Синтетичні корми, дріжджі й вітамінні добавки, антибіотики та біологічні речовини

Мінеральні добавки. При нестачі мінеральних елементів у раціонах тварин їх компенсують додаванням до суміші концентрова­них кормів і комбікормів солей макро- та мікроелементів.

У годівлі тварин найширше використовують кухонну сіль для поповнення нестачі натрію і хлору. Рослинні корми бідні на ці елементи, а потреба в них, особливо у жуйних, значна. Натрій використовується на синтез бікарбонату натрію, який виділяється зі слиною й нейтралізує кислоти, що утворюються при бродінні вуглеводів у передшлунках.

Свиням і птиці згодовують кухонну сіль подрібненою, ретельно нормуючи її кількість при введенні до комбікормів чи раціонів. Жуйним і коням, крім даванки солі з комбікормами за нормою, за­безпечують вільний доступ до солі-лизунця, яку розкладають на ви­гульних двориках. Кухонної солі згодовують молочним коровам 7-8 г на кормову одиницю, молодняку на відгодівлі - 5-7, вівцям - 6-10, свиням - 4-5, а коням - 6-9 г на 100 кг живої маси, птиці - 0,4-0,5 г на 100 г комбікорму.

Нестачу кальцію в раціонах поповнюють крейдою (37% кальцію), вапняками (33%), подрібненими черепашками (38%). Останні дають переважно птиці, оскільки вона виділяє мало слини і важко ков­тає крейду, яка гігроскопічна.

Дефіцит фосфору компенсують за рахунок солей фосфорної кислоти - моно-динатрійфосфату (23-20% фосфору) - №Н₂Р0₄, №Н₂Р0₄, моно-диамонійфосфату (25 і 23% фосфору) - N14.4 Н₂ Р0₄; (Ші₄)₂НР0₄.

У значній частині мінеральних добавок містяться кальцій та фосфор. Це трикальційфосфат (32% кальцію і 14,5% фосфору), знефторений фосфат (36% кальцію й 16% фосфору), фосфорнокислий кальцій одно і двозамішені, що містять відповідно 16 % кальцію, 26% фосфору і 23%о кальцію, 17% фосфору, кісткове борошно (26% кальцію і 14% фосфору) та ін.

Джерелом поповнення мікроелементів у годівлі тварин є пере­важно солі сірчаної й соляної кислот. Нестачу заліза в раціонах компенсують за рахунок залізного купоросу (Ре80₄х7 Н₂0), а мідь - за рахунок мідного купоросу (Си80₄^х5Н₂0). Найширше застосовують залізовмісні препарати для профілактики анемії у поросят, рідше - у телят і ягнят, а також в раціонах молодняку і дорослих тварин при

нестачі заліза у кормах. Використовують також сірчанокислий цинк, сірчанокислий марганець, йодистий калій, хлористий кобальт та ін.

Вітамінні добавки та антибіотики. Тварини одержують віта­міни переважно з кормами, а жуйні, крім того, - ще й у результаті синтезу водорозчинних вітамінів мікроорганізмами в передшлунках. У тварин з однокамерним шлунком частково задовольняється потреба організму у вітамінах групи В за рахунок синтезу їх у товстій кишці.

При нестачі вітамінів у кормах, особливо взимку, а в умовах промислової технології й улітку, в раціон вводять відповідні вітамінні препарати, які випускає промисловість.

Вітамін А (ретинол). Потреба тварин у цьому вітаміні забезпе­чується за рахунок синтезу його в організмі з каротину. Останній надходить в організм улітку в результаті споживання зелених кормів, а взимку - силосу, сіна, трав'яного борошна. При дефіциті каротину в раціон вводять концентрати вітаміну А або каротину.

Мікровіт А — мікрогранульована стабілізована форма ретинолу, яку вводять до складу преміксів і раціонів сільськогосподарських тварин.

Олійний розчин ретинолу-ацетату. До його складу входять 34,4; 68,6 і 86 г ретинолу-ацетату в І л рафінованої олії. В 1 мл пре­парату міститься 90-110 тис, 180-220 і 225-275 тис. МО вітаміну О.

Відеїн-3 - сухий, стабілізований сантохіном препарат вітаміну Г)з- Кількість останнього в препараті - 200 тис. МО в 1 г; строк при­датності при зберіганні - 6 міс. із дня його виготовлення.

Дріжджі кормові, опромінені ультрафіолетовим промінням, містять 4 тис. МО 0₂ вітаміну в 1 г, а також вітаміни групи В.

Концентрат вітаміну Е (токофероли). Використовують кормовіт Е-26. Він має світло-коричневий чи чорний колір. Строк зберігання в упакованій коробці - 6 міс.

Із вітамінів групи В налагоджено виробництво вітамінів В,, В_г, В₃, В₅, холіну, фолієвої кислоти, піридоксину, вітаміну В₁₂ та ін.

Біовіт (біоміцино-вітамінний концентрат) - висушена маса міцелію гриба актиноміцету.

