ГЛОСАРІЙ 1 страница

ü Абандон — відмова страхувальника судна або вантажу від усіх прав власності на застрахований об'єкт на користь страховика за умови отримання від останнього всього належного стра­хового відшкодування. Застосовується в разі пропадання безвісти об'єк­та страхування або економічної недоцільності усунення пошкоджень.

ü Аварійний комісар – особа, яка обов’язково бере участь у розслідуванні страхового випадку, займається визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до якої встановлюються актами чинного законодавства України. За результатами проведення роботи. А. к. складає аварійний сертифікат у формі, що визначається страховиком. Якщо А. к. доручено розглядання претензій страхувальника, то він називається соттлінг-агентом.

ü Аварійний комісар — фахівець, який за до­рученням страховика (іноді із залученням експерта — сюрвсйєра) ви­значає причину, характер і розмір збитків і видає аварійний сертифікат. На нього може покладатись участь у проведенні превентивних заходів, а також ліквідації наслідків страхового випадку. Іноді страховик може доручати А.к. розгляд претензій страхувальника.

ü Аварійний сертифікат — документ, що вида­ється страхувальникові аварійним комісаром, агентом або іншим упов­новаженим представником страховика на підставі наслідків огляду пошкодженого майна. В А. с. фіксуються можливі причини, характер і розмір збитку, зумовленого страховим випадком. А. с. є для страху­вальника підставою для висунення претензії страховикові. Проте А. с. не може розглядатись як безумовний доказ відповідальності страховика.

ü Аварійний сертифікат — документ, що потверджує розмір, причини і характер збитку в застрахованому майні.

ü Аварійні комісари — особи, які займаються визначенням причин настання страхового випадку та розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких встановлюються актами чинного законодавства України.

ü Аварія в морському страхуванні — збиток, завданий судну, вантажу й фрахту під час морсь­ких перевезень. Такі А. поділяються на загальні і часткові. Збитки, за­вдані загальною аварією, поділяються між судном, вантажем і фрах­том. При частковій аварії збитки відносяться на того, хто відпові­дальний за її виникнення, або на потерпілого.

ü Аверсія ризику — негативне ставлення до ризи­ку, що доходить до невизнання його значення і ролі, а також виявля­ється як протидія ризиковій діяльності.

ü Авіаційне страхування — страхування ризиків, пов'язаних із використанням авіаційної та космічної техніки. Іноді страхування космічних ризиків виділяється в окремий вид. До А. с. входить: страхування літаків, вертольотів та іншої авіаційної тех­ніки від пошкодження й знищення: страхування відповідальності пе­ред пасажирами і третіми особами за шкоду, заподіяну їх здоров'ю та майну; відповідальність власників повітряних суден як роботодавців; страхування деяких інших ризиків.

ü АГЕНТ СТРАХОВИЙ (agent) — фізична або юридична особа, яка діє від імені страховика і в межах наданих ним повноважень.

ü АДЕНДУМ (addendum) — документ, є додатком до страхового до­говору. В А. зазначаються зміни в умовах страхування.

ü Аквізитор – 1) страховий працівник, який займається укладанням нових і відновленням тих, що достроково припинили свою дію, договорів добровільного страхування; 2) агент транспортної організації, що займається залученням до страхування нових вантажів і вантажовідправників, 3)співробітник (агент) страхової компанії, в обов’язки якого входить залучення нових клієнтів й укладення нових або поновлення діючих договорів страхування (здебільшого з фізичними особами).

ü Аквізиція – 1) процес реалізації страхової послуги, розповсюдження страхових полісів; 2) збутова діяльність страховика.

ü Аквізиція — діяльність страховика чи страхового посередника щодо залучення клієнтів і укладення нових договорів страхування.

ü Аквізиція – укладання нових договорів страхування. Вважається, що аквізиційна діяльність нормальна, коли кількість нових договорів страхування перевищує число договорів, за якими за­кінчився термін дії.

