Дифракція світла

1 Радіус k - ї зони Френеля:

- для сферичної хвилі ,

де a – відстань діафрагми з круглим отвором від точкового джерела світла; b – відстань діафрагми від екрана, на якому ведеться спостереження дифракційної картини; k – номер зони Френеля; – довжина хвилі;

- для плоскої хвилі .

2 Дифракція світла на одній щілині при нормальному падінні променів. Умова спостереження мінімумів інтенсивності світла

, k = 1, 2, 3,...,

де a – ширина щілини; – кут дифракції; k – номер мінімуму; – довжина хвилі.

Умова спостереження максимумів інтенсивності світла

, k = 1, 2, 3,...,

де – кут дифракції.

3 Дифракція світла на дифракційній ґратці при нормальному падінні променів.

Умова спостереження головних максимумів інтенсивності світла

, k = 0, 1, 2, 3,...,

де d – період (стала) ґратки; k – номер головного максимуму;

– кут між нормаллю до поверхні ґратки і напрямком дифрагованих хвиль.

4 Роздільна здатність дифракційної ґратки

,

де – найменша різниця довжин хвиль двох сусідніх спектральних ліній ( і + ), при якій ці лінії можна побачити у спектрі, отриманому за допомогою цієї ґратки окремо; N – кількість штрихів ґратки; k – порядковий номер дифракційного максимуму.

5 Кутова дисперсія дифракційної ґратки

,

лінійна дисперсія дифракційної ґратки

.

Для малих кутів дифракції

,

де f – головна фокусна відстань лінзи, що збирає на екрані хвилі, що дифрагують.

6 Розрізнювальна сила об’єктива телескопа

,

де – найменша кутова відстань між двома світлими точками, при якій зображення цих точок у фокальній площині об’єктива можна побачити окремо; D – діаметр об’єктива; – довжина хвилі.

7 Формула Вульфа-Брегга

,

де d – відстань між атомними площинами кристала; - кут ковзання (кут між напрямом пучка паралельних рентгенівських випромінювань, які падають на кристал, і гранню кристала), який визначає напрямок, в якому має місце дзеркальне відбиття випромінювання (дифракційний максимум).