Класифікація зварних конструкцій

При проектуванні зварних конструкцій пропонується їх класифікувати в залежності від методу (моделі) розрахунку напружено-деформованого стану з урахуванням співвідношення розмірів тіла наступним чином.

1. Одномірні тіла - конструкції, розмір яких в напрямку однієї координати

перебільшує не менше, ніж у 5... 10 разів два інших.

До них належать:

- конструкції балочного типу (працюють на поперечний згин), наприк­лад, балки перекриття будівель, балки мостів, підкранові балки, рами;

- конструкції стержневого типу (працюють на осьове навантаження, поздовжній згин - стійкість), наприклад, стояки, ферми, вежі;

2. Двомірні тіла-конструкції, розмір яких в напрямку однієї координати відносно двох інших такий, що напруженнями по цій координаті (як правило по товщині) можливо знехтувати.

До них відносяться:

- тонколистові конструкції мембранного типу (працюють тільки на двоосне розтяжіння, згин відсутній), наприклад, розтягнуті поверхні покриття габаритних споруд;

- тонколистові конструкції типу пластини (працюють на згин, стійкість), наприклад, різного призначення плоскі стінки, палубні настили;

- тонколистові конструкції типу оболонки (працюють на внутрішнє чи зовнішнє навантаження поверхневими силами, на стійкість), наприк­лад, резервуари, трубопроводи великого діаметру;

3. Тримірні тіла-конструкції, співвідношення розмірів яких таке, що нап­руженнями в будь-якому напрямку (в тому числі і по товщині) знехтувати неможливо. До них відносяться:

- товстолистові конструкції типу плити (працюють на згин), наприклад, опорні плити балок, стояків;

- товстолистові конструкції типу товстостінних циліндрів (працюють на внутрішнє чи зовнішнє навантаження поверхневими силами), наприк­лад, корпуси котлів високого тиску.

Отже, проектування будь-якої зварної конструкції починається зі скла­дання так званої розрахункової схеми відповідно до наведеної класифікації.

Складання розрахункової схеми полягає в аналізі реального на­вантаження і його подання у вигляді загальноприйнятої вже існуючої розрахункової схеми для відповідного тіла. Наприклад, балка прольотом L = 20 метрів завантажена посередині прольоту вантажем довжиною 1 = 2 метри (рис.

Таке реальне навантаження може бути представлено наступними існуючими для балок розрахунковими схемами: перша (рис. 0. б) - балка завантажена на довжині 2 метри розподіленими силами q, друга (рис в) – враховуючи малість відношення l/ L,балка завантажена зосередженою силою Р = ql. Остаточний вибір розрахункової схеми проводять у залежності від вимог до точності очікуваного результату.