![]() |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
|
1. Під яким номером правильно вказана сучасна концепція праворозуміння,
або підхід який враховує позитивні та негативні сторони різноманітних
вчень про право:
* ідеологічний
* нормативний;
* психологічний;
* інтегративний;
* колегіальний.
2. Під якими номерами правильно вказані прибічники історичної школи
права:
* Савіньї;
* Пухта;
* М.Коркунов;
* Е. Эрліх;
* І.Кант.
3. Під якими номерами правильно вказані основні загальносоціальні функції
права:
* регулятивна;
* охоронна;
* гуманістична;
* виховна;
* комунікативна.
4. Під якими номерами правильно вказані види принципів права:
* загальносоціальні;
* спеціально-юридичні;
* регулятивні;
* статистичні;
* спеціальні.
5. Під якими номерами правильно вказані підходи до визначення сутності
права:
* загальносоціальний;
* плюралістичний;
* класовий;
* спеціально-юридичний;
* нормативістський.
6. Під якими номерами правильно вказано структуру права за функціональним
призначенням:
* матеріальне;
* охоронне;
* приватне;
* публічне;
* регулятивне.
7. Під якими номерами правильно вказаніструктурні елементи норми права:
* інститут права;
* стаття нормативно-правового акту;
* гіпотеза;
* диспозиція;
* права аксіома.
8. Під якими номерами правильно вказані вимоги, які притаманні санкції:
* встановлює певне правило поведінки та закріплює суб’єктивні права та
юридичні обов’язки суб’єктів права;
* містить негативні правові наслідки, які застосовуються до
правопорушника;
* передбачає настання позитивних правових наслідків за виконання вимог
правових норм та суспільно корисну поведінку
* закріплює певні засоби забезпечення принципів, тобто визначає ті правові
наслідки які виникають в результаті реалізації правової норми;
* визначає забороняючу (неприпустиму) поведінку суб’єктів права;
9. Під якими номерами правильно вказані види диспозиції залежно характеру
закріплення бажаної поведінки суб’єктів права:
* абсолютна;
* бланкетна;
* уповноважуюча;
* зобов’язуюча;
* альтернативна.
10. Під якими номерами правильно вказані види норм права за
функціональним призначенням у механізмі правового регулювання
суспільних відносин:
* регулятивні;
* охоронні;
* зобов’язуючі;
* забороняючи;
* рекомендаційні.
11. Під якими номерами правильно вказані види нормправа за сферами
суспільного життя:
* локальні;
* культурні;
* моральні;
* економічні;
* політичні
12. Під яким номером правильно вказано визначення поняття законодавча ініціатива:
* право суб’єкта порушити питання щодо прийняття, зміни, призупинення
дії або скасування нормативно-правового акту;
* право суб’єкта підписати нормативно-правовий акт;
* право суб’єкта прийняти нормативно-правовий акт;
* право суб’єкта на офіційне опублікування нормативно-правового акту;
* право суб’єкта узгодити проект нормативно-правового акту з
зацікавленими особами.
13. Під якими номерами правильно вказані види правотворчості за суб’єктами
в Україні:
* громадянського суспільства;
* глави держави;
* парламенту;
* Конституційного Суду України;
* спеціалізованих судів
14. Під яким номером правильно вказано поняття юридичної техніки:
* система засобів, правил і прийомів підготовки компетентними суб’єктами правових актів;
* право суб’єкта порушити питання щодо прийняття, зміни, призупинення дії або скасування правових норм;
* система юридичних термінів, тобто словесних позначень понять, що використовуються при викладі змісту нормативно-правового акта;
* правова форма діяльності держави, інших уповноважених суб’єктів, метою якої є прийняття, зміна, призупинення дії або скасування правових норм;
* впорядкування поведінки людей за допомогою діяльності держави, інших уповноважених суб’єктів, шляхом прийняття, зміни, призупинення дії або скасування правових норм.
