Сутність та класифікація управлінських рішень

У повсякденному житті людина постійно приймає безліч рішень - суттєвих і незначних, пов'язаних з особистим і суспільним життям. Однак в управлінні організацією прийняття рішення - більш систематизований процес, ніж в особистому житті. Ставки найчастіше набагато вищі. Особистий вибір індивідуума впливає на його особисте життя і на небагатьох пов'язаних з ним людей. Менеджер вибирає напрямок дії не тільки для себе, а й для організації та інших працівників.

Управлінське рішення - це результат творчої діяльності менеджера організації, який дає можливість вирішувати її проблеми та забезпечувати досягнення поставленої мети.

Прийняття рішень - це процес вибору курсу дій з двох або більше альтернатив.

Будь-яке рішення характеризується такими ознаками:

- можливість вибору із множини альтернативних варіантів (якщо немає альтернатив, немає вибору, і отже, - немає рішення);

- наявність цілі (безцільний вибір - не рішення);

- необхідність у вольовому акті особи, яка приймає рішення (ОПР).

Одним з вихідних питань дослідження в теорії прийняття управлінських рішень є розробка класифікації рішень. Класифікація рішень у менеджменті дає можливість керівникам глибше зрозуміти зміст і значення своєї діяльності, раціональніше розподілити час на виконання окремих видів робіт. Для кожного виду рішень розробляють систему інформації, що орієнтує керівників у підготовці рішень, виборі кращого варіанта і реалізації прийнятого рішення.

В залежності від різних критеріїв рішення об'єднуються у такі групи (табл.3.1):

Таблиця 3.1

Види управлінських рішень за певними критеріїями

Критерії виділення	Види рішень
За сферою охоплення	-загальні (стосуються всієї організації); -часткові (стосуються конкретних підрозділів, служб, проблем).
За часом дії	-стратегічні; -тактичні; -оперативні.
За характером дій	-директивні; -нормативні; -методичні; -рекомендаційні; -дозволяючі.
За напрямом впливу	-направлені на зовнішнє середовище (взаємовідносини з постачальниками, споживачами тощо); -направлені на внутрішню систему.
За функціональними призначеннями	-планові; -організаційні; -регулюючі; -активізуючі; -контрольні.
За характером і змістом	-творчі; -прийняті за аналогією; -інтуїтивні (базуються на відчуттях менеджера у правильності вибору).
За способом прийняття	-індивідуальні; колективні.

Продовження табл.3.1

За рівнем прийняття	- на вищому рівні управління; -на середньому рівні управління; - на нижньому рівні управління.
За ступенем повноти інформації	-прийняті в умовах визначеності; -прийняті в умовах невизначеності; - прийняті в умовах ризику.
За методами підготовки	-креативні (творчі, оригінальні, приймаються творчими особистостями); -евристичні (нові, пошукові, які приймаються з допомогою евристичних методів); -репродуктивні (відтворюючі, традиційні).

Приймаючи управлінські рішення, варто враховувати такі можливі фактори впливу, як:

1) закони об'єктивного світу;

2) особисті якості керівника (освіта, знання, вік, досвід, характер тощо);

3) поведінку менеджера (звички, психологія, лояльність тощо);

4) час розробки рішення;

5) навколишнє середовище:

- визначеність (керівник знає очікувані результати всіх можливих альтернативних рішень);

- ризик (менеджеру відома ймовірність кожної альтернативи);

- невизначеність, коли неможливо оцінити ймовірність потенційних результатів;

6) інформаційні обмеження, зумовлені зростанням витрат на отримання додаткової інформації;

7) очікування можливих негативних наслідків;

8) взаємозв’язок рішень;

9)форми і методи проведення управлінської діяльності.

Вимоги до управлінських рішень:

-всебічна обґрунтованість;

-своєчасність;

-необхідна повнота змісту (рішення має охоплювати увесь управлінський об'єкт);

-повноправність;

-узгодженість із попередніми рішеннями.