Хто хоче досягнути мети, повинен її знати

Азбучне правило менеджменту

5.1.Сутність планування. Типи планів в організації

Складання плану – це завжди початковий етап процесу управління. Функція планування передбачає рішення про те, якими повинні бути цілі організації і що повинні робити ії члени для їх досягнення. Планування є головною функцією управління, від якої певною мірою залежать усі інші функції.

Класичне визначення планування дають Р. Джонсон: «Планування -— процес, за допомогою якого система пристосовує свої ресурси до змін зовнішніх і внутрішніх умов».

Планування як загальна функція менеджменту означає вид управлін­ської діяльності, що визначає перспективу і майбутній стан органі­зації, шляхи і спо­соби його досягнення.

До підфункцій планування відносяться: цілевстановлення, прогнозування, моделювання, програмування. Мета планування полягає у створенні системи планових документів, які визначають зміст та певний порядок дій для забезпечення тривалого існування організації.

У ході планування керівництво організації має оцінити такі аспекти діяльності організації:

-слабкі та сильні сторони організації у сфері виробництва, трудових ресурсів, фінансів, маркетингу;

-можливості та загрози у зовнішньому середовищі: конкуре­нція, екологічні умови, постачання, якими повинні бути цілі та як їх досягти;

-яким чином і за допомогою яких ресурсів досягти поставле­ні цілі.

Залежно від певних критеріїв розрізняють такі типи планів.

1.За тривалістюю виконання:

- перспективний (стратегічний);

- середньотривалий (тактичний);

- короткотривалий (поточний, оперативний).

2. За змістом господарської діяльності:

- плани науково-дослідної роботи;

- плани виробництва;

- плани збуту;

- фінансовий план.

3. За організаційною структурою:

- загальний план організації;

- план дочірньої компанії;

- план підрозділу.

4. За предметом планування:

- планування цілей;

- планування засобів;

- планування процесів.

Перспективний (стратегічний) охоплює період від 10-ти до 20-ти років (частіше 10-12 років). Воно передбачає розробку загальних принципів орієнтації фірми на перспективу (концепцію розвитку); визначає стратегічний напрям і програму розвитку, зміст і послідовність здійснення найважли­віших заходів, які забезпечують досягнення поставленої мети. Такий план розробляється менеджерами вищого рівня після консультацій з менеджерами нижчої ланки управління.

В системі перспективного планування в залежності від методології і мети розрізняють довгострокове і стратегічне планування.

Стратегічне планування ґрунтується на понятті «стратегія».

Стратегія — це набір правил для прийняття рішень, якими органі­зація керується у своїй діяльності.

У стратегічному менеджменті за рівнем управління видокрем­люють чотири різновиди стратегій організації:

- перший рівень корпоративний (портфельна стратегія) - існує у компаніях, які діють у декількох сферах бізнесу;

-другий рівень сфери бізнесу (ділова стратегія) - рівень перших керівників організацій, відповіда­льних за розробку і реалізацію стратегії сфери бізнесу;

- третій рівень (функціональний) - властивий керівникам функціональних сфер: фінансів, маркетингу, розробок нових то­варів і послуг, виробництва, управління персоналом тощо;

- четвертий рівень (лінійний) - рівень керівників підроз­ділів чи організації її географічно вилучених частин (представ­ництв, філій).

Тактичне планування - визначає проміжні цілі щодо досяг­нення стратегічних цілей та завдань. Вони розробляються менеджерами середньої ланки, які обговорюють плани з менеджерами нижчої ланки, а потім подають їх вищому керівництву. Середньострокові плани найчастіше охоплюють п'ятирічний строк, оскільки він найбільш точно відповідає періоду оновлення виробничого апарату та асортименту продукції.

Поточне (оперативне) планування полягає в розробці планів на всіх рівнях управління підприємством та за всіма напрямами його діяльності на короткі періоди (квартал, місяць). Вони розробляються менеджерами нижчої ланки при консультуванні з менеджерами середньої ланки.

Реалізація оперативних планів здійснюється через систему бюджетів або фінансових планів, що складаються на рік або короткий строк по кож­ному підрозділу окремо. Бюджет формується на основі прогнозу збуту, що необхідно для досягнення визначених планом фінансових показників. При його складанні насамперед враховуються показники, розроблені в перспективних або оперативних планах. Через бюджет здійснюється взаємозв'язок між перспективним, поточним та іншими видами плану­вання.