	Главная \| Случайная страница \| Контакты \| Мы поможем в написании вашей работы!

Варіант 3. 1. Під яким номером правильно вказана сучасна концепція праворозуміння,

⇐ Предыдущая 36 37 38 39 404142 43 44 45 Следующая ⇒

1. Під яким номером правильно вказана сучасна концепція праворозуміння,

або підхід який враховує позитивні та негативні сторони різноманітних

вчень про право:

* ідеологічний

* нормативний;

* психологічний;

* інтегративний;

* колегіальний.

2. Під якими номерами правильно вказані прибічники історичної школи

права:

* Савіньї;

* Пухта;

* М.Коркунов;

* Е. Эрліх;

* І.Кант.

3. Під якими номерами правильно вказані основні загальносоціальні функції

права:

* регулятивна;

* охоронна;

* гуманістична;

* виховна;

* комунікативна.

4. Під якими номерами правильно вказані види принципів права:

* загальносоціальні;

* спеціально-юридичні;

* регулятивні;

* статистичні;

* спеціальні.

5. Під якими номерами правильно вказані підходи до визначення сутності

права:

* загальносоціальний;

* плюралістичний;

* класовий;

* спеціально-юридичний;

* нормативістський.

6. Під якими номерами правильно вказано структуру права за функціональним

призначенням:

* матеріальне;

* охоронне;

* приватне;

* публічне;

* регулятивне.

7. Під якими номерами правильно вказаніструктурні елементи норми права:

* інститут права;

* стаття нормативно-правового акту;

* гіпотеза;

* диспозиція;

* права аксіома.

8. Під якими номерами правильно вказані вимоги, які притаманні санкції:

* встановлює певне правило поведінки та закріплює суб’єктивні права та

юридичні обов’язки суб’єктів права;

* містить негативні правові наслідки, які застосовуються до

правопорушника;

* передбачає настання позитивних правових наслідків за виконання вимог

правових норм та суспільно корисну поведінку

* закріплює певні засоби забезпечення принципів, тобто визначає ті правові

наслідки які виникають в результаті реалізації правової норми;

* визначає забороняючу (неприпустиму) поведінку суб’єктів права;

9. Під якими номерами правильно вказані види диспозиції залежно характеру

закріплення бажаної поведінки суб’єктів права:

* абсолютна;

* бланкетна;

* уповноважуюча;

* зобов’язуюча;

* альтернативна.

10. Під якими номерами правильно вказані види норм права за

функціональним призначенням у механізмі правового регулювання

суспільних відносин:

* регулятивні;

* охоронні;

* зобов’язуючі;

* забороняючи;

* рекомендаційні.

11. Під якими номерами правильно вказані види нормправа за сферами

суспільного життя:

* локальні;

* культурні;

* моральні;

* економічні;

* політичні

12. Під яким номером правильно вказано визначення поняття законодавча ініціатива:

* право суб’єкта порушити питання щодо прийняття, зміни, призупинення

дії або скасування нормативно-правового акту;

* право суб’єкта підписати нормативно-правовий акт;

* право суб’єкта прийняти нормативно-правовий акт;

* право суб’єкта на офіційне опублікування нормативно-правового акту;

* право суб’єкта узгодити проект нормативно-правового акту з

зацікавленими особами.

13. Під якими номерами правильно вказані види правотворчості за суб’єктами

в Україні:

* громадянського суспільства;

* глави держави;

* парламенту;

* Конституційного Суду України;

* спеціалізованих судів

14. Під яким номером правильно вказано поняття юридичної техніки:

* система засобів, правил і прийомів підготовки компетентними суб’єктами правових актів;

* право суб’єкта порушити питання щодо прийняття, зміни, призупинення дії або скасування правових норм;

* система юридичних термінів, тобто словесних позначень понять, що використовуються при викладі змісту нормативно-правового акта;

* правова форма діяльності держави, інших уповноважених суб’єктів, метою якої є прийняття, зміна, призупинення дії або скасування правових норм;

* впорядкування поведінки людей за допомогою діяльності держави, інших уповноважених суб’єктів, шляхом прийняття, зміни, призупинення дії або скасування правових норм.

15. Під якими номерами правильно вказані ознаки нормативно-правового акту:

* має юридичну силу;

* загальнообов’язковість;

* локальний характер;

* природна основа виникнення;

* існує в усній або в письмовій формі

16. Під якими номерами правильно вказані види нормативно-правових актів за

сферою дії:

* загальні;

* локальні;

* колегіальні;

* спеціальні;

* індивідуальні.

17. Під якими номерами правильно вказані види законів за суб’єктами правотворчості:

* прийняті парламентом;

* прийняті главою держави;

* прийняті населенням в ході референдуму;

* санкціоновані державою;

* встановлені державою.

18. Під якими номерами правильно вказані види набрання юридичної сили

нормативно-правових актів у часі:

* з моменту прийняття;

* з моменту ухвалення;

* з моменту оскарження;

* з моменту відповідальності;

* з моменту систематизації.

19. Під якими номерами правильно вказані структурні елементи системи

законодавства:

* нормативно-правовий акт;

* правовий прецедент;

* правовий звичай;

* інститут права;

* галузь законодавства.

