Індексація тварин та оцінка генетичного прогресу в популяції

Вдосконалення племінних та продуктивних властивостей популяцій тварин досягається за рахунок максимального використання для отримання нового покоління тварин кращих батьків за племінною цінністю, яка визначається величиною ознак продуктивності самої особі чи її батьків відносно середніх показників стада чи породи. Відбір тварин здійснюється у чотири етапи: за походженням (для ремонтного молодняку), власної продуктивності (для первісток на контрольних подвір’ях та бугаїв на елеверах), за якістю потомків (для бугаїв-плідників) та за комплексом джерел інформації (для відбору батьків корів, матерів та батьків нового покоління бугаїв). Розрахунок індексів племінної цінності тварин на кожному етапі має свої відмінності.

Постановка задачі може бути сформульована так: розрахувати племінну цінність тварини в залежності від її значення в селекційному процесі (ремонтний молодняк, тварина, що продуцирує: бугай-плідник, що оцінюється за якістю потомства, матері і батьки нового покоління бугаїв.

В основу розрахунків покладемо розвиток будь-якої однієї головної ознаки продуктивності, наприклад, надою.

Побудова економіко-математичної моделі. Для побудови моделі введемо позначення:

- індекс племінної цінності потомка за походженням;

- індекс племінної цінності корови за власною продуктивністю в стаді чи породі;

- індекс племінної цінності бугая-плідника за потомством;

- індекс племінної цінності тварини за комплексом джерел інформації;

- спадковість ознаки за першу лактацію;

- спадковість ознаки за m лактацій;

- між стадні генетичні розбіжності в популяції за продуктивною ознакою;

b - коефіцієнт регресії племінної цінності бугая на фенотип його дочок;

- число дочок;

– число ровесниць;

– число ефективних дочок;

– кількість лактацій;

– коефіцієнт повторності ознаки;

, , – вагові коефіцієнти джерел інформації матері, напівсестер по батькові та самої тварини;

, - величина продуктивної ознаки відповідно матері, дочок (напівсестер), батька та ровесниць (ровесників) тварини;

- продуктивність відповідно ровесниць матері, ровесниць дочок (напівсестер), батька та ровесниць (ровесників) тварини;

- середня продуктивність корів-ровесниць за m лактацій в активній частині породи.

У відповідності з прийнятими позначеннями модель оцінки племінної цінності тварин за власною продуктивністю в межах стада буде мати такий вигляд:

при цьому виражає регресію племінної цінності тварини на його фенотип і розраховується за формулою:

для оцінки племінної цінності тварин по відношенню до породи в попередню формулу вводиться поправка на між стадні розбіжності:

= ()+ ();

Між стадні генетичні розбіжності () для надою дорівнюють 0,1.

Модель оцінки племінної цінності тварин на базі оцінки фенотипу їх потомків в більшості аналогічна попередній:

де

Індекс племінної цінності тварин за походженням можна визначити за формулою:

оскільки потомок отримує від кожного з батьків половину хромосомного набору.

При заміні та на раніш приведені формули можна отримати:

при оцінці в межах стада

Та оцінюючи породи по відношенню до породи

Індекс племінної цінності матері бугая за комплексом джерел інформації, до якого входять показники продуктивності матері, напівсестер по батькові та самої тварини, розраховують так:

Вагові коефіцієнти обчислюють за формулами:

де h²_mМ – спадковість ознаки за m лактацій матері;

h²_mK – спадковість ознаки за m лактацій самої корови.

Точність обчислювань індексів племінної цінності визначають за такими формулами:

при оцінці за власною продуктивністю

;

за потомством

;

за походженням

за комплексом джерел інформації

Вихідна інформація та порядок ії підготовки. Для розв’язання задачі на ЕОМ попередньо збирають інформацію по кожній тварині стада, що досліджується, вводять її в пам’ять машини та обробляють за допомогою машинних програм. Крім того, в пам’ять машини вводиться інформація о середніх показниках за різні лактації ровесниць активної частини породи. При використанні для розрахунків настільних ЕОМ спочатку готують інформацію о середніх даних, груп тварин, які вивчаються.

Розв’язування задачі та аналіз результатів розглянемо на конкретних прикладах:

Оцінка за власною продуктивністю. Корова Русалка 286 лактувала в стаді та мала за 1, 2 та 3 - ю лактації надої відповідно 3650, 4264 та 4242 кг, її ровесниці в стаді – 3520, 4110 та 4462 кг, а в племінних стадах, де здійснювалась робота з породою, надої складали ці роки 3200, 3665 та 4010 кг. Спадковість надою за 1-у лактацію в популяції складає 0,2, а між стадні генетичні розбіжності дорівнюють 0,1, повторність надою (t) + 0,4.

Визначимо різницю між Р3 та Р3 _по стаду та Р3 _ та по породі (табл.). Точність оцінки індексу племінної цінності при цьому буде

Таблиця 1. Розрахунок вихідних даних по корові

Рік лактації	Лактація					-
				+130		+320
				+155		+445
				-220		+452
Ітого:				+66		+1217

Згідно формулі, племінна цінність Русалки 286

Тобто її генетична перевага в стаді дорівнює лише 22 кг, а в цілому по породі +143,7.