15. Під якими номерами правильно вказані ознаки нормативно-правового акту:
* має юридичну силу;
* загальнообов’язковість;
* локальний характер;
* природна основа виникнення;
* існує в усній або в письмовій формі
16. Під якими номерами правильно вказані види нормативно-правових актів за
сферою дії:
* загальні;
* локальні;
* колегіальні;
* спеціальні;
* індивідуальні.
17. Під якими номерами правильно вказані види законів за суб’єктами правотворчості:
* прийняті парламентом;
* прийняті главою держави;
* прийняті населенням в ході референдуму;
* санкціоновані державою;
* встановлені державою.
18. Під якими номерами правильно вказані види набрання юридичної сили
нормативно-правових актів у часі:
* з моменту прийняття;
* з моменту ухвалення;
* з моменту оскарження;
* з моменту відповідальності;
* з моменту систематизації.
19. Під якими номерами правильно вказані структурні елементи системи
законодавства:
* нормативно-правовий акт;
* правовий прецедент;
* правовий звичай;
* інститут права;
* галузь законодавства.
20. Під якими номерами правильно вказані види галузей права:
* міжнародні;
* традиційні;
* комплексні;
* спеціальні;
* профілюючі.
21. Під якими номерами правильно вказані критерії (підстави) розподілу
системи права на галузі, підгалузі та інститути права:
* типи правовогорегулювання;
* межі правовогорегулювання;
* метод правового регулювання;
* структура правовогорегулювання;
* предмет правового регулювання.
22. Під яким номерами правильно вказані основні види (форми) систематизації
нормативно-правових актів:
* кодифікація;
* санкціонування;
* облік;
* доповнення;
* інкорпорація.
23. Під якими номерами правильно вказані види інкорпорації нормативно-
правових актів:
* галузева;
* загальна;
* офіційна;
* хронологічна;
* федеративна.
24. Під якими номерами правильно вказані види змісту правовідносин:
* матеріальний (формальний);
* процесуальний;
* юридичний;
* охоронний;
* публічний та приватний.
25. Під яким номером правильно вказане визначення поняття суб’єктивного
права:
* це внутрішня будова права, яка характеризує сукупність взаємодіючих та взаємопов’язаних елементів;
* вид і міра можливої (дозволеної) поведінки суб’єкта права, реалізація якої здійснюється за волевиявленням особи;
* сукупність правових норм, які закріплюють певні правила поведінки суб’єктів права;
* вид і міра належної поведінки суб’єкта права, що встановлюється правовими нормами;
* передумова виникнення, зміни або припинення правовідносин, структурний елемент їх змісту.
26. Під якими номерами правильно вказані ознаки суб’єктивного юридичного
обов’язку:
* обов’язок, що належить правозобов’язальному суб’єкту права;
* можливість певної поведінки;
* встановлюється правовими нормами;
* існує у правовідносинах;
* забезпечується (гарантується) державою.
27. Під якими номерами правильно вказано елементи структури юридичного
обов’язку:
* необхідність нести юридичну відповідальність;
* право вимагання необхідної поведінки від правозобов’язальної сторони;
* право позитивної поведінки правомочного;
* правомочність на чужі дії;
* здійснювати певні дії, або утримуватись від них.
28. Під яким номером правильно вказано визначення поняття «громадянин»:
* жива біологічна істота, представник живого світу, яка наділена певними фізіологічними властивостями;
* соціальна істота, яка усвідомлює своє місце і роль в суспільстві, відповідальність перед ним;
* особа, що знаходиться в тісному політико-правовому зв’язку з конкретною державою;
* член суспільства, що має правосуб’єктність та координує свою поведінку в суспільстві;
* особа, яка має правовий статус.