ü АКТ ПРО НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК (accident report form) — доку­мент, що складається адміністрацією і комітетом професійної спілки підприємства чи установи, якщо з їхнім працівником стався нещасний випадок, пов'язаний з виконанням службових обов'язків. У випадках із пасажиром відповідний документ складається на транспорті. У разі, якщо потерпілий застрахований від нещасних випадків, акт надсила­ється до страхової організації з метою оформлення страхових виплат.

ü Акт страховий — письмовий документ, що засвідчує подію або випадок, які відбулися. У практиці страхування є офіційним документом про причину, дату, місце пошкодження або втрати майна, розмір нанесеного збитку.

ü Активи матеріальні – майно фізичної чи юридичної особи у вигляді капітальних (нерухомість, устаткування тощо) та фінансових (кредити, цінні папери) засобів.

ü Активи нематеріальні – активи у вигляді прав користування земельними ділянками, природними ресурсами, патенти, ноу-хау, програмні продукти, монопольні права та привілеї.

ü АКТИВИ СТРАХОВИКА (insurer's assets) — кошти страховика, що інвестовані в цінні папери, придбану нерухомість, інші матеріальні цінності, розміщені на рахунках у банках. Джерелами цих коштів є статутний фонд, страхові резерви та інші пасиви. Від величини й струк­тури А. с. залежить платоспроможність страховика.

ü Актуарій –— офіційно уповноважена особа, фахівець, яка з допомогою методів математичної статистики розраховує страхові тарифи. На А. покладається відповідальність за те, щоб страхові фон­ди були достатніми на той момент, коли компанії доведеться викону­вати свої зобов'язання за виданими полісами.

ü Актуарні розрахунки – розрахунки імовірності настання випадкових подій; в страхуванні під А. р. Передусім розуміється обґрунтування цін на страхові продукти.

ü АКЦЕПТ (acceptance) — згода однієї сторони страхових відносин (страхувальника або страховика) з пропозиціями іншої сторони про укладення договору страхування або перестрахування на умовах, що відповідають цим пропозиціям.

ü Акції – цінні папери без встановленого терміну обігу, що випускаються акціонерними товариствами. А. свідчить про частку її власника в статутному капіталі компанії та надає право на отримання частки прибутку у вигляді дивідендів.

ü АКЦІЯ (stock) — цінний папір без визначеного часу обігу, що сві­дчить про внесення паю до статутного фонду акціонерного товариства, підтверджує членство в цьому товаристві і дає його власникові право на отримання доходу в формі дивіденду, а також на участь в розподілі майна в разі ліквідації товариства. А. можуть бути простими чи приві­лейованими, іменними або на пред'явника.

ü Акціонерна страхова компанія – організація, капітал якої утворений в результаті об’єднання декількох індивідуальних капіталів шляхом випуску і продажу акцій. Прибуток А. с. к. розподіляється між акціонерами у вигляді дивіденду. На випуск і продаж акцій А. с. к. одержує дозвіл Мінфіну України. Капітал А. с. к. складається із власного і запозиченого.

ü Андеррайтер – 1) фахівець високої кваліфікації в галузі страхового бізнесу, який має владні повноваження від керівництва страхової компанії приймати на страхування запропоновані ризики, визначає тарифні ставки і конкретні умови договору страхування цих ризиків, виходячи з норм страхового права та економічної доцільності. А. може виконувати функції сюрвейєра; 2) член страхової корпорації Ллойда, який самостійно або у рамках синдикату підписує страхові поліси Ллойда; 3) будь-яка фізична або юридична особа, яка займається продажем страхових полісів клієнтам і здійснює професійний консалтинг в галузі страхування для зацікавленої сторони.

ü Андеррайтер — висококваліфікований спеціаліст у сфері страхового бізнесу, уповноважений страховою компанією виконувати необхідні процедури з розгляду пропозицій і прийняття ризиків на страхування (перестрахування). А. оцінює ризик, визначає ставки премій та інші умови страхування, оформляє страхові поліси.

ü АНДЕРРАЙТЕР (underwriter) — а) у страхуванні — висококва­ліфікована і відповідальна особа страховика, уповноважена виконати необхідні процедури по розгляду пропозицій і прийняттю ризиків на страхування (перестрахування); А. оформляє страхові поліси, оцінює ризик, визначає ставки премій та інші умови страхування; б) у банківській справі — особа, яка гарантує емітенту розміщення на ринку його облігаційної позики або пакета акцій на узгоджених умовах за спеці­альну винагороду; в) маклер в операціях з цінними паперами.

