Найбільші та великі банки України станом на 01.04.2011 р., млн. грн

№ з/п	Назва банку	Активи	№ з/п	Назва банку	Активи
	Група І			Група ІІ
	Приватбанк			Дельта банк
	Укрексімбанк			Дочірній банк сбербанку Росії
	Ощадбанк			Сведбанк
	Райффайзен банк Аваль			«Південний»
	Укрсиббанк			Ерсте банк
	Укрсоцбанк			Родовід банк
	Промінвестбанк			ІНГ Банк Україна
	ВТБ Банк			Донгорбанк
	Альфа-банк			Унікредит банк
	ОТП Банк			Універсал банк
	«Фінанси та кредит»			Віейбі банк
	«Надра»			«Хрещатик»
	Перший український міжнародний банк			«Фінансова ініціатива»
	Брокбізнесбанк			Імексбанк
	Кредитпромбанк			Правекс-банк
	Банк форум			Сітібанк
	Укргазбанк			Банк кредит Дніпро
				«Київська Русь»
				Креді агріколь банк
				КІБ Креді агріколь
				БТА Банк
				Кредобанк

3. Чинним законодавством, зокрема, Законом України "Про банки і банківську діяльність" на комерційні банки покладено виконання різноманітних функції. Серед науковців немає єдиної думки щодо функцій, які банки виконують. Так, О.П. Жарковська називає три таких функції: а) посередництво у кредиті; б) стимулювання накопичення у господарстві; в) посередництво у платежах між самостійними суб’єктами і в операціях з цінними паперами.

На думку О.А. Костюченко, їх сім; 1) мобілізація тимчасово вільних коштів і перетворення їх у капітал; 2) кредитування підприємств, держави і населення; 3) здійснення розрахунків і платежів у господарстві; 4) випуск кредитних грошей; 5) емісійно-засновницька діяльність, пов’язана з випуском і розміщенням цінних паперів; 6) довірче управління майном клієнтів (трастових операцій); 7) консультування клієнтів, надання їм економічної та фінансової інформації.

Михайловська В.С. називає такі функції:

1. Мобілізація тимчасово вільних грошових коштів і перетворення їх на капітал – банки акумулюють грошові доходи і заощадження у вигляді вкладень. Вкладник отримує винагороду у вигляді процента або послуг, які надаються банком.

2. Кредитування підприємств, держави та населення – банк виступає у ролі фінансового посередника, отримуючи грошові засоби у кінцевих кредиторів і надаючи їх кінцевим посередникам. Комерційні банки надають кредити споживачам на придбання товарів тривалого використання, що сприяє зростанню рівня життя.

3. Випуск кредитних інструментів обігу (кредитних грошей) – полягає у тому, що сучасний механізм грошової емісії пов ’ язаний з банківською та депозитною емісією. Грошова маса виступає як готівка (банківські білети і розмінні монети) і безготівкові кошти (грошові засоби на рахунках і депозитах у комерційних банках та інших кредитних установах). Грошова маса збільшується, коли банки видають позики клієнтам, і зменшується, коли повертаються отримані від банків позики.

4. Забезпечення розрахунково -платіжного механізму – як посередники в платежах банки виконують для своїх клієнтів операції, пов ’ язані з проведенням розрахунків і платежів.

5. Емісійно-засновницька функція – здійснюється комерційними банками шляхом випуску і розміщення цінних паперів (акцій, облігацій).

6. Консультативна та інформаційна функція. Володіючи можливостями постійно контролювати економічну ситуацію, комерційні банки надають клієнтам консультації з широкого кола питань. Також існує необхідність в наданні банками економічної інформації своїм клієнтам.

Основними функціями комерційного банку, що визначають сутність, місце і роль у кредитній системі, є:

- прийняття депозитів від юридичних і фізичних осіб;

- кредитування підприємств і населення;

- випуск кредитних засобів обігу;

- організація і здійснення розрахунків у народному господарстві.

Систематичне виконання охарактеризованих функцій створює той фундамент, на якому ґрунтується робота банків. Але слід зазначити, що в Законі України "Про банки і банківську діяльність" відсутній їх перелік, а тому доцільно дати такий перелік у окремій статті названого Закону.

4. Банківський капітал – це кошти і виражена у грошовій формі частка майна, що перебувають у розпорядженні банків і використовуються ними для здійснення операцій з розміщення коштів та надання послуг із метою одержання прибутку.

