Послідовність і способи виконання рятувальних та інших невідкладних робіт

Рятувальні роботи включають такі дії:

– розвідування маршрутів висування формувань в ОУ;

– локалізацію і гасіння пожеж;

– розшукування і рятування людей з-під завалів, зруйнованих будівель;

– подавання повітря в завалені захисні споруди;

– розкриття завалених захисних споруд і рятування людей, які в них перебувають; – надання першої медичної допомоги потерпілим і евакуація їх в медичні установи; – виведення населення із небезпечних районів в безпечні місця;

– санітарну обробку людей і знезаражування їх одягу, техніки, будівель, території, провізії та ін.

Невідкладні роботи виконуються з метою забезпечення рятування людей і включають такі заходи:

– створення проїздів (проходів) у завалах і на зараженій території;

– локалізацію і ліквідацію аварій на комунально-енергетичних і технологічних мережах;

– відновлення порушених ліній зв’язку,

– укріплення або руйнування нестійких конструкцій, які загрожують проведенню рятувальних робіт;

– знешкодження і знищення знайдених боєприпасів та інших вибухонебезпечних предметів.

Умови успішного проведення РНР. Успіх проведення РНР визначають за кількістю врятованих людей, збережених матеріальних цінностей. Він обумовлений такими факторами:

1. Завчасною підготовкою сил і засобів для проведення РНР.

2. Завчасним плануванням і своєчасним створенням угруповування сил і засобів для
проведення РНР (розміщення їх на місцевості відповідно до задуму керівника, що забезпечує
послідовне та ефективне їх використання).

3. Своєчасною організацією і безперервним веденням розвідки району НС.

4. Швидким висуванням формувань в ОУ, швидким і рішучим рятуванням людей, що має
забезпечити:

– подавання повітря в завалені захисні споруди у перші 3–4 год після аварії; – надання першої медичної допомоги ураженим у перші 12–14 год; – завершення основних рятувальних робіт за першу добу.

5. Безперервним веденням рятувальних робіт до їх повного завершення на всій території
осередку ураження, що забезпечується позмінною роботою. Мінімальна тривалість роботи
зміни становить 2–4 год, максимальна тривалість – 10–12 год.

6. Оперативним, безперервним і надійним управлінням діями формувань ЦЗ.

7. Високою професійною і морально-психологічною підготовкою особового складу
формувань.

8. Всебічним забезпеченням дій формувань (протирадіаційний і протихімічний захист,
матеріальне, технічне, медичне забезпечення).

9. Суворим дотриманням заходів безпеки.

Локалізацію і гасіння пожеж проводять протипожежні формування за сприяння рятувальних та інших формувань. Щоб не допустити злиття окремих осередків пожеж у суцільні, вживають заходів з локалізації пожеж. Для цього водночас із гасінням пожеж роблять відсічні протипожежні смуги. На шляху руху пожежі розбирають або розламують займисті конструкції будинків, а також повністю прибирають з відсічної смуги легкозаймисті матеріали та рослинність.

Розшукування і рятування людей з під завалів, зруйнованих будівль

Рятування постраждалих з-під завалів слід починати з огляду завалів, вибору підходів до них і визначення способів і засобів дій.

Для рятування постраждалих, які перебувають у верхніх частинах завалу, обережно розбирають завал згори.

Для рятування людей під завалами всередині будинку краще за все влаштувати вузькі проходи в самому завалі біля однієї з бокових стін. Влаштовуючи проходи, слід використати порожнини і щілини, що утворилися між зруйнованими елементами будівлі. По всій довжині проходи зміцнюють стійками й підпірками.

Рятування людей із завалених сховищ проводять у такій послідовності: відшукування сховищ серед руїн, установлення зв’язку з людьми, що укриваються, подавання повітря в завалене сховище (якщо це необхідно), подавання повітря в завалені захісні споруди, розкриття заваленого сховища, надання першої медичної допомоги постраждалим і евакуація їх до медпункту.

Відшукати сховище серед руїн можна за планами розміщення сховищ об’єкта за місцевими ознаками (орієнтирами). Для встановлення зв’язку з людьми, які перебувають у сховищі, можна використати радіозв’язок. Якщо це неможливо, то спілкування з людьми здійснюється через повітрозабірні отвори, люки і перестукуванням через стояки водопостачання або опалення.

Якщо порушено систему фільтровентиляції, для подавання повітря в сховище розчищають повітрозабірні канали, а якщо це неможливо, бурять отвір у мурі або перекритті і подають повітря за допомогою переносного вентилятора або компресора.

Для того, щоб розчисти сховище, потрібно розчистити основний, запасний або аварійний вихід чи влаштувати отвір у перекритті чи мурі, використовуючи засоби механізації: бульдозер, ескалатор, кран, вибійні та свердлувальні молотки.

Надання першої медичної допомоги постраждалим безпосередньо на місці надає

особовий склад медичних формувань (санітарних дружин). Вони також евакуюють постраждалих до пунктів завантаження на автотранспорт для доправлення до медичної установи.

Заходи безпеки під час проведенні рятувальних робіт. Перед початком робіт потрібно обдивитись місце руйнування, встановити найбільш небезпечні місця. Підходити до пошкоджених будинків і споруд слід із найбезпечнішого боку, небезпечні місця огородити.

Спускаючись у підземні споруди, потрібно користуватися індивідуальними засобами захисту, а також обв’язуватися мотузкою, яку має тримати людина, що залишилась на поверхні.

У загазованих місцях для освітлення слід застосувати вибухобезпечні ліхтарі. Роботи проводити інструментом, що не створює іскри.

Ремонт електричних ліній слід проводити в гумових чоботах і рукавицях після їх знеструмлення і заземлення.