ü Ануїтет – договір страхування пенсій або ренти, за яким страхувальникові виплачується визначена річна сума доходу протягом життя на умовах попередньої сплати одноразової страхової премії.

ü Асистанс – перелік послуг (у рамках договору страхування), які надаються в потрібний момент через медичне, технічне і фінансове сприяння. Широко використовується в зарубіжних країнах для забез­печення безпеки подорожуючих під час поїздок за кордон (у разі хво­роби, нещасного випадку).

ü АСОРТИМЕНТ СТРАХОВОГО РИНКУ (insurance market assort­ment) — набір видів страхових послуг, що пропонуються страхуваль­никам у даній країні, регіоні.

ü АУДИТ (audit) — незалежна перевірка бухгалтерської звітності та іншої обліково-звітної інформації про діяльність фірми з метою під­твердження їх достовірності і законності. Всі страховики зобов'язані щорічно проходити зовнішній А. Він здійснюється юридичними або фізичними особами, які мають сертифікати й ліцензії, видані Аудитор­ською палатою України.

ü АУТСАЙДЕР (outsider) — страховик або посередник (брокер, агент), який не є членом страхових об'єднань (асоціацій) і не дотриму­ється в своїй діяльності тарифних та інших угод, тобто виступає як кон­курент зазначених об'єднань.

ü Банкрутство – нездатність боржника розраховуватися за своїми зобов’язаннями у зв’язку з відсутністю коштів. Офіційно компанія оголошується банкрутом після рішення відповідного суду щодо неплатоспроможності як боржника.

ü БАРАТРІЯ (barratry) — навмисне завдання шкоди власникові суд­на або вантажу екіпажем судна.

ü БЕНЕФІЦІАР (beneficiary) — особа, на користь якої страхувальник уклав договір страхування, третя сторона — вигодонабувач за страхо­вим полісом.

ü БІЗНЕС-ПЛАН СТРАХОВИКА (business plan of the insurer) — фор­малізована програма діяльності компанії на декілька років, що міс­тить, зокрема, систему заходів, пов'язаних часом і місцем реалізації, узгоджених із стратегією і ресурсами і розрахованих на отримання максимального прибутку, зокрема за рахунок додаткових інвестицій. Основними розділами Б.-п. с. є: характеристика страхових послуг ко­мпанії, оцінка ринку збуту страхових послуг, оцінка конкурентоспро­можності компанії, план маркетингу, організаційний план, ресурси, оцінка ризику виконання плану, фінансовий план.

ü БІНДЕР (binder) — тимчасова форма угоди між страхувальником і страховиком з приводу наступного укладання страхового договору. Б. здебільшого застосовується у зарубіжній практиці в разі, коли укла­дення договору вимагає тривалого часу на опрацювання нестандарт­них умов страхування.

ü БОНУС (bonus) — знижка, що її надає страховик із суми страхової премії за оформлення договору страхування на особливо вигідних умовах. Б. визначається переважно у відсотках або промілле.

ü Бонус-малус –— система підвищень і знижок, що застосовується у страхуванні, здебільшого транспортних засобів.

ü Бордеро – перелік ризиків, прийнятих на страхування у частині, що передається цедентом на перестрахування. Бордеро надсилається цедентом перестраховику у визначені договором перестрахування терміни. Бордеро бувають попередніми і остаточними.

ü БРОКЕР ЛЛОИДА (Lloyd's broker) — страховий брокер, що заре­єстрований на страховому ринку Ллойда (Лондон).

ü Брокер страховий – юридична або фізична особа, що має дозвіл на здійснення посередницької діяльності на страховому ринку. До його завдань входить пошук страхової компанії (компаній), де можна було б розмістити ризик на оптимальних умовах з погляду надійності страховика і розміру страхових премій. У разі страхового випадку Б.с. надає допомогу страхувальникові в отриманні відшкодування, а також залучається до розміщення ризиків, що передаються на перестраху­вання. Оплату за послуги Б. с. здійснює страховик.

