Третє читання проекту Закону про Державний бюджет України починається з доповіді голови Комітету Верховної Ради України з питань бюджету та співдоповіді міністра фінансів України

Після доповіді голови Комітету та співдоповіді міністра фінансів Верховна Рада проводить голосування по пропозиціях Комітету Верховної Ради України з питань бюджету щодо статей проекту Закону, які не були прийняті у другому читанні, та по проекту Закону в цілому.

Закон про Державний бюджет України приймається Верховною Радою України до 1 грудня року, що передує плановому. Про введення в дію Закону про Державний бюджет Верховна Рада приймає постанову, проект якої готується Урядом і розповсюджується серед депутатів разом з матеріалами до другого читання. Президент України підписує Закон України про Державний бюджет України на відповідний рік, після чого він оприлюднюється в пресі та інших засобах масової інформації.

У разі несвоєчасного прийняття Закону про Державний бюджет до початку нового бюджетного періоду Кабінет Міністрів України має право здійснювати витрати Державного бюджету з такими обмеженнями:

1) витрати Державного бюджету України можуть здійснюватися лише на цілі, які визначені у Законі про Державний бюджет України на попередній бюджетний період й одночасно передбачені у проекті Закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданому Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України;

2) щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть перевищувати 1/12 обсягу видатків, визначених Законом про Державний бюджет України на попередній бюджетний період;

3) до прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період провадити капітальні видатки забороняється, крім випадків, пов’язаних з уведенням воєнного чи надзвичайного стану, оголошенням окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації.

Не пізніше двох місяців з дня набрання чинності Законом про Державний бюджет України міністр фінансів України інформує Верховну Раду України про вже взяті бюджетні зобов’язання та здійснені платежі, щодо яких бюджетні призначення у затвердженому Державному бюджеті України не передбачені.

Складання проектів Республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя згідно з Бюджетним кодексом України починається з доведення Міністерством фінансів України до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад особливостей складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний період.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних рад зобов’язані надавати Міністерству фінансів України інформацію для проведення розрахунків обсягів міжбюджетних трансфертів та інших показників.

Робота з формування бюджетів Республіки Крим, обласних, міст Києва і Севастополя та районних бюджетів організується виконкомами відповідних рад. У місті Києві — міською державною адміністрацією, оскільки Законом України «Про столицю місто-герой — Київ» вона здійснює функції виконавчого органу Київради.

Безпосередньо організація роботи зі складання проекту бюджету на плановий рік покладається на фінансові органи відповідного органу місцевої влади, який має право давати вказівки і завдання управлінням, відділам, підприємствам, організаціям і устано­вам щодо порядку визначення окремих видів доходів і видатків, складання проекту за доходами і зведеними кошторисами видатків.

Місцеві фінансові органи розробляють і доводять до головних розпорядників бюджетних коштів інструкції з підготовки бюджетних запитів.

Головні розпорядники бюджетних коштів організовують розроблення бюджетних запитів для подання місцевим фінансовим органам у терміни та порядку, встановлені цими органами. Голов­ні розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за своєчасність, достовірність та зміст поданих місцевим фінансовим органам бюджетних запитів. Ці запити мають містити всю інформацію, необхідну для аналізу показників проекту місцевого бюджету.

Місцеві фінансові органи на будь-якому етапі складання і розгляду проектів місцевих бюджетів проводять аналіз бюджетного запиту, поданого головним розпорядником бюджетних коштів, з погляду його відповідності меті, пріоритетності, а також дієвості та ефективності використання бюджетних коштів. На основі результатів аналізу керівник місцевого фінансового органу приймає рішення про включення бюджетного запиту до пропозиції проекту місцевого бюджету перед поданням його на розгляд відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим держав­ним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, районні державні адміністрації в містах Києві та Севастополі подають відповідно районним чи міським фінансовим органам пропозиції щодо показників проектів відповідних бюджетів.

