Правова свідомість та правова культура

Правосвідомість - це:

* система уявлень про те, яка поведінка людей є припустимою з точки зору обов'язку, честі, справедливості;

* система поглядів, уявлень, почуттів і установок, що характеризують відношення людей до існуючої та бажаної правової системи;

* якісний стан правового життя суспільства;

* усвідомлення себе, свого місця у світі, у суспільстві;

* спроможність особи усвідомлювати характер своїх дій і керувати ними.

У зміст правосвідомості входять такі оцінні ставлення:

* до права і законодавства;

* до злочинності і злочинців;

* до правоохоронних органів;

* до своєї правової поведінки;

* все перераховане.

Правосвідомість складається з таких елементів:

* правова ідеологія та правова психологія;

* юридична практика та правові установи;

* правові ідеї та переконання;

* правові поняття та правові категорії;

* все перераховане.

Правова психологія - це:

* система правових принципів і ідей;

* діяльність по встановленню мотивів протиправної поведінки;

* сукупність почуттів, емоцій і переживань, що виражають ставлення суб'єкта до явищ правової дійсності;

* звичка додержуватися вимог норм права;

* ставлення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Правова ідеологія – це:

* система правових принципів і ідей;

* сукупність юридичних ідей, теорій, поглядів, які відображають і оцінюють правову реальність;

* сукупність почуттів, емоцій і переживань, що виражають ставлення суб'єкта до явищ правової дійсності;

* звичка додержуватися вимог норм права;

* ставлення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

Функції правосвідомості:

* пізнавальна та регулююча;

* охоронна та оціночна;

* правового мислення та емоційна;

* прогнозуюча та мотиваційна;

* все перераховане.

За суб'єктами видами правосвідомості є:

* індивідуальна, групова, суспільна;

* повсякденна, професійна, наукова.;

* наукова, практична;

* місцева, регіональна;

* все перераховане.

Який із рівнів правосвідомості формується на основі повсякденного життя громадян

у сфері правового регулювання:

* буденна;

* професійна;

* наукова (теоретична);

* місцева;

* суспільна.

? Який із рівнів правосвідомості формується в ході спеціальної підготовки, у процесі

здійснення юридичної діяльності:

* повсякденна (буденна);

* професійна;

* наукова (теоретична);

* місцева;

* суспільна.

Який із рівнів правосвідомості формується на основі глибокого аналізу й узагальнення

юридичних знань, виявлення закономірностей державно-правового розвитку:

* індивідуальна;

* повсякденна;

* практична;

* загально-соціальна;

* наукова.

Правова культура – це:

* знання всіх законів, що існують у державі;

* переконаність у справедливості законів;

* глибоке знання і розуміння права та свідоме виконання його вимог;

* дотримання законів під страхом покарання;

* прагнення обмежувати свою поведінку рамками права.

Гіпертрофоване уявлення про роль юридичних засобів при вирішенні соціально-

економічних, політичних та інших завдань – це:

* правовий інфантилізм;

* правовий дилетантизм;

* правовий ідеалізм;

* правовий нігілізм;

* правова культура.

Несформованість, недостатній рівень правових знань при особистій впевненості у власній

високій професійній юридичній підготовці – це:

* правовий нігілізм;

* правовий інфантилізм;

* правовий дилетантизм;

* правова культура;

* правовий ідеалізм.

Правовий нігілізм - це:

* заперечення соціальної цінності права, свідоме ігнорування вимог закону, невіра

в його спроможність бути ефективним регулятором суспільних відносин;

* відсутність юридичної освіти;

* ідеалізація права, віра в те, що з його допомогою можна вирішити абсолютно всі соціальні проблеми;

* гіпертрофоване уявлення про роль юридичних засобів при вирішенні соціально-економічних, політичних та інших завдань;

* правильна відповідь відсутня.

Для подолання правового нігілізму необхідно:

* підвищити якість законодавства;

* побудувати розвинену державну структуру, що здатна забезпечити виконання права, підвищити роль судів;

* забезпечити високий рівень правосвідомості, який би дозволив працювати закону;

* поліпшити систему правової інформації, професійного навчання та виховання юристів;

* все перераховане.