Тема 9. Облік операцій банку в іноземній валюті

9.1. Вплив мультивалютного принципу побудови
плану рахунків бухгалтерського обліку на облікову
процедуру банків за операціями в іноземній валюті

Обліковий супровід операцій в іноземній валюті здійснюється відповідно до Інструкції з бухгалтерського обліку операцій в іноземній валюті та банківських металах у банках України, затвердженої ПП НБУ від 17.11.04 за № 555.

У методиках обліку операцій в іноземній валюті враховано всі основні принципи та методологічні підходи, запроваджені у вітчизняну банківську практику в процесі реформування системи бухгалтерського обліку та звітності.

Важливими елементами методики обліку операцій в іноземній валюті є курси валют (офіційний та ринковий), часові періоди (дата операції, дата розрахунку), процедура переоцінки монетарних статей у зв’язку зі зміною офіційного курсу гривні щодо інших валют, за якими ці статті обліковуються в аналітичному обліку.

Основним принципом обліку операцій в іноземній валюті є принцип мультивалютності. Це означає, що зміст усіх здійснюва­них банком операцій незалежно від того, в якій валюті проводять­ся розрахунки за операцією (у національній чи іноземній), в обліку відображається з огляду на економічний зміст операції, а не її юри­дичну форму. У цьому зв’язку валюта розрахунку за операцією від­несена до обов’язкових параметрів аналітичного обліку. Цифровий код валюти відповідно за загального класифікатора валют країн світу є обов’язковим елементом аналітичних рахунків. Часові терміни у правилах конкретизуються з таких позицій:

дата розрахунку — дата, з якої актив передається банку або банком;

дата операції — дата, з якої банк зобов’язується придбати або продати актив.

Бухгалтерський облік операцій в іноземній валюті банки здійснюють у подвійній оцінці, а саме: у номінальній сумі іноземної валюти та її гривневому еквіваленті за офіційним курсом.

Під час первісного визнання операції в іноземній валюті відоб­ражаються у валюті звітності (грошовій одиниці України) способом
перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням офіційного
курсу гривні до іноземної валюти на дату здійсненняоперації (дата
визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів, витрат).

Природно, протягом часу обліку операцій в іноземній валюті за статтями балансу офіційний курс гривні до іноземних валют може змінюватися, що зумовлює потребу в їх переоцінці на кожну наступну після визнання дату балансу. За цією процедурою важливо враховувати правило: усі монетарні статті в іноземній валюті відображаються в бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іно­земних валют на дату балансу. Під монетарними статтями розуміємо статті балансу про грошові кошти, а також про активи і зобов’я­зання, які підлягають отриманню або сплаті (відповідно до термінів за конкретними угодами) у фіксованій сумі грошей або їх еквіваленті.

Відповідно, решту статей балансу відносимо до немонетарних статей, які в балансі можуть обліковуватися:

а) за собівартістю;

б) за справедливою вартістю.

Окреслимо також інші правила визнання статей балансу на дату його складання:

ü немонетарні статті, що обліковуються за собівартістю, відоб­ражаються у бухгалтерському обліку за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визнання, тобто на дату здійснення операції. Інакше кажучи, під процедуру переоцінки ці статті не підпадають;

ü немонетарні статті в іноземній валюті, що обліковуються за справедливою вартістю, у бухгалтерському обліку фіксуються за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату визначення їх справедливої вартості. Це зумовлює потребу в їх переоцінці щоразу за зміни справедливої вартості.

За ринковим курсом в обліку фіксуються операції купівлі-продажу безготівкової іноземної валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку як за дорученням клієнтів, так і за власною ініціативою банку. Пункти обміну валют уповноважених банків щодо операцій купівлі-продажу готівкової інозем-
ної валюти і обмінні каси банків також працюють за ринковим
курсом.

Решта операцій в обліку фіксуються за офіційним валютним курсом на дату здійснення операції. Ідеться про такі операції:

· з обліку доходів, витрат, що нараховані, отримані або сплачені в іноземній валюті;

· усі зарахування та списання з кореспондентського рахунка;

· облік внесків до статутного капіталу в іноземній валюті;

· сплата авансу в разі придбання за іноземну валюту основних засобів, фінансових активів, товарно-матеріальних цінностей;

· одержання авансу (попередньої оплати) за надання послуг, реалізації немонетарних активів.