ü БРУТТО-ПРЕМІЯ ( gross premium) — загальна сума страхових внесків, визначена на підставі страхової суми і брутто-ставки (страхового тарифу).

ü БРУТТО-СТАВКА (gross rate) — сума визначеної нетто-премії і на­вантаження. Ці складові брутто-ставки мають різне призначення. Нет­то-ставка має забезпечити відшкодування витрат на покриття збитків з ризикових видів страхування і на виплати зі страхування життя. Наван­таження призначене для забезпечення фінансування витрат страховика на ведення справи і отримання планового прибутку від страхових опе­рацій.

ü ВАЛОВЕ УТРИМАННЯ (gross line) — сумарний обсяг зобов'язань, узятих страховиком на свій ризик за всіма договорами страхування.

ü ВАЛОВИЙ ЗБИТОК (gross loss) — збиток, що зумовлює потребу виплати всієї страхової суми.

ü ВАЛЮТНИЙ КУРС (currency rate) — ціна грошової одиниці однієї країни, виражена через грошову одиницю іншої країни або міжнарод­ну грошову одиницю (наприклад, екю). Має вирішальне значення для забезпечення еквівалентності в стосунках з суб'єктами інших держав. В Україні В. к. визначається Національним банком України.

ü Вантажовідправник (відправник) – фізична чи юридична особа, від імені якої вантаж передається до перевезення та яка зазначена як відправник у договорі про перевезення вантажу.

ü Вантажоодержувач (одержувач) – фізична чи юридична особа, яка має право отримати вантаж у місці призначення.

ü ВЗАЄМНЕ СТРАХУВАННЯ (mutual insurance) — форма страхо­вого захисту, за якої страхувальники, котрі мають споріднені майнові інтереси та ризики, одночасно є членами страхового товариства. В. с. — довготермінова домовленість між групою осіб (юридичних і фізичних) про відшкодування в певних частках збитків один одному в разі нас­тання страхових випадків. Зараз В. с. має значне поширення в зарубі­жних країнах, особливо в особистому страхуванні, страхуванні сільсь­когосподарських, морських ризиків. В. с. в Україні ще не набрало належного розвитку.

ü ВЗАЄМНІСТЬ (reciprocity) — умова, згідно з якою цедент перест­раховує свої договори в компаніях, які, в свою чергу, власні договори страхування передають йому на перестрахування. В. може застосовува­тися за критеріями обсягу премій або наслідків проходження договорів.

ü В ИГОДОНАБУВАЧ (beneficiary) — особа, визначена страхуваль­ником для отримання належних сум страхових виплат у разі, якщо страхувальник (застрахований) не буде здатний скористатися ними са­мостійно.

ü Вид страхування – страхування однорідних об’єктів від характерних для них небезпек.

ü Викупна сума – сума, на яку може претендувати власник полісу зі страхування життя в разі припинення дії полісу.

ü Викупна сума – частина резерву внесків на день припинення страхувальником сплати внесків, яка підлягає виплаті йому за договорами страхування життя в разі припинення дії договору. Розмір викупної суми залежить від тривалості часу, який пройшов від початку дії договору страхування і терміну, на який він був укладений. Розмір викупної суми визначається за спеціальними таблицями, складеними страховиком.

ü ВИНА СТРАХУВАЛЬНИКА (insured's fault) — суб'єктивне став­лення юридичної або фізичної особи до своєї протиправної поведінки і її можливих наслідків, що може спричинитися до завдання шкоди. Роз­різняють вину двох видів: навмисні дії і необережність. Остання, у свою чергу, поділяється на просту і грубу необережність. Наявність навмисної дії або грубої необережності може бути підставою для звільнення стра­ховика від його обов'язків з виплати страхового відшкодування.

ü ВІДКРИТИЙ КОВЕР (open cover) — форма автоматичного страху­вання вантажів на тривалий час без визначення будь-яких загальних лімітів. В. к. діє в межах генерального полісу. Самостійно юридичної сили не має.

