Попереджувальна огорожа будується по внутрішньому периметру установи, а також на території установи і призначена для визначення межі внутрішньої забороненої зони

Маскувальна та попереджувальна огорожі по периметру установи визначають межі забороненої зони.

Забороненою зоною називається загороджена або позначена попереджувальними знаками смуга місцевості між маскувальною та попереджувальною огорожами.

Смуга місцевості, яка розташовується між основною та маскувальною огорожами, називається зовнішньою забороненою зоною об’єкта, а між основною та попереджувальною огорожами – внутрішньою забороненою зоною об’єкта.

Усі ІТЗО по периметру установи розташовуються в межах забороненої зони.

Огорожі ізольованих ділянок та локальних секторів будуються на внутрішній території установ і призначені для їх розподілу на ізольовані зони.

Так, відповідно до додатка 2 ПВР УВП, ізольовані локальні сектори дільниць ресоціалізації виправних колоній зі сторони внутрішньої забороненої зони та між собою огороджуються парканом суцільного заповнення висотою не менше 3 метрів, а з боку внутрішньої території житлової зони облаштовуються, як правило, загорожею з металевих ґрат або сітки.

Паркани ізольованих локальних секторів дільниць ресоціалізації зверху обладнуються “Єгозою” або іншими засобами, що перешкоджають їх подолання засудженими.

У дільницях посиленого контролю на паркан, обладнаний металевими ґратами з боку внутрішньої території житлової зони, додатково встановлюється сітка-рабиця з таким розрахунком, щоб забезпечувалося спостереження за поведінкою засуджених, які у них тримаються, та унеможливлювалася передача їм будь-яких предметів. Майданчик локального сектору зверху перекривається металевою сіткою. Вікна гуртожитків обладнуються ґратами.

Вікна будівель житлової та виробничої зон виправної колонії, що виходять у бік внутрішньої забороненої зони, додатково обладнуються металевими решітчастими екранами.

Вивідним коридором називається загороджена смуга місцевості для конвоювання засуджених до місця робіт. У якості огорожі вивідних коридорів використовуються паркани суцільного заповнення висотою 3 м та паркани з колючого дроту висотою 2,6 м.

Території заборонених зон і вивідних коридорів очищують від предметів й рослинності. Розташування будь-яких будівель на цій території забороняється. Хвіртки в огорожах заборонених зон обладнуються замковими пристроями.

Для позначення границь забороненої зони, попередження сторонніх осіб та засуджених встановлюються попереджувальні знаки з надписом: “Заборонена зона – прохід заборонено”.

Контрольно-слідовою смугою (КСС) називається смуга місцевості, яка в природному стані або після спеціальної обробки забезпечує збереження помітних відбитків слідів порушників.

КСС влаштовується в заборонених зонах шляхом рихлення ґрунту на глибину 0,2 м, відсипкою привозного ґрунту на кам’янистий або болотистий ґрунт, позначенням її границь на піщаному ґрунті та сніговому покрові. Ширина КСС повинна бути не менше ніж 3 м. Поверхня КСС обробляється ретельним боронуванням не рідше двох разів на місяць та після кожного дощу. Боронування КСС проводиться паралельно осі КСС у тому ж напрямку.

Для пропускання талої води через КСС обладнуються дренажні або водопропускні споруди (труби, колектори). Отвори водопропускних пристроїв діаметром 250 мм та більше обладнуються з обох сторін металевими ґратами.

Залежно від місця розташування розрізняють:

- внутрішню КСС;

- зовнішню КСС.