Після схвалення Кабінетом Міністрів України проекту Закону про Державний бюджет України Міністерство фінансів доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад розрахунки прогнозних обсягів міжбюджетних трансфертів, методику їх визначення та інші показники, необхідні для складання проектів місцевих бюджетів, а також пропозиції щодо форми проекту рішення про місцевий бюджет.

Прогнозний проект бюджету областей, міст Києва і Севастополя фінансові управління, відділи складають на основі концепції бюджетної політики, яка розробляється бюджетно-фінансовою комісією відповідної Ради і подається до початку складання проекту бюджету до виконкому, та даних аналізу фінансово-госпо­дарської діяльності за минулий і поточний роки і прогнозних показників на наступний бюджетний рік.

Держадміністрації районних і міських (міст обласного підпорядкування) рівнів складають проект видатків установ і організацій районного і міського підпорядкування, проект плану надходжень усіх видів податків, зборів та інших обов’язкових платежів на території району, міста та проект нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів.

Проект плану видатків надсилається районними і міськими (міст обласного підпорядкування) держадміністраціями відповідним управлінням і відділам обласної держадміністрації для вклю­чення в загальне зведення за галузями господарства, а його копія — фінансовому управлінню облдержадміністрації. Проект плану надходжень податків, зборів та інших платежів подається фінансовому управлінню облдержадміністрації.

Управління, відділи, підприємства та організації облдержадміністрації з урахуванням пропозицій районних і міських (міст обласного підпорядкування) держадміністрацій складають зведені проекти балансів доходів і видатків, проекти планів за доходами і кошториси видатків і подають їх фінансовому управлінню.

У процесі розгляду розрахунків доходів і видатків фінансове управління:

— перевіряє правильність визначення на плановий рік витрат і джерел їх покриття, а також урахування змін чинного законодавства;

— уточнює розрахункові баланси доходів і видатків, проекти планів за доходами і зведені кошториси видатків;

— на основі аналізу звітних даних та інших матеріалів вишукує можливість збільшення доходів бюджету за рахунок повнішого врахування всіх внутрішньогосподарських ресурсів.

Після перевірки вказаних розрахунків фінансове управління розробляє проект обласного бюджету і проект нормативів відрахувань від загальнодержавних податків і зборів до районних і міських (міст обласного підпорядкування) бюджетів.

Проект нормативів відрахувань повідомляється районним і міським (міст обласного підпорядкування) держадміністраціям для самостійного визначення напряму видатків бюджету і складання проекту бюджету районів і міст обласного підпорядкування. У разі наявності зауважень райміськдержадміністрацій до проекту нормативних відрахувань вони повідомляють про це фінансовим управлінням облдержадміністрацій. Подані зауваження розглядаються у фінансових управліннях з участю представників райдержадміністрацій і постійної бюджетно-фінансової комісії обласної ради.

Після уточнення розрахунків за проектом бюджету фінансове управління подає на розгляд облдержадміністрації проекти:

— обласного бюджету з виділенням дохідних джерел і видів видатків згідно з бюджетною класифікацією;

— нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів до районних і міських бюджетів;

— суми дотацій і субвенцій з обласного бюджету або коштів із районних і міських бюджетів, які передаються в обласний бюджет для вирівнювання рівня соціальної забезпеченості населення у зв’язку з нерівномірним розподілом доходів між територіями;

— суми оборотної касової готівки обласного бюджету.

До проекту бюджету додається коротка характеристика і розрахунок окремих статей доходів і видатків бюджету.

У тижневий термін після ухвалення Закону про Державний бюджет України у другому читанні Кабінет Міністрів України доводить Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та виконавчим органам відповідних рад положення та показники міжбюджетних відносин (обсяги міжбюджетних трансфертів) для відповідних бюджетів і текстові статті, що визначають особливості міжбюджетних відносин на наступний бюджетний рік, які були проголосовані Верховною Радою України під час прийняття проекту Закону про Державний бюджет України в другому читанні.

