Штучне осіменіння самок

Штучне осіменіння - ефективний метод швидкого вдоско­налення породних і продуктивних якостей тварин. Його застосування сприяє інтенсивному відтворенню стада. Розробка та впровадження в практику тваринництва методу штучного осіменіння і трансплантації зародків стало можливим після детального вивчення анатомічної будови й особливостей фізіології і розмноження самців і самок.

Під час штучного осіменіння сперму від самця беруть на штучну вагіну, розбавляють спеціальними розріджувачами, потім вводять її самці (без парування із самцем) за допомогою механічних пристосувань. Розбавлена сперма тривалий час може зберігатися при дуже низьких температурах (мінус 196° у скрапленому азоті), де спермії не втрачають своєї запліднювальної здатності. Розбавленою

спермою цінного в племінному відношенні самця можна осіменити значно більше самок, ніж при природному паруванні, ідо мас й економічне значення. Штучне осіменіння мас велике значення у боротьбі із заразними захворюваннями, що передаються під час парування (трихоманоз, вібріон (кампілобактеріоз), бруцельоз тощо).

Успіх штучного осіменіння залежить від ряду факторів: своєчасне осіменіння тварин, дотримання технології осіменіння, висока якість сперми, недопущення інфікування статевих шляхів самки через сперхму та інструменти, правильне поводження з тваринами та ін. Спеціальні дослідження переконливо свідчать про фізіологічну і економічну доцільність осіменіння тварин у перший -другий місяць після отелення. Перед осіменінням слід вивчити стан органів розмноження. Осіменяти треба тварин з нормальною функцією органів розмноження. Пропускати статеві цикли недоцільно, оскільки це призводить до функціональних порушень статевих органів.

2.14.1. Трансплантація ембріонів

Трансплантація ембріонів - це вилучення їх з яйцепроводів або матки однієї тварини (самка-донор) і пересадка в яйцепровід або матку іншої тварини (самка-реципієнт), яка перебуває в тій самій фазі статевого циклу, що й донор. У подальшому ембріон розвивається в організмі реципієнта. Теля-трансплантант успадковує тільки генетичні якості батька і матері-донора, реципієнт не впливає на розвиток спадкових задатків плода.

Трансплантація ембріонів - прогресивний напрям прискореного відтворення поголів'я, який має можливість вирішувати такі завдання: інтенсивне використання генетичного потенціалу корів-рекордисток, прискорення створення високопродуктивних родин та ліній, одержання двійнят шляхом пересадки двох ембріонів одному реципієнту, створення банку ембріонів від тварин способом глибокого їх заморожування (кріоконсервації), збереження генетичних ресурсів нечисленних і зникаючих порід, спрощення транспортування живого матеріалу (ембріонів) у різні регіони земної кулі.

Для одержання ембріонів у виробничих умовах застосовують нехіруртічний метод, тобто вимивання їх з матки за допомогою спеціальних інструментів і живильних середовищ. Уводять ембріони реципієнтам спеціальним катетером через шийку матки. Здебільшого від одного донора одержують за одне вимивання від трьох до десяти придатних для трансплантації ембріонів. Вимивання проводять

3-4 рази на рік, тільність настає у 40-50% реципієнтів, тобто поки реально можна розрахувати на одержання до десяти телят-трансплан-татів за рік від одного донора. Для порівняння зазначимо, що від 100 корів, при належній організації штучного осіменіння, одержують лише 90-100 телят. Переваги ембріопересадок очевидна.

Як реципієнтів використовують переважно фізіологічно здорових тварин, що не становлять племінної цінності, але які відповідають вимогам стандартів за розвитком і живою масою.

Наприклад, телиці придатні для трансплантації у віці 16-18 міс. живою масою 360-380 кг при добре виражених ознаках статевої охоти. Останнім часом станції із штучного осіменіння тварин Канади, США, Франції, Великої Британії, Німеччини на 70-75 % комплектують бугаями-плідниками, одержаними методом трансплантації від видатних за молочною продуктивністю корів із надоєм 8000-10 000 кг молока за рік.

Застосовують також метод мікрохірургічного поділу ембріонів із метою одержання однояйцевих близнят - двійнят, що дає змогу набагато раціональніше використовувати генофонд видатних плідників і маток. Метод поділу ембріонів на окремі бластомери з наступною пересадкою їх реципієнтам збільшує вихід телят при трансплантації в два рази, що значно підвищує її економічну ефективність. Крім того, монозиготні близнята є цінним матеріалом для розв'язання багатьох генетичних і селекційних питань.

Генна інженерія - нова прикладна гілка молекулярної біології та генетики, застосування якої у тваринництві створює реальну основу для одержання бажаних форм тварин із зміненою спадковістю, молекулярною реконструкцією організму. Цього можна досягти планомірною дією на фізіологічні процеси відтворної функції за допомогою зоотехнічних і біотехнологічних заходів й оптимально управляти технологією та організацію процесів відтворення поголів'я.