вибір одиниці вимірювання визначається характером товару та практикою, що склалася на світовому ринку при торгівлі цим товаром.

У базисні ціни, крім ціни товару, входять витрати, пов’язані з доставкою товару від продавця до покупця. Ці витрати досить різ­номанітні й іноді становлять 40 – 50% загальної ціни товару.

Витрати з доставки товару можуть уключати:

1) витрати з підготовки товару до відвантаження (перевірка якості та кількості, пакування);

2) оплату відвантаження товару на перевізні засоби внутрішнього перевізника (водним, залізничним, автомобільним, авіаційним та іншими видами транспорту);

3) оплату перевезення товару від пункту відправлення до основних транспортних засобів;

4) оплату витрат із завантаження товару на основні транспорт­ні засоби в пункті експорту;

5) оплату вартості транспортування товару міжнародним транспортом;

6) оплату страхування вантажу в дорозі;

7) витрати зі зберігання товару в дорозі та перевантаження;

8) витрати з вивантаження товару в пункті призначення;

9) витрати з доставки товару від пункту призначення на склад покупця;

10) оплату мита, податків та зборів при перетині митного кордону;

11) витрати з отримання експортних, імпортних та транзитних ліцензій і дозволів.

Базисні ціни визначаються залежно від базисних умов поставки. Тут необхідно з’ясувати один важливий момент: незалежно від того, яка базисна умова поставки вибирається для встановлення ціни товару, в кінцевому підсумку всі витрати, пов’язані з доставкою товару від продавця до покупця, сплачує покупець. Але від умов поставки залежить і те, на який строк продавець та покупець вилучають зі свого обігу кошти, необхідні для забезпечення доставки товару від продавця до покупця, й хто з них нестиме додаткові витрати, якщо з товаром що-небудь трапиться в дорозі або хто-небудь з контрагентів порушить свої контрактні зобов’язання з доставки товару.

Чим довше на продавцеві лежить обов’язок із забезпечення доставки товару покупцеві, тим на довший термін він для цього вилучає кошти зі свого обігу. В сучасному ринковому господарстві, де гроші змінюють свою вартість щодня, це відіграє надзвичайно важливу роль.

Базисними умовами поставки називають спеціальні умови, які визначають обов’язки продавця та покупця з доставки товару та встановлюють момент переходу ризику випадкової загибелі або пошкодження товару з продавця на покупця.

Пояснення базисних умов поставки є в Інкотермс, який чітко і просто розподіляє обов’язки продавця і покупця за різних варіантів умов поставки та визначає момент переходу ризику випадкової загибелі або пошкодження товару в дорозі з продавця на покупця. Базисними ці умови називаються тому, що вони встановлюють основу (базис) ціни залежно від того, включаються витрати з доставки в ціну товару чи ні.

Усі терміни поділяються на чотири принципово різні групи.

ü Перша група складається усього з одного терміна, який описує ситуацію, коли продавець передає товари покупцю безпосередньо у своїх приміщеннях (терміни групи «Е» – відправка вантажу – Eterm-EX Works) – франко-підприємство.

ü Терміни другої групи характеризують ситуацію, коли продавець зобов’язується надати товар у розпорядження перевізника (повинен доставити вантаж перевізнику), вибраного покупцем (терміни групи «F» – основний вид транспортування продавцем – FCA, FAS та FOB).

ü Терміни третьої групи визначають випадки, коли продавець зобов’язується укласти договір перевезення, але без прийняття на себе ризику випадкової загибелі або будь-яких додаткових витрат після відвантаження товару. Тобто продавець відповідає за перевезення вантажу, але не за його втрату, пошкодження, не несе додаткових витрат, що виникли після відправки товару (терміни групи «С» – основний вид транспортування продавцем до покуп­ця CАF, CIF, CPT і CIP).

ü Четверта група об’єднує терміни, що визначають умови проходження вантажу до його доставки в країну призначення.

У цьому випадкові продавець несе всі витрати та приймає на себе всі ризики до моменту доставки товару в країну призначення (група «D» – прибуття вантажу DAF, DES, DEQ, DDU і DDP).