Кормові антибіотики - це продукти життєдіяльності деяких груп мікроорганізмів. Іх застосовують переважно при лікуванні легеневих та шлунково-кишкових захворювань, а також як стимулятор росту, особливо молодняку.

З кормовою метою використовують антибіотики, які не застосо­вують у медичній практиці та ветеринарній медицині для лікування певних хвороб. Промисловість випускає спеціальні кормові анти-

біотики: бацитрацин - бациліхін-10, -20 і -ЗО; препарати гризшу -кармогризин-5, -10; тетрацикліну — біовіт-20, -40, -80 та ін.

Протеїнові та інші добавки. Для жуйних при нестачі протеїну в раціоні частина його може бути поповнена небілковими синтетич­ними речовинами за умови забезпечення тварин достатньою кількістю енергії, мінеральних речовин і деяких вітамінів. Встановлено, що мікрофлора передшлунків жуйних здатна синтезувати білки з небілкових синтетичних речовин у кількості 25-30% від погреби тварин у білках.

Сечовина (СО(НН₂)г) - це білий кристалічний порошок із вміс­том 45-46% азоту. Одиниця маси сечовини еквівалентна 2,6 одиницям протеїну. Давати її тваринам починають поступово - по 5-Ю г на голову за добу, збільшуючи щоденно кількість до встановленої норми приблизно протягом 10 днів. Згодовують сечовину в суміші з сухими концентрованими кормами або у вигляді розчину з мелясою, здобрюючи грубі корми і силос. Не можна давати її тваринам у вод­ному розчині, оскільки вона швидко розщеплюється уреазою перед­шлунків до аміаку й викликає отруєння.

У раціони лактуючих корів рекомендується вводити сечовини 15-20% від потреби в перетравному протеїні, але не більше 150 г на голову за добу, молодняку великої рогатої худоби - 20-25%, тваринам на відгодівлі - 30-35, дорослим вівцям - 30-35 і молодняку 20-25%. Не можна згодовувати тваринам сечовину з коксохімічних заводів, яку використовують як добриво.

Крім сечовини, в годівлі жуйних використовують бікарбонат амонію (МНфН С0₃) переважно з кислими кормами і в холодний період року, оскільки він швидко розщеплюється до аміаку.

Норма згодовування - 250-300 г на одну голову для дійних корів і до 150 г молодняку.

Для збагачення азотом силосу й жому використовують синте­тичну аміачну воду, яка містить 25% аміаку за масою, а 1 мл її еквіва­лентний 1 г протеїну. На обробку І т силосу чи жому витрачають 12 кг аміачної води.

Синтетичні амінокислоти випускає мікробіологічна промис­ловість. Вони є добавками до комбікормів для свиней, птиці, молод­няку великої рогатої худоби та овець. Найширше використовують кормові препарати лізину і метіоніну.

Кормовий лізин виробляють у рідкому та сухому стані. Рідкий кормовий лізин (РКЛ) містить 40-50% сухої речовини і 2-4% лізину, а сухий препарат - кормовий концентрат лізину (ККЛ) - 94-95% сухої

речовини і 9-18% лізину. Промисловість випускає також технічний лізин із вмістом 80-85% монохлоргідрату-лізину.

ОЬ-метіонін - сипкий, білий кристалічний порошок, у складі якою 98% чистої речовини. Використовують для виробництва комбі­кормів. При додаванні до комбікормів препарати амінокислот поперед­ньо змішують із сухим наповнювачем (висівки, дерть) у співвідно­шенні 1:4, а потім вносять у комбікорм. Зберігають їх у поліетиле­нових мішках по 20-25 кг, які вкладають у крафт-мішки або картонні коробки.

Ферментні препарати. Для підвищення ефективності викори­стання поживних речовин кормів до них додають ферментні препа­рати. Ферменти - це специфічні білки, які діють як біологічні ка­талізатори. Вони не тільки істотно прискорюють хімічці реакції -синтез чи розщеплення, а й вибірково впливають лише на певний субстрат.

Мікробіологічна промисловість випускає два види ферментних препаратів - грибкові й бактеріальні, які поділяють на технічні та очищені.

Кормові дріжджі. У клітині дріжджів є всі поживні речовини -повноцінний білок, вуглеводи, жири, мінеральні речовини, комплекс вітамінів, ферменти та інші біологічно активні речовини. Протеїн дріжджів за біологічною цінністю переважає рослинні білки і наближається до білків тваринного походження. При опроміненні ультрафіолетовим промінням сухі дріжджі збагачуються вітаміном 0₂. Енергетична цінність їх близька до зернових кормів, а за вмістом протеїну вони значно переважають їх. Поживність 1 кг сухих дріжджів становить 1,1-1,2 к. од. і 350-400 г перетравного протеїну.

Контрольні запитання

1. В яких випадках включають кормові добавки в раціони?

2. Що є джерелом поповнення макро- і мікроелементів у годівлі тварин?

3. Які вітамінні добавки та антибіотики включають в раціон?

4. Яка роль кормових дріжджів при введенні їх в раціон годівлі?

5. Для яких тварин включають в комбікорми синтетичні
амінокислоти?