Поняття права власності за законодавством України

Право власності закріплено в Конституції України, ЦКУ та в законі України “Про власність” 26.03.1991 р.

У Конституції закріплено, що кожний громадянин має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю та результатами своєї інтелектуальної та творчої діяльності. Право власності набувається в порядку, передбаченому законом.

З економічної точки зору власність – історично обумовлені суспільні відносини з привласнення засобів та продуктів праці шляхом усунення від них усіх інших осіб.

З юридичної точки зору власність – особливий правовий статус речі, пов’язаний з правом на неї особи цивільних правовідносин. Для юристів власність зводиться, в першу чергу, до права власності.

За ЦКУ право власності – це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Зміст права власності складає так звана “тріада” власності, визначена ще в Стародавньому Римі: право володіння, право користування, право розпорядження. Тільки наявність усіх трьох елементів свідчить про наявність в особи права власності на відповідну річ.

Право володіння – це правове закріплення правомочності суб’єктів по фактичному утриманню речі в сфері свого господарювання. Володіння може бути законним та незаконним. В свою чергу, незаконне володіння поділяється на добросовісне та недобросовісне. Добросовісним незаконним володінням є володіння без законних підстав, але якщо володілець не знає та неповинен знати про незаконність свого володіння. Недобросовісним незаконним володінням є випадок, коли суб’єкт знає чи повинен знати про незаконність свого заволодіння, але продовжує утримувати річ.

Право користування - право суб’єкта експлуатації відповідного майна для задоволення своїх чи чужих потреб. Користування майном може бути законним (наприклад, за договором) та незаконним.

Право розпорядження – є правом суб’єкта визначати юридичну чи фактичну долю майна. (Наприклад, продати, здати в оренду, знищити)

Отже, об’єктивне право власності – це сукупність правових норм, які закріплюють можливу правомочність особи по володінню, користуванню, розпорядженню річчю чи майном.

Власність зобов’язує: власник не може використовувати своє право власності на шкоду іншим особам.

Право власності є непорушним – ніхто не може бути безпідставно позбавлений власності.