Залежно від методу визначення ціни підрозділяються на:

ü Тверді. Встановлюються при укладенні договору та не можуть бути змінені у подальшому. В контракті робиться запис «ціни залишаються твердими на весь строк дії контракту». Такі ціни точно фіксують розмір платежу, але виключають можливість наступного коливання кон’юнктури та змін у витратах виробництва. Тому тверді ціни характерні для короткострокових угод.

ü Плинні. Ціна встановлюється в момент підписання контракту та коригується у разі змін витрат виробництва в період виконання договору. Такий спосіб установлення цін застосовується при поставках обладнання, машин та інших товарів, що потребують довгого терміну виготовлення. При використанні такої ціни оговорюється її структура (вартість сировини, матеріалів, заробіт­на плата та ін.). Наводиться метод розрахунку. Одночасно встановлюється межа коливання (як правило, у %), до якої дозволяється перегляд цін. Обмежується строк, протягом якого допускається перегляд цін.

Ц₁ = Ц₀ / 100 (a + b M₁ / M₀ + cS ₁ / S ₀);

a + b + c = 100 %,

де Ц₁ – кінцева ціна;

Ц₀ – базисна ціна, встановлена на день підписання контракту;

М₁ – середня зважена ціна на сировину та матеріали на момент виконання контракту;

М₀ – ціна (або індекс цін) на сировину та матеріали в момент підписання контракту;

S ₁ – середньозважена заробітна плата (відповідні індекси) на момент виконання контракту;

S ₂ – заробітна плата (відповідні індекси) на момент підписання контракту;

а, b, c – частки, які займають у ціні окремі витрати: постійні витрати, витрати на матеріали, на заробітну плату.

ü Гнучкі. Ціна фіксується в момент підписання контракту та в подальшому може бути переглянута залежно від зміни ринкових цін на цей товар. При її використанні в контракті обов’язково зазначається джерело, за яким можна свідчити про зміну ринкових цін. Оговорюється межа (2 – 6%), в межах якої робиться перегляд зафіксованої ціни.

ü Ціни з подальшою фіксацією. Обумовлюються в момент підписання контракту. В цьому разі у договорі регламентується порядок їх розрахунку до моменту платежу.

Ціна може бути встановлена у валюті країни експортера, імпортера або у валюті третьої країни. Експортер намагається встановити ціну в більш стійкій валюті, імпортер, навпаки, – у валюті, що може бути знецінена. Тому в деяких випадках у контракти включаються валютні умови, які передбачають залежність зміни ціни товару в момент платежу в порівнянні з моментом укладання угоди від зміни курсу цієї погодженої валюти від іншої стійкої валюти.

Таким чином, найбільш представницькими світовими цінами, як правило, вважаються експортні ціни FOB, тобто ціни, в котрі входять вартість товару на місці продажу і всі витрати до порту відправлення експортуючої країни, включаючи завантаження на борт судна. При сухопутному перевезенні товарним цінам FOB відповідають ціни франко-кордон експортуючої країни. Однак такі ціни доступні не для всіх товарів, що обертаються в міжнародній торгівлі. Тому два інші різновиди світових цін становлять імпортні ціни CIF та оптові в країнах, які виробляють чи споживають продукцію. У деяких країнах (наприклад США) імпорт оцінюють за цінами FOB, ураховуючи окремо витрати на страхування та фрахт.

До ціни CIF уключаються вартість товарів у порту відправлення, витрати на страхування і морський фрахт до порту призначення.

При сухопутних перевезеннях товарній ціні CIF відповідає ціна франко-кордон імпортуючої країни. Використовувати оптові ціни країн, які виробляють чи споживають продукцію, як своєрідні представники світових цін можна лише тоді, коли вони належать країнам, що є основними чи найважливішими виробниками або (рідше) основними чи найважливішими споживачами того чи іншого товару. Незважаючи на те, що подібні ціни відрізняються від реальних експортних чи імпортних, вони певною мірою наближені до них за абсолютною величиною, особливо за динамікою.

У ціноутворенні важливе місце посідають довгострокові контракти, за якими покупець бере участь у фінансуванні виробництва продукції.

