Культура організації

Як духовне утворення культура містить у собі два основних елементи: першийпізнавальний, знаково-символічний елемент, тобто знання, сформульовані у визначених поняттях і представленнях, які зафіксовані в мові. Другим, не менш важливим, компонентом культури єціннісно-нормативна система. У систему цінностей соціального суб’єкта можуть входити різні цінності:

1) Смисложиттєві (представлення про добро і зло, щастя, мету і сенс життя); 2) універсальні: життя, здоров’я, особиста безпека, добробут, родина, родичі, освіта, кваліфікація, правопорядок і т.д.; 3) суспільного визнання (працьовитість, соціальний стан тощо); 4) міжособистісного спілкування (чесність, безкорисливість, доброзичливість); 5) демократичні (свобода слова, совісті, партій, національний суверенітет тощо).

Синтетичною формою культури є обряди, звичаї, традиції, те, що називається зразками поведінки.

Культура функціонує в суспільних взаємозв’язках на різних рівнях у визначених конкретних формах. Для відображення цієї конкретної форми буття культури в соціології використовується поняття субкультури. Субкультура – це набір символів, переконань, цінностей, норм, зразків поведінки, які відрізняють те чи інше співтовариство чи яку-небудь соціальну групу. Кожне співтовариство створює свою субкультуру.

Культура відіграє важливу роль у житті суспільства. Ця роль, насамперед, у тому, що культура виступає засобом акумуляції, збереження і передачі людського досвіду. Ця роль культури реалізується через ряд функцій.

1. Освітньо-виховна функція.

2. Інтегративна і дезінтегративна функції культури.

3. Регулююча функція культури.

Організаційну культуру можна охарактеризувати як специфічну, характерну для даної організації систему зв’язків, дій, взаємодій і відносин, що здійснюються в рамках конкретної підприємницької діяльності, способу постановки і ведення справи.

Культура підприємства виражає визначеніколективні представлення про цілі і способи підприємницької діяльності даного підприємства.

Ведучу роль у культурі підприємств грають організаційні цінності. Організаційні цінності – це предмети, явища і процеси, спрямовані на задоволення потреб членів організації і, що визнаються в якості таких більшістю членів організації.

Велика роль у вихованні відданості компанії приділяється церемонії проводів на заслужений відпочинок ветеранів компанії.

Нерідко на підприємствах відбуваються обряди переходу, через які відзначаються зміни статусної позиції індивідів

Культура влади – це насамперед культура організації, у якій істотну роль грає момент особистої влади. „Культура влади” найчастіше характерна для знову утворених комерційних структур.

Другий тип організаційної культури – це „рольова культура”, чи „культура Аполлона”. „Культура Аполлона” – це бюрократична культура у веберівському значенні цього слова. Вона характеризується строгим функціональним розподілом ролей і спеціалізацією ділянок, діяльність яких координується і направляється невеликою сполучною ланкою вищого керівництва підприємства.

Третій тип організаційної культури – „культура завдання”, чи „скульптура Афіни”. Даний вид культури організацій більше пристосований для діяльності в екстремальних умовах. У більш загальному даний вид культури зорієнтований, у першу чергу, на вирішення завдань, на реалізацію проектів.

„Культура завдання” добре працює в стадіях, коли ресурси доступні усім, хто в них має потребу, в цьому випадку контроль за діяльністю здійснюється вищим керівництвом організації і зводиться до розподілу проектів, співробітників і ресурсів.

Четвертий тип організаційної культури – „це культура особистості”, чи „культура Діоніса”. Основу організації складають творчі особистості. Організація з даним типом культури поєднує людей не для вирішення якихось їхніх задач, а для того, щоб вони могли домагатися власних цілей.