ü ВІДНОВЛЕННЯ СТРАХУВАННЯ (renewal of insurance contract) — продовження дії договору страхування на новий термін. На практиці В. с. здійснюється укладанням нового договору або оформленням спе­ціального додатка до діючого договору. Часто страховики надають страхувальникам, які щороку й своєчасно поновлюють поліси, пільги у вигляді знижок зі страхових премій.

ü Відшкодування збитку — повна або часткова компенсація страховиком втрат вартості майна в результаті його загибелі чи пошкодження внаслідок стихійного лиха та інших подій або відновлення втраченого доходу шляхом виплати страхового відшкодування.

ü Відшкодування страхове — грошова сума, яка виплачується страховиком за умовами майнового страхування і страхування відповідальності у разі настання страхового випадку. До уваги беруться: вартість майна, знищеного страховим випадком повністю; величина збитку від часткового пошкодження майна; витрати на рятування майна і приведення його до належного стану. В. с. не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

ü ВІДШКОДУВАННЯ СТРАХОВЕ (insurance indemnity) — сума, що виплачується страховиком на компенсацію збитку, заподіяного стра­ховим випадком на об'єктах страхування майна і відповідальності. Якщо страхова сума менша від збитку, В. с. здійснюється пропорційно до відношення страхової суми до страхової вартості об'єкта. У разі подвійного страхування В. с. фактичного збитку здійснюється всіма страховиками в межах страхової вартості об'єкта страхування пропор­ційно до частки кожного в загальній страховій сумі. Умовами догово­ру страхування може передбачатись заміна виплати страхового від­шкодування компенсацією збитку в натуральній формі.

ü Галузь, підгалузь, вид страхування – ланки класифікації при класифікації за об’єктами страхування.

ü ГАРАНТІЯ СТРАХОВА (insurance guarantee) — письмове зару­чення страховика за свого клієнта щодо його кредитоспроможності. Це означає, що страхова компанія бере на себе зобов'язання в разі на­стання обумовлених подій сплатити суму неплатежу за свій рахунок.

ü Генеральний поліс – документ страхування вантажів, за яким страховик за згодою зі страхувальником зобов’язується страхувати всі вантажі, що відправляються і одержуються останнім. За Г. п. страховик несе відповідальність за всі вантажі, які підлягають страхуванню, незалежно від того, заявив про це вчасно страхувальник чи ні.

ü ГЕНЕРАЛЬНИЙ ПОЛІС (general policy) — письмова угода з фік­сованою страховою сумою, розмір якої дозволяє покрити страхуван­ням кілька відправлень вантажів за умови, що про них буде своєчасно декларовано страховику. Г. п. діє доти, доки не буде використаний (задекларований) увесь ліміт установленої страхової суми.

ü ГРРЕИТА (errath) — надпис на страховому документі, що засвідчує виправлення незначної помилки (описки), допущеної при його офор­мленні.

ü ГУДВІЛЛ (Goodwill) — комплекс заходів, спрямованих на збіль­шення прибутку компанії без відповідного збільшення активних опе­рацій, включаючи використання кращих управлінських рішень, домі­нуючу позицію на ринку страхових послуг, нові технології.

ü ГЮЖИТТЄВА СТРАХОВА РЕНТА (annuity (whole iife insurance rent)) — різновид особистого страхування, регулярний дохід, що ви­плачується застрахованій особі до кінця її життя з фонду, нагромад­женого за рахунок страхових внесків.

ü ДЕКЛАРАЦІЯ СТРАХОВА (insurance declaration) — заява страху­вальника про об'єкт страхування і характер ризику. Д. с. містить дані про склад, місцезнаходження, вартість, умови зберігання й використан­ня та іншу інформацію щодо об'єктів, котрі підлягають страхуванню.

ü ДЕПО ПРЕМІЙ (premium deposit) — частина страхової премії, що належить перестраховикові, але тимчасово утримується перестраху­вальником з метою підвищення гарантії своєчасного виконання зо­бов'язань, передбачених договором перестрахування. Д. п. підлягає по­верненню з припиненням дії договору. Д. п. застосовується переважно в договорах із зарубіжними перестраховиками. На кошти, розміщені в Д. п., перестраховикові нараховуються відсотки.