20. Під якими номерами правильно вказані види галузей права:

* міжнародні;

* традиційні;

* комплексні;

* спеціальні;

* профілюючі.

21. Під якими номерами правильно вказані критерії (підстави) розподілу

системи права на галузі, підгалузі та інститути права:

* типи правовогорегулювання;

* межі правовогорегулювання;

* метод правового регулювання;

* структура правовогорегулювання;

* предмет правового регулювання.

22. Під яким номерами правильно вказані основні види (форми) систематизації

нормативно-правових актів:

* кодифікація;

* санкціонування;

* облік;

* доповнення;

* інкорпорація.

23. Під якими номерами правильно вказані види інкорпорації нормативно-

правових актів:

* галузева;

* загальна;

* офіційна;

* хронологічна;

* федеративна.

24. Під якими номерами правильно вказані види змісту правовідносин:

* матеріальний (формальний);

* процесуальний;

* юридичний;

* охоронний;

* публічний та приватний.

25. Під яким номером правильно вказане визначення поняття суб’єктивного

права:

* це внутрішня будова права, яка характеризує сукупність взаємодіючих та взаємопов’язаних елементів;

* вид і міра можливої (дозволеної) поведінки суб’єкта права, реалізація якої здійснюється за волевиявленням особи;

* сукупність правових норм, які закріплюють певні правила поведінки суб’єктів права;

* вид і міра належної поведінки суб’єкта права, що встановлюється правовими нормами;

* передумова виникнення, зміни або припинення правовідносин, структурний елемент їх змісту.

26. Під якими номерами правильно вказані ознаки суб’єктивного юридичного

обов’язку:

* обов’язок, що належить правозобов’язальному суб’єкту права;

* можливість певної поведінки;

* встановлюється правовими нормами;

* існує у правовідносинах;

* забезпечується (гарантується) державою.

27. Під якими номерами правильно вказано елементи структури юридичного

обов’язку:

* необхідність нести юридичну відповідальність;

* право вимагання необхідної поведінки від правозобов’язальної сторони;

* право позитивної поведінки правомочного;

* правомочність на чужі дії;

* здійснювати певні дії, або утримуватись від них.

28. Під яким номером правильно вказано визначення поняття «громадянин»:

* жива біологічна істота, представник живого світу, яка наділена певними фізіологічними властивостями;

* соціальна істота, яка усвідомлює своє місце і роль в суспільстві, відповідальність перед ним;

* особа, що знаходиться в тісному політико-правовому зв’язку з конкретною державою;

* член суспільства, що має правосуб’єктність та координує свою поведінку в суспільстві;

* особа, яка має правовий статус.

29. Під яким номером правильно вказано визначення поняття спеціального

правового статусу:

* сукупність суб’єктивних прав, юридичних обов’язків та законних інтересів, яким володіє кожна людина як повноправний член суспільства;

* сукупність суб’єктивних прав, юридичних обов’язків та законних інтересів, які відображають положення окремих категорій осіб;

* сукупність суб’єктивних прав, юридичних обов’язків та законних інтересів персоніфікованих суб’єктів;

* юридично закріплене становище суб’єкта в суспільстві та в державі;

* правове становище конкретної фізичної особи, що розглядається як сума загального та індивідуального статусів.

30. Під яким номером правильно вказані види юридичних фактів за вольовою ознакою:

* дії;

* фікції;

* події;

* стани;

* акти.

Модульний контроль 4

Реалізація права

1. Реалізація права – це:

* діяльність державних органів по застосуванню правових норм;

* виконання приписів юридичних норм;

* правомірна поведінка людей;

* втілення приписів юридичних норм в правомірній поведінці людей;

* фактична поведінка суб'єктів права.

2. Які існують форми реалізації права:

* усна;

* письмова;

* конклюдентна;

* дотримання, виконання, використання, застосування;

* використання своїх повноважень посадовими особами.

3. Безпосередніми формами реалізації права є:

* дотримання;

* виконання;

* використання;

* усіх вище перерахованих;

* правильна відповідь відсутня.

4. Формою реалізації суб'єктивних прав особи є:

* дотримання;

* виконання;

* використання;

* правозастосування;

* усіх вище перерахованих.

5. Правозастосування – це:

* винесення на основі норми права рішення по конкретній юридичній справі;

* діяльність суб'єктів права по використанню своїх прав;

* процедурно-процесуальна діяльність державних органів, що мають владні повноваження;

* здійснювана в установлених законом формах державно-владна, організаційна діяльність компетентних органів держави, посадових осіб чи спеціально уповноважених на те громадських об'єднань по вирішенню конкретних юридично-значимих ситуацій;

* діяльність Верховної Ради України по прийняттю законів та підзаконних актів.

6. Вимогами до правозастосовчої діяльності є:

* законність, обґрунтованість, доцільність, справедливість;

* верховенство права, демократизм, рівність, взаємна відповідальність держави і особи;

* наявність ефективної судової системи та чинного законодавства;

* ініціатива державного органу або посадової особи;

* усі вище перераховані.

