Додаткова література. 1. Базов В. Актуальні питання кримінальної відповідальності за порушення законів та звичаїв війни // Український часопис міжнародного права

1. Базов В. Актуальні питання кримінальної відповідальності за порушення законів та звичаїв війни // Український часопис міжнародного права. – 2003. – № 3. – С. 31-40.

2. Куцевич М. Екоцид як злочин проти безпеки людства за кодексами деяких європейських та азійських держав: порівняльне дослідження // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 3. – С. 118-121.

3. Миронова В. Наукове тлумачення ст. 438 КК України про порушення законів і звичаїв війни // Право України. – 2004. – № 14. – С. 85.

4. Надин О.В. Найманство як соціальне та кримінально-правове явище: сутність, новітні тенденції розвитку та проблеми протидії. Монографія. – К.: Атіка, 2005. – 264 с.

5. Репешко П.І. Практичні проблеми боротьби з найманством // Збірник наукових праць Харківського центру по вивченню організованої злочинності спільно з Американським Університетом у Вашингтоні. – 2004. – Вип. 8. – С. 278-311.

6. Яценко С. С. Міжнародні злочини // Юридична енциклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 2001. – Т. 3. – С. 694-696.;

7. Яценко С. С. Злочини міжнародного характеру // Юридична ен­циклопедія. – К.: Українська енциклопедія, 1999. – Т 2 – С. 615-616.

8. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / Відп. ред. С. С. Яценко. – К.: А.С.К., 2006. – С. 813-830.

ЗАДАЧІ:

1. Капітан іноземного корабля, що наблизився до кордону виключної економічної зони України, віддав наказ про захоронення відходів хімічного виробництва. Внаслідок розгермети­зації контейнерів сталося масове отруєння морських тварин, птахів, а також загибель промислових та інших видів морських рослин, що знаходилися у відкритому морі та у виключній еко­номічній зоні України.

2. Комісар військкомату, домовившись з представником однієї із сторін, що брали участь у збройному конфлікті, орга­нізував підготовку осіб для участі в бойових діях цієї сторони. Для цього він повістками викликав молодих людей віком від 18

до 22 років і з числа бажаючих утворював групи для проход­ження навчання прийомам ведення бойових диверсійних опе­рацій. Навчання відбувалися в тренувальному таборі під керів­ництвом військовослужбовців, які перебували в запасі й мали досвід ведення бойових дій. Усі витрати, в тому числі й грошо­ва винагорода, виплачувались представником зацікавленої сто­рони через комісара військкомату.

3. Ніколаєв, член релігійної секти, з метою зараження місце­вості, на якій компактно проживало кримськотатарське насе­лення, використовуючи шантаж, придбавав у працівників хімкомбінату компоненти триосновної хімічної бінарної речо­вини.

4. Під час бойових дій в районі збройного конфлікту між урядовими військами і незаконними збройними формування­ми підрозділ урядових військ зайняв опорний населений пункт сепаратистів. Командир підрозділу наказав взяти як заручників мешканців населеного пункту. Ним було висунуто вимогу про здачу зброї протягом 12 годин, у противному разі він погрожу­вав зруйнувати населений пункт, а його мешканців депорту­вати.

5. Під час боїв між урядовими військами і сепаратистами ко­мандир одного із спеціальних підрозділів внутрішніх військ, зупинивши три машини Червоного Хреста, змусив персонал міжнародної організації покинути їх. Потім бійці спецпідрозділу на відібраному транспорті проникли на територію опорного пункту. Сепаратисти, вважаючи, що під’їхали лікарі Червоного Хреста, стали приводити поранених, але в цей час із машин по ним був відкритий вогонь. У результаті таких дій опорний пункт було ліквідовано.

ПРИМІТКА. Задачі № 1-5 взято зі сторінок 585-586 Практикуму (Кримінальне право України: Практикум: Навч. посібник / Андрушко П. П., Шапченко С. Д. та ін.; За ред. С. С. Яценка. — 2-е вид., перероб. і допов. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 592 с.)