ü Депозит — а) кошти, які надаються фізични­ми чи юридичними особами в управління резидентові, визначеному фінансовою організацією згідно із законодавством України, або нере­зидентові на строк та під відсоток. Залежно від терміну зберігання Д. поділяються на три групи: до запитання, строкові та ощадні. Найпри-вабливішими є строкові Д. За зберігання грошей на вкладах банки ви­плачують відсотки. Д. є одним із основних каналів розміщення тимча­сово вільних коштів страхових резервів. До страховиків ставиться вимога, щоб грошові кошти зберігалися на рахунках не менш ніж трьох банків; б) грошові кошти, що вносяться власниками вантажів на спеціальний рахунок у банку для забезпечення сплати ними внеску за загальною аварією. Якщо вантаж застрахований на умовах, що перед­бачають покриття загальної аварії, то на вимогу страхувальника депо­зит має бути внесений страховиком.

ü Державні цінні папери – цінні папери (державні облігації, казначейські білети), емітентом яких є держава. У результаті випуску Д. Ц. П. держава отримує грошові кошти, які спрямовуються на зменшення дефіциту бюджету чи фінансування конкретних проектів.

ü ДЕРЖСТРАХ СРСР (Derzhstrakh SR.SR) — скорочена назва Голов­ного управління державного страхування колишнього СРСР, яке через свої республіканські та місцеві органи здійснювало страхування фізи­чних осіб, а також майна колгоспів та інших кооперативних і громад­ських підприємств та організацій.

ü ДЕРЖСТРАХ УРСР (Derzhstrakh URSR) — до 1958 року був струк­турним підрозділом Держстраху СРСР і виконував його функції на те­риторії України, а пізніше перебував у складі Мінфіну УРСР. Протя­гом багатьох років був єдиним страховиком. З припиненням державної монополії на страхову справу Д. У. був спочатку перетворений в ко­мерційну, а з 1994 року на Національну акціонерну страхову компанію «Оранта». HACK «Оранта» посідає провідне місце на страховому рин­ку України.

ü ДЕТАЛЬНИЙ СЕРТИФІКАТ (detailed certificate) — документ, що містить характеристику кожного випадку перестрахування, прийнято­го перестраховиком від цедента.

ü Диверсифікація – можливості здійснення діяльності поза межами основного бізнесу. У страхуванні диверсифікація означає можливості займатися і іншою діяльністю, ніж страхова, що переважно законодавством не дозволяється. Значною мірою диверсифікація здійснюється через інвестиційні операції страхових компаній.

ü Диверсифікація – у страхуванні здійснюється з метою зменшення ризику і отримання більшого прибутку: а) шляхом одночасного розвитку кількох, не пов’язаних один з одним видів страхування, розширення страховиком спектра страхових послуг; б) поширення активності страховиків за межі основного бізнесу, що досягається розміщенням активів (із додержанням існуючих нормативів) серед різних, не пов’язаних між собою об’єктів (акції, облігації, нерухомість, банківські депозити).

ü ДИВІДЕНДИ (dividend) — 1) частина прибутку акціонерного това­риства, котра щорічно розподіляється серед акціонерів; 2) доходи, от­римані суб'єктом оподаткування за корпоративними правами у вигляді частини прибутку юридичної особи, включаючи доходи, нараховані як відсотки на акції чи на внески до статутних фондів (за винятком дохо­дів, отриманих від інших видів цінних паперів, від їх продажу і дохо­дів від операцій з борговими зобов'язаннями та вимогами).

ü ДИСКЛОУЗ (disclose) — прийнята в багатьох країнах норма стра­хового права, згідно з якою страхувальник зобов'язаний негайно спо­вістити страховика про будь-які чинники, що можуть мати істотне значення стосовно ризику, прийнятого на страхування.

ü ДИСКОНТ (discount) — 1) різниця між сумою, зазначеною в век­селі, і сумою, що виплачується векселетримачу; 2) різниця між цінами на один і той самий товар з різними термінами постачання; 3) різниця між номінальною вартістю цінних паперів та їх біржовим курсом, як­що останній є нижчим за вартість.

ü Диспаша — спеціальний розрахунок з розподілу витрат при загальній аварії між власником судна, вантажу і фрахтівником. Складається диспашером.

