Значення властивостей Font

№	Властивість	Значення властивості
	FontName	Назва шрифту
	Font. Size	Розмір шрифту
	Font. Bold	Напівжирний шрифт
	Font. Italic	Курсив
	Font-Underline	Підкреслення
	Font.StrikeThrough	Перекреслений
	FontWeight	Товщина символу •

Встановлення значення False властивості Visible ро­бить елемент керування невидимим і недоступним кори­стувачеві.

Ім'я. Властивість Name (ім'я) відіграє особливу роль. Ім'я є ідентифікатором елемента керування. Помилки під час його задання часто призводять до серйозних наслід­ків. З ім'ям елемента керування пов'язані всі процедури оброблення подій для нього. Тому завжди потрібно спо­чатку задавати ім'я елемента керування і лише потім вво­дити для нього код оброблення події.

Зовнішній вигляд. Більшість елементів керування ма­ють властивість Appearance, що відповідає за відображен­ня елемента керування (без візуальних ефектів або в три­вимірному вигляді).

Крім того, для більшості елементів керування можна встановити значення властивості ToolTipText. Виведений текст відображається в підказці, яка з'являється на екра­ні, якщо користувач установить покажчик миші на еле­менті керування екранної форми.

Об'єкт — це елемент інтерфейсу користувача, що створюється у формі за допомогою засобів керування. Такими об'єктами є командні кнопки, а також кнопки списків, текстові вікна тощо. Властивість — характеристика об'єкта, що вста­новлюється вибором із переліку у вікні Properties або за допомогою програмного коду у вікні Code (наприклад, колір тексту, наявність рамки навколо об'єкта, назва тощо). Процедура події — частина програми, що вико­нується після активізації об'єкта. Наприклад, після клацання мишею на командній кнопці автоматично виникає подія Commandl_Click, а керування програ­мою передається на створені оператори, вміщені між командами Private Sub Commandl_Click() та End Sub. Програмний оператор — це конструкція, що мо­же складатися із комбінації ключових слів Visual Basic, властивостей, функцій, значків операцій, імен змінних. Метод — це команда, що виконується об'єктом. Наприклад, оператор Forml.Show виводить форму на екран.

1.2. Деякі властивості об'єктів.

Властивість об'єкта	Суть властивості
Alignment	Вирівнювання інформації у створеному об'єкті (від­носно центра, по лівому чи правому краю)
Border Style	Створення рамки навколо об'єкта (0 - None - рамки не існує; 1 - Fixed Single - рамка існує)
Caption	Назва об'єкта, за замовчуванням збігається з іменем (Name), наприклад командна кнопка- Conunandl, текстове поле - Labell тощо
Font	Установлення виду, розміру та накреслення шрифту
ForeColor	Установлення кольору тексту в об'єкті; вкладка Palette містить кольори, доступні системі; вкладка System - установлені системні кольори для віконного інтерфейсу
PasswordChar	Установлення символу, на який перетворюється вся введена в текстове поле інформація користувача (на­приклад, при введенні паролей)
Picture	Вибір і завантаження рисунка в об'єкт
Stretch	Установлення розміру вбудованого графічного об'єкта: True - масштаб не змінюється; False - можли­ва будь-яка зміна розміру (при цьому зображення мо­же бути викривленим)
Visible	Установлення видимості створеного об'єкта: False -об'єкт невидимий; True - об'єкт видимий у формі

1.3. Спеціальні властивості елементів керування

Напис (Label). Елемент керування призначе­ний для відображення тексту, який користувач не може змінити з клавіатури. Написи найчастіше використовую­ться для того, щоб вміщувати заголовки у форми і позна­чати текстові вікна для вказування користувачеві, що по­трібно вводити в текстове вікно. Найважливішою властивістю напису є Caption (заго­ловок), що містить текст, який відображається. Скориста­вшись властивістю BorderStyle, можна встановити спосіб відображення тексту: з рамкою або без неї. Оформляти текст можна, використовуючи всі можливості його фор­матування, доступні у вікні властивостей: від вигляду і розміру шрифту до кольору символів. Якщо текст дов­ший, ніж поле напису, то частина тексту, яка не вмісти­лася у полі, просто не відображається. Цього можна уникнути, якщо задати значення True (істина) властивості Autosize, що автоматично приводить розмір напису у відповідність з довжиною тексту. Анало­гічно можна коректувати розмір напису по вертикалі. Для цього одночасно з властивістю Autosize треба встановити значення True властивості Wordwrap. Тоді слбва, що не вміщуються в рядку, автоматично будуть переноситися в наступний рядок.

Кнопка керування (Command Button). Цей елемент відображається майже в кожному вікні Windows-додатка. Користувач, клацнувши лівою клавішею миші.на цій кнопці, може ініціювати подію, яку необхідно розпо­чати. Головною подією для командної кнопки є Click (на­тиснення).