29. Під яким номером правильно вказано визначення поняття спеціального
правового статусу:
* сукупність суб’єктивних прав, юридичних обов’язків та законних інтересів, яким володіє кожна людина як повноправний член суспільства;
* сукупність суб’єктивних прав, юридичних обов’язків та законних інтересів, які відображають положення окремих категорій осіб;
* сукупність суб’єктивних прав, юридичних обов’язків та законних інтересів персоніфікованих суб’єктів;
* юридично закріплене становище суб’єкта в суспільстві та в державі;
* правове становище конкретної фізичної особи, що розглядається як сума загального та індивідуального статусів.
30. Під яким номером правильно вказані види юридичних фактів за вольовою ознакою:
* дії;
* фікції;
* події;
* стани;
* акти.
Модульний контроль 4
Реалізація права
1. Реалізація права – це:
* діяльність державних органів по застосуванню правових норм;
* виконання приписів юридичних норм;
* правомірна поведінка людей;
* втілення приписів юридичних норм в правомірній поведінці людей;
* фактична поведінка суб'єктів права.
2. Які існують форми реалізації права:
* усна;
* письмова;
* конклюдентна;
* дотримання, виконання, використання, застосування;
* використання своїх повноважень посадовими особами.
3. Безпосередніми формами реалізації права є:
* дотримання;
* виконання;
* використання;
* усіх вище перерахованих;
* правильна відповідь відсутня.
4. Формою реалізації суб'єктивних прав особи є:
* дотримання;
* виконання;
* використання;
* правозастосування;
* усіх вище перерахованих.
5. Правозастосування – це:
* винесення на основі норми права рішення по конкретній юридичній справі;
* діяльність суб'єктів права по використанню своїх прав;
* процедурно-процесуальна діяльність державних органів, що мають владні повноваження;
* здійснювана в установлених законом формах державно-владна, організаційна діяльність компетентних органів держави, посадових осіб чи спеціально уповноважених на те громадських об'єднань по вирішенню конкретних юридично-значимих ситуацій;
* діяльність Верховної Ради України по прийняттю законів та підзаконних актів.
6. Вимогами до правозастосовчої діяльності є:
* законність, обґрунтованість, доцільність, справедливість;
* верховенство права, демократизм, рівність, взаємна відповідальність держави і особи;
* наявність ефективної судової системи та чинного законодавства;
* ініціатива державного органу або посадової особи;
* усі вище перераховані.
7. Умовами застосування права є:
* владне рішення державного органу;
* необхідність врегулювання суспільних відносин;
* здійснення правопорушення;
* наявність конфліктної ситуації;
* усі вище перераховані.
8. До основних стадій застосування норм права належить:
* встановлення фактичних обставин справи;
* юридична кваліфікація;
* вирішення справи;
* документальне оформлення прийнятого рішення;
* всі перераховані.
9. Правозастосувальний акт – це:
* будь-який нормативно-правовий акт, прийнятий компетентним державним органом;
* індивідуальний акт державно-владного характеру, що приймається компетентним державним органом і визначає на основі правових норм права та обов’язки особи або міру її відповідальності;
* документ, що приймається громадським об'єднанням на основі норм права;
* документ, що приймається посадовою особою для вирішення юридичної справи;
* нормативно-правовий акт, що регулює суспільні відносини.
10. За формою правозастосувальні акти поділяються на:
* закони та підзаконні нормативно-правові акти;
* постанови, укази, розпорядження, рішення, накази, ухвали, протести, подання, висновки тощо;
* рішення судових та адміністративних органів;
* усні, конклюдентні та письмові;
* акти державних органів, акти недержавних органів.
11. Спільними рисами для правозастосовчого акта та нормативно-правового акта є:
* приймаються і забезпечуються компетентними органами, мають владний характер, є правовими актами;
* застосовуються на основі нормативного акта, мають персоніфікований характер;
* не є джерелами права, виступають як юридичний факт;
* містять у собі норми права, тобто веління до невизначеного кола осіб, характеризуються можливістю неодноразової їх реалізації;
* усі вище перераховані.