7. Умовами застосування права є:

* владне рішення державного органу;

* необхідність врегулювання суспільних відносин;

* здійснення правопорушення;

* наявність конфліктної ситуації;

* усі вище перераховані.

8. До основних стадій застосування норм права належить:

* встановлення фактичних обставин справи;

* юридична кваліфікація;

* вирішення справи;

* документальне оформлення прийнятого рішення;

* всі перераховані.

9. Правозастосувальний акт – це:

* будь-який нормативно-правовий акт, прийнятий компетентним державним органом;

* індивідуальний акт державно-владного характеру, що приймається компетентним державним органом і визначає на основі правових норм права та обов’язки особи або міру її відповідальності;

* документ, що приймається громадським об'єднанням на основі норм права;

* документ, що приймається посадовою особою для вирішення юридичної справи;

* нормативно-правовий акт, що регулює суспільні відносини.

10. За формою правозастосувальні акти поділяються на:

* закони та підзаконні нормативно-правові акти;

* постанови, укази, розпорядження, рішення, накази, ухвали, протести, подання, висновки тощо;

* рішення судових та адміністративних органів;

* усні, конклюдентні та письмові;

* акти державних органів, акти недержавних органів.

11. Спільними рисами для правозастосовчого акта та нормативно-правового акта є:

* приймаються і забезпечуються компетентними органами, мають владний характер, є правовими актами;

* застосовуються на основі нормативного акта, мають персоніфікований характер;

* не є джерелами права, виступають як юридичний факт;

* містять у собі норми права, тобто веління до невизначеного кола осіб, характеризуються можливістю неодноразової їх реалізації;

* усі вище перераховані.

12. Прогалина в праві – це:

* повна відсутність в діючому законодавстві необхідних юридичних норм;

* повна або часткова відсутність суспільних відносин, що об'єктивно вимагають юридичної регламентації;

* суспільні відносини, що вимагають врегулювання;

* правові норми, що втратили своє значення;

* застарілі нормативно - правові акти.

13. Аналогія закону – це:

* вирішення конкретної справи на основі правової норми, що регулює схожі суспільні відносини;

* вирішення конкретної юридичної справи судовим або адміністративним органом, яке стало обов'язковим для вирішення подібних справ в майбутньому;

* вирішення справи на основі загальних начал та принципів права, галузі прав або інституту права;

* заміна одного закону іншим;

* порівняння законів.

14. Аналогія права – це:

* порівняльно-правовий аналіз різних правових систем;

* вирішення справи на основі загальних начал та принципів права, галузі прав або інституту права;

* вирішення конкретної юридичної справи на основі загальних начал законодавства;

* застосування для вирішення справи загально-правових принципів;

* вирішення конкретної юридичної справи з використанням правового прецеденту.

15. Спосіб подолання прогалин у праві:

* рішення суду;

* акти місцевої державної адміністрації;

* прийняття необхідних нормативно-правових актів;

* внесення змін в діюче законодавство;

* аналогія права, аналогія закону.

Тлумачення норм права

1. Тлумачення правових норм – це:

* діяльність суб'єктів щодо роз'яснення або з'ясування змісту юридичної норми з метою правильного її застосування та реалізації;

* внутрішня розумова діяльність із встановлення змісту юридичної норми, яка не виходить за межі свідомості інтерпретатора, результатом якої є розуміння змісту норми ним самим;

* діяльність компетентних органів держави та їх посадових осіб по з'ясуванню та роз'ясненню змісту юридичної норми з метою правильного її застосування та реалізації;

* видання інтерпретаційного акту компетентним органом держави;

* діяльність громадських об'єднань та громадян по з'ясуванню та роз'ясненню змісту юридичної норми з метою правильного її застосування та реалізації.

2. Внутрішня розумова діяльність із встановлення змісту юридичної норми, яка не виходить за межі свідомості інтерпретатора, результатом якої є розуміння змісту норми ним самим називається:

* тлумаченням норм права;

* усвідомленням (з'ясуванням) норм права;

* роз'ясненням норм права;

* способом тлумаченням норм права;

* видом тлумачення норм права.

3. Діяльність певних органів та осіб по викладенню сенсу і змісту державної волі, а також

вираження її назовні називається:

* тлумаченням норм права;

* усвідомленням (з'ясуванням) норм права;

* роз'ясненням норм права;

* способом тлумаченням норм права;

* видом тлумачення норм права.

4. Спосіб тлумачення – це:

* викладення сенсу і змісту державної волі та вираження її назовні;

* сукупність прийомів і засобів, які дозволяють з'ясувати зміст норми права і вираженої в ній волі з метою їх реалізації;

* діяльність щодо роз'яснення або з'ясування змісту юридичної норми з метою правильного її застосування та реалізації;

* формально обов'язкове рішення компетентного органу, яке містить офіційне роз'яснення змісту певної правової норми.

5. Видами тлумачення-з'ясування норм права є:

* судове, адміністративне;

* автентичне (автентичне), легальне;

* логічне; семантичне (спеціально-юридичне); систематичне; історичне; граматичне (синтаксичне); телеологічне (цільове); буквальне (адекватне), поширювальне, обмежувальне;