Матриця PEST-аналізу

P	Політика	E	Економіка
1. Вплив виборів Президента, Верховної Ради тощо. 2. Зміни в законодавстві (які саме) 3. Державне регулювання в галузі… (назва напрямку). 4. ……………………… n..................................... n+1 Cценарій № 1 — «Політика» n+2 Сценарій № 2 — «Політика»	1. Загальні тенденції в економіці: підйом? спад? 2. Рівень інфляції. 3. Співвідношення грн/$ (або до ін­шої валюти, наприклад євро) 4. Витрати на енергоносії……… n………………………………… n+1 Cценарій № 1 — «Економіка» n+2 Сценарій № 2 — «Економіка»
S	Cоціум	T	Технологія
1. Зміни в базових цінностях. 2. Зміни у стилі життя. 3. Демографічні зміни. 4. Зміни у структурі доходів. 5. Ставлення до освіти (бізнесу)…… ………………………………… n…. n+1 Сценарій № 1 — «Соціум» n+2 Сценарій № 2 — «Соціум»	1.Державна технологічна політика. 2.Тенденції в НДПКР. 3.Нові патенти. 4.Швидкість змін у технології (пев­ної галузі). 5.Нові продукти……………… ………………………………… n......................................... n+1 Сценарій № 1 — «Технологія» n+2 Сценарій № 2 — «Технологія»

Більш глибоко загальний стан зовнішнього середовища можна визначити за допомогою розглянутих далі груп факторів:

1. Стан економіки та ринків визначають економічні фактори:

· характер економіки та економічних процесів (зокрема, інфляція або дефляція);

· система оподаткування та якість «економічного законодавства» (зокрема, можливості вивезення прибутків);

· масштаби економічної підтримки окремих галузей (підприємств);

· загальна кон’юнктура національного ринку;

· розміри та темпи зростання чи зменшення ринку (узагалі);

· розміри та темпи зростання окремих сегментів ринку відповідно до інтересів фірми;

· стан фондового ринку;

· інвестиційні процеси;

· ставки банківського процента;

· політика й переважна система ціноутворення та рівень централізовано регульованих цін;

· законодавство щодо володіння (користування) землею, вартість землі тощо.

2. Діяльність уряду — політико-інституційні фактори:

· стабільність уряду;

· державна політика приватизації/націоналізації;

· державний контроль і регулювання діяльності підприємств (узагалі);

· рівень протекціонізму (узагалі);

· зростання/зменшення ролі уряду як замовника;

· міждержавні угоди з іншими країнами;

· рішення уряду щодо підтримки окремих галузей підприємств (пріоритети);

· вимоги забезпечення рівня зайнятості, регулювання ринку праці;

· державна політика щодо забезпечення ресурсами окремих галузей і підприємств;

· рівень корупції державних структур;

· рівень економічної свободи держави (згідно з міжнародними оцінками).

3. Структурні тенденції:

· структура галузей національної економіки;

· процес формування нових галузей та рівень їх конкурентоспроможності;

· темпи згортання діяльності «застарілих» галузей;

· вплив міжнародного поділу праці на діяльність окремих галузей і підприємств (зокрема, вплив антидемпінгового та антимонопольного законодавства);

· зміни оптимальних розмірів підприємств (зокрема, під впливом НТП).

4. Науково-технічні тенденції:

· «технологічні прориви» (де саме — галузь, напрямок дослід­жень тощо);

· скорочення або продовження «життєвого циклу» технологій (за окремими галузями);

· питома вага наукомістких виробництв і продукції;

· вимоги до науково-технічного рівня виробництва, що забезпечує конкурентоспроможність;

· вимоги до кваліфікації кадрів високотехнологічних виробництв;

· вимоги до науково-технічного рівня конкурентоспроможної продукції.

5. Природно-екологічна складова:

· природно-кліматичні умови;

· територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів;

· розміщення великих промислових і сільськогосподарських центрів;

· законодавство з екологічних питань (можливість змін і обмеження, що ними зумовлені);

· стан екологічного середовища та його вплив на виробництво.

6. Тенденції ресурсного забезпечення:

· структура і наявність «національних» ресурсів;

· структура імпорту/експорту сировини та матеріалів;

· рівень дефіцитності ресурсів, що їх споживають підприємства;

· доступність ресурсів (ціни та витрати на перевезення).

