Отосклероз

Отосклероз – первинне вогнищеве деструктивне захворювання кісткової капсули лабіринту (в будь якій його ділянці) властиве тільки людині. Згідно статистичним даним, отосклерозом страждають в середньому 1-2 % населення.

Клінічно отосклероз проявляється прогресуючим зниженням слуху і шуму у вухах. Перші симптоми проявляються у віці 18-30 років і нерідко співпадають з періодом статевого визрівання. Необхідно, відмітити і можливість „раннього” отосклерозу – в дитячому віці. Значно частіше – хворіють жінки 78,4 % (І.Б. Солдатов і співавт. 1974 р.). Процес буває односторонім. Приглухуватість виникає поволі і поступово прогресує. За даними Н.В. Білоголовова (1934 р.), виражена ступінь приглухуватості (сприйняття розмовної мови біля вушної раковини) розвивається в середньому через 9-10 років від початку захворювання. В літературі описані випадки блискавичної „злоякісної”, „швидкоплинної” форми захворювання, при якій протягом декількох місяців або років може розвинутись майже повна глухота, переважно за рахунок втягування в процес нервових елементів внутрішнього вуха.

Перші описання анкілозу стремена, як причини глухоти, дав Вальсальва (1704 р.). Тойнбі виявив кісткове зрощення стремена з краями овального вікна.

В 1984 році Політцер запропонував назвати хворобу „ отосклерозом” і дав його докладне описання клінічної картини.

Причини хвороби не розгадані і до сьогодні.