Текстове поле (Textbox). Це основний еле­мент керування, призначений для введення даних. Найва­жливішою його властивістю є властивість Text, що містить текст, який відображається в текстовому полі. Зазначимо, що властивість Text мають ті елементи керування, які да­ють змогу вводити символи, а в елементів, призначених тільки для відображення тексту, є властивість Caption. Властивість Multiline дає можливість вводити у поле кілька рядків тексту. Властивість Scrollbars дає змогу вибрати смугу прокру­чування, яку матиме текстове поле: горизонтальну, верти­кальну або обидві. При цьому смуги прокручування фун­кціонують самостійно без розроблення додаткового коду.

Вікно екранної форми

Вікно екранної форми — основна робоча область про­граміста у Visual BASIC, яку проектувальник розробляє для користувача з метою забезпечення зручностей взає­модії з ПК.

Під час запуску середовища проектування Visual BASIC за замовчуванням на екрані з'являється форма, яка називається Form1, зі стандартною сіткою. Розміри форми можна змінювати за допомогою миші; форма може займати частину ек­рана або весь екран. На етапі розроблення програми, форму можна перемі­щувати по екрану за допомогою миші. Для встановлення або розташування форми під час запуску програми необ­хідно помістити зменшене зображення форми у потрібне місце вікна Form Layout (вікно розташування форми). Розроблення екранної форми полягає в доданні до іс­нуючої форми деяких об'єктів, розташованих на панелі елементів керування, встановленні значення властивостей цих об'єктів і зв'язуванні елементів керування за допомо­гою мови Visual BASIC. Форми й елементи керування є свого роду цеглинками для створення інтерфейсу. Форми — це об'єкти, що мають властивості, які харак­теризують їхній зовнішній вигляд й описуються методами, що визначають їхню поведінку, та події, які відображають їх взаємодію з користувачами, встановленням властивос­тей форми і розробленням коду Visual BASIC для відгуку.

1.4. Вікно редактора коду

Це вікно, в якому мовою Visual BASIC записується програмний код додатка, що складається з операторів мови, констант та оголошень. У вікні редактора коду можна переглядати і редагувати будь-який фрагмент коду додатка.

Щоб відкрити це вікно, треба:

1. Двічі клацнути лівою клавішею миші на формі або елементі керування, для якого потрібно записати код.

2. Вибрати ім'я форми або модуля у вікні провідника проекту і клацнути лівою клавішею миші на кнопці «View Code» (переглянути код).

Можна встановити режим відображення всіх процедур в одному вікні або режим відображення однієї процедури.

1.5. Особливості проектування Windows - додатків

Одним з основних понять у системі Visual BASIC є поняття об'єкта — елемента, призначеного для користувача інтерфейсу, який створюється на екранній формі Visual BASIC за допомогою засобів керування. Об'єкти можна переміщувати, змінювати їхні розміри і настроювати, ви­користовуючи властивості об'єктів. Сама форма також є об'єктом. Об'єкт Visual BASIC характеризується властивостями, методами та подіями. Подією називається характеристика об'єкта, що описує зовнішній вплив, на який реагує об'єкт при застосуванні додатка. Подіями можуть бути, наприклад, завантаження форми, натиснення на яку-небудь клавішу на клавіатурі, клацання мишею на елементі керування, розташованому на формі, рух миші, такт системних годинників і т.д.

Є дві події від натиснення на мишу: Click та Dbclick. Подія Click виникає, як тільки користувач клацає клавішею миші на елементі, а подія Dbclick — внаслідок подвійного клацання нею на цьому елементі керування.

1.6. Створення процедур оброблення подій

Код додатка Visual BASIC поділяється на більш дрібні блоки, які називаються процедурами. Для створення про­цедури оброблення події потрібно зі списку об'єктів вікна редактора коду вибрати елемент, з яким пов'язана проце­дура, що розробляється, а зі списку процедур цього вікна — елемент із ім'ям події для вибраного об'єкта. Після цього у вікні редактора коду відображається шаблон для процедури оброблення події. Тепер між операторами Sub та End Sub треба записати програмний код. З кожною подією пов'язана процедура її оброблен­ня — фрагмент програмного коду, який виконується після здійснення певної події.

Метод — це дія, яка може здійснюватися над об'єктом.

Програмний проект — це сукупність елементів, з яких створюється Windows-додаток, що розробляється.

Будь-який проект може складатися з однієї або кількох екранних форм і одного чи кількох програмних модулів. Visual BASIC зберігає проект також в окремому файлі, що має розширення vbp. У проекті ведеться облік усієї колекції файлів, які утворюють Windows-додаток. Починаючи від створення найпростішого і розширюючи далі його функціональні можливості, проект відслідковує всі файли, пов'язані з цим проектом.

Правила запису програмного коду

Комп'ютерне програмування в широкому розумінні — це здатність описати і втілити ідеї за допомогою синтак­сису мови програмування. У Visual BASIC 6.0 є близько 200 вбудованих опера­торів і функцій. Кожні оператор та функція мають чітку структуру (синтаксис), тобто правила граматики, пункту­ації та орфографії, що використовуються для їх опису і розпізнання. Для опису операторів застосовуються різні символи та ключові слова. Як приклад у таблиці наведено деякі математичні операції, що виконуються за допомогою відповідних операторів, символи яких зазначено в таблиці.