7. Демографічні тенденції:

· кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах та в їхніх доходах);

· наявна та потенційна кількість робочої сили;

· кваліфікаційні характеристики (якість) робочої сили;

8. Соціально-культурна складова:

· сприйняття (недовіра) приватного бізнесу;

· переважний характер відносин «підприємство — громадські організації»;

· «економічний націоналізм», ставлення до іноземців;

· профспілкова активність і вплив профспілок на формування громадської думки.

9. Несподіванки стратегічного характеру і можливі «горизон­ти» стратегічного планування (основний перелік та часові оцінки). Перелік цих «несподіванок» є специфічною особливістю, об’єк­тивно притаманною середовищу певної країни, а водночас він залежить від ступеня обізнаності та кваліфікації особи, яка виконує стратегічний аналіз. «Горизонти» стратегічного планування визначаються також на основі урахування об’єктивних та суб’єк­тивних факторів (див. частину ІV).

10. Міжнародне середовище (за окремими країнами):

· структура господарства країни;

· характер розподілу доходів;

· середній рівень заробітної платні;

· вартість транспортних послуг;

· інфляція та ставки банківського процента;

· обмінний курс валюти відносно країни-партнера;

· рівень ВНП;

· рівень податків.

Існують також інші фактори, які не мають суто економічної природи, але їх усе одно варто враховувати:

· кількість і густота населення;

· географічне розташування та розвиненість комунікацій;

· професійний рівень та рівень грамотності населення;

· якість і кількість природних ресурсів;

· переважний рівень технології (за галузями);

· особливості конкурентної боротьби;

· національні особливості ведення бізнесу.

Будуючи систему факторів для аналізу зовнішнього середовища потрібно враховувати таке: взаємозв’язок факторів, що характеризуються силою, з якою зміна одного фактора впливає на інші фактори зовнішнього середовища; складність системи факторів, що впливають на організацію, зумовлена кількістю, різноманітністю зв’язків і наслідків впливу; динамічність і рухомість, тобто відносну швидкість і різні темпи змін факторів середовища; невизначеність інформації про середовище та невпевненість у її точності.

Кожне підприємство має з’ясувати для себе, які саме із зовнішніх факторів найістотніше впливають на його діяльність, і ретельно досліджувати їх. Для аналізу середовища застосовуються, наприклад, табл. 3.2—3.4.

Таблиця 3.2

Аналіз впливу факторів зовнішнього середовища підприємства (середовища непрямого впливу) [9]

Група факторів	Стан фактора	Тенденції змін	Характер впливу на конкретне підприємство («+» — позитивний; «–» — негативний)
1. Економічні фактори: 1.1. Рівень інфляції ………………...	Значний — близько 0,5 % на місяць	Можливе зменшення до 0,1—0,3 % на місяць	«–» Знецінювання грошових ресурсів; «+» знецінювання довгостроко­вих кредитів і виплат за ними; «+» можливість гри на різниці курсів валют
1.5. Скорочення реальних доходів населення і т. ін.	10 % за останній рік	Тенденції суперечливі	«–» Скорочення купівельної спроможності; «–» потенційне скорочення ви­робництва; «+» потенційна можливість ін­ших методів мотивації унаслідок зростання безробіття
3. Техніко-тех­нологічні фактори: 3.1. Виникнення нової технології виробництва в галузі протягом двох років і т. ін.	Зниження конкурентоспромож­ності наявних технологій	Зростання вироб­ничої ефективнос­ті на 10—25 %, підвищення якості продукції	«–» Необхідність списання (ути­лізації) застарілих потужностей; «–» необхідність пошуку додат­кових джерел інвестицій; «–» тимчасове скорочення обсягів виробництва (залежно від організаційно-економічних умов — протягом різних відтинків часу); «–» можливість утратити клієн­туру; «+» можливість поліпшити результуючі характеристики діяль­ності підприємства; «+» можливість освоїти вироб­ництво нової продукції; «+» можливість вийти на нові ринки і т. ін.