ü ДИСПАША (claims adjustment) — розрахунок витрат, пов'язаних із загальною аварією, який складає диспашер. Д. містить докладний вик­лад причин загальної аварії, а також розподіл їх між учасниками мор­ських перевезень; виконується на підставі заяви зацікавленої особи і висновку диспашера про визнання аварії загальною.

ü Диспашер — спеціаліст у галузі морського страхування, який здійс­нює розрахунки з розподілу витрат при загальній аварії між заінтере-
сованими сторонами.

ü ДИСПАШЕР (ДЖАСТЕР) (average adjuster) — фахівець у галузі морського права, який здійснює розрахунки з розподілу витрат за за­гальною аварією між судном, вантажем і фрахтом.

ü Дійсна вартість – вартість основних засобів, що обчислюється як первинна вартість придбання активу за мінусом накопиченого зносу.

ü ДОБРОВІЛЬНЕ СТРАХУВАННЯ (voluntary insurance) — форма страхування, що здійснюється на підставі добровільно укладеного до­говору між страховиком і страхувальником. Д. с. здійснюється згідно з правилами страхування, що їх розробляє страховик і реєструє в Укр-страхнагляді. Договір Д. с. вступає в дію, як правило, після сплати страхової премії.

ü Довічна страхова рента – різновид особистого страхування, регулярний дохід, що виплачується застрахованій особі до кінця її життя з фонду, нагромадженого за рахунок страхових внесків.

ü Договір перестраховування – угода між страховими (перестраховими) компаніями, згідно з якою основна компанія (цедент, перестрахувальник) зобов’язується передати, а інша (перестраховик) зобов’язується прийняти ризики у перестраховування.

ü ДОГОВІР ПЕРЕСТРАХУВАННЯ (reinsurance treaty) — угода між двома страховими компаніями, з яких одна — перестрахувальник — зобов'язується передати ризики, а друга — перестраховик — прийняти ризики в перестрахування.

ü Договір страхування — письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку сплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток страхувальнику чи іншій особі у межах страхової суми.

ü Договір страхування (поліс, страхове свідоцтво) – письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов’язання у разі настання страхового випадку виплатити страхову суму або відшкодувати завданий збиток у межах страхової суми страхувальнику чи іншій особі, визначеній страхувальником, або на користь якої укладено договір страхування (надати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі у визначені терміни та виконувати інші умови договору.

ü ДОДАТКОВА КОМІСІЯ (additional commission) — надбавка, що виплачується цеденту на покриття витрат, пов'язаних із залученням нових страхувальників.

ü Додаткова премія – додатковий страховий внесок, що сплачується страхувальником за те, що до умов страхування вносяться додаткові ризики, або за страхування ризиків з підвищеною небезпекою. Д. п. застосовується здебільшого в особистому страхуванні в разі, коли андеррайтер вважає, що застрахувати заявника на звичайних умовах, з урахуванням його віку, стану здоров'я, небез­печної професії, складних кліматичних умов, неможливо.

ü Експертна рада з питань страхування — державний орган влади, створений в 1996 р. при Кабінеті Міністрів України як дорад­чий орган для висновків щодо формування державної політики у сфері страхування, розроблення пріоритетних напрямів розвитку страхового ринку.

ü Ексцедент – залишок страхової суми, що створюється зверх власного утримання страховика і передається у перестрахування.

ü ЕКСЦЕДЕНТ ЗБИТКОВОСТІ (excess of loss ratio) — договір не­пропорційного перестрахування. Дає змогу страховій компанії захи­щати себе по певних видах страхування на випадок, якщо загальні на­слідки здійснення страхового бізнесу перевищують рівень збитковості, що врахований при визначенні премій за страховими договорами.

ü ЕКСЦЕДЕНТ ЗБИТКУ (excess of loss) — договір непропорційного перестрахування. Застосовується страховиками для захисту від вели­ких і непередбачуваних збитків. Вступає в дію тоді, коли сума збитку внаслідок страхового випадку або серії таких випадків, що спричини­лися до однієї події, перевищить обумовлену договором суму (пріоритет).