12. Прогалина в праві – це:
* повна відсутність в діючому законодавстві необхідних юридичних норм;
* повна або часткова відсутність суспільних відносин, що об'єктивно вимагають юридичної регламентації;
* суспільні відносини, що вимагають врегулювання;
* правові норми, що втратили своє значення;
* застарілі нормативно - правові акти.
13. Аналогія закону – це:
* вирішення конкретної справи на основі правової норми, що регулює схожі суспільні відносини;
* вирішення конкретної юридичної справи судовим або адміністративним органом, яке стало обов'язковим для вирішення подібних справ в майбутньому;
* вирішення справи на основі загальних начал та принципів права, галузі прав або інституту права;
* заміна одного закону іншим;
* порівняння законів.
14. Аналогія права – це:
* порівняльно-правовий аналіз різних правових систем;
* вирішення справи на основі загальних начал та принципів права, галузі прав або інституту права;
* вирішення конкретної юридичної справи на основі загальних начал законодавства;
* застосування для вирішення справи загально-правових принципів;
* вирішення конкретної юридичної справи з використанням правового прецеденту.
15. Спосіб подолання прогалин у праві:
* рішення суду;
* акти місцевої державної адміністрації;
* прийняття необхідних нормативно-правових актів;
* внесення змін в діюче законодавство;
* аналогія права, аналогія закону.
Тлумачення норм права
1. Тлумачення правових норм – це:
* діяльність суб'єктів щодо роз'яснення або з'ясування змісту юридичної норми з метою правильного її застосування та реалізації;
* внутрішня розумова діяльність із встановлення змісту юридичної норми, яка не виходить за межі свідомості інтерпретатора, результатом якої є розуміння змісту норми ним самим;
* діяльність компетентних органів держави та їх посадових осіб по з'ясуванню та роз'ясненню змісту юридичної норми з метою правильного її застосування та реалізації;
* видання інтерпретаційного акту компетентним органом держави;
* діяльність громадських об'єднань та громадян по з'ясуванню та роз'ясненню змісту юридичної норми з метою правильного її застосування та реалізації.
2. Внутрішня розумова діяльність із встановлення змісту юридичної норми, яка не виходить за межі свідомості інтерпретатора, результатом якої є розуміння змісту норми ним самим називається:
* тлумаченням норм права;
* усвідомленням (з'ясуванням) норм права;
* роз'ясненням норм права;
* способом тлумаченням норм права;
* видом тлумачення норм права.
3. Діяльність певних органів та осіб по викладенню сенсу і змісту державної волі, а також
вираження її назовні називається:
* тлумаченням норм права;
* усвідомленням (з'ясуванням) норм права;
* роз'ясненням норм права;
* способом тлумаченням норм права;
* видом тлумачення норм права.
4. Спосіб тлумачення – це:
* викладення сенсу і змісту державної волі та вираження її назовні;
* сукупність прийомів і засобів, які дозволяють з'ясувати зміст норми права і вираженої в ній волі з метою їх реалізації;
* діяльність щодо роз'яснення або з'ясування змісту юридичної норми з метою правильного її застосування та реалізації;
* внутрішня розумова діяльність із встановлення змісту юридичної норми, яка не виходить за межі свідомості інтерпретатора, результатом якої є розуміння змісту норми ним самим;
* формально обов'язкове рішення компетентного органу, яке містить офіційне роз'яснення змісту певної правової норми.
5. Видами тлумачення-з'ясування норм права є:
* судове, адміністративне;
* автентичне (автентичне), легальне;
* логічне; семантичне (спеціально-юридичне); систематичне; історичне; граматичне (синтаксичне); телеологічне (цільове); буквальне (адекватне), поширювальне, обмежувальне;
* буквальне (адекватне), поширювальне, обмежувальне;
* доктринальне (наукове), професійне (компетентне), повсякденне (буденне).