На підставі інформації, отриманої у наведеному порядку, місцеві державні адміністрації та виконавчі органи відповідних Рад готують проекти рішень про відповідні бюджети.

Проект рішення про місцевий бюджет перед його розглядом на сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим схвалюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою державною адміністрацією чи виконавчим органом відповідної ради. Разом з ним подаються:

а) пояснювальна записка до проекту рішення, яка має містити:

— інформацію про соціально-економічний стан відповідної адміністративно-територіальної одиниці, прогноз її розвитку на наступний бюджетний період, які покладено в основу проекту місцевого бюджету;

— оцінку надходжень доходів з урахуванням втрат доходів у результаті наданих відповідною радою податкових пільг;

— пояснення до основних положень проекту рішень про місцевий бюджет, включаючи аналіз обсягів видатків щодо функцій і програм та обґрунтування міжбюджетних взаємовідносин;

— інформацію щодо погашень боргу Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування, обсягів та умов запозичень;

б) прогноз показників відповідного бюджету за основними видами доходів і видатків;

в) проект показників зведеного бюджету району, міста з районним поділом, міста, що об’єднує бюджети села, селища, міста районного значення;

г) перелік інвестиційних програм на наступний період;

д) інформацію про хід виконання відповідного бюджету у кожному бюджетному періоді.

Проект бюджету спочатку розглядається постійними комісіями відповідної місцевої Ради, які з поданими матеріалами ознайомлюють усіх членів комісії. Організація роботи щодо розгляду проекту бюджету в раді покладається на фінансово-бюджетну комісію, яка узагальнює всі зауваження і пропозиції інших комісій. Пропозиції і зауваження депутатів місцевої ради подаються до відповідних комісій ради в письмовій формі з розрахунками та обґрунтуваннями. У разі внесення пропозицій про збільшення видатків одночасно подаються пропозиції про реальні джерела збільшення доходів чи скорочення інших видатків. Висновки та пропозиції постійних комісій з відповідними розрахунками й обґрунтуваннями подаються бюджетно-фінансовій комісії для узагальнення.

Зауваження і пропозиції узагальнює бюджетно-фінансова комісія з участю представників інших постійних комісій, фінансового управління та інших місцевих організацій. Після узгодження матеріалів постійних комісій щодо зауважень і пропозицій бюджетно-фінансова комісія складає висновок, який подається на розгляд сесії місцевої ради.

На сесії з доповіддю про проект бюджету на плановий рік за дорученням держадміністрації виступає начальник фінансового управління. Співдоповідь робить голова бюджетно-фінансової комісії. Після першого читання та в разі неузгодження окремих пропозицій і зауважень проводиться другий етап розгляду проекту бюджету в комісіях ради з відповідними розрахунками та обґрунтуваннями, на підставі яких вносяться зміни до проекту бюджету. Останній, попередньо погоджений з фінансовим управлін­ням, подається бюджетно-фінансовою комісією на друге слухання сесії місцевої ради.

Рішенням про місцевий бюджет визначаються:

— загальна сума доходів і видатків (з розподілом на загальний і спеціальний фонди), а також з розподілом видатків на поточні і капітальні;

— граничний обсяг річного дефіциту (профіциту) місцевого бюджету в наступному бюджетному періоді й боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування на кінець наступного бюджетного періоду;

— бюджетні призначення головним розпорядникам коштів за бюджетною класифікацією;

— доходи бюджету за бюджетною класифікацією;

— бюджетні призначення міжбюджетних трансфертів;

— перелік захищених статей.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим та відповідні ради під час затвердження місцевих бюджетів повинні врахувати обсяги міжбюджетних трансфертів та інші положення, необхідні для формування місцевих бюджетів, що були затверджені Верхов­ною Радою України при прийнятті проекту Закону про Державний бюджет України у другому читанні.

Бюджет Автономної Республіки Крим, обласні і районні бюджети, міські (міст Києва і Севастополя), міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення бюджети на наступний бюджетний період затверджуються рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної обласної, районної чи міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після опублікування Закону про Державний бюджет України.

