Реалістичний метод

♣ передбачає зосередження уваги передусім на конкретній, видимій, матеріальній реальності, на суспільній дійсності (проблемах суспільної моралі, економіки, політики, побуту тощо);

♣ віддає перевагу раціональному підходові до світу перед чуттєво-інтуїтивним.

♣ тут домінує епічність.

Механізм руху методів той самий, що рухає і мистецькі опозиції, — власне, протистояння романтичного-реалістичного — це одна з мистецьких опозицій. Коли придивитися до закономірностей духовного розвитку людства (насамперед народів Європи), то неважко помітити, що реалістична (за методом) епоха в ньому приходить на зміну романтичній, романтична – на зміну реалістичній і т. д. по колу, точніше, по спіралі духовно-мистецького поступу.

Мистецькі методи самі собою існувати не можуть (бо є чистою ідеєю, абстракцією), вони втілюються у відповідних напрямах. Напрям — це породжена творчістю представників одного художнього методу конкретна складова частина літературного процесу, яка характеризується спорідненістю стильових ознак та існує у межах однієї епохи і нації.

Якщо методи постійно чергуються (як день і ніч), то напрями змінюються – єдиний раз народжуються, існують і зникають назавжди (як листки на деревах). У межах одного напряму можуть виділятися різні течії, угруповання, школи.

Мистецька течія ¾ це вужча, ніж напрям, спорідненість творчих принципів на підставі схожих естетичних засад.

Мистецькі угруповання та школи — це об’єднання найближчих творчих однодумців, що декларують теоретичні підвалини своєї спільності, обстоюють їх у дискусіях і суперництві з опонентами — прихильниками інших естетичних поглядів як у межах одного покоління (угруповання), так і кількох поколінь (школа)[82].

Отже, в межах певного стилю доби розвивається відповідний напрям, який найчастіше збігається з періодом у розвитку літератури; напрям зумовлюється відповідним методом (чи романтичним, чи реалістичним) і розгалужується на течії, угруповання та школи.

А тепер, зробивши попередні зауваги, вдамося до розгляду основних періодів і напрямів розвитку української літератури.