Таблиця 3.3

Показники і шкали для поточної та прогнозної
оцінок стану зовнішнього мікросередовища

Показник	Оцінка
поточна	прогнозна
якісна	кількісна	якісна	кількісна
Державне регулювання виробництва	Відсутнє	0,7	Ослабне	0,8
Помірне	0,5	Залишиться незмінним	0,5
Жорстке	0,3	Стане більш жорстким	0,2
Державне регулювання конкуренції і т. ін.	Відсутнє	0,7	Ослабне	0,8
Помірне	0,5	Залишиться незмінним	0,5
Жорстке	0,3	Стане більш жорстким	0,2

Таблиця 3.4

Загрози та можливості зовнішнього
середовища І можливі «відповіді» підприємства

Фактор середовища	Вплив фактора («+» — можливості «–» — загрози)	Можлива реакція підприємства
Рівень інфляції 5 % на місяць з можливос­тями стабілізації	Знецінення грошових ресурсів («–»);	Індексація платежів у договорах у разі їх продовження;
Можливість гри на курсах валют («+»)	Розробка стратегії поведінки на валютній біржі
Виникнення нової тех­нології виробництва («технологічний прорив») і т. ін.	Моральне застарівання діючих технологій («–»)	Пошук джерел інвестування для впровадження нової тех­нології. Створення спільного підприємства

Іноді доцільно використовувати кількісні оцінки впливу окремих складових середовища на діяльність підприємств конкретної країни.

Проте недостатньо лише визначити вплив середовища на організацію чи підприємство, важливо сформувати певні «відповіді» на цей вплив.

Кожну складову зовнішнього середовища можна аналізувати різними способами, наприклад, будувати сценарії та економіко-математичні моделі для виявлення взаємовпливу факторів, тощо. Найпоширенішою є таблична форма, що використовується для концентрації інформації, дібраної з періодичних видань, отриманої в ході співбесід, конференцій, із письмових довідок експертів тощо.

Аналіз проміжного середовища (безпосереднього оточення організації або середовища завдань) — це аналіз галузі. У свою чергу, аналіз галузі — це передусім аналіз пропозиції. Він ґрунтується на аналізі кількіс­них і якісних факторів виробництва. Варто акцентувати увагу на ролі конкуренції та конкурентів у фор­муванні пропозиції: ці явища найістотніше впливають на обсяги пропозиції, якість товарів, ціни та витрати на виробництво тощо. Найбільш поширеною й відомою є модель «галузевої конкуренції» М. Портера, де проміж­не середовище ототожнюється з галуззю (галузями), в якій функціонує певне підприємство. До складу моделі входять групи чинників, що характеризують споживачів, постачальників, наявних та потенційних конкурентів, товари — замінники, бар’єри на «вході у галузь» та «виході з галузі». Крім того, доцільно враховувати вплив організацій-регуляторів та організацій-партнерів. Результати аналізу складових моделі галузевої конкуренції М. Портера дають змогу формувати попередні варіанти рішень щодо реакцій підприємства на вплив з боку «середовища завдань».

Аналіз внутрішнього середовища підприємства має здійснюватися з урахуванням тенденцій, що склалися в зовнішньому середовищі прямого та непрямого впливу. Використовуючи системний підхід до аналізу внутрішнього середовища організації, доцільно тлумачити його як виробничий потенціал. Виробничий потен­ціал — це наявні засоби, запаси та джерела, що мо-жуть бути використані для досягнення певної мети, розв’язання певного завдання, а також можливості окремої особи, суспільства та держави в певній галузі Виробничий потенціал підприємства являє собою систему взаємозв’язаних елементів, які виконують різні функції у процесі забезпечення випуску продукції та досягнення інших цілей розвитку підприємства. Він має всі ті властивості, що характерні для будь-якої системи: цілеспрямованість; складність; самовідтворюваність; відкритість, зв’язок із середовищем; цілісність, ступінь замкненості; взаємозв’язок, взаємодію елементів виробничого потенціалу; взаємозамінність, альтернативність елементів; кількісну вимірюваність, масштаб; історичні умови формування та функ­ціонування; соціально-економічні наслідки використан­ня; інноваційну сприйнятливість; гнучкість; усталеність/ динамічність, рухомість; фізичне та моральне старіння.

Сформовано три основні підходи до визначення виробничого потенціалу: ресурсний (або обліково-звіт­ний), структурний (функціональний) та цільовий (проблемно-орієнтований).

Ресурсний підхід, зорієнтований на визначення виробничого потенціалу як сукупності виробничих ресурсів, визначає його розмір як суму фізичних і вартісних оцінок окремих його складових.

Для оцінювання виробничого потенціалу згідно з ресурсним підходом використовуються звичні обліково-звітні документи, на основі яких розраховуються відповідні показники. Цим забезпечується доступність інформації та відкриваються можливості широкого застосування відомих методик і методів дослідження зазначеного потенціалу, зокрема щодо внутрішніх показників. Приклад такого дослідження наведено в табл. 3.9.

Таблиця 3.9