Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты  
 

Володіння культурою мовлення – важлива умова професійного успіху та фахового зростання



Висока культура мовлення фахівцяце досконале володіння літературною професійною мовою; дотримання норм літературної мови; точність, ясність, чистота, багатство і доречність мовлення, а також дотримання правил мовленнєвого етикету у професійній діяльності.

Процес формування професійної культури мовлення складається з таких основних компонентів
1) засвоєння професійної лексики і термінології свого фаху;  
2) досконале володіння сучасною українською літературною мовою;  
3) прищеплення студентам навичок роботи зі словниками, довідниками;
4) формування вмінь сприймання, відтворювання і створення фахових текстів різних видів і стилів;
5) моделювання мовленнєвих ситуацій, які виникатимуть у майбутній професійній діяльності;
6) знання етикетних мовних формул і вміння ними користуватися у професійному спілкуванні;
7) вміння знаходити, вибирати, сприймати, аналізувати та використовувати інформацію профільного спілкування;
8) володіння основами риторичних знань і вмінь;
9) боротьба з мовленнєвою неохайністю в спілкуванні, уникнення типових порушень літературної мови в мовленнєвих стереотипах фахової галузі;
10) уміння оцінювати комунікативну ситуацію швидко і на високому професійному рівні приймати рішення та планувати комунікативні дії.
Причини недостатнього рівня культури мовлення
1) вживання елементів побутово-розмовного мовлення, суржику;
2) вживання сленгів: «кинути», «замочити», «навалом», «повний привіт», «таким макаром», «вішати локшину на вуха»;
3) поширене вживання ненормативної лексики на радіо і телебаченні;
4) прогресуюче зниження якості друкованої продукції.
5) обмеження можливостей здійснення централізованого контролю за дотриманням літературної норми (розпалася єдина видавнича мережа, з'явилася величезна кількість комерційних видавництв, що не приділяють належної уваги рівневі редакторської підготовки тексту, заповнюють книжковий ринок літературою сумнівної художньої вартості);
6) ступінь освіченості населення (найчастіше наявність вищої освіти є лише формальним показником і не гарантує володіння нормою літературної мови);
7) виховання в неблагонадійній родині (у процесі формування особистості родина відіграє провідну роль. Тут дитина здобуває уміння і навички спілкування і людського взаєморозуміння, тут закладаються моральні основи і відбувається професійне самовизначення Дитина копіює і відображає особливості життя оточуючих дорослих людей. Таким чином, несприятливе середовище, де відсутня система життєвих цінностей, оточує дитину і стає зрозумілим, що вона вбирає в себе усі його недоліки);
8) лояльне ставлення до вживання ненормативних лексичних одиниць у мовній поведінці підлітків у спілкуванні однолітками (часто саме в такий спосіб підлітки намагаються привернути до себе увагу, здаватися дорослішими, демонструвати силу і перевагу над іншими);
Шляхи підвищення особистої культури мовлення різноманітні:
1) виробити стійкі навички мовленнєвого самоконтролю і самоаналізу;
2) не говорити квапливо - без пауз, "ковтаючи" слова;
3) частіше "заглядати у словник" (М.Рильський), правопи спосібники зі стилістики тощо, вивчати мовлення майстрів слова;
4) читати вголос (особливо прозорі тексти), із дотримання усіх аспектів нормативності;
5) заучувати напам'ять художні твори, причому не тільки віршовані;
6) оволодівати жанрами, видами писемного мовлення, зокрема ділового мовлення;
7) привчити себе до систематичного записувласних думок та спостережень, щоденних записів, сімейних хроніки тощо;
8) виробити звичку читанняз "олівцем у руках" – жоден цікавий і вартісний вираз не повинен бути втрачений для вас;
9) удосконалювати фахове мовлення, читати фахову літературу.

Культура професійного спілкування – один із найважливіших складників професійної культури фахівця, який забезпечує його конкурентоспроможність на сучасному та майбутньому ринку праці, дозволяє вирішувати виробничі проблеми, спираючись на уміння спілкуватись і співпрацювати з різними людьми.

4. Культура мовлення під час дискусії

Дискусія –це публічний діалог, у процесія кого зі штовхуються різні, протилежні точки зору. Метою дискусіїє з'ясування і зіставлення позицій, пошук правильного рішення. Дискусія - один з видів суперечки.

Форми організації дискусії  


"Дерево рішень" - застосовується при аналізі ситуацій і допомагає досягнути повного розуміння причин, які призвели до прийняття того чи іншого важливого рішення в минулому.  
Дискусія “Мозковий штурм”–це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішення, який здійснюються шляхом вільного висловлювання думки всіх. .учасників.  
Дебати. Мета дебатів – переконати інших у тому, що його підхід до рішення, проблеми правильний.  
Дискусія в стилітелевізійного ток-шоу - форма дискусії сполучає в собі переваги лекції і дискусії в групі. Група з 3-5 чоловік веде дискусію на зарання обрану тему в присутностіаудиторії.  


Культура мовлення під час ведення дискусій Важливе місце після логіки та організації дискусії має культура мовлення. Адже не так вже й багато людей уході суперечки вміють дотримуватися елементарної культури мовлення. Це впершу чергу стосується використання необразливих, дипломатичних формулювань і т.п., це стосується вмінню висловлювати лаконічно свою думку, не припускатися двох значного трактування своїх висловлювань і позицій.





Дата публикования: 2014-11-26; Прочитано: 2695 | Нарушение авторского права страницы



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2020 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.002 с)...