Наявність на світовому ринку різних за характером дії та величини цін на один і той самий товар означає, що не кожен вид ціни може відіграти роль світової ціни.

6.6. СТАТИСТИЧНІ ПУБЛІКАЦІЇ ООН З МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

Одним з напрямів багатогранної діяльності статистичного апарату ООН – Статистичної комісії та Статистичного Бюро – є дослідження міжнародної торгівлі. Статистичного Бюро відповідає за збирання, обробку і публікацію статистичної інформації про зовнішню торгівлю окремих держав світу й розрахунок показників світової торгівлі, а Статистична комісія – за стандартизацію та постійне вдосконалення методології статистики зовнішньої торгівлі.

Унаслідок існуючих до нинішнього моменту розходжень у методологічних принципах обліку зовнішньоторговельного обороту в різних країнах світу виникають певні складнощі при порівнянні показників, наданих ООН національними статистичними органами, та розрахунку зведених показників, що розробляються ООН. Рекомендації ООН не всі країни застосовують у повному обсязі у своїй зовнішньоторговельній практиці. Проте діяльність Статистичної комісії сприяє поліпшенню постановки статистичного обліку. Методологічні збірники, що видаються ООН, дозволяють ознайомитися з особливостями формування статистичної методології щодо зовнішньої торгівлі конкретних держав.

Найбільш повний матеріал містить Статистичний щорічник світової торгівлі в двох томах (International Trade Statistics Yearbook). У першому томі наведено інформацію про динаміку експорту та імпорту кожної країни, про структуру імпорту – за основними економічними категоріями (продовольство, напої, сировина, промислові товари), про структуру експорту – за галузями (видами економічної діяльності): сільське господарство, добувна, обробна промисловість, харчова, текстильна та ін. Показники розраховано за вартістю й у відсотках до загальної вартості експорту та імпорту держав.

Другий том присвячено товарній структурі імпорту та експорту за Гармонізованою системою. По кожній товарній позиції зазначаються найважливіші країни-контрагенти.

Інформація загального характеру про зовнішньоторговельні відносини окремих країн публікується і в Статистичному щорічнику ООН (Statistical Yearbook). Крім цього, ООН видає Місячний статистичний бюлетень ООН (Monthly Bulletin of Statistics), що має розділ “Зовнішня торгівля (External Trade) та Статистика товарів зовнішньої торгівлі (Commodity Trade Statistics)”. У Місячному статистичному бюлетені ООН інформація публікується двома мовами – англійською та французькою. Обчислення показників, уключених до нього, здійснено згідно з рекомендаціями Статистичної комісії ООН. Значну частину статистичних даних Статистичне Бюро ООН одержує з офіційних статистичних джерел країн – членів ООН.

Ознайомленню широкого кола спеціалістів у галузі зовнішньоекономічної діяльності, економістів-статистиків з основними методологічними положеннями ООН щодо економічної статистики, зокрема із зовнішньої торгівлі, сприяє спеціальний додаток до Місячного статистичного бюлетеня (Supplement to the Monthly of Statistics Definitions and Explanatory Notes) і методологічний додаток до щорічника ООН, що видається з 1948 р. Статистичною комісією ООН. Практична цінність названих раніше матеріалів полягає в тому, що в них досить повно характеризуються не лише методологія Статистичної комісії ООН, але й особливості статистичної методології окремих країн.

Друга група статистичних збірників представлена Щорічником статистики міжнародної торгівлі (Yearbook of International Trade Statistics), котрий видається з 1951 р., Щорічником світової торгівлі (World Trade Annual), який публікується з 1963 р. у п’яти томах і охоплює країни, на які припадає 80% обсягу міжнародної торгівлі. Сюди ж треба включити й Додаток до Щорічника світової торгівлі (Supplement to the World Trade Annual), котрий випускається також з 1963 р. Цікавим виданням цієї групи є Статистика товарів зовнішньої торгівлі (Commodity Trade Statistics) (квартальне видання ООН), що виходить з 1951 р.

Ознайомлення з популярними виданнями Статистичного Бюро ООН дає можливість економістам та всім заінтересованим особам поширити інформаційну базу для здійснення більш глибокого економічного аналізу розвитку міжнародної торгівлі та зовнішньоторговельних операцій окремих держав.

