Загальна характеристика деяких органічних розчинників та їх токсикологічне значення

«Леткі» отрути – це токсичні речовини, що ізолюються з біологічного матеріалу дистиляцією (прегонкою) з водяною парою та іншими методами і характеризуються леткістю.

До цієї групи належать представники різних класів хімічних сполук;синильна кислота, деякі спирти аліфатичного ряду, альдегіди, кетони, карбонові кислоти, галогенопохідні вуглеводнів аліфатичного ряду, бензол, феноли, аміно- і нітропохідні ароматичного ряду та деякі інші речовини. Оволодіння практичними та теоретичними основами перегонки з водяною парою необхідне студентам для ізолювання з біологічного матеріалу великої групи “летких” сполук, які мають в наш час велике токсикологічне значення.

Летальні дози для деяких «летких отрут»:

НСN- 0,05-0,1 г

СН₃OH-25-100 г 7-8 г-сліпота

СНС1₃ — 50-70 г,

СН₃СООН-15г.

Зазначені речовини є високо токсичними, вони доступні, так як. широко використовуються в промисловості, сільському господарстві, медицині. Наприклад, у медицині застосовуються хлороформ, етанол, фенол, ефір; у сільському господарстві — циклони В і С для боротьби зі шкідниками; на заводах і фабриках — бензол, ацетон і інші органічні розчинники.

Загальні властивості «летких отрут» — здатність переганятися з водяною парою незалежно від змішуваності з водою. Цей метод дозволяє створити більш мякі умови для виділення зазначених речовин з біологічного матеріалу, тому що деякі речовини можуть осмолятися, розкладатися при високих температурах.