Лекція 6. Розрахунок циліндричної освітленості

Підвищення вимог до якості освітлення привело до регламентації у приміщеннях циліндричної освітленості, що є характеристикою відчуття насиченості приміщення світлом.

Циліндрична освітленість, як і освітленість плоскої поверхні, може розглядатися у вигляді суми двох складових — прямої (Е_ц)_пр і відбитої (Е_ц)₀:

. (6.1)

Розглянемо способи розрахунку прямої складової циліндричної освітленості, запропоновані М. М. Гуторовим [3] для різних груп елементів, що світять.

Точкові елементи, що світять

Відповідно до визначення циліндричної освітленості як середньої щільності світлового потоку на бічній поверхні вертикально розташованого циліндра, розміри якого D і h_ц прагнуть до нуля, математичний вираз для Е_ц (6.2):

. (6.2)

Рис. 6.1 де DF — світловий потік, що падає на бічну поверхню циліндра;

S_Ц — бічна поверхня циліндра.

Виразивши світловий потік, що падає на бічну поверхню циліндра, через вертикальну освітленість E_в і площу проекції бічної поверхні циліндра Dh_ц (рис.6.1), рівняння (2) запишемо так:

; . (6.3)

Для п точкових випромінювачів

. (6.4)

Введемо поняття відносної циліндричної освітленості e_ц, що відповідає значенню Е_ц при h = 1 м

. (6.5)

За (6.5) будуються графіки відносної циліндричної освітленості для заданого світлорозподілу світильника, зображені на рис 6.2.

Рис. 6.2

Циліндричну освітленість від сукупності п точкових випромінювачів, користуючись поняттям відносної циліндричної освітленості, можна знайти з рівняння

(6.6)

де I_о — осьова сила світла світильника;

F_л — світловий потік ламп у світильнику.