Міські (міст районного значення) бюджети, районні у містах (якщо такі створено), селищні та сільські бюджети на наступний бюджетний період затверджуються відповідно до рішень міської, районної в місті, селищної або сільської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після затвердження районного чи міського бюджету, міст Києва і Севастополя, міста республіканського (Автономної Республіки Крим) чи обласного значення.

Одним із недоліків формування місцевих бюджетів було те, що бюджет на плановий рік затверджувався після схвалення Верховною Радою України нормативів відрахувань від загальнодержавних доходів до бюджетів областей і міст Києва і Севастополя, а після затвердження названих вище бюджетів відповідні (обласні, міст Києва і Севастополя) ради доводили нормативи відрахувань до бюджетів районів і міст обласного підпорядкування, що було основою для розгляду і затвердження районних і міських, міст обласного підпорядкування бюджетів. Такий порядок формування бюджетів склався в умовах адміністративно-командної системи управління економікою держави і був одним із інструментів гальмування розвитку регіональних й адміністративно-територіальних формувань. Місцеві органи влади й управління не мали достатньої свободи у формуванні необхідних фінансових ресурсів для економічного і соціального розвитку своїх територій, оскільки вищестоящий орган визначав частку відрахувань до бюджету нижчого рівня від загальнодержавних податків, зборів та інших обов’язкових платежів до бюджету. На даний час розподіл доходів між бюджетами здійснюється на постійній основі згідно з порядком і нормативами, установленими «Бюджетним кодексом України».

Планування доходів бюджету

Планування доходів та інших обов’язкових платежів є основою для своєчасного та обґрунтованого складання бюджетів.

Планування кожного податку, збору чи іншого обов’язкового платежу базується на чинному законодавстві, що регламентує його стягнення. Основними елементами механізму обчислення доходів бюджету є база оподаткування та ставка податку. Від рівня визначеності цих двох елементів залежить рівень обґрунтованості планових сум податків, зборів та інших обов’язкових платежів, які формують дохідну частину бюджету на перспективу.

Вивчення об’єктивних і суб’єктивних факторів, які впливають на формування бази оподаткування, свідчить про те, що обсяг надходження податків у конкретній кількісній формі значною мірою має ймовірний, прогнозний характер, незважаючи на те, що під час його прогнозування враховуються реальні економічні процеси, а фундаментом прогнозу є програми економічного і соціального розвитку як країни в цілому, так і окремих регіонів. При цьому необхідно врахувати існуючі тенденції, виявити можливі зміни в прогнозному періоді.

Прогноз надходжень доходів бюджету базується на макроекономічних показниках розвитку країни, провідних галузей економіки країни, конкретних регіонів, які розробляються центральними економічними відомствами і місцевими органами влади й управління. При цьому, як правило, прогноз формування дохідної частини бюджету на наступний рік здійснюється на основі звітних даних за дев’ять місяців з урахуванням їх динаміки в четвертому кварталі. У випадках, коли в четвертому кварталі звітного року передбачені суттєві зміни, їх обов’язково необхідно врахувати в розрахунках на прогнозний період.

Звітні дані про фактичні щомісячні надходження всіх видів податків, згідно з бюджетною класифікацією, надають фінансовим органам державні податкові адміністрації. Отже, показники звітного року є базою для прогнозних розрахунків.

Слід також наголосити, що прогнози повинні будуватися на основі процесів і тенденцій, які мають стійкий характер. Складаючи прогноз, необхідно брати до уваги фактичні динамічні ряди надходжень за минулі роки. У разі необхідності їх можна коригувати, враховуючи конкретні економічні особливості того чи іншого періоду розвитку держави. В умовах нестійкого характеру економічних процесів, які відбуваються в економіці, найімовірнішим може бути прогноз, складений на наступний плановий рік. Прогноз, розроблений на більш далеку перспективу, в нинішніх умовах не має практичного значення.

Розглянемо порядок планування основних видів доходів бюджету.