| | | | | | | |
| |  |
| | | | формування правильної соціальної позиції особи щодо власної безпеки, мотивація її безпечної поведінки в побуті на виробництві, в інших сферах існування, засвоєння певних знань та умінь з акцентом на запобігання можливої шкоди
| |
| |
| |
| | |  |
| | | | | підготовка населення до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій природно-техногенного характеру, вміти приймати адекватні рішення на основі отриманих знань і навичок для ліквідації їх наслідків
| |
| |
Вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» у вищих навчальних закладах базується на основі комплексного підходу, який передбачає:
● здобуття знань та компетентностей майбутнього фахівця про безпеку у системі «людина- середовище»;
● формування вмінь майбутнього фахівця аналізувати умови перебування в середовищі у разі виникнення різного роду небезпек та приймати адекватні рішення, щодо особистої безпеки, безпеки колективу(сім’ї, суспільства, підприємства, галузі, регіону, країни та світу в цілому);
| Безпека життєдіяльності зараз формується як наука, яка забезпечує єдиний, загальний підхід до розробки і реалізації відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва і в умовах надзвичайних ситуацій.
| |
● передбачає засвоєння певних алгоритмів дій, технологій розумової роботи щодо аналізу ситуацій, прийняття оптимальних рішень свідомо діяти в умовах конкретної небезпеки.