6. Видами тлумачення-роз'яснення норм права є:
* офіційне та неофіційне;
* аутентичне (автентичне), легальне;
* логічне; семантичне (спеціально-юридичне); систематичне; історичне; граматичне (синтаксичне); телеологічне (цільове); буквальне (адекватне), поширювальне, обмежувальне;
* буквальне (адекватне), поширювальне, обмежувальне;
* доктринальне (наукове), професійне (компетентне), повсякденне (буденне).
7. Назвіть види офіційного нормативного тлумачення:
* судове, адміністративне;
* аутентичне (автентичне), легальне (відомче та міжвідомче (офіціозне);
* буквальне (адекватне), поширювальне, обмежувальне;
* доктринальне (наукове), професійне (компетентне), повсякденне (буденне);
* логічне, семантичне (спеціально-юридичне), систематичне, історичне, граматичне (синтаксичне), телеологічне (цільове).
8. Назвіть види казуального тлумачення:
* судове, адміністративне;
* аутентичне (автентичне), легальне;
* буквальне (адекватне), поширювальне, обмежувальне;
* доктринальне (наукове), професійне (компетентне), повсякденне (буденне);
* логічне, семантичне (спеціально-юридичне), систематичне, історичне, граматичне (синтаксичне), телеологічне (цільове).
9. Назвіть види неофіційного тлумачення:
* судове, адміністративне;
* аутентичне (автентичне), легальне;
* буквальне (адекватне), поширювальне, обмежувальне;
* доктринальне (наукове), професійне (компетентне), повсякденне (буденне);
* логічне, семантичне (спеціально-юридичне), систематичне, історичне, граматичне (синтаксичне), телеологічне (цільове).
10. Тлумачення юридичних норм, яке здійснюється компетентними органами й є формально обов'язковим, називається:
* казуальним;
* компетентним;
* легальним;
* офіційним;
* доктринальним.
11. Тлумачення, що здійснюється будь-яким суб'єктом і не володіє юридичною силою,
називається:
* казуальним;
* неофіційним;
* компетентним;
* легальним;
* доктринальним.
12. Офіційне роз'яснення суті норми у зв'язку і з приводу розгляду конкретної справи
і формально обов'язкове лише при її розгляді, називається:
* казуальним;
* неофіційним;
* компетентним;
* легальним;
* доктринальним.
13. Інтерпретаційно-правовим актом називають:
* державно-владний індивідуальний акт, який видається компетентним суб'єктом у конкретній юридичній справі на підставі відповідних правових норм з метою визначення наявності або відсутності суб'єктивних прав і юридичних обов'язків конкретних суб'єктів;
* формально обов'язкове рішення компетентного органу, яке містить офіційне роз'яснення змісту і порядку застосування певної правової норми;
* документ компетентного органу, яке видається на підставі закону, відповідно до нього і для його виконання;
* письмовий документ компетентного органу держави, що містить формально-обов'язкове правило поведінки загального характеру і є основною формою права для багатьох правових систем сучасності;
* правильна відповідь відсутня.
14. Основними ознаками інтерпретаційно-правового акту є:
* визначає юридичні норми, закріплює правила поведінки суб'єктів, має певну форму та владний характер, виконання забезпечується силою примусу;
* видається компетентним органом або посадовою особою на підставі закону, містить норми права, конкретизує та забезпечує виконання законодавчих приписів;
* роз'яснює зміст юридичних норм, містить конкретизуючи приписи, а не нормативні, не є формою та джерелом права;
* застосовується на основі нормативного акта, має конкретний, персоніфікований характер, не є джерелом права, виступає як юридичний факт;
* усі вищеперераховані ознаки.
15. Видами інтерпретаційно-правових актів за юридичною формою вираження є:
* закони та підзаконні нормативно-правові акти;
* укази, розпорядження, довідки, протоколи;
* постанови, укази, висновки, рішення, роз'яснення, ухвали, накази, інструкції;
* вироки, укази, накази;
* усі перераховані вище.
Дата публикования: 2014-11-04; Прочитано: 337 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!