Розрізняють залучений, позичений і власний банківський капітал.

Залучений капітал – це кошти юридичних і фізичних осіб, залучені банком на вклади. Операції, пов ’ язані із залученням коштів на вклади, мають назву депозитних, а саме залучення – депозитом.

Позичений капітал – це банківський капітал, отриманий за рахунок запозичення коштів на міжбанківському ринку, у Центральному банку або шляхом продажу власних боргових зобов ’ язань.

Власний капітал – кошти, виражена у грошовій формі частина майна, яка належать його власникам, забезпечує економічну стабільність і фінансову стійкість банку, використовуються для здійснення банківських операцій та надання послуг з метою одержання прибутку.

Класифікація власного капіталу комерційного банку за різними ознаками:

1. Залежно від організаційно-правової форми діяльності:

- акціонерний власний капітал – формується початково від випуску та розміщення акцій;

- пайовий власний капітал – формується за рахунок внесків коштів та майна (паїв) у статутний капітал банку.

2. Виходячи із форми інвестування:

- власний капітал у грошовій формі;

- власний капітал у матеріально-речовій формі;

- власний капітал у формі фінансвоих активів.

3. Залежно від форми власності:

- приватний власний капітал – заснований на власності фізичної особи;

- колективний влансий капітал – заснований на власності колективу;

- державний власний капітал – на правах власності належить державі.

4. Залежно від резидентності:

- національний власний капітал;

- іноземний власний капітал.

5. Відповідно до характеру використання у банківській діяльності:

- робочий власний капітал – який приносить йому дохід;

- неробочий («мертвий») власний капітал – вкладений в активи, що не тільки не приносить банку доходів, а іноді фактично збиткові.

6. Залежно від способу розрахунку:

- балансовий власний капітал – різниця між балансовою вартістю активів та зобов’язань банку;

- нормативний власний капітал – за основу беруть показник балансового власного капіталу, який потім коригується на різноманітні банківські ризики.

7. Виходячи з порядку і джерела формування:

- статутний капітал – формується за рахунок власних коштів учасників;

- резервний капітал - формується за рахунок відрахувань із прибутку і використовується для покриття збитків, що виникають під час основної діяльності банку;

- нерозподілений прибуток – частина прибутку, що залишається після платежів у бюджет, відрахувань у резервний капітал, спецфонди і виплати дивідендів.

5. Банківські операції — це операції, спрямовані на вирішення завдань банків (завдань, що відображають банківську діяльність і, як правило, пов’язані з рухом особливого товару — грошей); це операції із залучення і розміщення коштів, цінних паперів, здійснення розрахунків та ін.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

1) депозитні – приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) розрахунково-касові – відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) кредитні – розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати такі операції та угоди:

1) операції з валютними цінностями; 2) емісію власних цінних паперів; 3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів; 4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг); 5) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі; 6) придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг); 7) лізинг; 8) послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів; 9) випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів; 10) випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток; 11) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

Класифікація операцій комерційних банків:

- пасивні операції – це сукупність операцій, спрямованих на формування ресурсів комерційного банку. За допомогою цих операцій акумулюються грошові кошти, які потім використовуються для активних операцій. За такими операціями банк не тільки не одержує прибутку, а навіть має платити вкладникам капіталів (процент на вклад);

- активні операції – в яких грошові кошти, залучені в ході пасивних операцій, використовуються з метою одержання банківського прибутку.

- комісійні або посередницькі операції повязані з наданням послуг, виконанням доручень клієнтів, за що клієнти мають платити особливу плату – комісійні.

Активні операції поділяються на:

§ кредитні – найбільш ризиковані і внаслідок цього найбільш прибуткові операції банків;

§ інвестиційні – операції з інвестування банком своїх коштів у цінні папери і паї небанківських структур з метою спільної господарсько-фінансової і комерційної діяльності;

§ гарантійні операції – операції з видачі банком гарантій сплати боргу клієнта третій особі при настанні певних умов;

§ комісійні операції – це операції, які банк виконує за дорученням своїх клієнтів, стягуючи зних плату у вигляді комісійних (розрахунково-касові операції, трастові операції, операції з іноземною валютою, інформаційні послуги).