Жіночі статеві гормони

Жіночі статеві гормони синтезуються в яєчниках, плаценті і частково в наднирниках. Відрізняються між собою за хімічною будовою, властивостями і значенням.

Хімічна природа. Жіночі статеві гормони можна розділити на п'ять груп: естрогени, гестагени, релаксин, андрогени і гормони плаценти.

Естрогени і гестагени є похідними циклопентанпергідрофенантрена. Естроген в основі молекули містить ядро естрана. Вперше виділені з сечі вагітних у 1927 р., потім отримані в чистому виді естрон, естрадіол і естріол.

Молекула естрогену в ядрі А містить три подвійні зв'язки:

Естрон часто називають фолікуліном. Естрогени – кристалічні речовини з високою температурою плавлення, оптично активні, не розчиняються у воді, розчиняються в етанолі і маслах.

Гестагени – це гормони жовтого тіла і продукти їх обміну. Є похідними прегнана:

Прегнан вперше був отриманий Я. Бутенандтом у 1934 р. з яєчників свині. Потім виділені 20 a - і 20 b-оксипрогестерони. Прегнан і його похідні, в основному, кристалічні речовини з високою температурою плавлення, оптично активні, розчиняються в етанолі і діетиловому ефірі, не розчиняються у воді.

Релаксин належить до поліпептидів. Релаксин, виділений з яєчника свині, має основні властивості, його молекулярна маса – 6500. Молекула складається з двох субодиниць, сполучених між собою дисульфідним містком.

Андрогени, що синтезуються в тканинах яєчника, не мають істотного значення в статевій діяльності самки. Їх структура була розглянута вище.

Хоріонічний гонадотропін (хоріонгонадотропін) – це гормон плаценти, глікопротеїд, молекулярна маса – близько 100000, містить до 18% вуглеводів, 8,4% азоту, термостабільний, активується амілазою слини.

Біосинтез. Біосинтез жіночих статевих гормонів протікає циклічно. Естроген в яєчнику утворюється в клітинах внутрішньої теки фолікулів, зірчастих клітинах жовтих тіл і інтерстиціальних клітинах. Після овуляції (розриву фолікула і виходу яйцеклітини) гранульозні клітини проростають в кров'яний згусток і поступово трансформуються в лютеїнові клітини, утворюючи жовте тіло, яке продукує гестагени. За відсутності вагітності жовте тіло розсмоктується. Ці процеси регулюються нейрогуморально. Так, на початку циклу гіпофіз виділяє фолітропін. Під його впливом розвиваються фолікули яєчника, в яких під впливом лютропіна гіпофіза синтезується естроген. Вони стимулюють ріст фолікулів і їх чутливість до гонадотропінів. Коли інкреція естрогену досягає максимуму, відбувається викид великої кількості лютропіна з гіпофіза (за принципом позитивного зворотного зв'язку). Під впливом високих концентрацій лютропіна і функціональних змін, викликаних естрогеном, відбувається овуляція. Розвивається жовте тіло, клітини якого синтезують прогестерон.

В організмі естроген утворюється за схемою 3.

Схема 3. Утворення естрадіолу

У біосинтезі естрогену і гестагенів, андрогенів і кортикостероїдів наднирників виявляється ряд загальних продуктів. Під час вагітності в жіночому організмі розвивається ще один найважливіший орган, де продукуються гормони, – плацента. Утворення всіх п'яти груп гормонів каталізується одними і тими ж ферментними системами, хоча існують деякі відмінності, пов'язані із специфікою того або іншого гормону і органу. Біосинтез релаксину і хоріонгонадотропіна протікає типово для білка.

Метаболізм. Гормони, що утворилися, поступають у кровоносну систему і у вигляді біокомплексів з b-глобулінами транспортуються до органів і тканин. Після здійснення біологічної дії інактивуються, в основному, в печінці і нирках. Спочатку частина естрогену перетворюється на зв'язані форми – глюкуроніди та ефіри з сірчаною кислотою. Основна маса естрогену інактивується гідроксилюванням, метоксилюванням і окисленням з утворенням мало- і неактивного похідного естрогену. Частина гормонів виділяється з сечею в незмінному вигляді. Основним продуктом обміну прогестерону є прегнандіол, який виділяється у вигляді глюкуронідів. У перші дні вагітності у жінок з сечею виділяється до 10 мг прегнандіола, в останні дні – до 100 мг на добу.

Біологічна дія. Гормони забезпечують репродуктивні функції. Між дією естрогену і гестагенів існує взаємозв'язок і спадкоємність. Естрогени забезпечують розвиток і прояв у самок вторинних статевих ознак (тічку, статевий потяг), оптимальні умови для запліднення яйцеклітини після овуляції, підготовку матки для імплантації заплідненої яйцеклітини. Після настання вагітності на місці колишнього фолікула розвивається істинне жовте тіло, яке продукує гестагени. Під впливом гестагенів стимулюється розвиток маткових залоз і виділення ними секрету, які є поживною і захисною речовиною для яйцеклітини, що розвивається, до її імплантації.

Прогестерон готує слизову оболонку матки до прийняття заплідненої яйцеклітини і сприяє утворенню материнської частини плаценти. Прогестерон знижує скоротливу здатність м'язів матки і гальмує дію окситоцина. При вагітності гестагени гальмують овуляцію і сприяють розвитку молочної залози. Вони уповільнюють синтез лютропіна і тим самим не допускають овуляцію нових фолікулів. Прогестерон гальмує виділення фолітропіна, збільшує швидкість розпаду і синтезу білків, пуринових основ, вуглеводів.

Релаксин специфічно впливає на пізніх стадіях вагітності: під його впливом розм'якшуються епіфізи лонного зрощення і розслабляються лобкові зв'язки.

Хоріонгонадотропін сприяє нормальному протіканню вагітності: він впливає на розвиток і функціонування істинних жовтих тіл, регулює ендокринні функції плаценти.

Патологія. До патологічних порушень виділення гормонів відносяться різні захворювання: недорозвиненість яєчників, кісти яєчників, дисфункція гіпофіза і щитовидної залози та ін. Ці явища призводять до порушень реакцій обміну речовин, в яких беруть участь гормони. При близькоспорідненому заплідненні часто виникає інфантилізм – загальне недорозвинення організму або окремих органів.

Застосування. Гормони і їх синтетичні аналоги застосовуються як лікарські засоби при різних порушеннях жіночої статевої сфери. Особливе місце належить синестролу, який вживається для боротьби з безпліддям, при лікуванні ендометритів і для прискорення відділення посліду:

Високою естрогенною активністю володіє октестрол: він у 2,5 рази активніший за фолікулін, по активності він рівний синестролу.