У розгалуженій системі міжнародних організацій, що склалася після Другої світової війни та достатньою мірою стабілізувалася на цей час, особливе місце посідає Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР, OECD).

Статистична служба OECР здійснює активну інформаційну діяльність, використовуючи сучасні засоби розповсюдження статистичних даних. Водночас формується та видається розгалужена система традиційних за формою статистичних публікацій, вагома частина яких присвячена питанням статистики зовнішньої торгівлі. Три спеціалізованих серійних видання поєднані загальною назвою «ОЕСР. Статистика зовнішньої торгівлі».

Перша серія – серія А (Serie A. Monthly Bulletin) – щомісячне видання, в якому на основі підсумкових показників дається різнобічна характеристика цього напряму економічної діяльності держав, що беруть участь у роботі ОЕСР.

Друга серія – серія Б (Serie B. Annual tables by reporting countries) – щорічник, котрий містить інформацію переважно про географічний розподіл торгівлі в цілому, а також щодо окремих товарних розділів, груп і підгруп Стандартної міжнародної торговельної класифікації.

Третя серія – серія З (Serie C. Annual tables by commodities) – щорічник, побудований за принципом «товар – країна», тобто акцент зроблено на характеристиці товарної структури.

Крім того, відомості статистичного характеру про зовнішньоторговельну діяльність країн OECР можна отримати, звернувшись ще до одного періодичного видання, а саме: «ОЕСР. Основні показники економічного розвитку», в якому публікуються дані про фактичну вартість експорту та імпорту за останні десять років.

Найбільш змістовною є щомісячна публікація «Monthly Statistics of Foreign Trade». Ця публікація відкривається вступом англійською і французькою мовами. Зміст вступної частини містить опис структури видання та стислий виклад найсуттєвіших методологічних положень, згідно з якими розроблено статистичний матеріал про зовнішню торгівлю країн – членів OECР.

CПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Моторин Р.М. Міжнародна економічна статистика: підручник. – К.: КНЕУ, 2004. – 324 с.

2. Лугінін О.Є., Фомінін С.В. Статистика національної та міжнародної економіки: навч.посібник. – Львів: Новий Світ-2000, 2008. – 471с.

3. Галіцька Е.В., Моторина Т.М. Міжнародна статистика. – К., 2000.

4. Сиденко А.В., Матвеева В.М. Международная статистика: учебник. 2-е изд., – М.: Изд-во «Дело и сервис», 2000. – 256 с.

5. Парфенцева Н.О. Міжнародні статистичні класифікації в Україні: впровадження і використання. – К.: Основи, 2000. – 351 с.

6. Чернишов І.В. Статистика для нових ринків праці в країнах з перехідною економікою: технічний посібник з джерел, методів, класифікацій та політики. – К.: НДІ статистики Держкомстату України, 2000. – 282 с.

7. Есоnоmіс Survey of Europe // Economic Comission of Europe. – United Nations. New York and Geneva, 2000 – 435 р.

8. Results of the European Comparison Programme. – United Natins. New York and Geneva, 2010.

9. International Comparison of Gross Domestic Product in Europe. – 2010.

10. Results of the European Comparison Programme. – United Natins, Geneva, 2012.

11.World Development Indicators 2011 / The World Bank. – Washington, 2011.

12. www.eurostat.eu

13. www.worldbank.org

14. www.wto.org

15. www.imf. org

16. www.unido.org

17.www.fao.org

Навчально-методичне видання

Попова Юлія Михайлівна

Електронний конспект лекцій із вивчення дисципліни

«Міжнародна економічна статистика»

Редактор Н. В. Жигилій

Коректор

Комп’ютерна верстка Ю. М. Попова

________________________________________________________________

Поліграфічний центр

Полтавського національного технічного університету

імені Юрія Кондратюка

36601, м. Полтава, пр. Першотравневий, 24

Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи

до державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів

видавничої продукції

Серія ДК, №3130 від 06.03.2008 р.

______________________________________________________________

Віддруковано з оригінал-макета ПЦ ПолтНТУ