1.7. Деякі математичні операції, що виконуються у Visual BASIC

№	Операція	Символ оператора
	Додавання	+
	Віднімання	-
	Множення	*
	Ділення	/
	Ділення без остачі	\
	Ділення за модулем (обчислення залишку)	Mod
	Зведення до степеня	^

Крім символів, для позначення операторів у мові Visu­al BASIC 6.0 використовують ключові слова.

Ключове (зарезервоване) слово — це слово, призначе­не винятково для Visual BASIC; програміст не може застосувати ключові слова в своїх власних цілях. Такі слова, як Dim, As, New, ReDim, If, Then, Else, Loop, While, End — ключові слова Visual BASIC. За замовчуванням для виділення ключових слів Visual BASIC у вікні редагуван­ня коду використовується шрифт синього кольору.

ЛЕКЦІЯ 13

1.1. Стандартні типи даних і функцій. Оголошення та опис змінних.

1.2. Способи оголошення типів змінних

1.3. Стандартні типи функцій

1.1. Стандартні типи даних і функцій. Оголошення та опис змінних.

Змінна — це іменована область пам'яті, призначена для збереження даних, яка в ході виконання програми набу­ває різних значень.Будь-яка змінна має своє ім'я. Таким чином, для до­ступу до вмісту пам'яті досить знати ім'я змінної. Воно є унікальним і незмінним. Ім'я змінної — це рядок символів, що ідентифікує змінну у програмі.

Імена змінних створюються за певними правилами. У мові Visual BASIC ці правила такі:

1. Першим символом імені має бути літера.

2. Інші символи — літери та цифри.

3. Можна використовувати символ підкреслення. Не можна застосовувати крапку.

4. Число символів не може перевищувати 255.

5. Ім'я не повинно бути ключовим словом Visual BASIC.

Вибирати імена змінних слід так, щоб вони несли в собі інформацію про призначення змінної і не були дуже довгими. Значення змінної — це дані, які зберігаються й обробляються системою Visual BASIC. Спосіб збереження та оброблення даних залежить від того, до якого типу во­ни належать. Типом даних називається спосіб збереження і подання їх у комп'ютерній системі, який задає певний формат розмір вмісту змінної. Залежно від вмісту розрізняють змінні різних типів.

Visual BASIC підтримує типи даних, наведені в таблиці.

№	Тип даних	Опис і діапазон даних
	Boolean	Тип даних, що набуває тільки одного з двох значень: True або False
	Byte	Позитивні числові значення в діапазоні від 0 до 255
	Currency	Дані, що містять грошові одиниці від - 922 337 203 б85 477,5808 до 922 337 203 685 477,5807. Чотири дро­бових десятеричного розряду забезпечують правильне округлення
	Date	Містить значення дати і часу. Дата може бути в діапазоні від 1 січня 100 р. до 31 грудня 9999 р.
	Decimal	Новий тип даних, що ще не підтримується у Visual BASIC, за винятком деяких ситу­ацій. Тип даних Decimal — це числа з 28 десятеричними розрядами точності
б	Double	Числові значення в діапазоні від – 1,79769313486232 Е+308 до 1,79769313486232 Е+308. Тип даних Double є типом даних із подвійною точ­ністю (double-precision)
	Integer	Числові значення без десятеричної крапки в діапазоні від -32 768 до 32 767
	Long	Цілі значення в діапазоні, що перевищує діапазон значень даних типу Integer. Діа­пазон даних типу Long становить від - 2 147 483 648 до 2 147 483 647
	Object	Особливий тип даних, який містить посилання на об'єкти, такі, як елементи керування і форми
	Single	Числові значення в діапазоні від -3,4020823 Е+38 до 3,402823 Е+38.Тип даних Single часто називають типом з оди­нарною точністю (single-precision)
	String	Дані, що складаються з 0 —1032 символів алфавітно-числових даних. Це означає, що дані можуть бути як алфавітними, так і числовими. Значення типу String можуть також містити особливі символи, такі, як ",% і @. Існують рядки фіксованої довжини
	Variant	Дані будь-якого тилу, що використовуються для елементів й інших додатків, для яких тип даних невідомий

1.2. Способи оголошення типів змінних

У багатьох мовах програмування всі змінні, що вико­ристовуються, мають бути оголошені. Цією процедурою системі програмування повідомляються ім'я і тип змінної. Під час складання програми мовою Visual BASIC ко­ристувач вирішує сам, треба оголошувати змінну чи ні.

У мові Visual BASIC існують три способи оголошення типу змінної:

• явне оголошення за допомогою оператора опису змінної Dim (від dimension — вимірність);

• оголошення за допомогою ідентифікаторів типів;

• неявне оголошення.

Для явного оголошення типу змінної використо­вується оператор Dim, який має такий вигляд:

Dim Ім'я_3мінної [As Тип__Даних]. Наприклад: