Макроси

Макросом називається пойменована послідовність команд, що виконується в автоматичному режимі. Технологія макросів ши­роко використовується для виконання однотипних або складних дій, які займають багато часу в реальному режимі.

ЕХСЕЬ працює з макрокомандами (процедурами) і макрофунціями. Макрокоманда - це послідовність звичайних команд, із допомогою яких можна спростити роботу в табличному процесорі, а також розширити список його власних команд. Макрофункції до­помагають визначати власні формули та функції, доповнюючи їх до вбудованих у ЕХСЕL.

Як універсальна мова для розробки макросів у ЕХСЕL вико­ристовується Visual Basic, яка вміщує біля 200 операторів і є потуж­ним сучасним засобом програмування. Макроси створюються без по­середньо в середовищі Visual Basic або в діалоговому режимі, що полегшує роботу користувача ПК.

Для створення макросу необхідно виконати такі дії:

1. Активізувати аркуш книги, для якого створюється макрос.

2. Із допомогою меню Сервис і команди Макрос—»Начать запись активізувати вікно діалогу Запись макроса.

3. У вікні діалогу слід ввести ім'я макросу (повинно почи­натися з літери та не мати пробілів і спеціальних символів), якщо потрібно, установити комбінацію клавіш для його швидкого вико­нання (це потрібно робити дуже уважно, оскільки в системі є багато зарезервованих комбінацій), а також указати місце, де буде збері­гатися макрос.

4. Після натиснення кнопки ОК почнеться запис макросу, і можна виконувати потрібні команди, наприклад, форматувати клітинки, вводити постійну інформацію, формули тощо.

5. Щоб зупинити запис макросу, достатньо клацнути кнопку Остановить запись у вікні, що з'являється одразу з початком запису, або скористатися меню Сервис і командою Макрос—>Остановить запись.

6. Зберегти активну книгу із записаним макросом відомими способами.

Існує кілька способів виконання макросів:

• із допомогою меню Сервис і команди Макрос - Выполннть;

• натисканням комбінації клавіш, призначених макросу;

• використанням графічних об'єктів (кнопок), призна­чених макросу.

3. Проектування баз даних